Позначка: Нафта

  • Нафта дешевшає на тлі новин із Близького сходу

    Нафта дешевшає на тлі новин із Близького сходу

    На азійських ринках у понеділок, 30 червня, ціни на нафту впали на 1%. Як повідомляє Reuters, таке зниження пов’язане з покращеними прогнозами щодо поставок на тлі зменшення геополітичних ризиків на Близькому Сході й очікуваннями нового збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ у серпні.

    Видання пише, що ф’ючерси на нафту Brent втратили 0,97% і наразі торгуються на рівні 67,11 долара за барель. У свою чергу, американська нафта марки West Texas Intermediate впала в ціні на 1,43%, досягнувши позначки 64,58 долара за барель.

    Минулого тижня обидва індекси зазнали найбільшого тижневого спаду з березня 2023 року. Це було викликано загостренням напруженості між Ізраїлем та Іраном під час їхньої чергової конфліктної ескалації.

    Однак фахівці прогнозують, що обидві марки завершать сезон із позитивною динамікою, демонструючи другий поспіль місячний приріст.

    Нагадаємо, що 13 червня Ізраїль розпочав операцію проти ядерних і військових об’єктів Ірану. У відповідь між країнами відбулося взаємне ракетне обстрілювання.

    Ці події значно вплинули на світові ринки. Після ізраїльських ударів вартість нафти і золота суттєво зросла, а фондові ринки зазнали падіння. Однак після двох днів найстрімкішого спаду з 2022 року ціни на нафту почали відновлюватися завдяки перемир’ю між Іраном та Ізраїлем.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про ініціативу запровадження санкцій проти країн, які активно закуповують російську нафту.

  • Сибіга пригрозив санкціями покупцям російської нафти

    Сибіга пригрозив санкціями покупцям російської нафти

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна буде ініціювати санкції щодо країн, які найбільше купують російську нафту. Про це він заявив під час конференції Fair Play, присвяченої запровадженню додаткових санкцій проти РФ, повідомляє у суботу, 28 червня, Інтерфакс-Україна.
    Очільник українського МЗС наголосив, що Україна дуже уважно слідкує за зростанням товарообігу окремих держав, зокрема Центральної Азії, з Росією. За окремими напрямками відбувається зростання на порядки.
    “І ми бачимо, що це та продукція, яка має подвійне призначення і використовується Росією при виготовленні воєнної продукції. Ми також будемо реагувати і закликати до цього наших партнерів щодо країн, а їх не так багато, які найбільше споживають російської нафти. При цьому використовується тіньовий флот, тому найближчим часом ми будемо ініціювати відповідні санкційні кроки щодо тих країн, які найбільше купують російської нафти”, – сказав він.
    Також міністр зазначив, що російська нафта, газ та пов’язані продукти, які забезпечують до 50% надходжень до федерального бюджету Росії, продовжують потрапляти на європейські ринки.
    Так, тільки за квітень цього року Росія заробила від продажу енергоресурсів близько 13 мільярдів доларів. При цьому один день агресії Кремля коштує приблизно 1 мільярд приблизно. Як зазначив Сибіга, Росія досі заробляє значно більше, ніж витрачає на геноцидальну агресію в Україні.
    Оскільки ракетні та дронові атаки РФ по Україні стають все більш масованими, це свідчить, що Росія досі знаходить доступ до критично важливих компонентів, сировини, обладнання та програмного забезпечення.
    “За результатом аналізу рештків російських ракет і дронів, ми постійно виявляємо іноземні компоненти, виготовлені щонайменше в 19 країнах світу”, – зазначив міністр.
    Сибіга закликав “відрізати” РФ від критичних компонентів для оборонної промисловості, наголосивши, що це один з елементів примусу до миру.

  • У ЄС не домовилися щодо стелі на нафту для РФ – ЗМІ

    У ЄС не домовилися щодо стелі на нафту для РФ – ЗМІ

    Черговий, 18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії можуть ухвалити без нових обмежень на ціну нафти. Про це повідомляє Суспільне із посиланням на одного з топдипломатів ЄС.
    За його словами, політичне рішення щодо цього пакету очікується під час саміту лідерів ЄС у Брюсселі у четвер, а формальне ухвалення тексту заплановане на п’ятницю, 28 червня, на рівні послів ЄС.
    “Дискусії, які ведуться і в публічній площині, показують, що немає одностайності щодо верхньої межі ціни на нафту”, – зазначив дипломат.
    За словами іншого європейського дипломата, позиції держав розділилися приблизно навпіл.
    Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що через зростання ціни на нафту попереднє обмеження “справді виконує свою функцію”.
    Окрім того, ЗМІ писали, що США проти зниження стелі цін на нафту з РФ, що на саміті G7 планували просувати Європейський Союз і Велика Британія.

  • Трамп дозволив Китаю купувати іранську нафту всупереч власним санкціям

    Трамп дозволив Китаю купувати іранську нафту всупереч власним санкціям

    Президент США Дональд Трамп несподівано заявив про дозвіл Китаю на купівлю іранської нафти, яка переважно постачається в обхід санкцій танкерами “тіньового флоту”. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 24 червня.
    Твердження Трампа, що стало несподіванкою навіть для енергетичних трейдерів та посадовців його адміністрації, спричинили подальше зниження цін на нафту, які вже впали після деескалації конфлікту між Іраном та Ізраїлем.
    “Китай тепер може продовжувати купувати нафту в Ірану”, – написав президент США у своїй соціальній мережі Truth Social.
    Це повідомлення було опубліковане між іншими закликами до Ізраїлю та Ірану припинити ворожі дії. Після близько десяти днів бомбардувань, до яких наприкінці приєдналися США ударами по ядерних об’єктах Ірану, обидві країни оголосили про припинення бойових дій. Трамп пояснив, що тим самим прагне не дати перемир’ю зірватися.
    Китай закуповує понад 90% іранської нафти, яка підпадає під суворі санкції. Ці обмеження США запровадили у 2018 році – з моменту виходу з ядерної угоди. Адміністрація Байдена зберегла санкції, хоча Іран зміг їх частково обходити.
    За словами співрозмовників Bloomberg, представників Мінфіну і Держдепартаменту США, такі слова Трампа стали несподіванкою та їхні наслідки складно пояснити. Утім, один із співрозмовників повідомив, що Мінфін продовжить суворо дотримуватися чинних обмежень.
    Представник Білого дому розповів The Wall Street Journal, що в пості Трамп просто вказав на те, що припинення вогню запобігло перебоям із постачанням через Ормузьку затоку. За його словами, президент також закликав Китай купувати американську нафту замість іранської.
    Тим часом, ціни на нафту продовжили падіння після заяви Трампа. Так, якщо у понеділок Brent торгувався по $81,4 за барель, то у середу її вартість знизилася до $67,7, тоді як WTI становила $64,9.
    Раніше повідомляли, що Іран намагається розподілити ризики та вивезти максимальні обсяги нафти, поки не втрачено контроль над логістикою.
    Китай наростив імпорт нафти “про запас” – ЗМІ

  • Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів

    Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів

    Президент Росії Володимир Путін підписав зміни до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку через обвал нафтово-газових доходів. Згідно з новими поправками, урізані витрати на кілька ключових державних програм. Причина в тому, що дефіцит бюджету РФ перевищив прогноз утричі. Зокрема, урізано витрати на програми розвитку промисловості, науково-технічного розвитку, авіабудування, суднобудування та енергетики. Причиною цих скорочень стали падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля. Очікується, що дефіцит російського бюджету складе 3,8 трлн рублів, що втричі більше за первинний план. Міністр фінансів РФ Антон Сілуанов зазначив, що розглядається можливість перегляду бюджетного правила щодо використання коштів з Фонду національного добробуту. Аналітики попереджають, що якщо ціни на нафту залишаться низькими, Фонд буде вичерпано вже у 2026 році. Раніше у Росії виник конфлікт між урядом і Центральним банком через рекордну облікову ставку, яка утримує економіку та блокує інвестиції в цивільний сектор.

  • Казахстан та Китай домовилися разом добувати нафту на Каспії

    Казахстан та Китай домовилися разом добувати нафту на Каспії

    Міністерство енергетики Казахстану та державний холдинг Казмунайгаз уклали угоду з китайською компанією CNOOC Hong Kong Holding Ltd на розвідку та видобуток вуглеводнів у північно-східній частині Каспійського моря. Це спільний проект Жилиой, де китайці фінансують розвідувальний період. Ділянка має потенціал для видобутку понад 185 млн тонн нафти, що робить її привабливою для інвестицій. Цей проект є першим випадком, коли велика китайська компанія входить до Казахстану з інвестиціями у геологорозвідку.

  • Ціни на нафту впали на тлі заяв Трампа

    Ціни на нафту впали на тлі заяв Трампа

    Ціни на нафту різко впали після заяви президента США Дональда Трампа про досягнення перемир’я між Іраном та Ізраїлем. Це призвело до зменшення занепокоєнь щодо можливих перебоїв у поставках нафти із Близького Сходу. Вартість ф’ючерсів на Brent знизилася на 2,9% до 69,40 долара за барель, а на WTI – на 3,0% до 66,50 долара. Аналітики вважають, що якщо домовленості про перемир’я будуть виконані, ринок нафти може стабілізуватися. Нагадаю, що Трамп оголосив про погодження перемир’я між Іраном та Ізраїлем, але згодом ізраїльські кореспонденти повідомили про ракетний обстріл з боку Ірану.

  • У Перській затоці утворився затор із 1000 суден

    У Перській затоці утворився затор із 1000 суден

    У Перській затоці виникла кризова ситуація у судноплавстві через загрози Ірану перекрити Ормузьку протоку. Це спричинило затор з майже тисячі суден, а також проблеми з GPS, що збільшило ризики аварій. Власники суден змушені обмежувати рух у денний час і скоротити робочий час. Ситуація загострилася також через ускладнення зв’язку через заглушення GPS та загрози морських мін. Ормузька протока важлива для світової торгівлі, адже через неї проходить значна частина глобальних постачань нафти та газу. Стабільність у регіоні знаходиться під загрозою через можливе перекриття протоки Іраном після нападів США.

  • Ціни на нафту відреагували на удар по базах США

    Ціни на нафту відреагували на удар по базах США

    Ціни на нафту знизилися через те, що атаки Ірану на американські військові об’єкти в Катарі виявилися менш серйозними, ніж очікували інвестори. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) впали на понад 4%, опустившись до рівня менше 72 доларів за барель, а Brent знизився до близько 76 доларів. Хоча спочатку повідомлення про запуск Іраном ракет викликали тривогу щодо можливого закриття Ормузької протоки, яка є важливим маршрутом для світових поставок нафти, але удари не призвели до серйозних пошкоджень. Іран попередив про закриття повітряного простору над Дохою та надав вказівки для укриття, що, ймовірно, свідчить про бажання уникнути ескалації конфлікту.

  • Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану

    Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану

    Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва вважає, що удари США по Ірану можуть призвести до широкомасштабних наслідків, які виходять за межі простої енергетики. Вона вважає цю ситуацію джерелом світової невизначеності і можливою причиною для зниження прогнозів економічного зростання. Найбільша реакція на це відбулася на ринку енергоресурсів, проте можливі також більш серйозні наслідки. Ізраїль проводить військову операцію з метою знищення іранських об’єктів, пов’язаних із ядерною програмою. Внаслідок ударів США по іранських ядерних об’єктах, президент Трамп заявив про намір знищити інші ядерні об’єкти Ірану.