За даними народного депутата Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень на рік, що становить від 30 до 50% економіки. В окремих галузях цей показник може сягати навіть 60%. Він вважає, що ця ситуація стримує розвиток країни, але виведення економіки з тіні може стати додатковим джерелом фінансування для української армії. Гетманцев вважає, що за рахунок заходів з детінізації в 2025 році можна отримати додаткові надходження до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень. Він також зауважив, що надходження до бюджету від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги в Україні, зросли на 1,8 мільярда гривень у порівнянні з попереднім роком, склавши практично 7 мільярдів гривень за перші п’ять місяців 2025 року.
Позначка: Налоги
-
Податки при продажі нерухомості: чому не всі їх мають сплачувати
Так от, українські продавці нерухомості тепер зустрічаються із новими правилами оподаткування. Зміни стосуються того, як оподатковуються операції з житловою та комерційною нерухомістю. Наприклад, якщо людина продає свою другу квартиру або будинок протягом року, вона повинна сплатити податок за повною ставкою. Також встановлено, що на комерційну нерухомість податок завжди залишається однаковим, незалежно від того, скільки часу власник має її у власності.
За новими правилами, якщо продавець може підтвердити первісну вартість нерухомості, податок сплачується лише з різниці між ціною купівлі та продажу. Однак, якщо таку вартість не можна підтвердити, податок нараховується на всю суму продажу. Також передбачені винятки для певних категорій осіб, як от інваліди, ветерани, внутрішньо переміщені особи.
Крім того, вартість продажу нерухомості може бути ускладнена додатковими зборами та витратами, такими як державне мито, пенсійне страхування та послуги нотаріуса. Також важливо враховувати, що укладення угоди за заниженою ціною може призвести до податкових ризиків.
У 2024 році в Україні було укладено понад 178 тис. угод купівлі-продажу нерухомості, що трохи більше, ніж у попередньому році. Столиця та окремі області, такі як Дніпропетровська та Одеська, відзначилися активністю в цьому процесі.
Також варто зазначити, що протягом першого кварталу 2025 року українці сплатили понад 2,5 млрд гривень податку на нерухомість, що на 17,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Одеська область стала лідером за обсягами сплачених сум.
Отже, нові правила оподаткування нерухомості в Україні вимагають уважності та дотримання встановлених норм.
-
Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ
Журналісти повідомили, що компанії, які належать Роману Мілешку, можуть ухилятися від сплати податків. У фірмах ТОВ Нзоперейшінс та ПрАТ Авіакомпанія Константа зафіксовано надзвичайно низькі витрати на зарплату своїм працівникам, хоча їхні доходи зростають. Це може свідчити про використання схем ухилення від податків. Журналісти підрахували, що за останні три роки ці компанії могли ухилятися від сплати державі майже 400 мільйонів гривень податків. Також відзначено, що ці компанії неодноразово порушували військові контракти і мали сумнівне обладнання на гелікоптерах.
-
Продав на OLX. Нові “листи щастя” від податкової
Державна податкова служба почала висилати листи щастя українцям, які отримали готівкові платежі без реєстрації як ФОП або без використання касового апарату. Це означає, що податкова підозрює громадян у зайнятті підприємницькою діяльністю без офіційної реєстрації, що може призвести до судових позовів та штрафів. Багато людей, які продають різні товари онлайн, також опинилися під цим контролем. Податкова використовує дані з касових чеків для виявлення осіб, які можуть не платити податки від отриманих доходів. Якщо людина отримує “лист щастя”, вона має надати пояснення та задекларувати свій дохід, інакше можуть бути застосовані штрафи та інші правові наслідки.
-
“Податок на Google” приніс бюджету 7 млрд – Гетманцев
За даними голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, у 2025 році надходження до бюджету від іноземних IT-компаній, що надають електронні послуги в Україні, значно зросли. Протягом перших п’яти місяців цього року до державної скарбниці надійшло майже 7 мільярдів гривень, що є на 1,8 мільярда гривень більше, ніж у минулому році. Зокрема, обсяг оподатковуваних електронних послуг виріс на 29,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Кількість платників ПДВ серед таких компаній збільшилася до 136, включаючи таких гравців, як Google, Apple, Meta, Valve, Sony, Netflix та інші. Крім цього, сервіси таксі, такі як Bolt і Uklon, також сплачують податки, а навіть платформа OnlyFans внесла свої внески в сумі 0,8 мільйона доларів. Раніше було повідомлено, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 мільярда гривень лише за один квартал.
-
Виробника олії викрили у несплаті 11 млн грн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, була виявлена в ухиленні від сплати податків на значну суму, повідомила пресслужба БЕБ. Директор компанії включив у податкові звіти витрати на купівлю соняшнику від фіктивних підприємств, що насправді не постачали продукцію. Це дозволило йому уникнути сплати понад 11 мільйонів гривень податку на додану вартість. Директору оголосили про підозру, а компанія зобов’язалася відшкодувати несплачені податки та сплатити штрафні санкції до бюджету в ході досудового розслідування.
-
Компанія-виробник олії не сплатила 11 млн податків
Компанія, що виробляє соняшникову олію, виявилася у ухиленні від сплати податків на велику суму. Директор підприємства включив у податкові звіти витрати на фіктивну покупку соняшнику, яка насправді не проводилася. Це дозволило йому уникнути сплати понад 11 млн гривень податку на додану вартість. Після розслідування, у директора підприємства була висунута підозра. Крім того, компанія вже відшкодувала несплачені податки та сплатила штрафи.
-
“Податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал
У першому кварталі 2025 року надходження до держбюджету України від так званого “податку на Google” зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це голова ДПС поінформував у четвер, 22 травня.
Так, у січні-березні 2025 року нерезиденти, котрі надають електронні послуги українським споживачам, сплатили до бюджету:- 39,6 млн євро (проти 30,1 млн євро торік),
- 43,4 млн доларів (проти 34,5 млн доларів торік).
У гривневому еквіваленті це становить понад 3,5 мільярда гривень.
“Дякую всім платникам, які підтримують цивілізовані правила роботи та сплачують податки. Бо мова не лише про додаткові надходження до бюджету, які в умовах війни вкрай потрібні. Сьогодні разом забезпечуємо чесну конкуренцію між українськими та міжнародними компаніями”, – наголосив Кравченко.
Серед топ-платників – глобальні гіганти цифрових послуг:Apple, Google, Meta, Valve, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року. -
В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”
Через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів Україні доведеться переглянути бюджет. Додаткову потребу оцінили у 400 млрд грн. Звідки братимуть кошти, аби закрити “дірку”? Звідки взялась нестача? Після аналізу фінансових звітів за чотири місяці та частину травня, виявилось, що видатки на армію суттєво перевищують заплановані. Про це повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
За його підрахунками, не вистачає 400 млрд грн. “Памʼятаєте я писав, що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 млрд? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у бюджет-2025 буде щонайменше вдвічі більше: треба буде знайти від 400-500 млрд грн”,- пише нардеп. Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами депутата, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Железняк вважає, що зміни до бюджету можуть внести в липні або серпні, оскільки до кінця червня в Україні працюватиме місія МВФ. До ухвалення рішення радою директорів фонду щодо наступного траншу для України уряд не вноситиме зміни до бюджету, щоб не зірвати програму співпраці.
За словами Железняка, додаткова потреба стосується не лише армії. Також назріла потреба у фінансуванні лікування онкохворих, ліків та інших соціальних статей.
Водночас нардеп запевнив, що зарплати військовим та військові видатки будуть виплачувати повністю, попри нестачу в бюджеті.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що цього року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн – це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд – на програму закупівлі дронів. “Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн”, – каже експерт. За його словами, що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і “економіка війни” може перейти у тренд скорочення. Де влада братиме кошти? Железняк не знає, за рахунок чого вдасться покрити дефіцит.
Проблема в тому, що 200 млрд грн покривалися частиною через перевиконання митниці і податкової, частина просто через те, що хотіли більше запозичити грошей на внутрішньому ринку. “Коли мова йде про 400 млрд грн, то я не розумію, як вони можуть їх покрити, не входячи в історію про збільшення оподаткування чи щось подібне”, – каже Железняк. Водночас влада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування, що відкриває доступ до фінансування обсягом близько 0,4 млрд дол. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів.
Крім того, уряд вжив заходів для збільшення внутрішніх доходів. Зокрема, підвищив податки. Так, збільшено військовий збір із зарплат з 1,5% до 5% та підвищено податки для фізичних осіб-підприємців. Що вже скоротив уряд? Намагаючись звести кінці з кінцями, уряд не лише збільшив податки, але й вдався до скорочення видатків. Зокрема, зменшено соціальні витрати з 14,5% до 12,6% ВВП, а мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн.
Видатки Міністерства соціальної політики зменшено на 10,6% – з 470,3 млрд грн до 420,7 млрд грн. Фінансування Пенсійного фонду скорочено на 41,5 млрд грн. Програма “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” зменшена з 89 млрд грн до 81 млрд грн.
Економлять в тому числі на ветеранах. Загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшено з 13,6 млрд грн до 5,8 млрд грн. Фінансування реабілітації ветеранів скорочено на 35%.
Обмежено також виплати “чорнобильських пенсій”. Їх отримують лише ті, хто проживав у зоні відчуження в 1986–1993 рр.
Своєю чергою фінансування освіти зменшено на 7,7 млрд грн. Оптимізація включає об’єднання вищих навчальних закладів та припинення нарахування зарплат вчителям на окупованих територіях.
Також було значно скорочено фінансування дорожніх проєктів. Замість початково запланованих 43,2 млрд грн, на Дорожній фонд передбачено лише 12,3 млрд грн.
Водночас чи вистачить такої економії, аби покрити “дірку” в бюджеті не відомо, як і те, які саме статті бюджету урізатимуть ще в разі потреби. “Спіраль смерті” Експерти кажуть, що в українській економіці спостерігаються небезпечна тенденція: різке гальмування динаміки ВВП на тлі наростаючої інфляції. Вони називають цю ситуацію “спіраллю смерті”. “Спіраллю смерті” економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу – це “втрата фігури”, – каже Кущ. За його словами, з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
Як бачимо, стагфляція блокує ці рішення: доведеться пожертвувати або боротьбою з інфляцією, або зростанням ВВП.
На думку експерта, наша економіка підійшла до “спіралі смерті” доволі близько.
З 2024 р. ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го. У четвертому кварталі 2024 р. зафіксовано навіть квартальне падіння на 0,1%. “Очевидно, відбувається різке уповільнення темпів зростання ВВП внаслідок поступового вичерпування ефекту низької статистичної бази порівняння у вигляді обвального, з погляду економічного розвитку, 2022 р.”, – каже експерт. Певним запобіжником остаточного переходу економіки у зону падіння виступає тимчасове припинення торговельної війни між Китаєм і США. Це позитивно вплине на рівень цін нашого сировинного експорту, передусім аграрного.
Адже можлива Глобальна торговельна війна могла б ударити по Китаю, а він і досі – торговельний партнер номер один для України.
На думку експерта, якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки. А якщо Глобальна торговельна війна таки розгориться, то восени можлива й економічна криза.
Водночас, на думку НБУ, ситуація виглядає досить позитивно, і таких загроз немає.
НБУ відзначає пік інфляції у першому кварталі 2025 р., але не бачить загроз скорочення ВВП.
Регулятор очікує зростання української економіки 2025 р. на 3% і поступового скорочення інфляції влітку, в тому числі за рахунок надходження на ринок нового врожаю та поступового вирішення фактора енергетичного дефіциту.
Вікторія Хаджирадєва