Ухвалені напередодні зміни до Кримінального процесуального кодексу не впливають на незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а лише відновлюють конституційні повноваження генерального прокурора. Про це сказав народний депутат Сергій Власенко, повідомляє Gazeta.ua в середу, 23 липня.
“В Україні діє стаття 131-1 Конституції, яка говорить про те, що в нас є єдина прокуратура. І одним із конституційних завдань цієї прокуратури є прокурорський контроль, який у нас називається процесуальне керівництво. Тобто прокурор здійснює нагляд за законністю слідства. І цю єдину прокуратуру очолює генеральний прокурор України”, – заявив він.
Власенко наголосив, що закон не надає генеральному прокурору керівних функцій щодо НАБУ і САП.
“Прокурор не отримав жодних повноважень ані по керівництву НАБУ, ані по керівництву Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він не має права ані призначати директора НАБУ, ані прокурора чи керівника САП. Ці процедури залишилися такими, як були – через конкурсні комісії”, – підкреслив депутат.
За словами народного обранця, йдеться виключно про додаткові процесуальні повноваження, які мають забезпечити ефективність розслідувань.
Власенко звернув увагу, що аналогічні проблеми існують не лише в антикорупційних органах, однак ухвалене законодавство не є вибірковим, а стосується всієї правоохоронної системи.
“Законодавство стосувалося не НАБУ і САП. Воно стосувалося відновлення конституційних повноважень генерального прокурора по всіх правоохоронних органах. Там ніхто не виділяє НАБУ і САП. І це правильно”, – резюмував нардеп.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський.
Позначка: Нардепи
-
Новий закон не порушує незалежність НАБУ і САП – нардеп
-
Рух Чесно опублікував список нардепів, як підтримали закон щодо НАБУ і САП
Рух “Чесно” опублікував список депутатів, які у вівторок, 22 липня, проголосували за законопроєкт, який позбавляє НАБУ та САП незалежності. “За” проголосували 263 нардепи, і лише 13 “проти”.
Зазначається, що 185 голосів віддали депутати від Слуги народу, 17 від фракції Довіра, 15 від фракції Батьківщина. Єдиний голос від фракції Голос віддала Таміла Ташева.
Серед пʼяти позафракційних – спікер Руслан Стефанчук та нардепка Марʼяна Безугла.
Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність НАБУ та САП і робить їх залежними від рішень генерального прокурора.
Після цього у Києві та низці міст почалися акції протесту. Люди зокрема вимагали ветувати закон, однак, Зеленський його підписав у цей же день. -
Рада створила ТСК з розслідування корупції у судах і поліції
Верховна Рада 19 червня ухвалила постанову про створення Тимчасової слідчої комісії, котра розслідуватиме можливі випадки корупції у правоохоронних та судових органах. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко під час прямої трансляції засідання.
За відповідну постанову №13377 проголосували 257 народних депутатів.
Головою комісії став депутат від фракції “Батьківщина” Сергій Власенко, а заступником – Максим Бужанський від “Слуги народу”.
Згідно з пояснювальною запискою, головною метою ТСК є здійснення парламентського контролю та розслідування можливих фактів зловживань у судовій та правоохоронній системах.
За результатами роботи комісія має інформувати парламент і суспільство про виявлені проблеми й запропонувати шляхи їх вирішення.
“Завдання: здійснення всебічного та об’єктивного розслідування виявлених або задокументованих фактів корупції; аналіз ефективності дій правоохоронних та судових органів щодо розслідування таких випадків; виявлення прогалин у законодавстві та практиці його застосування; залучення громадськості, експертів і медіа до обговорення проблем; підготовка рекомендацій щодо підвищення прозорості, підзвітності та доброчесності у відповідних органах”, – мовиться у документі.
Комісія працюватиме протягом одного року. -
Народний депутат Довгий склав мандат
Верховна Рада достроково припинила повноваження позафракційного народного депутата Олеся Довгого. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 19 червня.
“Рада підтримала складання мандату народного депутата Олеся Довгого”, – написав він.
За словами Железняка, за відповідну постанову проголосували 244 народних депутатів
“В парламенті новий антирекорд по кількості депутатів, 398”, – додав Железняк.
Напередодні стало відомо, що мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень нардепа. Він пояснив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті. Олесь Довгий – відомий політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), був позафракційним і входив до комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи Воля народу. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022-2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.
Раніше депутатка від Слуги народу Анна Колісник написала заяву про складання мандату. Комітет Ради вже підтримав це рішення.
Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді