За словами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, Україна може отримати військову допомогу на суму в 5 мільярдів доларів до кінця року через програму підтримки PURL. Ця допомога включатиме обладнання, яке необхідне для оборони. Генсек також зазначив, що Європейські країни вже внесли значний внесок у підтримку України, але додаткову допомогу можуть надати лише США. Президент Трамп погодився фінансувати американську зброю для України за допомогою Канади та інших європейських союзників. Військова допомога у формі озброєння надходить до України щомісяця на суму близько 1 мільярда доларів. За прогнозами, до 2025 року Україна може отримати приблизно 5 мільярдів доларів військової підтримки від союзників. Також українській армії надається допомога через інші ініціативи, такі як чеська програма щодо боєприпасів та зусилля Литви та Данії у сфері закупівлі обладнання оборонної промисловості. Генсек НАТО підкреслив, що країни Європи продовжать постачати обладнання, але після тривалої війни запаси починають зменшуватись, але постачання все ще можливе.
Позначка: НАТО
-
Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення
Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у країні через санкції, які США застосували проти двох найбільших російських нафтових компаній. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що ці санкції сильно впливають на економіку Росії, що може призвести до необхідності підвищення податків. Він вважає, що цей крок свідчить про глибину економічного тиску на Кремль через війну в Україні. Російська економіка сповільнюється, що може призвести до змін настроїв у суспільстві та еліт щодо продовження війни.
-
Закінчення війни в Україні: Рютте зробив прогноз
Генеральний секретар НАТО Марка Рютте в інтерв’ю іспанському виданню El Pais висловив думку, що війну в Україні можливо завершити до кінця 2025 року. Він підкреслив, що російські втрати в цьому конфлікті є дуже великими, і територіальні здобутки РФ вкрай сумнівні. Рютте зауважив, що українське місто Покровськ захоплюється росіянами протягом 18 місяців, але вони досі не можуть повністю контролювати його. Він підкреслив трагічний рівень втрат серед російських солдат та наголосив на необхідності припинення конфлікту в Україні.
-
Німеччина має шанси очолити НАТО в Європі – представник Трампа
Німеччина в майбутньому може очолити Об’єднані збройні сили НАТО в Європі. Про це заявив представник президента Дональда Трампа при Альянсі Метью Вітакер під час Берлінської конференції з безпеки, повідомляє The Times.
За його словами, Вашингтон розглядає перспективу передачі командування європейському союзнику. Саме Берлін може стати таким лідером, адже Європа “дедалі активніше бере відповідальність за власну безпеку”.
Посаду головнокомандувача сил НАТО в Європі традиційно обіймає американський чотиризірковий генерал — з липня 2025 року це генерал ПС Алексус Гринкевич.
Вітакера запитали, чи не стане передача командування викликом для США.
“Нетерпляче чекаю моменту, коли Німеччина скаже: “Ми готові очолити Альянс”, – запевнив посадовець.
За його словами, дискусія про таку зміну може початися протягом 15 років або й раніше.
Він таокж похвалив Берлін за лідерство у просуванні нової рамкової мети НАТО — витрачати 3,5% ВВП на оборону та ще 1,5% на ширші безпекові цілі, назвавши Німеччину “яскравим прикладом” для інших союзників. -
ЗМІ:”Мирний план” США передбачає захист від нападу
“Мирний план” адміністрації Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні включає надання гарантій безпеки на зразок статті 5 НАТО, які зобов’язують США та європейських союзників розглядати напад на Україну як атаку на всю трансатлантичну спільноту. Про це повідомляє видання Axios, посилаючись на проєкт відповідної угоди.
Адміністрація Трампа підготувала план, який вимагає від України значинх поступок, але буцімто пропонує безпрецедентну обіцянку щодо гарантій безпеки, пише ЗМІ.
Видання зазначає, що це перший випадок, коли Дональд Трамп висловив готовність винести це питання на обговорення.
Проєкт угоди передбачає, що будь-яке майбутнє “значне, навмисне і тривале збройне вторгнення” РФ на територію України через узгоджену лінію розмежування буде розцінюватися як атака, що загрожує миру і безпеці трансатлантичної спільноти. США та їхні союзники зобов’язуються відреагувати належним чином, зокрема із застосуванням військової сили.
Проєкт нібито передбачає, що президент США, після негайних консультацій з Україною, НАТО та європейськими партнерами, визначатиме заходи для відновлення безпеки, які можуть включати розвідувальну та логістичну допомогу, економічні та дипломатичні дії, а також безпосереднє застосування збройних сил.
Документ містить положення про те, що члени НАТО визнають безпеку України невід’ємною частиною європейської стабільності та зобов’язуються діяти спільно зі США для забезпечення єдиної стратегії стримування.
Гарантії безпеки діятимуть протягом перших 10 років з можливістю продовження за взаємною згодою.
Контроль за додержанням умов здійснюватиме Спільна моніторингова комісія під керівництвом європейських партнерів за участю США. Угода передбачає підписи представників України, РФ, США, ЄС та НАТО.
За словами чиновника Білого дому, Росію було поінформовано про проєкт. Нині невідомо, чи поставить під ним підпис російський диктатор Володимир Путін.
Як відомо, “мирний план” містить суворі вимоги до української сторони:- втрата більшої частини території, ніж та, яку тепер контролює Росія;
- створення демілітаризованої зони між територіями на сході країни.
На додачу до цього, документ вимагає прийняти Росію назад до кола цивілізованих країн, що включає скасування санкцій та амністію за воєнні злочини.
Американські чиновники припускають, що цей план може викликати негативну реакцію союзників Трампа з руху MAGA, бо фактично “зобов’язує” американські збройні сили захищати Україну в разі нової війни.
Представники Білого дому підкреслили, що пропозиція ще має бути обговорена з європейськими партнерами і може зазнати змін. -
Фіцо попросив НАТО посилити ППО Словаччини
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо запросив генерального секретаря НАТО Марка Рютте посилити систему протиповітряної оборони країни. В останні роки Словаччина купила ізраїльські системи захисту та винищувачі F-16, щоб покращити систему протиповітряної оборони. Фіцо підтвердив, що Словаччина не буде напряму постачати летальну зброю на Україну, за винятком комерційних контрактів, та продовжуватиме надавати гуманітарну допомогу. Ігор Меліхер, заступник міністра оборони, заявив, що словацькі компанії продовжують постачання зброї до України, але це не є державними поставками, і уряд гарантує, що жодна куля не надійде зі словацьких складів на Україну. Гуманітарна допомога включає постачання електрики та інших необхідних матеріалів для функціонування української держави.
-
НАТО пришвидшить строки перекидання військ до кордонів з РФ
За інформацією Financial Times, перекидання військ НАТО від західних портів до країн, що межують з Україною чи Росією, зазвичай займає близько 45 днів через різні стандарти ширини залізничних колій та бюрократію. Однак зараз планується скоротити цей термін до 3-5 днів. Важкі вантажі можуть впасти через нахил колій, а європейські стандарти габаритів вагонів не завжди підходять для військової техніки. Для вирішення цих проблем деякі країни розпочали проєкти з модернізації інфраструктури, а також ведуть переговори про уніфікацію правил переміщення військ.
-
Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України
Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.
Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.
Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.
Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.
Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.
Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.
Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.
На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.
Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО
-
ЗМІ: Україна розгорне першу у світі “стіну дронів”
Першу у світі “стіну дронів” найближчим часом мають розгорнути в Україні. Вона має знищувати ударні безпілотники, які запускає Росія. Про це повідомляє видання Business Insider.
Засновник західної компанії Atreyd у коментарі виданню зуважив, що система складається з десятків невеликих безпілотників, з яких формується “летюче мінне поле”.
За його словами, “стіну дронів” вже відправили в Україну і її мають ввести в експлуатацію.
Розгортання “стіни дронів” стане першим відомим випадком використання подібної оборонної технології в реальних бойових умовах, що дасть Україні новий рівень захисту від російських атак, зазначає ЗМІ.
Спочатку таку систему використовуватимуть для захисту міст і критично важливої інфраструктури, але потім її можуть застосовувати ближче до лінії фронту – для захисту від російських керованих авіабомб.
На додачу до цього, Північноатлантичний альянс провів конкурс для українських і західних оборонних компаній, щоб знайти рішення проти російських авіабомб. Концепція “стіни дронів” від Atreyd увійшла до числа фіналістів.
Система складається з групи дронів з управлінням від першої особи, які запускаються з платформ при виявленні загрози радарами. Кожен безпілотник працює від батареї і несе невелику вибухівку. Дрони можуть розташовуватися на різних висотах. Після зльоту дрони формують “завісу” в небі, яка покликана послабити атаку – безпілотники підриваються поруч із боєприпасами, що наближаються, і нейтралізують загрозу.
Система застосовує штучний інтелект, який дає змогу змінювати конфігурацію “стіни” в реальному часі залежно від траєкторії виявлених цілей.
У компанії Atreyd зазначили, що комплекс здатний функціонувати навіть у разі глушіння GPS, бо має заздалегідь завантажену тривимірну карту зони відповідальності.
Безпілотники можуть підніматися на висоту в кілька тисяч метрів і обладнані системою ідентифікації, що запобігає випадкам “дружнього вогню”. Оператор у будь-який момент може втрутитися і вручну активувати аварійне відключення.
Один військовослужбовець здатний керувати близько сотнею дронів, але йому не потрібна спеціальна підготовка або досвід пілотування – достатньо базового навчання роботі з системою.
Під час випробувань “стіна дронів” продемонструвала стопроцентну ефективність, однак використання системи в Україні стане її першим застосуванням в умовах реального бою, зазначають в Atreyd.
Як відомо, Польща має намір розпочати створення національної системи боротьби з дронами протягом кількох місяців, не чекаючи ініціативи Європейського Союзу щодо створення “стіни дронів”.
“Стіна дронів” захищатиме Україну – Єврокомісія -
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.