Президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з новим Президентом Румунії Нікушором Даном у Вільнюсі в понеділок, 2 червня. Український лідер запросив румунського колегу запросив взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, що відбудеться в Одесі. Про це голова держави повідомив на своєму Telegram-каналі.
Він також поздоровив Дана з перемогою на виборах і наголосив на тому, що Україна покладає надії на поглиблення відносин з Румунією.
Президент Румунії запевнив у тому, що Україна може покладатися на продовження допомоги та підтримку членства в ЄС і НАТО.
Лідери дво країн обговорили дипломатичну роботу заради досягнення миру в Україні та всій Європі.
Зеленський поінформував про зустріч у Стамбулі та наголосив, що її результатом, на жаль, не стали кроки, які наблизили б до миру, але є домовленість про обмін полоненими й повернення тіл загиблих, що дуже важливо для України.
Володимир Зеленський зауважив: треба посилювати санкції проти Росії, щоб не дати Москві можливостей збільшувати своє військове виробництво та продовжувати війну.
Він також розповів про технологічний досвід, який здобула Україна під час боротьби проти російської агресії, та запропонував поглиблювати співпрацю в оборонній сфері. Президент додав, що Україна відкрита до нових проєктів у галузях економіки, інфраструктури та реконструкції.
Окрема увага була приділена саміту НАТО. Глава держави наголосив, що має бути гідне представництво України в Гаазі, саме тому важливий кожен голос і підтримка кожної країни в цьому питанні.
Зеленський запросив Дана взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, який відбудеться в Одесі. Президент Румунії підтвердив свою участь.
Як відомо, 19 травня проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан переміг на президентських виборах в Румунії з результатом 53,60% голосів. Його опонент, лідер правого Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон звернувся зі скаргою до Конституційного суду, але зазнав невдачі.
Згодом, 26 квітня, в Бухаресті відбулася церемонія інавгурації Нікушора Дана на посаду президента Румунії.
Позначка: НАТО
-
Зеленський провів першу зустріч з президентом Румунії
-
Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час zoom-спілкування з журналістами у понеділок, 2 червня.
“У нас була зустріч з генсеком НАТО. Нас запросили на саміт НАТО. Я думаю, це важливо”, – зазначив глава держави.
За словами Зеленського, міністр закордонних справ Андрій Сибіга говоритиме зі своїми колегами стосовно інфраструктури і які можуть бути результати з цього саміту.
Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд шукає можливість залучити президента Зеленського до участі в саміті НАТО.За його словами, це навряд чи буде пленарна зустріч з усіма 32 союзниками Альянсу. На попередньому саміті у Вашингтоні в липні 2024 року Зеленський був присутній на засіданні з усіма лідерами НАТО.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку.
Перед цим у Нідерландах, заявляли, що хочуть бачити в якості гостя Зеленського, але проти цього виступають США. У Вашингтоні це спростували.
Однак, тривалий час залишалася невизначеність щодо запрошення Зеленського на саміт. -
Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися
Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога. -
У Балтійському морі стартували навчання НАТО
У Балтійському морі розпочалися навчання НАТО Baltops 2025, які триватимуть два тижні. У цих навчаннях братимуть участь близько 50 різних типів кораблів. Вони включають штабний корабель USS Mount Whitney від 6-го флоту США, фрегат FGS Bay та кораблі P2000 від Німеччини, а також польські корвет і фрегат. Учасники тренуватимуться на південній частині Балтійського моря, проводитимуть артилерійські стрілянини та боротьбу з безпілотниками. У навчаннях також братиме участь військова авіація.
-
Літаки ЗСУ підключать до “військового Wi-Fi” НАТО
Україна та країни НАТО домовилися про спільне використання цифрової системи управління бойовими літаками. Ця система, яку називають “військовим Wi-Fi” НАТО, дозволить координувати дії літаків, протиповітряної та протиракетної оборони. Вона вже використовується більшістю країн НАТО, що забезпечить узгодженість дій з союзниками. Це крок до спільних військових операцій і підтвердження готовності співпрацювати з партнерами.
-
НАТО і Росія одночасно проведуть навчання на Балтиці
Країни НАТО та Росія планують провести військові навчання в Балтійському морі одночасно. Є страхи від провокацій, оскільки обидва флоти можуть небезпечно наблизитись один до одного. Російський флот бере участь у цих навчаннях на місяць раніше, ніж зазвичай, і у них братимуть участь 20 кораблів. Експерти попереджають про ризик ескалації конфлікту в регіоні, але не вважають, що Росія нападе. Вони вказують на можливі провокації, такі як перегородження шляху кораблям НАТО або навмисне перельоти російських літаків над кораблями Альянсу. Росія, ймовірно, демонструє свою силу в регіоні та намагається зміцнити свій військовий потенціал.
-
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
Голова Міноборони Великобританії, Джон Хілл, заявив, що країна планує витрачати 3% свого ВВП на оборону до 2034 року. Це підвищення витрат зумовлене вимогами США та НАТО, які закликають країни-члени збільшити оборонні витрати. Британський прем’єр Кір Стармер раніше оголосив про плани витрачати 2,5% ВВП на оборону до квітня 2027 року, а до 2034 року планує досягти 3%. Переговори щодо збільшення цільового показника оборонних витрат НАТО з 2% до 3% від ВВП розпочалися минулого року після перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Генсек НАТО Марк Рютте навіть запропонував план збільшення витрат до 5% ВВП для членів блоку.
-
Трамп планує змінити головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп планує призначити нового Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. Він повідомив про це генеральному секретарю НАТО Марку Рютте. Головним кандидатом на цю посаду розглядається генерал-лейтенант ВПС Алексус Гринкевич. Це рішення може вказувати на те, що США не відмовляються від своїх зобов’язань у сфері європейської безпеки, що може заспокоїти союзників по НАТО. Також розглядалася можливість передачі посади представнику європейської країни. США готові обговорити вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід в рамках мирного врегулювання конфлікту в Україні.
-
США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог
Спецпосланець президента США у справах України Кіт Келлог заявив, що США готові обговорити вимогу Росії щодо нерозширення НАТО на схід як частину мирного врегулювання війни в Україні. Також він підтвердив, що президент Трамп готовий пообіцяти Путіну не розширювати НАТО на схід, якщо це допоможе завершити конфлікт. Келлог наголосив, що вступ України до НАТО не є актуальним питанням, і цю позицію підтримують інші країни-члени Альянсу.
-
Названо дату наступного засідання Рамштайну
Наступного тижня відбудеться чергове засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн. Зустріч запланована на середу, 4 червня 2025 року, в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Це вже 28-е засідання Рамштайну, попереднє відбулося 11 квітня. На попередньому засіданні країни-учасниці обговорили надання військової допомоги Україні на суму 21 млрд євро. Планується, що наступне засідання Рамштайну може відбутися в Україні з участю представників Сил оборони та оборонно-промислового комплексу.