Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком НАТО Марком Рютте. Про це глава держави повідомив у Телеграм.
“Говорив з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте й подякував йому за всю підтримку. Ми тісно координуємо наші зусилля. Фактично Росія вкрала в миру, нахабно забрала значну частину цього року”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що цієї осені слід зробити все можливе, “щоб зміцнити наші позиції”.
Позначка: НАТО
-
Зеленський розповів про розмову з генсеком НАТО
-
Фінляндія задумала створити найбільшу армію в ЄС
Уряд Фінляндії подав до парламенту законопроєкт про збільшення військового резерву на 125 тисяч осіб. Якщо документ ухвалять, до 2031 року чисельність армії у воєнний час перевищить один мільйон військових.
Це зробить її найбільшою в Євросоюзі.
Відповідний законопроєкт пропонує підвищити граничний вік перебування в запасі з 60 до 65 років для всіх військовозобов’язаних, народжених з 1966 року. Для полковників, капітанів першого рангу вікових обмежень не встановлюватимуть – вони залишатимуться у резерві, доки будуть придатні до служби.
Строк перебування у резерві для солдатів і сержантів збільшиться на 15 років, для офіцерів і унтерофіцерів – на 5. На збори викликатимуть лише тих резервістів, які мають призначення на воєнний час. Для добровольців обмежень не буде.
Схожі тенденції фіксують і в інших країнах Європи після початку війни РФ проти України. Зокрема Франція до 2035 року планує більш ніж удвічі збільшити резерв – до 105 тисяч осіб. У Німеччині хочуть подвоїти кількість резервістів до 200 тисяч завдяки введенню шестимісячної добровільної служби. Президент Польщі Дональд Туск заявив, що армія спільно з резервістами має зрости до 500 тисяч із нинішніх 200 тисяч. -
Рада НАТО-Україна проведе позачергове засідання через атаки РФ
У Брюсселі 1 вересня відбудеться позачергове засідання Ради Україна-НАТО за ініціативою України у відповідь на останні масштабні ракетні удари Росії. Про це повідомив глава МЗС Андрій Сибіга.
На зустрічі очікується обговорення спільних кроків для реагування на відмову Москви від мирних зусиль та ескалацію терору.An extraordinary meeting of the NATO-Ukraine Council will be held today in Brussels at the request of Ukraine and in response to Russia’s recent massive air attacks. We anticipate a focused discussion on joint steps to adequately respond to Russia’s rejection of peace efforts… — Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) September 1, 2025 “Ми очікуємо цілеспрямованого обговорення спільних кроків для адекватної відповіді на відмову Росії від мирних зусиль та ескалацію терору проти українців”, – заявив Сибіга.
Він також висловив подяку НАТО та союзникам України за постійну підтримку та активні мирні ініціативи.
Сибіга акцентував, що Росія має відчути сильніший тиск через продовження війни. Рада НАТО-Україна – формат регулярних консультацій між Україною та Північноатлантичним альянсом, створений для координації співпраці у військовій, політичній та безпековій сферах.
Позачергове засідання скликається у відповідь на критичні події або загострення безпекової ситуації – наприклад, після масованих атак РФ або значної ескалації конфлікту. -
Україна розраховує на $1 млрд щомісяця через програму PURL
Україна розраховує, що партнери виділятимуть щонайменше $1 млрд щомісячно у межах ініціативи з закупівлі озброєння через НАТО (PURL). Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 31 серпня.
Він подякував партнерам, котрі стали учасниками спеціальної програми, що дозволяє купувати необхідну зброю для Сил оборони України.
У серпні до програми доєдналися Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Канада, Бельгія та Латвія.
Нині у програмі вже понад $2 млрд.
“Координація – НАТО. Вдячний усім за участь, і це хороший результат серпня. Вересень теж має бути з відповідним результатом. Наша мета – не менше одного мільярда доларів у програмі щомісячно”, – акцентував Зеленський.
Глава держави зауважив, що кошти скерують на купівлю дуже ефективної зброї – ракет для Patriot, HIMARS, систем зброї, які потрібні для захисту українських міст.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.
PURL: за американську зброю для України заплатить НАТО -
Україна розраховує на $1 млрд щомісяця через програму закупівлі зброї PURL
Україна розраховує, що партнери виділятимуть щонайменше $1 млрд щомісячно у межах ініціативи з закупівлі озброєння через НАТО (PURL). Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 31 серпня.
Він подякував партнерам, котрі стали учасниками спеціальної програми, що дозволяє купувати необхідну зброю для Сил оборони України.
У серпні до програми доєдналися Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Канада, Бельгія та Латвія.
Нині у програмі вже понад $2 млрд.
“Координація – НАТО. Вдячний усім за участь, і це хороший результат серпня. Вересень теж має бути з відповідним результатом. Наша мета – не менше одного мільярда доларів у програмі щомісячно”, – акцентував Зеленський.
Глава держави зауважив, що кошти скерують на купівлю дуже ефективної зброї – ракет для Patriot, HIMARS, систем зброї, які потрібні для захисту українських міст.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.
PURL: за американську зброю для України заплатить НАТО -
Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL
Україна розраховує, що партнери виділятимуть щонайменше $1 млрд щомісячно у межах ініціативи з закупівлі озброєння через НАТО (PURL). Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 31 серпня.
Він подякував партнерам, котрі стали учасниками спеціальної програми, що дозволяє купувати необхідну зброю для Сил оборони України.
У серпні до програми доєдналися Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Канада, Бельгія та Латвія.
Нині у програмі вже понад $2 млрд.
“Координація – НАТО. Вдячний усім за участь, і це хороший результат серпня. Вересень теж має бути з відповідним результатом. Наша мета – не менше одного мільярда доларів у програмі щомісячно”, – акцентував Зеленський.
Глава держави зауважив, що кошти скерують на купівлю дуже ефективної зброї – ракет для Patriot, HIMARS, систем зброї, які потрібні для захисту українських міст.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.
PURL: за американську зброю для України заплатить НАТО -
Посол:США помагає Києву з “глибшими” ударами по РФ
Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює військову підтримку України, забезпечуючи можливості для здійснення “більш глибоких ударів” по території Росії. Про це заявив посол США при НАТО Метью Вітакер в інтерв’ю Fox News.
Нова партія озброєння вартістю майже мільярд доларів на шляху в Україну. Вашингтон щомісяця постачає Києву зброї ще приблизно на мільярд доларів коштом союзників по НАТО, стверджує посол.
“Президент Трамп насамперед дбає, щоб Україна могла продовжувати захищатися. Посилення ударного потенціалу допоможе і в наступальних діях”, – запевнив Вітакер.
Він додав, що Трамп паралельно із військовою допомогою веде закулісні переговори з Кремлем і продовжує здійснювати економічний тиск на Росію: така стратегія “суттєво відрізняється” від дій попередньої адміністрації Байдена.
США надають Україні “можливості для нанесення більш глибоких ударів” чого не було за Байдена, переконує Вітакер.
Про це заявив віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що росіяни нібито виявили готовність до гнучкості щодо деяких основних своїх вимог. Серед таких “поступок” він назвав нібито визнання Москвою неможливість встановлення маріонеткового режиму в Києві та необхідність збереження територіальної цілісності України.
Венс зробив заяву щодо територіальної цілісності України -
Посол:США помагають Києву з глибшими ударами по РФ
Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює військову підтримку України, забезпечуючи можливості для здійснення “більш глибоких ударів” по території Росії. Про це заявив посол США при НАТО Метью Вітакер в інтерв’ю Fox News.
Нова партія озброєння вартістю майже мільярд доларів на шляху в Україну. Вашингтон щомісяця постачає Києву зброї ще приблизно на мільярд доларів коштом союзників по НАТО, стверджує посол.
“Президент Трамп насамперед дбає, щоб Україна могла продовжувати захищатися. Посилення ударного потенціалу допоможе і в наступальних діях”, – запевнив Вітакер.
Він додав, що Трамп паралельно із військовою допомогою веде закулісні переговори з Кремлем і продовжує здійснювати економічний тиск на Росію: така стратегія “суттєво відрізняється” від дій попередньої адміністрації Байдена.
США надають Україні “можливості для нанесення більш глибоких ударів” чого не було за Байдена, переконує Вітакер.
Про це заявив віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що росіяни нібито виявили готовність до гнучкості щодо деяких основних своїх вимог. Серед таких “поступок” він назвав нібито визнання Москвою неможливість встановлення маріонеткового режиму в Києві та необхідність збереження територіальної цілісності України.
Венс зробив заяву щодо територіальної цілісності України -
Буферна зона. Гарантії безпеки Україні
Президент Володимир Зеленський охарактеризував три основні блоки гарантій безпеки для України. Перший стосується армії — збереження її нинішньої чисельності та забезпечення зброєю з трьох джерел: українського, європейського та американського. Другий блок пов’язаний з НАТО — домовленості з партнерами на рівні лідерів про їх готовність підтримати Україну у разі нової агресії. Третій блок включає санкції проти Росії та використання заморожених російських активів для відновлення України.
Ідея з буферною зоною
Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими військами в рамках майбутньої мирної угоди, повідомило видання Politico з посиланням на слова п’яти європейських дипломатів.
За словами п’яти співрозмовників видання, ця пропозиція є однією з кількох, які військові та цивільні чиновники обговорюють як можливий сценарій післявоєнного врегулювання.
Чиновники не мають єдиної думки щодо глибини зони, і незрозуміло, чи прийме Київ такий план, адже він, ймовірно, передбачатиме територіальні поступки. США, здається, не беруть участі в обговореннях щодо цієї буферної зони.
Європейські дипломати уникають порівнянь зі строго охоронюваним кордоном між Північною та Південною Кореєю, які технічно досі перебувають у стані війни. Вони радше порівнюють це з поділом Німеччини під час холодної війни.
Кількість військових, необхідних для патрулювання кордону, також залишається під питанням. Обговорюється діапазон від 4 тисяч до близько 60 тисяч військових. Однак країни поки не взяли на себе жодних зобов’язань, а президент США Дональд Трамп відмовився від можливості участі американських військових.
Будь-які миротворчі сили, за словами двох дипломатів, виконували б подвійну роль: патрулювання поблизу демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.
Союзники утримуються від публічних обіцянок щодо військ, очікуючи ключових деталей, зазначив один із європейських чиновників. Серед питань, які потрібно з’ясувати – правила застосування сили для військових НАТО на передовій, як реагувати на можливу ескалацію з боку Росії, і чи буде потрібно залучати треті країни для патрулювання зони, якщо Кремль виступить проти присутності сил Альянсу.
“Всі намагаються якнайшвидше домовитися про гарантії безпеки, щоб Трамп не передумав щодо тиску на Путіна з метою досягнення врегулювання шляхом переговорів”, – сказав один із європейських чиновників.
Пропозиція про буферну зону не обговорювалася під час відеоконференції керівників оборонних відомств НАТО в понеділок, зазначив один із європейських дипломатів.
Французькі та британські війська, ймовірно, складуть ядро іноземної військової присутності, повідомили два європейські дипломати, додавши, що ці країни переконують інших союзників допомогти в забезпеченні військових ресурсів.
Реакція Зеленського на буферну зону
Президент України розповів, що неодноразово чув ідею про буферну зону від європейців та американців.
За його словами, таку ідею можуть пропонувати лише ті, “хто не розуміє, в якому технологічному стані зараз іде війна”.
“Сьогодні важке озброєння і так у нас знаходиться в 10 плюс кілометрах одне від одного, бо все уражається дронами. Ця буферна зона, я її називаю мертва зона, хтось називає “сірa” зона, вона вже існує”, – зазначив український президент.
ЄС обіцяє інструкторів
Держави ЄС планують направити військових інструкторів в Україну в рамках тренувальної місії EUMAM, яка стане внеском Євросоюзу в гарантії безпеки України після встановлення перемир’я. Про це заявила висока представниця ЄС з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас на пресконференції в Копенгагені після неформального засідання міністрів оборони ЄС.
“Сьогодні міністри обговорили європейську роль у питаннях гарантій безпеки, роль Європейського Союзу, і очевидно, що Європа повністю виконає свою частину. Я вітаю те, що сьогодні існує широка підтримка розширення мандату нашої військової місії ЄС EUMAM для проведення навчань та надання консультацій всередині України після встановлення перемир’я”, — зазначила Каллас. -
ЄС може бути кращою гарантією безпеки для України, ніж НАТО
Членство України в ЄС може забезпечити країні кращий захист, ніж НАТО завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС. Водночас вступ України до ЄС може зайняти багато років через спротив Угорщини. ЄС може дати більше гарантій У Bloombergвважають, що ЄС може бутигарною гарантією безпеки для України. Крім економічних переваг членство в ЄС має і безпекову вигоду, оскільки ця організація передбачає і взаємну оборону. Зокрема, членство України в ЄС може забезпечити захист завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС.
Видання написало, що хоч членство в ЄС не є оперативним варіантом, проте потенційно це може забезпечити Україні безпеку від російської агресії.
Bloombergнавіть припускає, що це кращий варіант, ніж членство у НАТО, оскільки його статут зобов’язує своїх членів вжити для допомоги союзнику тих дій, які “вважають необхідними”. Угода ж про ЄС зобов’язує членів задіяти “усі можливі засоби”. “Пункт про взаємну оборону, викладений у статті 42.7 Договору про ЄС, детально визначає, що якщо держава-член стає жертвою збройної агресії, інші країни ЄС зобов’язані допомагати їй усіма можливими засобами”, – ідеться у статті. Водночас пункт про взаємну оборону ЄС досі ніколи не був перевірений в умовах військового нападу з боку іншої держави.
Втім, відомо, що у 2015 р. Франція його використала після терористичних атак у Парижі.
Тож членство України в ЄС могло б стати важливим елементом повоєнних гарантій для Києва, оскільки хоч це й економічний блок, проте він має більш суворі формальні зобов’язання в обороні, ніж НАТО. Вступ до ЄС може зайняти багато років Водночас вступ до ЄС може тривати ще не один рік. Не в останню чергу через спротив друзів Росії всередині ЄС, серед яких, зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно Орбан прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Зараз ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2025 р. або 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Кажуть, що Орбан не змінив думку, щодо цього питання навіть після того, як йому на прохання європейських лідерів зателефонував президент США Дональд Трамп. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС.
На жаль про те, що вступ України до ЄС може бути не швидким каже й канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема, він заявив, що Україна навряд чи стане членом ЄС до 2034 р. За словами Мерца, малоймовірно те, що приєднання України до ЄС відбудеться в момент, який вплине на середньострокові фінансові плани блоку, розраховані до 2034 р. “Для нас абсолютним пріоритетом є, перш за все, зробити все можливе, щоб покласти край цій війні. Тоді ми поговоримо про відновлення України… Але на це піде кілька років… Ймовірно, це навіть не вплине на поточні середньострокові фінансові перспективи ЄС”, -сказав канцлер Німеччини. Орбан лише камінь спотикання Українська влада вважає, що Орбан – це лише затримка на шляху до ЄС, а не перешкода. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2025 р.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені. Нещодавно Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, у вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС.
За словами Качки, ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне. Як обійти перешкоду? Процес вступу до ЄС вимагає одноголосного схвалення від усіх 27 країн-членів на кількох ключових етапах, що надає Угорщині право вето. Наразі не існує простого механізму для його обходу. Водночас попри відсутність прямого способу обійти вето, існують потенційні стратегії, які можуть бути використані. По-перше, мова йде про дипломатичні переговори. Це найбільш очевидний шлях. Інші країни-члени ЄС та міжнародні партнери можуть чинити тиск на Угорщину, щоб переконати її змінити свою позицію.
По-друге, можливий політичний тиск: ЄС може розглядати можливість активувати статтю 7 Договору про ЄС. Це процедура, яка застосовується до країн-членів, що порушують фундаментальні цінності ЄС. Вона може призвести до призупинення їхніх прав на голосування. Однак для цього також потрібна одностайність (за винятком країни, що розглядається), що робить цей варіант важким для реалізації хоча б тому, що в Орбана є політичний друг у вигляді прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
По-третє, реформи голосування: деякі країни, такі як Німеччина, пропонують реформувати правила голосування в ЄС, щоб дозволити приймати рішення кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Однак зміна цього правила потребує одностайного схвалення всіх країн-членів, що створює замкнене коло.
Тож поки що позиція Угорщини, як і її прем’єр-міністра, залишається незмінною.
Вікторія Хаджирадєва