Росія розглядає Україну як проміжний етап на шляху до нападу на країни НАТО. Очільник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль, залишає свою посаду, розповів про можливий воєнний конфлікт між НАТО та РФ, повідомляє німецький таблоїд Bild в Telegram.
“Ми абсолютно впевнені, і ми маємо розвідувальні докази: Україна – це тільки крок на шляху Росії до Заходу”, — сказав він.
За його словами, у Кремлі є ті, хто не вірить, що НАТО зреагує у разі нападу на одного зі своїх членів.
“Вони більш не вірять, що стаття п’ять НАТО працює. І вони хотіли б перевірити її. Вони хочуть повернути НАТО до кінця 1990-х років. Вони хочуть викинути Америку з Європи та використовуватимуть будь-які необхідні засоби для досягнення цього”, – додав голова BND.
Росія може спробувати здійснити провокацію в країнах Балтії на підставі “захисту російськомовного населення”. Саме так, наприклад, сталося у 2014 році, коли Росія анексувала Крим.
Каль упевнений, що нині нема рації вести переговори з Москвою
“Стримування – найменш кривавий спосіб запобігти війні. Немає жодної ознаки того, що Путін змінив свою думку про свій агресивний підхід до вирішення цієї проблеми”, – додав він.
Позначка: НАТО
-
“Україна – перший крок”: розвідка Німеччина розповіла про плани Росії
-
РФ може напасти на НАТО. Як готується альянс
Росія нарощує свій військовий потенціал і буде готова застосувати військову силу проти держав НАТО протягом п’яти років, заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в Chatham House у Лондоні 9 червня.
Вісь зла Росії
Збільшуючи військове виробництво, через п’ять років Росія досягне рівня, який дозволить їй напасти на НАТО, переконаний генсек Альянсу.
“Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п’яти років”, – підкреслив Рютте.
“Росія об’єдналася з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном. Вони розширюють свої збройні сили та можливості. Військова машина Путіна прискорюється, а не сповільнюється. Росія відновлює свої сили за допомогою китайських технологій і виробляє більше зброї швидше, ніж ми думали”, – пояснив він.
За словами генсека НАТО, лише говорячи про боєприпаси, Росія виробляє за три місяці стільки, скільки всі держави НАТО виробляють за рік.
“Оборонно-промислова база Росії, як очікується, лише цього року випустить 1500 танків, 3000 броньованих машин і 200 ракет “Іскандер”, – додав він.
“Не будемо себе обманювати. Ми всі зараз на східному фланзі. Нове покоління російських ракет рухається зі швидкістю, що в рази перевищує швидкість звуку. Відстань між європейськими столицями становить лише лічені хвилини. Більше немає ні Сходу, ні Заходу. Є лише НАТО”, – підкреслив Марк Рютте.
Відповідь НАТО
Державам-членам НАТО потрібно збільшити потужність протиповітряної та протиракетної оборони Альянсу на 400%, а також значно підвищити кількість наявної зброї, посилити логістику та медичне забезпечення військ, заявив генсек НАТО. Він відзначив, що Альянс потребує збільшення потужностей ППО і ПРО на 400%.
“Минулого тижня міністри оборони країн НАТО погодили нові амбітні цілі. Точні деталі засекречені. Але нам потрібно 400-відсоткове збільшення протиповітряної та протиракетної оборони”, – заявив Рютте.
“Ми бачимо в Україні, як Росія здійснює терор згори. Тому ми зміцнимо щит, який захищає наше небо”, – додав він.
Генсек НАТО зазначив, що військам НАТО “також потрібні тисячі нових броньованих машин і танків, мільйони додаткових артилерійських снарядів”.
“Ми повинні подвоїти наші допоміжні можливості, такі як логістика, постачання, транспортування та медичне забезпечення. Члени Альянсу інвестуватимуть у більшу кількість військових кораблів і літаків. Наведу лише один приклад: американські союзники придбають загалом не менше 700 винищувачів F-35”, – розповів він.
“Ми також інвестуватимемо в більше дронів і ракетних систем дальньої дії. І більше інвестуватимемо в космічні та кібернетичні можливості. Тому що якщо ми не будемо інвестувати більше, наша колективна оборона не буде надійною”, – повідомив Марк Рютте.
Більше грошей
Рютте вперше офіційно підтвердив, що планує винести на розгляд саміту погоджену зі США пропозицію про підвищення до 5% від ВВП оборонних витрат союзників.
“Я запропоную партнерам ціль – 5% витрат на оборону, з них 3,5% від ВВП – це основні витрати на оборону, і ще 1,5% від ВВП – це інвестиції, пов’язані з обороною, такі як витрати на інфраструктуру”, – оголосив генсек, пояснивши, що тепер офіційно передасть цю пропозицію всім. -
Рютте: Припинення вогню в Україні несе ризики для НАТО
Генсек НАТО Марк Рютте підкреслив, що припинення вогню в Україні може дати Росії можливість збільшити свої запаси зброї, що становить загрозу для держав-членів НАТО. Він зауважив, що навіть під час конфлікту з Україною, Росія може підготуватися до нападу на НАТО протягом 5 років. Рютте також підкреслив, що російська оборонна промисловість випустить цього року значну кількість техніки, включаючи танки, бронетранспортери і ракети. Він підкреслив, що зараз всі країни НАТО перебувають на “східному фланзі” і що нове покоління російських ракет може швидко долати великі відстані, що становить серйозну загрозу для Європи.
-
Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП
Уряд Канади підтвердив свою готовність досягти мінімального оборонного порогу НАТО у 2% від ВВП ще у цьому фінансовому році. Презентуючи нову оборонну стратегію, прем’єр-міністр Марк Карні заявив, що цей показник буде досягнуто завдяки новим інвестиціям у сферу оборони. Карні також вказав на загрози, які становлять для Канади Росія та Китай, і критикував залежність від США. Він наголосив на потребі збільшити витрати на оборону та поліпшити військову інфраструктуру, оскільки зараз багато військових об’єктів перебувають у критичному стані. Канада планує досягти показника у 2% ВВП на оборону у 2025 році, але відтепер цей показник буде постійно зростати.
-
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Парламентські комітети країн Балтії – Естонії, Литви та Латвії – випустили спільне звернення, в якому закликають підтримати Україну в боротьбі з російською агресією та долучення до Європейського Союзу та НАТО. Вони вважають, що перемога України сприятиме миру в Європі та збереже міжнародний порядок. Крім того, комітети підтримують членство України в ЄС і НАТО, закликають до відповідальності російське керівництво за воєнні злочини та віддачу всіх тимчасово окупованих територій. Вони також обіцяють продовжувати дипломатичні зусилля для ізоляції Росії та розширення санкцій.
-
НАТО виробляє за рік менше боєприпасів, ніж Росія за три місяці – Рютте
За три місяці Росія виробляє стільки ж боєприпасів, скільки весь блок НАТО за рік. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції за підсумками засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу у Брюсселі в четвер, 5 червня.
За його словами, є велика загроза з боку Росії, коли у 2022 році вона почала повномасштабну війну проти України. Маючи значно слабшу економіку, ніж в НАТО, РФ виробляє за три місяці таку кількість боєприпасів, яку Альянс виробляє за рік.
“Скільки вони виробляють боєприпасів, що є основою всього. За три місяці вони виробляють те, що ми, ціле НАТО, виробляємо за рік. І це маючи економіку у 25 разів більшу, ніж Росія”, – наголосив Рютте.
Генсек НАТО зазначив, що країни Альянсу вже зараз повинні готуватися до можливої агресії з боку Росії та збільшувати витрати на оборону.
“Ми повинні почати діяти зараз, бо інакше, через 4-5 років будемо під загрозою”, – заявив Рютте.
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте. -
Рамштайн та саміт НАТО: поки США відвертаються, Україна набирає обороти
Колос на глиняних ногах Поки росіяни надувають щоки та викочують Україні чергові меморандми, у свіжому звіті Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) міститься чіткий аналіз, що розставляє всі крапки над “і” у сприйнятті війни. “Чому це обʼєктивний аналіз? Тому що ми під час жорсткої війни живемо емоцією і сприймаємо дії ворога з перебільшенням, бо відчуваємо певний біль. Погляд ззовні часто допомагає спокійно розібратися у тому, що відбувається, з холодним розумом. Давайте розберемо ключові факти, які розкривають реальну картину і змушують задуматися: чи дійсно Росія така “непереможна”, як хоче комусь здаватися, у тому числі всередині України?, – зауважив у дописі в Facebook один з користувачів, посилаючись на відповідний матеріал CSIS. Тож, за даними CSIS, про повільний прогрес російських військ говорить ціла низка фактів. Так, з початку 2024 року Росія просувається лише на 50-135 метрів на день – це повільніше, ніж темпи Першої світової війни. А втрати ворога склали понад тисячі одиниць техніки та до 250 тисяч солдатів.
Технічні втрати – це справжня катастрофа для окупантів, яку не приховати. Адже Росія втрачає техніку в рази швидше, ніж Україна: з початку поточного року серед іншого це 1865 танків, 3098 БМП, 1149 бронемашин, 300 САУ. Співвідношення втрат загалом складає 5:1 на користь України – це не просто цифри, це свідчення системної слабкості російської армії, вказують фахівці.
Тим часом жертви серед солдатів РФ – це справжня трагедія історичного масштабу: нині є понад 250 тисяч загиблих, а загальні втрати (поранені та загиблі) наближаються до 1 мільйона. Це -найбільші втрати Росії з 1945 року, що у п’ять разів перевищують всі жертви РФ та СРСР за останні 77 років.
Тож Кремль платить не лише технікою, а й життями своїх громадян. Чи варта ця ціна ілюзорних “перемог”? І як довго може наступати армія, котра втрачає свої ресурси з такою шаленою швидкістю? – задаються питаннями експерти.
Відповідь проста: російська тактика виснаження – це стратегія без майбутнього, на що Україна відповідає продуманою глибокою обороною.
Але гру може прискорити Захід: США та союзники мають унікальні інструменти – такі, як посилення санкцій, конфіскація заморожених російських активів, розширення військової допомоги Україні. Це може серйозно підірвати здатність РФ продовжувати війну.
До того ж аналітики CSIS зауважують, що Росія не має всі козирі, як дехто вважає (знову згадаємо Трампа): її економіка та внутрішня стабільність – це ахіллесова п’ята, котру Захід може і повинен використати. Проблема – в америкацентричності світу Та чи готовий світ діяти швидко та ефективно? Проблема у тому, що світові лідери звикли у своїх рішеннях рівнятися на головного “поліцейського”, Сполучені Штати, і зараз важко змінюють цю звичку.
При цьому президент США Дональд Трамп хибно вважає, що президент України Володимир Зеленський підштовхує світ до ядерної війни, хоча також розуміє Україну, котра протистоїть ворогу, пише The New York Times.
У матеріалі NYT також повідомляється, що Трамп говорив про намір припинити постачання зброї в Україну (тут згадаймо останній скандал – куплену для України і віддану на Близький Схід зброю проти дронів).
При цьому Трамп схильний бути більш шанобливим до Путіна, хоча іноді й висловлює своє розчарування ним.
У публікації NYTнагадується, що до повернення в Білий дім Трамп обіцяв швидко зупинити війну Росії проти України через добрі стосунки з російським диктатором. Потім президент США через непоступливість росіян розглядав можливість введення нових санкцій проти Москви, але досі цього не зробив, підкреслює NYT.
Натомість, назвавши Путіна “абсолютно божевільним” минулого місяця, Трамп мило спілкується з Путіним телефоном, ковтаючи інформацію про російський “удар помсти” за знищення стратегічних літаків і підрив Кримського мосту й просить диктатора РФ підсобити йому з Іраном. В результаті Іран 5 червня заявляє про здобуття повного циклу збагачення урану, поки що “мирного”, а Трамп – знову “у прольоті”. Рамштайн, НАТО та всі-всі-всі Однак американська холодність до України проглядається все чіткіше: так, глава Пентагону Піт Геґсет не був присутнім навіть у онлайн-форматі на черговому засіданні у форматі Рамштайн 4 червня (котрий, до речі, запропонували й організували самі Штати). “Із самого початку роботи цієї адміністрації (президента США Дональда Трампа – ред.) ми працювали з нашими британськими й німецькими колегами, щоб вони очолили цю контактну групу, що вони й зробили, і я вдячний їм за це”, – виправдався Геґсет у коментарі The Guardian у четвер, 5 червня. Втім його патрон Трамп все-таки збирається відвідати ще один оборонний захід – саміт НАТО у Гаазі, що відбудеться за менш ніж три тижні, хоч і погрожував не раз, що США можуть залишити і цей формат.
До речі, США та проукраїнські члени НАТО (до котрих входить також приймаюча держава, Нідерланди) досягли компромісу про те, що і президент України офіційно запрошений до Гааги. Тож генеральний секретар НАТО Марк Рютте обіцяє обговорення України і її присутність на саміті – про це він заявив на зустрічі з журналістами у Брюсселі напередодні спільного засідання міністрів оборони Альянсу 4 червня. Зеленський братиме участь в одній з подій його офіційної частини, однак без формального засідання Ради Україна-НАТО.
Загалом є дві теми, завдяки яким стосунки з НАТО, й саміт зокрема, мають особливу вагу для України, зауважує УП. Перше – це перспективи вступу до Альянсу. Друге – продовження військової допомоги союзників та наявність коштів для цього.
Й рішення, ухвалені у Гаазі, мають бути безпечними для України, бо в Альянсі знайшли компроміс, що не підважуватиме його чинну політику про незворотне членство нашої країни у НАТО. І хоча Трамп та його команда не раз казали про готовність поступитися росіянам щодо цього питання, поки що цього вдається уникати.
Однак невідомо, у яких формулюваннях рішення саміту згадає про Росію: тут є невизначеність і можливі як добрі новини, так і не дуже, зазначає УП.
При цьому у НАТО схиляються до схеми, котра має полегшити фінансування зброї для України, особливо власного українського виробництва. Сподіваємось, що результати будуть такими ж обнадійливими, як і після нещодавнього Рамштайну: за йог результатами міністр оборони Рустем Умеров повідомив, що “українські дрони змінили суть війни та зможуть змінити підготовку країн-членів Рамштайну до майбутнього. Тому ми сподіваємося, що це буде підтримано програмою ЄС на 50 млрд євро на виробництво. І наші партнери готові просуватися вперед”. Мова тут, зокрема – про виробництво української зброї за кордоном.
Ірина Носальська -
Розвідка НАТО оцінила спроможність РФ вдертися на Дніпропетровщину
Росія наразі не планує масштабного наступу ані на Сумщині, ані на Дніпропетровщині. Про це заявив один із представників керівництва НАТО під час спілкування з журналістами в Брюсселі, відповідаючи на запитання Європейської правди.
За його словами, в Альянсі уважно відстежують дії РФ, зокрема накопичення військ біля кордону з Сумською областю, а також бойові дії, що з Курської області перемістилися на прикордонні населені пункти Сумщини.
“Ми бачимо розширення лінії фронту на півночі та північному сході від Сум. Але немає свідчень того, що Росія зараз готує серйозний наступ на сумському напрямку”, – заявив посадовець.
Він припустив, що така активність може мати вигляд як підготовка атаки на місто Суми, однак реальних доказів цього немає.
“Це могло би бути підготовкою атаки і на саме місто Суми, але ми не бачимо доказів цього. Зараз йдеться про створення ‘буферної зони’, і наскільки мені відомо, Росія давно планувала це зробити”, – зазначив представник НАТО.
Він додав, що нещодавнє знищення мостів на території РФ ускладнює логістику окупантів на цьому напрямку.
Також, за його словами, не варто очікувати масштабного наступу й на Дніпропетровщину, попри активізацію атак росіян на Донеччині.
“Ми бачимо збільшення інтенсивності, але немає ознак того, що вони готують значну наступальну операцію”, – резюмував він.
Як ми вже писали, у Сумській області розширили зону обов’язкової евакуації населення. Загалом під обов’язкову евакуацію підпадають 213 населених пунктів.
Також у ДПСУ наголосили, що російська армія накопичила достатню кількість сил в межах Курської області, аби здійснити спробу атаки на територію Сумської області. -
Рютте підтвердив запрошення України на саміт НАТО
Українська делегація буде присутня на саміті НАТО в Гаазі. Про це сказав генеральний секретар Альянсу Марк Рютте напередодні спільного засідання міністрів оборони Альянсу у Брюсселі, повідомиа Європейська правда у середу, 4 червня.
“Ми запросимо Україну на саміт, і ближчим часом представимо програму”, – заявив він.
Рютте додав, що йдеться не лише про участь України, а й про її присутність у порядку денному.
“Звичайно, Україна буде обговорюватися на саміті”, – запевнив генсек НАТО.
Видання зазначає, що ця заява стала першим офіційним підтвердженням з боку НАТО щодо запрошення президента України на зустріч лідерів. Досі про це повідомляли лише неофіційно.
“На зустріч лідерів Альянсу держави-партнери запрошують лише на рівні лідерів, тобто йдеться про запрошення Зеленського. Утім, генсек відмовився коментувати формат участі України, наголосивши, що це буде розкрито в офіційній програмі”, – пишуть журналісти.
Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд шукає можливість залучити Зеленського до участі в саміті НАТО 24-25 червня в Гаазі.
За його словами, це навряд чи буде пленарна зустріч з усіма 32 союзниками Альянсу. На попередньому саміті у Вашингтоні в липні 2024 року Зеленський був присутній на засіданні з усіма лідерами НАТО.
У свою чергу Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО.