Люди, народжені в останні десятиліття, мають менший ризик розвитку деменції у певному віці, ніж попередні покоління. Як повідомляє The Guardian, cаме такий висновок зробили дослідники з австралійського Центру бізнесу та економіки охорони здоров’я Університету Квінсленда.
Команда вчених проаналізувала дані понад 62 тисяч осіб віком від 70 років, зібрані у трьох масштабних дослідженнях у США, Великій Британії та низці європейських країн. Алгоритм, який використовували вчені, оцінював наявність симптомів деменції на основі когнітивних тестів та відповідей учасників щодо повсякденного функціонування.
Очікувано, поширеність деменції зростала з віком у всіх поколіннях, однак при цьому фахівці зафіксували чітку тенденцію: у людей з новіших поколінь ризик розвитку деменції в конкретному віці був нижчий, ніж у народжених раніше. Зокрема, у США серед людей віком 81-85 років деменцію мали 25,1% учасників, народжених у 1890-1913 роках, проти лише 15,5% серед народжених у 1939-1943 роках.
Дослідники також виявили, що ця позитивна динаміка більш виражена серед жінок, особливо в Європі та Великій Британії. Однією з можливих причин вони назвали кращий доступ жінок до освіти в середині XX століття.
Попри ці позитивні зрушення, загальне навантаження на системи охорони здоров’я зростатиме, адже населення продовжує старішати, наголошує співавторка дослідження доктор Сабріна Ленцен. Вона також зазначила, що соціальні нерівності, зокрема за статтю, освітою та географією, залишаються суттєвими.
Незважаючи на те, що дослідження не з’ясовувало причин зниження рівня деменції, професорка Тара Спайрес-Джонс з Единбурзького університету припустила, що на це могли вплинути обов’язкова освіта, боротьба з курінням, а також краща медична допомога при серцево-судинних захворюваннях, діабеті та втраті слуху.
Втім, фахівці застерігають від передчасного оптимізму. Професор Том Денінг з Ноттінгемського університету зауважив, що не можна бути впевненим, що ця позитивна тенденція збережеться надалі, адже ключові медичні та соціальні поліпшення вже могли вичерпати свій потенціал.
Досліження було опубліковане в журналі Jama Network Open.
Позначка: Наука
-
Молодші покоління рідше хворіють деменцією – дослідження
-
Вчені виявили ген муркотіння котів
Дослідники з Центру вивчення дикої природи Кіотського університету виявили можливий генетичний зв’язок між муркотінням домашніх котів і варіаціями андрогенового рецепторного гена. Як повідомляє ScienceX, результати дослідження свідчать, що коти з коротким варіантом цього гена демонструють вираженішу схильність до муркотіння та вокальної комунікації з людьми.
У дослідженні взяли участь 280 кастрованих або стерилізованих безпородних котів, що проживають у домівках своїх власників. Науковці провели оцінку поведінки тварин, зібрали зразки ДНК і проаналізували андрогеновий рецепторний ген, порівнюючи його також із відповідними генами в інших представників родини котових.
Згідно з результатами, коти з коротким типом гена частіше муркотіли та виявляли більшу вокальність у спілкуванні з людьми, особливо самець. Натомість самки з таким самим варіантом гена частіше демонстрували агресію до незнайомців.
Цікаво, що генетичні відмінності також можуть бути пов’язані з умовами виховання: дослідники припускають, що коти з довгим варіантом гена – здебільшого породисті – менше потребують голосової комунікації, на відміну від безпородних і врятованих колишніх вуличних тварин.
У порівнянні з 11 іншими видами родини котових, таких як леопардовий кіт і кіт-рибалка, вчені виявили, що саме домашні коти мають унікальні довгі варіанти андрогенового рецепторного гена. Це може свідчити про еволюційні зміни, пов’язані з одомашненням і селекцією.
На думку дослідників, ці висновки можуть бути використані для прогнозування поведінкових рис тварин на основі генетичних даних, що відкриває нові можливості для догляду за тваринами та підвищення їхнього добробуту. У майбутньому команда планує розширити дослідження і на інших представників родини котових.
“Ми прагнемо поглибити розуміння котів і зробити стосунки між ними та людьми ще гармонійнішими”, – підсумувала авторка дослідження Юме Окамото. -
“Коктейль молодості” продовжив життя мишей майже на третину
Європейські вчені провели дослідження на мишах, де вони виявили, що комбінація двох препаратів – рапаміцину і траметинібу – збільшує тривалість їхнього життя на близько 30%. Крім того, миші, які отримували цю комбінацію, мали менше хронічних запалень і рідше хворіли на рак. Рапаміцин використовується для лікування раку та запобігання відторгнення органів при трансплантації, а траметиніб – для лікування різних типів раку. Дослідження показало, що разом ці препарати забезпечують значний приріст у тривалості життя мишей. Вчені вважають, що ці результати можуть стати основою для покращення якості життя людей у похилому віці. Клінічні випробування на людях можуть розпочатися невдовзі, оскільки обидва препарати вже схвалені для використання у людей.
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
В Росії “відплив мізків” досяг рекорду за 25 років
Збройний конфлікт між Росією та Україною призвів до значної втрати вчених в російських наукових установах. За дослідженням Андрія Ловакова, від 2022 до 2024 року Росія щорічно втрачала приблизно 0,8% активних дослідників з бази даних Scopus. Це в чотири рази більше, ніж перед конфліктом, коли втрати становили від 0,05% до 0,17% на рік. Від’їзд вчених з Росії спостерігався протягом останніх 25 років, але після початку війни процес набував катастрофічного характеру. Більшість вчених, які виїжджали з країни, переїхали до Німеччини, США та Швейцарії. Це має негативний вплив на науковий та інноваційний потенціал Росії, а також створює серйозні виклики для системи вищої освіти та підвищення наукового статусу країни. Це може мати як короткострокові, так і довгострокові наслідки для Росії та світу.
-
Трамп підписав укази про ядерні технології і науку
Президент США Дональд Трамп підписав укази про реформування науки та ядерних технологій. Один із документів спрямований на “відродження ядерної енергетики” в країні, що передбачає тестування нових технологій та спрощення процесу отримання ліцензій для будівництва ядерних об’єктів. Другий указ вводить “золотий стандарт науки”, який встановлює прозорість, відкритість, перевірку результатів та відсутність конфлікту інтересів у науковій діяльності. Білий дім закликає федеральні наукові агентства та академічні установи дотримуватись нових стандартів. Національний науковий фонд США зменшує фінансування нових наукових проєктів, а адміністрація Трампа припиняє фінансування деяких проектів офісу ООН з прав людини, включаючи в Україні, у рамках перегляду витрат на іноземну допомогу.
-
В Китаї створили контактні лінзи, які дозволять бачити в темряві
Науковці з Університету науки і технологій Китаю розробили контактні лінзи, які дозволяють людині бачити в темряві. Ці лінзи використовують наночастинки для поглинання інфрачервоного світла та перетворення його на видиме для людського ока. Вони можуть бути застосовані, наприклад, для передачі інформації в області безпеки або шифрування даних. Лінзи не потребують джерела живлення, що відрізняє їх від окулярів нічного бачення. Дослідники також працюють над підвищенням чутливості наночастинок, щоб користувачі могли бачити навіть нижчі рівні інфрачервоного світла. Крім того, вони планують розробити лінзи, які можуть перетворювати різні довжини світлових хвиль у різні кольори, що дозволить людям з вадами зору бачити кольори. У майбутньому вони сподіваються створити контактні лінзи з більшою роздільною здатністю та вищою чутливістю.
-
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia.