Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що президент США Дональд Трамп не має права вирішувати долю Гренландії, оскільки це повинні робити жителі острова та Королівство Данія. Карні закликав союзників по НАТО дотримуватися своїх зобов’язань і підтримав суверенітет Данії над Гренландією. Ці питання обговорювалися на зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Також було згадано про те, що Трамп висловив бажання, щоб Данія покинула Гренландію. ЗМІ повідомляють про три можливі сценарії захисту Гренландії від втручання США.
Позначка: НАТО
-
Цілий взвод. “Потужна” армія Європи в Гренландії
Європейські країни відправили невелику кількість військових до Гренландії після того, як переговори між ЄС та США стосовно захисту острова виявилися неуспішними. Данія запросила допомогу від європейських союзників, оскільки вона вважає, що це допоможе провести навчання та дати зрозуміти Дональду Трампу, що Гренландія не може бути забрана. Трамп вважає, що острів є стратегічно важливим для США і не виключає застосування сили для його захоплення. Данія та Гренландія відповіли, що острів не продається і погрози силою є безглуздими. Кілька європейських країн відправили свої війська до Гренландії, щоб підтримати Данію, але Вашингтон стверджує, що це не вплине на його позицію. Москва висловила критику на адресу Заходу за створення напруги навколо Гренландії.
-
Сирський обговорив із генералом США посилення ППО
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час телефонної розмови з командувачем Сухопутних військ США в Європі та Африці генералом Крістофером Донаг’ю поінформував про складну ситуацію на фронті, масовані атаки РФ по енергетиці та наголосив на першочерговій потребі посилення ППО.
За словами головкома, попри значні втрати особового складу, озброєння та військової техніки, російський агресор не відмовляється від продовження наступальних дій.
“Водночас противник вдається до масованих ракетно-авіаційних ударів по нашому тилу – цілеспрямовано б’є по енергетичних об’єктах, використовуючи морози як додатковий інструмент тиску і терору проти цивільного населення України”, – додав він.
Протягом грудня 2025 року та на початку січня 2026 року ворог здійснив по території України шість масованих ракетно-дронових ударів. Зокрема, у ніч на 13 січня агресор атакував об’єкти нашої енергетики, інші інфраструктурні та цивільні об’єкти 25 ракетами і 293 ударними БпЛА.
З початку повномасштабного вторгнення, кількість застосованих армією РФ ракет сягнула понад 13,3 тис. одиниць, ударних дронів – понад 142,3 тис. одиниць.
“У цьому контексті першочерговою потребою для нас є зміцнення повітряного щита – отримання зенітних ракетних комплексів та боєприпасів, зокрема тих, що можуть бути реалізовані американською стороною”, – зауважив Сирський.
Окремо він ознайомив Донаг’ю з іншими критичними потребами нашої армії, що можуть бути забезпечені в межах ініціативи PURL.
Раніше ми повідомляли, що у Польщі пройшла перша зустріч високого рівня в межах спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) – першої спільної інституції НАТО та України на посилення спроможностей Сил оборони та прискорення вступу до Альянсу.
Україна та НАТО обмінялися досвідом у логістиці -
Україна та НАТО обмінялися досвідом у логістиці
У німецькому місті Майнц відбулася перша спільна конференція НАТО й України, присвячена обміну досвідом у галузі логістики (CJL3C). Про це повідомила пресслужба Генштабу у неділю, 11 січня. Як зазначається, CJL3C стала форумом для обміну досвідом, накопиченим за більш ніж десятиліття логістичних операцій України в умовах постійних бойових дій у відповідь на російську агресію.
Організатори наголосили, що цей досвід є надзвичайно важливим для членів НАТО та партнерів, які адаптують свою доктрину, стратегію та тактику для підтримки повномасштабних військових операцій у Європі.
Під час конференції було розглянуто сім ключових тем:- Стійкість постачання та дистрибуції
- Посилення слабких місць логістики
- Адаптивність доктрини
- Інформація як мультиплікатор сили
- Інвестиції у навчання
- Інновації в технічному обслуговуванні
- Внутрішній промисловий потенціал
Захід був організований Відділом підтримки Ініціативи НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) за активної підтримки українських партнерів. У ньому взяли участь близько 175 представників командування НАТО та країн-членів Альянсу, що свідчить про широку міжнародну співпрацю та спільну відданість підвищенню ефективності логістики.
Раніше ми повідомляли, що у Польщі пройшла перша зустріч високого рівня в межах спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) – першої спільної інституції НАТО та України на посилення спроможностей Сил оборони та прискорення вступу до Альянсу. -
Медведєв пригрозив Європі відео з Орєшніком
Заступник голови Ради безпеки Росії і колишній голова правлячого режиму РФ Дмитро Медведєв пригрозив європейським країнам, які готові розмістити свої війська в Україні після досягнення мирної угоди. Як доказ “серйозності” своїх залякувань він опублікував відео з ударами балістичної ракети Орєшнік по Львівщині в соцмережі Х.
Медведєв вчергове заявив, що Росія проти розміщення військ будь-якої країни НАТО на території України.
“Європейські недоумки при владі все ж таки хочуть війни в Європі. Вже тисячу разів було сказано: Росія не прийме жодних європейських чи натовських військ в Україні, так ні ж, Мікрон (президент Франції Еммануель Макрон. – Ред.) продовжує поширювати цю жалюгідну нісенітницю. Ну, тоді спробуйте. Ось що ви матимете”, – написав Медведєв.
На додачу до свої погроз, російський чиновник опублікував відеозапис з камери спостереження, на якому зафіксувано приліт ракети Орєшнік на Львівщині.Момент удару Орєшніком по Львівщині pic.twitter.com/PXj6vTNnSo— Максим (@lipcansmaks1) January 10, 2026
-
Трамп допустив “вибір” між Гренландією та НАТО
США, “можливо, доведеться вибрати” між реалізацією амбіцій щодо взяття під контроль Гренландії та збереженням НАТО. Про це заявив американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю для The New York Times.
Трамп відмовився давати пряму відповідь на запитання, що для нього є пріоритетом: здобуття Гренландії чи збереження НАТО. Проте він визнав, що “це може бути вибір”.
Голова Білого дому натякнув, що трансатлантичний альянс безглуздий, якщо в його центрі не буде США.
У відповідь на запитання, чому йому потрібна Гренландія, Трамп заявив, що “це психологічно необхідно для успіху”.
На думку Трампа, суверенітет і національні кордони менш важливі, ніж особлива роль, яку відіграють Сполучені Штати як захисник Заходу, підкреслює видання.
За його словами, він єдиний зміг переконати країни НАТО витрачати 5% валового внутрішнього продукту на оборону.
“Я думаю, що ми завжди будемо ладнати з Європою, але я хочу, щоб вони налагодили ситуацію. Саме я змусив їх витрачати більше, знаєте, більше ВВП на НАТО. Але якщо подивитися на НАТО, то, можу вам сказати, Росія зовсім не переймається жодною іншою країною, крім нас”, – запевнив Трамп.
Як відомо, Міністерство оборони Данії заявило про готовність військ стріляти у разі нападу на Гренландію.
У НАТО шукають способи, як запобігти вторгненню США у Гренландію -
У НАТО шукають, як запобігти вторгненню США у Гренландію
У НАТО шукають вихід з кризи навколо зазіхань президента США Дональда Трампа на Гренландію. Зокрема розглядається можливість проведення спеціальної спільної місії на острові, яка могла б заспокоїти главу Білого дому. Про це у четвер, 8 січня повідомило NOS із посиланням на джерела.
Видання нагадало, що цього тижня Трамп повторно заявив, що хоче отримати Гренландію. При цьому він не виключив військового втручання. У відповідь прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що у разі американської військової операції проти її країни це означатиме кінець альянсу.
Джерела в НАТО не очікують, що це станеться найближчим часом. Офіційно альянс утримується від коментарів, однак за лаштунками, за словами співрозмовників, ведеться інтенсивна робота над пошуком рішень.
У четвер вранці 32 посли альянсу зібралися на щотижневу зустріч. Вона пройшла в “спокійній атмосфері”. Данія підняла питання Гренландії в “позитивній і перспективній інтервенції”, повідомили інсайдери NOS. Посол США в НАТО Вітакер також, як повідомляється, виступив у примирливому тоні.
Як стало зрозуміло під час засідання, практично всі країни хочуть, щоб Альянс відігравав більшу роль в Арктиці. Кілька членів запропонували нову місію НАТО в цьому регіоні. Це значно посилило б оборону Арктики. І, перш за все, це були б спільні зусилля, включаючи США, найважливішого союзника, що хоча б тимчасово послабило б найгіршу напругу.
Для запуску такої місії необхідна згода всіх 32 членів альянсу. Генсек НАТО Марк Рютте повинен спочатку з’ясувати, чи підтримує Трамп спільну місію НАТО, яка може називатися Арктичний вартовий. Дві подібні місії вже були запущені в останні роки: Балтійський вартовий в Балтійському морі та Східний вартовий на східному кордоні НАТО.
Дипломати вважають, що якщо Трамп погодиться, Арктичний вартовий може бути запущений протягом декількох тижнів, і це допоможе відновити принаймні частину довіри до альянсу, на що вони сподіваються. -
В разі нападу з РФ і Білорусі: країни Балтії готуються підривати мости
Країни Балтії посилюють підготовку до потенційних воєнних загроз з боку Росії та Білорусі. Зокрема, вже там з’явилися конструкції, призначені для підриву мостів на випадок збройного конфлікту. Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.
В Збройних силах Литви заявили, що поблизу кордону створено кілька десятків об’єктів для зберігання протитанкових та інженерних загороджень.
Військові проводять висадку дерев для прикриття ключових доріг, поглиблюють зрошувальні канави – в разі потреби вони виконуватимуть роль траншей і додаткових протитанкових бар’єрів.
Задум військових полягає в тому, що в разі загрози або початку бойових дій мости неподалік кордону можна буде швидко зруйнувати, щоб унеможливити або суттєво сповільнити пересування ворожих підрозділів.
Подібної стратегії притримується Фінляндія, що має спільний кордон з Росією довжиною понад 1340 кілометрів.
Проте в країнах Балтії не всі сприймають такі дії однозначно.
Зокрема, в Литві окремі політики та їхні прихильники раніше звинувачували владу в так званому “воєнному шовінізмі”.
Також в Естонії командувач Збройних сил Андрус Меріло застерігав від надмірної “військової істерії”. На його думку, саме підготовленість, а не паніка, дозволяє суспільству діяти раціонально в кризових ситуаціях. -
В РФ нині нема наміру нападати на країни Балтії – розвідка Естонії
Сьогодні генеральний директор Департаменту зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що наразі немає ознак того, що Росія планує атакувати країни Балтії або НАТО взагалі. Відповідно до його слов, реакція Заходу або НАТО змусила Росію змінити свою поведінку, щоб уникнути небезпечних інцидентів у майбутньому. Російські літаки стежать за маршрутами над Балтійським морем, щоб уникнути інцидентів. Наразі не спостерігається погіршення ситуації, але інциденти можливі в майбутньому через високу військову активність.
-
В ISW розкрили умови Кремля для закінчення війни
Заяви Кремля свідчать про те, що Росія має ширші цілі у війні проти України, ніж просто захоплення територій. Москва вимагає не лише територіальні зміни, але й бажає перегляду безпекової архітектури Європи та обмеження впливу НАТО. Це означає, що будь-яка мирна угода, яка не враховує ці ширші вимоги, не задовольнить Росію. Аналітики вважають, що такий підхід не дозволить досягти тривалого миру або нормалізувати відносини між Росією, Європою та США. Також у повідомленні йдеться про зустріч президентів Трампа і Зеленського, під час якої обговорювалися плани щодо мирного врегулювання конфлікту.