Найбільший нафтопереробник Індії, Indian Oil Corporation, закупив 7 мільйонів барелів нафти у вересні з США, Канади та Близького Сходу через тендер. Частина закупівель була зроблена для заміщення російської нафти. Декілька компаній, таких як P66, Equinor, Mercuria, Vitol і Trafigura, поставлять нафту різних сортів, включаючи американську, канадську та нафту з Абу-Дабі. Ціни угод не розголошуються. Ця закупівля відбулася на фоні нових санкцій ЄС проти російської енергетики, а також погроз американського президента Дональда Трампа ввести 100-відсоткові тарифи на країни, які купують нафту в Росії.
Позначка: Нафта
-
ОПЕК+ погодив збільшення видобутку нафти
Країни ОПЕК+ домовились про збільшення видобутку нафти у вересні на 547 тисяч барелів на добу. Це рішення прийнято через стабільні перспективи світової економіки та низькі запаси нафти на ринку. Збільшення видобутку означає повернення на ринок 2,2 млн барелів на добу, які країни добровільно скоротили у 2020 році. Наступна зустріч країн ОПЕК+ запланована на 7 вересня, і можливі зміни у графіку видобутку в залежності від ринкових умов.
-
Танкери з нафтою РФ застрягли біля Індії – ЗМІ
Деякі танкери з російською нафтою зараз очікують поблизу західного узбережжя Індії через неясність з планами місцевих нафтопереробних заводів. Чотири судна, включаючи Achilles та Elyte, перебувають в районі міста Джамнагар із вантажами з Росії. Ці танкери, які мають місткість близько 700 тис. барелів нафти кожен, під санкціями ЄС та Великої Британії. Інші два танкери – Destan і Horae – також знаходяться поблизу з російською нафтою. Деякі державні нафтопереробні заводи Індії зупинили імпорт російської нафти після загрози тарифів та штрафів від президента США Дональда Трампа. Reliance Industries, найбільший нафтопереробний завод у Індії, розглядає альтернативи для пошуку інших джерел нафти, оскільки можливі поставки з Росії під загрозою через санкції.
-
В Індії зупиняють закупівлю російської нафти – ЗМІ
Державні нафтопереробні заводи Індії зупинили імпорт російської нафти після заяв президента США Дональда Трампа, який пригрозив країні тарифами і штрафами за співпрацю з Росією. Про це повідомляє Reuters з посиланням на чотири джерела в галузі у четвер, 31 липня.
За їхніми словами, від російської нафти відмовилась в тому числі Indian Oil Corp – найбільша нафтова компанія країни, що управляє 10 з 20 НПЗ загальною потужністю 60 млн тонн на рік.
Також імпорт призупинили Hindustan Petroleum, Bharat Petroleum та Mangalore Refinery Petrochemical. Індійські НПЗ, за словами джерел, шукають заміну російській нафті на спот-ринку і стали закуповувати її у близькосхідних країн ОПЕК і в Західній Африці.
Агентство нагадує, що найбільшими покупцями російської нафти в Індії є приватні НПЗ – Reliance Industries і Nayara Energy. Остання з них потрапила під 18 пакет санкцій ЄС.
Напередодні Трамп анонсував тарифи і штрафи проти Індії з 1 серпня, бо ця країна купує в Росії багато нафти і зброї.
Тим часом в Індії заявили, що обійдуться без нафти з Росії, якщо поставки постраждають через вторинні санкції США. Пре це сказав індійський міністр нафти Хардіп Сінгх Пурі.
А за даними Bloomberg, найбільший нафтопереробний завод Індії Reliance Industries, власником якого є мільярдер Мукеш Амбані, вже почав шукати альтернативу російській нафті. -
США запровадили рекордні санкції проти нафтової мережі Ірану
Міністерство фінансів США 30 липня оголосило про найбільший санкційний пакет щодо Ірану з 2018 року. Про це повідомляє пресслужба відомства.
Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) запровадило санкції проти понад 50 осіб і компаній, а також ідентифікувало понад 50 суден, пов’язаних із глобальною нафтовою мережею Мохаммада Хоссейна Шамхані – сина радника верховного лідера Ірану.
Санкції запровадили проти компаній Crios Shipping, Marvise SMC DMCC, Armada Global, Reel Shipping, та десятків інших юридичних осіб, пов’язаних із незаконним експортом нафти, продажем зброї, подвійного призначення обладнання та відмиванням коштів.
Мережа використовувала “тіньовий флот” для транспортування нафти та нафтопродуктів з Ірану й Росії переважно до покупців в Китаї.
OFAC також зафіксувало використання підставних компаній, зміну власників суден, вимкнення транспондерів і фальсифікацію документів для обходу санкцій.
Кошти, здобуті завдяки бізнесу, родина Шамхані витрачає на елітну нерухомість за кордоном та купівлю іноземних паспортів для ведення бізнесу
Паралельно Держдепартамент США наклав санкції ще на 20 компаній і 10 суден, причетних до торгівлі іранською нафтою. Дії вжито відповідно до указів президента США №13846 і №13902. -
США пригрозили Китаю введенням 100% мита через закупівлю російської нафти
Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит. Про це він заявив на пресконференції, завершуючи дводенні переговори між США та КНР у Стокгольмі, передає Reuters.
Законопроєкт в Конгресі США дозволяє президенту Дональду Трампу стягувати тарифи до 500% з країн, що купують санкційну російську нафту, що може спонукати союзників США вдатися до подібних кроків, аби скоротити російські енергетичні надходження.
“Тож я думаю, що кожен, хто купує російську нафту, яка перебуває під санкціями, має бути готовий до цього”, – заявив Бессент.
За словами американського міністра, китайські чиновники відповіли, що “Китай є суверенною державою з енергетичними потребами, і закупівлі нафти здійснюватимуться на основі внутрішньої політики країни”.
“Китайці дуже серйозно ставляться до свого суверенітету. Ми не хочемо порушувати їхній суверенітет, тому вони готові платити 100% мито”, – наголосив Бессент.
Як відомо, Китай залишається найбільшим покупцем російської нафти, споживаючи близько 2 млн барелів на день, за ним йдуть Індія та Туреччина.
-
Експорт нафти з Росії у 2025 році значно впав – ЗМІ
Росія за перші сім місяців 2025 року експортувала на 4% нафти менше, ніж за цей самий період 2024 року. Про це повідомляє Bloomberg.
РФ з початку 2025 року знизила експорт нафти приблизно на 140 тисяч барелів на добу порівняно з аналогічним періодом минулого року. Загальний обсяг втрат оцінюється майже в 30 мільйонів барелів.
Порівняно з 2023 роком зниження становить близько 7%. Зафіксовано й невелике скорочення переробки нафти на російських НПЗ.
За версією видання, скорочення можуть бути пов’язані зі спробами Росії компенсувати перевиробництво в рамках угоди ОПЕК+.
Ситуація може прояснитися в жовтні, коли РФ, за планом, матиме можливість збільшити видобуток.
Поставки можуть опинитися під ще більшим тиском: президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити вторинні мита проти Росії.
Як відомо, іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.Додамо, що РФ може втратити 19 млрд доларів доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
-
США востаннє відклали санкції проти нафтової компанії з Сербії
США вп’яте і востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS, що належить росіянам. Про це повідомляє інформаційне Reuters.
Відстрочка економічних обмежень триватиме ще один місяць, але подальше їхнє продовження буде неможливим.
“Пріоритет для нас – підтримка стабільного постачання нафтопродуктів та виключення NIS із списку санкцій OFAC. Найважливішим чинником для цього є прогрес у діалозі між США та Росією”, – наголосила міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
Як ми вже писали у квітні, сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському Газпрому, фактично втратила можливість постачати нафту на ринок Сербії через санкції США. NIS – один з останніх нафтових активів Росії в Європі.
Газовий шантаж провалився: Газпром зазнає рекордних втрат -
Індійська “дочка” Роснафти скоротила переробку після санкцій ЄС – ЗМІ
Індійська нафтопереробна компанія Nayara Energy, котра перебуває під контролем російських акціонерів, знизила потужності свого заводу у Вадінарі після того, як Європейський Союз 18 липня запровадив нові санкції проти Росії та її енергетичного сектора. Про це повідомляє Reuters з посиланням на кількох співрозмовників, знайомих із ситуацією.
За словами двох джерел, санкції ускладнили експорт нафтопродуктів Nayara, що спричинило перевантаження сховищ. Інші джерела підтверджують, що трейдери стали обережнішими у співпраці з компанією.
За останніми даними, нафтопереробний завод потужністю 400 тис. барелів на добу працює на рівні 70-80% від номінального навантаження, хоча ще в період із квітня по червень Nayara перевищувала 100% завантаження відповідно до урядових даних.
Минулого тижня щонайменше два танкери скасували заплановані завантаження у порту Вадінар, тоді як ще один танкер із російською нафтою Urals був перенаправлений до іншого індійського порту.
Nayara Energy, приватна компанія зі штаб-квартирою у Мумбаї, контролює близько 8% переробних потужностей Індії і щомісяця експортує понад 4 млн барелів нафтопродуктів, включно з дизелем, бензином, авіаційним пальним і нафтою.
Невдовзі після запровадження санкцій гендиректор Nayara подав у відставку, його місце зайняв Сергій Денисов, колишній директор з розвитку.
Крім того, Nayara у понеділок повідомила, що подала позов проти Microsoft після припинення обслуговування компанії з боку американського IT-гіганта. Компанія не надала коментарів щодо ситуації з потужностями.
Санкції також впливають на доступ компанії до фінансування. Nayara стала вимагати передплату або товарний акредитив перед відвантаженням продукції. Через це трейдери сумніваються у подальшій участі в тендерах компанії, оскільки це суперечить стандартній практиці розрахунків із затримкою 15-30 днів.
На тлі санкцій учасники ринку очікують, що за обережністю судновласників можуть послідувати і банки, а також торгові контрагенти. Євросоюз уточнив, що заборона набуде чинності з 21 січня 2026 року, однак ринок уже почав реагувати.
Раніше російська державна компанія Роснєфть обурилася європейськими санкціями проти індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy.
У Роснєфті вважають санкції “невиправданими та незаконними”, а також “черговим прикладом екстериторіального застосування політично вмотивованих обмежень”.
За даними Bloomberg Роснєфть володіє часткою акцій індійського НПЗ розміром у 49%. НПЗ Nayara Energy переробляє близько 400 тисяч барелів нафти на день та володіє майже 7000 торговими точками з продажу палива по всій Індії. Вона також розробляє інтегрований нафтохімічний завод поруч зі своїм нафтопереробним заводом.
Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту. -
Угода Трампа з ЄС. Проблеми для Росії
США і Євросоюз домовилися про параметри торговельної угоди. Президент США Дональд Трамп зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у своєму гольф-клубі в Шотландії. Його поїздку називали приватним візитом.
На пресконференції за підсумками зустрічі Трамп оголосив, що тариф на імпорт у США з країн Євросоюзу становитиме не менше 15% (раніше він говорив про ставку в 30%). Крім того, за його словами, країни ЄС закуплять у США військову техніку, енергоносії на 750 млрд доларів у найближчі чотири роки, а також інвестують в американську економіку 600 млрд доларів. При цьому 50-відсоткові мита на сталь і алюміній, які Трамп ввів на імпорт з усіх країн світу, залишаться чинними і для ЄС.
Реакція на угоду
“Це хороша угода для всіх, — сказав Трамп. — Вона зробить нас ближчими. У певному сенсі це партнерство”. Фон дер Ляєн охарактеризувала домовленість як “велику угоду”, досягнуту шляхом “важких переговорів”.
На США і Євросоюз припадає майже третина всього обсягу світової торгівлі товарами та послугами. Імпорт товарів із ЄС у США помітно перевищує експорт американських товарів до Європи (за даними за 2024 рік — 606 млрд доларів проти 370 млрд), і Трамп вважає цей дефіцит серйозною проблемою. Він погрожував з 1 серпня встановити на європейський імпорт 30-відсоткові мита, якби США і ЄС не вдалося домовитися.
Багато коментаторів відзначають, що така угода — це не оптимальний для Євросоюзу варіант, але вона все ж краща за невизначеність.
Водночас окремі питання про зміст угоди залишаються поки без відповіді. Наприклад, учасники переговорів заявили пресі, що мита на деякі, хоч і дуже небагато, американські товари Європа все ж введе або збереже. На які саме — поки невідомо.
Крім того, питання для Трампа було не лише в митах: він багато скаржився на жорсткі правила, якими Європа, на його думку, дискримінує американських виробників. Результат переговорів з цього питання також поки невідомий.
Шансів у ЄС не було?
Кілька чиновників Європейського Союзу, відповідальних за переговори щодо торговельної угоди з США, яка була підписана в неділю, вважають, що вона є найменш поганим варіантом із усіх можливих, йдеться в публікації Bloomberg.
Хоча офіційно торговими питаннями ЄС займається Європейська комісія, угода між її президентом Урсулою фон дер Ляєн і президентом США Дональдом Трампом, згідно з якою США введуть 15-відсоткові мита на більшість європейських імпортних товарів, була сформована національними урядами, які зв’язали руки переговорникам.
Головною перешкодою, з якою стикалися переговорники ЄС протягом усього процесу, було те, що національні уряди, особливо ключові в Берліні та Парижі, не були готові ризикувати економічними втратами, щоб змусити Трампа піти на поступки.
Сама фон дер Ляєн нічого не зробила, щоб протистояти цьому, і швидко відступила від початкової мети ЄС – досягнення взаємовигідної та збалансованої угоди.
Вона назвала угоду “найкращим, що ми могли отримати”.
Джерела агентства розповіли, що тиждень тому посланцям ЄС було сказано, що у них є два варіанти: погодитися на 15-відсоткові мита, запропоновані Трампом, або прийняти відповідні заходи. Але послів попередили, що для ефективної відповіді ЄС має бути готовий діяти спільно і готовий до болючих наслідків. Країни-члени не були готові ні до того, ні до іншого.
Як зазначає агентство, у ході переговорів із США європейські столиці послідовно зосереджувалися на захисті своїх національних інтересів, а не на формуванні міцної європейської позиції, і шукали рішення, які б мінімізували короткострокові ризики для своїх ключових галузей.
Частково це пов’язано з політичною слабкістю Німеччини та Франції, де і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Еммануель Макрон стикаються з загрозою з боку правих популістів, готових використати будь-який удар по економіці як зброю, зазначається в публікації.
Ще одним аспектом є побоювання щодо залежності від США у питаннях безпеки та занепокоєння, що Трамп може відповісти на торговельний тиск скороченням підтримки України у її боротьбі проти російської агресії.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія зіткнулася з шквалом вимог від країн-членів ЄС про виключення низки товарів зі списку, що підлягають відповідним митам. Більшість запитів були продиктовані національними інтересами, а не прагненням виробити єдину позицію Європи.
За словами джерел, якби Комісія задовольнила всі ці прохання, у списках нічого не залишилося б.
Крім того, Мерц неодноразово закликав до швидкої та простої угоди, не уточнюючи, що це означає, і в приватних розмовах скаржився на те, що чиновники ЄС застрягли в деталях.
Проблеми для Росії
Пізніше голова Єврокомісії провела ще одну зустріч із журналістами. Серед переваг угоди вона виділила розширення закупівель американських енергоносіїв.
“Ми замінимо російський газ і нафту значними закупівлями в США зрідженого природного газу, нафти та ядерного палива”, — сказала вона.
“Сьогоднішня угода створює визначеність у часи невизначеності. Вона приносить стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесів по обидва боки Атлантики”, — вважає фон дер Ляєн.