Позначка: НАТО

  • Туск нагадав союзникам про мету НАТО

    Туск нагадав союзникам про мету НАТО

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск нагадав союзникам, що НАТО створювалося для захисту Заходу від радянської – тобто російської – агресії. Про це Туск у суботу, 29 листопада написав у соцмережі X.
    “Я хочу нагадати нашим союзникам, що НАТО було створено для захисту Заходу від радянської агресії, тобто від Росії”, – зазначив польський прем’єр.
    За його словами, в основі Альянсу лежала солідарність, а не егоїстичні інтереси.
    “Сподіваюся, що нічого не змінилося”, – резюмував Туск.

  • Путін планує зміцнити ОДКБ на противагу НАТО – ЗМІ

    Путін планує зміцнити ОДКБ на противагу НАТО – ЗМІ

    Глава РФ Володимир Путін на саміті ОДКБ у Бішкеку запропонував “запустити масштабну програму оснащення колективних сил сучасними зразками російської зброї та техніки, які довели свою ефективність під час реальних бойових дій”. Про це пише Bild у п’ятницю, 28 листопада.
    Окрім того, господар Кремля закликав зосередити зусилля “на підвищенні боєздатності національних контингентів”.
    ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку) вважається керованою Росією противагою НАТО. Станом на листопад 2025 року до організації входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
    Путін також заявив про плани розширення співпраці оборонних підприємств країн-членів ОДКБ та проведення кількох спільних військових навчань: Взаємодія, Ешелон і Пошук. Його послання, на думку військового оглядача Bild Юліана Рьопке, є чітким – Москва посилює ОДКБ як геополітичний інструмент впливу та альянс, котрий у разі потреби має надати військову підтримку проти НАТО.
    Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
    Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW

  • НАТО розгорне мережу морських дронів у Балтиці

    НАТО розгорне мережу морських дронів у Балтиці

    Одразу дві європейські країни домовилися про закупівлю підводних автономних дронів GreyShark у німецької компанії Euroatlas. Про це повідомив виробник агентству Reuters.

    Підводні безпілотники призначені для моніторингу донних кабелів, відстеження підводних човнів та виявлення мін. Контракти стали першими на тлі зростання занепокоєнь європейських держав щодо активності Росії у Балтійському морі.

    У Euroatlas уточнили, що сумарна вартість угод перевищує 100 млн євро. Замовників компанія не розкриває, зазначаючи лише, що держави тісно взаємодіють між собою. Дрони будуть застосовуватися для “спеціальних військових завдань”, але озброєння на них не передбачено.

    GreyShark – автономний підводний апарат середнього класу, розрахований на тривалі місії та роботу у складі групи. Нинішня модифікація здатна перебувати під водою до 5,5 діб. Компанія розробляє версію, розраховану на місії тривалістю до 16 тижнів.

    Багато держав НАТО активно інвестують у протичовнову оборону, і цього місяця альянс провів навчання в Балтійському морі. У регіоні проходять випробування дві нові версії дрона: Bravo – апарат у формі пінгвіна з меншим радіусом дії, та Foxtrot, що використовує водневі елементи та має більшу автономність.
    Раніше ЗМІ писали, що країни ЄС не погодили зведення “стіни дронів”, яка мала б захищати їх від безпілотників, запущених Росією.
    Стіна проти дронів. Захист ЄС від Росії

  • Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч

    Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має зустрітися з міністром оборони України Денисом Шмигалем 1 грудня в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Про це свідчить повідомлення на офіційній сторінці Альянсу.
    “У понеділок, 1 грудня 2025 року, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрінеться з міністром оборони України Денисом Шмигалем у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі”, – йдеться в повідомленні.
    Зустріч стане однією з ключових дипломатичних подій початку грудня, адже переговори відбуватимуться на тлі триваючої воєнної агресії РФ та обговорення світовою спільнотою “мирного плану” адміністрації Трампа, який, як виявилось, насправді розробляли в Кремлі.
    В межах візиту сторони планують обговорити:

  • актуальні питання оборонної підтримки України,
  • подальшу інтеграцію у євроатлантичні структури,
  • стан реалізації рішень, ухвалених країнами-членами Альянсу в межах попередніх зустрічей міністрів оборони.
  • Виступів чи пресконференцій для представників ЗМІ не заплановано, але підсумки візиту можуть стати важливим сигналом щодо подальших кроків НАТО у підтримці України.
    Офіційні фото зустрічі будуть оприлюднені на сайті НАТО після її завершення.

  • Німеччина розробляє секретний план на випадок війни з РФ – ЗМІ

    Німеччина розробляє секретний план на випадок війни з РФ – ЗМІ

    ФРН розробляє та імплементує секретний план на випадок війни з Росією, який передбачає переправлення до 800 тисяч військовослужбовців НАТО до лінії фронту. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
    Йдеться про “Операційний план Німеччина” (Operation Plan Germany) – секретний документ обсягом 1200 сторінок.
    Зазначається, що близько 2,5 років тому 12 високопоставлених німецьких офіцерів зібралися у військовому комплексі в Берліні, щоб працювати над секретним планом на випадок війни з Росією. Тепер вони поспішають його імплементувати.
    У плані детально описано, як близько 800 тисяч німецьких, американських та інших військовослужбовців НАТО будуть переправлені на схід до лінії фронту. У ньому також позначено порти, річки, залізниці та дороги, якими вони будуть просуватися, а також як їх буде забезпечено та захищено на цьому шляху.
    Як повідомляється, план є найчіткішим на сьогодні проявом того, що його автори називають підходом до війни “за участю всього суспільства”.
    Видання наголошує, що за очікуваннями німецьких чиновників, Росія буде готова та бажатиме напасти на НАТО у 2029 році. Але низка шпигунських інцидентів, диверсійних атак та вторгнень у повітряний простір Європи, багато з яких західна розвідка приписує Москві, свідчить про те, що вона може готуватися до більш раннього нападу.
    Аналітики також вважають, що “можливе припинення вогню в Україні, на якому США наполягають цього тижня, може звільнити час та ресурси для Росії для підготовки дій проти членів НАТО в Європі”.
    “Мета полягає в тому, щоб запобігти війні, чітко давши зрозуміти нашим ворогам, що якщо вони нападуть на нас, то не досягнуть успіху”, – зазначив високопоставлений військовий офіцер і один із перших авторів плану, відомого у військових колах як OPLAN DEU.
    Як йдеться у публікації, зараз OPLAN “розміщений в ізольованій “червоній мережі” військових, перебуває у другій редакції”.
    За даними видання, команда генерал-лейтенанта Андре Бодеманн, ветерана Косово та Афганістану, завершила першу версію плану до березня минулого року, спираючись на відгуки зростаючого кола міністерств, урядових установ та місцевих органів влади.
    Зокрема, увага приділяється інфраструктурі. У довгостроковій перспективі Берлін має намір витратити 166 млрд євро на 2029 рік на інфраструктуру, зокрема понад 100 млрд євро на давно занедбані залізниці, і приділити пріоритетну увагу інфраструктурі подвійного призначення.
    Як пише WSJ, у війні з Росією Німеччина більше не буде державою на передовій, а стане плацдармом. Окрім деградованої інфраструктури, їй доведеться боротися зі скороченими військовими силами та новими загрозами, такими як безпілотники.
    Недоліки законодавства мирного часу також ускладнили для Німеччини захист від диверсії – однієї з найбільших загроз, з якими стикається OPLAN.
    Водночас Бундесвер оптимістично налаштований щодо свого прогресу.
    “Враховуючи, що ми почали з чистого аркуша на початку 2023 року, ми дуже задоволені тим, де ми сьогодні. Це дуже складний продукт”, – заявив офіцер і співавтор OPLAN.
    Нещодавні стрес-тести свідчать, що ще є над чим працювати, щоб план і реальність узгодилися. Найбільша невизначеність, з якою стикаються автори плану, полягає в тому, скільки у них часу.

  • Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок

    Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок

    Україна та НАТО запускають спільну програму UNITE – Brave NATO, яка спрямована на прискорення розробки оборонних інновацій. Перший пілотний конкурс стартує у 2026 році з бюджетом 10 млн євро. Фінансування забезпечать за рахунок Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Програму від України буде координувати Brave1, а від НАТО – Агенція звʼязку та інформації НАТО (NCIA). Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, посилення протиповітряної оборони та забезпечення систем звʼязку та навігації на фронті. Очікується, що подання заявок розпочнеться у лютому 2026 року, а переможців оголосять навесні того ж року. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.

  • До кінця року Україна отримає зброї на $5 млрд – генсек НАТО

    До кінця року Україна отримає зброї на $5 млрд – генсек НАТО

    За словами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, Україна може отримати військову допомогу на суму в 5 мільярдів доларів до кінця року через програму підтримки PURL. Ця допомога включатиме обладнання, яке необхідне для оборони. Генсек також зазначив, що Європейські країни вже внесли значний внесок у підтримку України, але додаткову допомогу можуть надати лише США. Президент Трамп погодився фінансувати американську зброю для України за допомогою Канади та інших європейських союзників. Військова допомога у формі озброєння надходить до України щомісяця на суму близько 1 мільярда доларів. За прогнозами, до 2025 року Україна може отримати приблизно 5 мільярдів доларів військової підтримки від союзників. Також українській армії надається допомога через інші ініціативи, такі як чеська програма щодо боєприпасів та зусилля Литви та Данії у сфері закупівлі обладнання оборонної промисловості. Генсек НАТО підкреслив, що країни Європи продовжать постачати обладнання, але після тривалої війни запаси починають зменшуватись, але постачання все ще можливе.

  • Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення

    Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення

    Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у країні через санкції, які США застосували проти двох найбільших російських нафтових компаній. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що ці санкції сильно впливають на економіку Росії, що може призвести до необхідності підвищення податків. Він вважає, що цей крок свідчить про глибину економічного тиску на Кремль через війну в Україні. Російська економіка сповільнюється, що може призвести до змін настроїв у суспільстві та еліт щодо продовження війни.

  • Закінчення війни в Україні: Рютте зробив прогноз

    Закінчення війни в Україні: Рютте зробив прогноз

    Генеральний секретар НАТО Марка Рютте в інтерв’ю іспанському виданню El Pais висловив думку, що війну в Україні можливо завершити до кінця 2025 року. Він підкреслив, що російські втрати в цьому конфлікті є дуже великими, і територіальні здобутки РФ вкрай сумнівні. Рютте зауважив, що українське місто Покровськ захоплюється росіянами протягом 18 місяців, але вони досі не можуть повністю контролювати його. Він підкреслив трагічний рівень втрат серед російських солдат та наголосив на необхідності припинення конфлікту в Україні.

  • Німеччина має шанси очолити НАТО в Європі – представник Трампа

    Німеччина має шанси очолити НАТО в Європі – представник Трампа

    Німеччина в майбутньому може очолити Об’єднані збройні сили НАТО в Європі. Про це заявив представник президента Дональда Трампа при Альянсі Метью Вітакер під час Берлінської конференції з безпеки, повідомляє The Times.
    За його словами, Вашингтон розглядає перспективу передачі командування європейському союзнику. Саме Берлін може стати таким лідером, адже Європа “дедалі активніше бере відповідальність за власну безпеку”.
    Посаду головнокомандувача сил НАТО в Європі традиційно обіймає американський чотиризірковий генерал — з липня 2025 року це генерал ПС Алексус Гринкевич.
    Вітакера запитали, чи не стане передача командування викликом для США.
    “Нетерпляче чекаю моменту, коли Німеччина скаже: “Ми готові очолити Альянс”, – запевнив посадовець.
    За його словами, дискусія про таку зміну може початися протягом 15 років або й раніше.
    Він таокж похвалив Берлін за лідерство у просуванні нової рамкової мети НАТО — витрачати 3,5% ВВП на оборону та ще 1,5% на ширші безпекові цілі, назвавши Німеччину “яскравим прикладом” для інших союзників.