Група сенаторів США закликала Угорщину припинити закуповувати російські енергоносії, висловивши занепокоєння щодо залежності країни від російських постачань палива. Вони закликали угорського прем’єра Віктора Орбана та інших споживачів російської енергії дотримуватися плану Європейського Союзу щодо припинення імпорту до 2027 року. Ця резолюція отримала підписи 10 сенаторів з обох політичних партій. Сенатори вважають, що Угорщина має припинити підтримку російського енергетичного сектору, оскільки це може підбадьорити Кремль та загрожувати безпеці в цілому.
Позначка: Нафта
-
Нафтогазові доходи РФ обвалилися майже на 30%
Росія втрачає прибутки від експорту енергоресурсів через падіння цін на нафту, зміцнення рубля та посилення санкцій. У жовтні до бюджету РФ надійшло значно менше податків від нафтових і газових компаній, ніж у попередній рік. За десять місяців 2025 року російський бюджет отримав нафтових і газових доходів на 2 трлн менше, ніж за аналогічний період минулого року. Нові американські санкції проти Роснафти та Лукойла також ускладнюють ситуацію. Навіть невелике скорочення експорту цих компаній може коштувати російському бюджету близько 120 млрд рублів щомісяця. Середня ціна на російську нафту також нижча від запланованої, що призводить до зниження прогнозу доходів від енергоресурсів. За підрахунками, бюджетна “діра” може сягнути 5,7 трлн рублів у 2025 році та перевищити 10 трлн у наступні три роки.
-
Лукойл втратив порт Баку через санкції США
Російська нафтова компанія Лукойл втратила можливість постачати нафту через Баку після введення санкцій США. Тепер вони направлятимуть відвантаження до Махачкали через Каспійське море і трубопроводом до Новоросійська. Частина видобутої нафти Лукойл продається державній компанії SOCAR. Також у Іраку скасовано відвантаження нафти Лукойлу, а їхній торговельний підрозділ у Швейцарії має проблеми з фрахтуванням суден. Санкції призвели до значних втрат для Лукойлу, який планує продати свої закордонні активи компанії Gunvor.
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відмовився підписати закон про інвестиції, який дозволяв би продаж активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з цим законом, угоди про продаж майна Лукойла мали би здійснюватися за рішенням уряду та з дозволу Державного агентства Національна безпека. Президент вважає, що це положення робить уряд залежним від агентства національної безпеки, що суперечить конституції. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.
-
НПЗ в Туапсе зупинив роботу після атаки дронів – ЗМІ
Нафтопереробний завод Туапсинського НПЗ, який належить до компанії Роснефть, був змушений зупинити роботу після атаки безпілотних літальних апаратів на порт Туапсе. Ця подія сталася 2 листопада, а з 3 листопада завод припинив переробку нафти. Пошкодження отримали інфраструктура та будівлі нафтоналивного терміналу в порту, а також два іноземні судна. Три танкери для перевезення нафти, дизпалива і мазуту, які були на причалах, були відведені від них і пришвартовані поблизу порту. Проводиться обстеження терміналів та оцінка завданих пошкоджень. Співробітники Туапсинського морського порту повідомили, що на місці атаки не виявлено плям нафтопродуктів.
-
США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним
США вивчають історію зв’язків швейцарської компанії Gunvor з російським президентом Путіним перед схваленням продажу активів компанії Лукойл. Угода між Gunvor та Лукойл передбачає передачу “дочки” Лукойлу, Lukoil International, разом з активами в 11 країнах нафтотрейдеру. Сума угоди не розкривалася, але вартість Lukoil International станом на 2023 рік оцінювалася приблизно в 21 млрд доларів. Gunvor має отримати схвалення Мінфіну США для укладення угоди. Gunvor вже веде переговори із представниками Мінфіну. Gunvor має репутацію компанії, яка підтримує відносини зі США. Gunvor була заснована у 2000 році Торнквістом та Тимченком і стала одним із найбільших у світі трейдерів нафти.
-
Атака БПЛА: на заводі Росхіму стався вибух і обвал
У російському місті Стерлітамак, розташованому в Башкортостані, на світанку 4 листопада стався вибух на нафтохімічному заводі на фоні оголошеної загрози атаки безпілотників. Інцидент спричинив частковий обвал цеху. Також видно, як мінімум, три вогнища задимлення, свідчать кадри очевидців.
За даними російського Telegram-каналу Astra та місцевої влади, вибух зафіксували у цеху водоочищення АТ “СНХЗ”. У повідомленні адміністрації міста йдеться про те, що причини події наразі встановлюються.
Водночас джерела зазначають, що жителі Стерлітамака чули вибухи, а в регіоні була оголошена загроза атаки дронів. Канал Astra повідомляє, що на записах з камер спостереження зафіксовано два вибухи – о 6:22 та 7:09 ранку за місцевим часом.
Трохи пізніше глава Башкортостану підтвердив, що вибух на Стерлітамакському нафтохімічному заводі стався через атаку дронів.
“Промисловий комплекс Стерлітамака зазнав терористичної атаки двома БПЛА. Силами Міністерства оборони та служби безпеки підприємств обидва безпілотники збиті. Уламки впали в промзоні в районі допоміжного цеху. Загиблих та постраждалих немає, підприємство працює у штатному режимі”, – написав він.
Акціонерне товариство “Стерлітамацький нафтохімічний завод” спеціалізується на виробництві продукції, зокрема каучуків, іонолу та авіаційного бензину. Завод є частиною російського хімічного холдингу “Росхім”.
Дещо раніше у місті Рильськ внаслідок удару чотирьох безпілотників сталася аварія на електропідстанції, що призвело до знеструмлення понад 16 тисяч споживачів у кількох районах – Рильському, Глушковському та Кореневському. Про це повідомили місцеві джерела та губернатор регіону.
У Липецьку і Кстово серія вибухів, палає НПЗ – ЗМІ
-
Союзники РФ відмовляються від її нафти: що відомо
Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
Санкції змусили турецькі НПЗ шукати постачальників нафти поза РФ – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини вирішили зменшити закупівлі нафти у Росії через заходи санкцій, які Європа та США ввели проти Москви. Один з найбільших турецьких НПЗ, що належить компанії SOCAR, закупив нафту з Іраку, Казахстану та інших країн, що не Росія. Інша компанія Tupras також збільшує закупівлі не російської нафти для експорту до Європи. Ці кроки призвели до зменшення обсягів імпорту російської нафти до Туреччини. Також, введення нових санкцій США проти російських нафтових компаній створює додаткові виклики для російських експортерів, які тепер змушені шукати нові шляхи постачань та експортувати нафтопродукцію.