У Китаї вперше за три десятиліття влада вводить податок на додану вартість на контрацептиви та засоби захисту, зокрема презервативи. Ця міра призначена для боротьби зі зниженням народжуваності, яке може вплинути на економічне зростання країни. Згідно з новим законом, споживачі повинні будуть сплачувати 13% податку на ці товари, які були звільнені від податку з 1993 року. Також влада вводить нові стимули для батьків, наприклад, звільнення від податків на послуги з догляду за дітьми. Ці зміни набудуть чинності з січня. Населення Китаю зменшується третій рік поспіль, а у 2024 році було зареєстровано лише 9,54 мільйони народжень, порівняно з 18,8 мільйонами десять років тому. На початок 2025 року в Китаї проживало близько 1,408 мільярда людей.
Позначка: Налоги
-
Податкові надходження до держбюджету перевищили план
За даними в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, з початку року фактичні надходження до загального фонду держбюджету перевищили план на 5,2% і становили 1,154 трлн грн, що свідчить про відповідальність платників податків. У листопаді надходження платежів склали 128,2 млрд грн, з яких найбільшу частку склали податок на прибуток підприємств (53,0 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (31,6 млрд грн) та податок на додану вартість (22,6 млрд грн). Карнаух також зазначила, що економічна ситуація у листопаді була складною через обстріли по енергетиці та інфраструктурі, що вплинуло на виробництво та обсяги податків. Незважаючи на це, вона висловила впевненість, що спільними зусиллями вдасться забезпечити фінансову стабільність держави.
-
МВФ вимагає від України введення нових податків
Україна домовилася з МВФ про нову програму макрофінансової підтримки, яка може принести до бюджету 8,1 млрд доларів протягом чотирьох років. Для отримання цих коштів Україні доведеться виконати ряд умов, серед яких реформування податкової системи, боротьба з тіньовою економікою та збереження фінансової стабільності. Деякі ініціативи уряду, такі як податкові пільги та безкоштовний проїзд залізницею, викликали побоювання у МВФ через можливе погіршення фіскального становища країни. Проте, в цілому, угода з МВФ вважається важливим кроком для України на шляху до фінансової стабільності та реформ.
-
МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ
Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки. -
Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення
Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у країні через санкції, які США застосували проти двох найбільших російських нафтових компаній. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що ці санкції сильно впливають на економіку Росії, що може призвести до необхідності підвищення податків. Він вважає, що цей крок свідчить про глибину економічного тиску на Кремль через війну в Україні. Російська економіка сповільнюється, що може призвести до змін настроїв у суспільстві та еліт щодо продовження війни.
-
Ексдепутат Київради підозрюється у несплаті податків на 12 млн
Колишньому депутату Київради, котрий продавав елітні квартири у столиці, повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків на мільйони гривень. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 21 листопада.
Встановлено, що підозрюваний придбав 48 квартир у кількох елітних житлових комплексах Києва, частину з яких продав на загальну суму 68 млн гривень. Водночас він не сплатив податки з укладених угод на майже 12 млн гривень.
Київська міська прокуратура повідомила йому про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ч.3 ст.212 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводять слідчі ТУ БЕБ у місті Києві. -
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Надходження від “податку на Google” перевищили 13 млрд гривень
З початку року в Україні міжнародні компанії вже сплатили 13,2 млрд гриень так званого “податку на Google”. Про це напередодні повідомила Державна податкова служба.
“За 10 місяців 2025 року компаніями-нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого “податку на Google”. У гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільші суми податку сплатили Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.
З початку року платниками податку зареєструвалися ім осіб-нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи-нерезиденти.
Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий цифровий ринок, – заявили у відомстві.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року. -
Кремль перекладе фінансовий тягар війни на росіян
У 2026 році Кремль планує збільшити фінансове навантаження на росіян через рекордний дефіцит бюджету, спричинений війною та санкціями. Планується підвищення податків, скорочення соціальних пільг і введення внесків для безробітних. Також розглядається зменшення соціальних програм, як-от материнського капіталу та програми “сімейної іпотеки”. Ці заходи мотивується “соціальною справедливістю”, але фактично збільшують фінансове тягар для населення. Російська влада змінює соціальний контракт з громадянами, переходячи від “стабільності за відсутності протестів” до “плати більше за підтримку режиму”.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке запрацює з 2026 року, може сильно вразити українську економіку. Він наголосив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист внутрішнього ринку, ніж на екологію. Водовіз зауважив, що введення цього мита може призвести до значного скорочення ВВП України, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення мита через складну ситуацію в країні. Крім того, Водовіз підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства в процесі декарбонізації.