Китайська компанія China Concord Resources Corp (CCRC) розпочала розробку двох нафтових родовищ у Венесуелі. За словами представника компанії, інвестиції перевищать $1 млрд. Про це повідомляє Reuters.
До кінця 2026 року планується досягти видобутку у 60 тис. барелів нафти на добу.
Це рідкісний випадок інвестицій приватної китайської компанії в економіку країни-члена ОПЕК, котра вже кілька років постає перед дефіцитом капіталу через міжнародні санкції проти уряду Ніколаса Мадуро.
Контракт на 20 років CCRC підписала у травні 2024 року в межах “антиблокадного” закону, ухваленого Венесуелою для залучення іноземних партнерів. Модель дозволяє інвесторам виступати операторами в обмін на частку у видобутку.
Розробка відбувається на родовищах Lago Cinco та Lagunillas Lago в районі озера Маракайбо – другому за обсягами нафтовидобутку регіоні Венесуели. Видобуток на цих родовищах тривалий час був майже зупинений через нестачу інвестицій і технологій.
Наразі CCRC вже відновила близько 100 свердловин, залучивши 60 фахівців і китайську бурову установку. Добове виробництво сягнуло 12 тис. барелів, втім, до 2026 року компанія планує розвинути 500 свердловин. Мовиться про суміш легкої та важкої нафти: легку поставлятимуть PDVSA, а важку – експортуватимуть до Китаю.
Великі енергетичні корпорації Китаю після американських санкцій 2019 року призупинили діяльність у Венесуелі. Це відкрило шлях для менш відомих компаній на кшталт CCRC, котра скористалася обмеженнями для глобальних гравців.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти
Позначка: Нафта
-
Китайська компанія інвестує $1 млрд у нафтовидобуток Венесуели
-
Удари по “Дружбі” шкодять Україні – МЗС Словаччини
Занепокоєння щодо атак Збройних сил України на нафтопровід Дружба, яким російська нафта транспортується до Словаччини, висловив міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Він зазначив, що такі дії не лише суперечать інтересам його країни, але й можуть спричинити дефіцит дизельного палива в самій Україні. Про це Бланар заявив в ефірі програми Politika 24 на телеканалі JOJ.
За його словами, словацький нафтопереробний завод Slovnaft постачає бензин та дизель Україні, і в Києві мають на це зважати.
“На частку Slovnaft припадає 10% щомісячного споживання дизеля в Україні. Цю інформацію мій український колега (Андрій Сибіга, – ред.) взяв до уваги і сказав, що буде її далі комунікувати”, – заявив Бланар.
Глава словацької дипломатії також планує провести додаткові переговори з українським віцепрем’єром з питань європейської інтеграції, наголосивши на важливості збереження енергетичної інфраструктури для обох сторін. Він підкреслив, що, попри складну ситуацію для України, атаки на інфраструктуру можуть завдати шкоди її власним інтересам, створивши ризик нестачі палива всередині країни.
Бланар нагадав, що ще в січні Європейський Союз закликав усі сторони конфлікту дотримуватися принципу недоторканності енергетичних об’єктів. У цьому контексті Словаччина разом з Угорщиною вже зверталися до європейської дипломатії з відкритим листом, вимагаючи забезпечення безпеки енергопостачання.
Нагадаємо: в Європейській комісії заявили, що уважно слідкують за тимчасовим припиненням постачання нафти по трубопроводу Дружба до Словаччини та Угорщини після ударів ЗСУ по нафтоперекачувальній станції Унєча і не вбачають у припиненні постачання російської нафти енергетичної небезпеки для ЄС.
Як відомо, в ніч на 13 серпня ЗСУ атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Удар по Дружбі: в ЄК прокоментували скарги Словаччини і Угорщини
В Європейській комісії заявили, що уважно слідкують за тимчасовим припиненням постачання нафти по трубопроводу Дружба до Словаччини та Угорщини після ударів ЗСУ по нафтоперекачувальній станції Унєча. Про це у п’ятницю, 22 серпня, повідомляє Суспільне із посиланням на відповідь пресслужби Єврокомісії.
Там заявили, що не вбачають у цьому припиненні енергетичної небезпеки для ЄС.
Водночас у Єврокомісії зазначили, що перебувають у тісному контакті з Словаччиною та Угорщиною для з’ясування обставин та захисту критичної інфраструктури. В Єврокомісії підтвердили, що отримали лист від словацької та угорської влади, і нададуть відповідь на нього в належний час.
“Безпека постачання є пріоритетом для Комісії, і ми перебуваємо в тісному і постійному контакті з нашими державами-членами з метою її забезпечення. ЄС має інструменти для подолання раптового дефіциту або перебоїв у постачанні сирої нафти або нафтопродуктів”, – повідомили у Єврокомісії.
Держави-члени Євросоюзу мають утримувати запаси нафти на 90 днів на випадок аварійних ситуацій – це вимога Директиви ЄС про запаси нафти, яка діє з 2009 року.
“Словаччина, і Угорщина підтримують такі необхідні рівні аварійних запасів нафти і можуть випустити такі запаси на ринок у разі надзвичайної ситуації”, – йдется у відповіді Єврокомісії.
Там також додали, що досі не отримували повідомлень про вивільнення запасів від Словаччини чи Угорщини. -
Нафтова війна: чому Україна атакувала Дружбу під час переговорів
Що буває, коли друзі – тамбовські вовки У росіян є таке прислів’я: “Дружба дружбою, але тютюнець окремо”. Здається, зараз воно найкраще описує події з нафтопроводом Дружба, котрий залишався донедавна єдиною гілкою з доставки російської трубопровідної нафти до деяких крах Європи (зокрема, Угорщину та Словаччину, що отримували по ньому дешеву нафту Urals в обмін на лояльність до Москви).
Та раптом сталася халепа: в ніч проти 18 серпня Сили оборони України завдали удару по нафтоперекачувальній станції Нікольське у Тамбовській області РФ. Внаслідок влучання на об’єкті спалахнула пожежа. Перекачування нафти магістральним нафтопроводом Дружба було повністю зупинено. “Повний стоп перекачки нафти на невизначений термін. Вітаннячко від Птахів СБС”, – написав у соцмережі командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр). Втім вже наступного дня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив: нафтопровід Дружба відновив роботу, і його країна очікує, що Україна більше не атакуватиме його. “Я щойно подякував заступнику міністра енергетики Росії Павлу Сорокіну за швидке усунення наслідків атаки. Ми очікуємо, що Україна не буде здійснювати нових атак на трубопровід, який має критичне значення для енергопостачання нашої країни. Ця війна не наша, не втягуйте нас у неї”, – наголосив він. Дивно, чому подібний аргумент про “не нашу” війну не згадується Сіярто, коли його країна ухвалює антиукраїнські політичні рішення, встромляючи палки у колеса нашій євроінтеграції або отриманню Україною допомоги від ЄС? Але це питання, звісно, риторичне.
Втім міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відповідальність за ситуацію лежить на Росії як країні-агресорі, а нафтопровід Дружба “використовується для забезпечення російської армії пальним, що робить його законною військовою ціллю”
Та вслід за Сіярто й представники “російськолюбної” словацької влади відзначилися подібним повідомленням. За даними віцепрем’єра та міністра економіки Словаччини Деніси Сакової, державна компанія Transpetrol, підпорядкована Міністерству економіки країни, зафіксувала нормальний потік нафти. “Потік нафти до Словаччини наразі стандартний. Протягом найближчих днів ми матимемо точнішу інформацію про можливі коригування графіка поставок на цей місяць та про те, чи матиме пошкодження інфраструктури за межами Словаччини вплив на загальний місячний обсяг поставок. Проте я впевнена, що з огляду на швидке відновлення потоку через нафтопровід Дружба, вплив буде мінімальним”, – заявила Сакова. Втім і росіяни намагаються знищувати українські запаси нафти.
Так, 18 серпня Росія знову атакувала нафтобазу азербайджанської компанії SOCAR в Одеській області. Як повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, “попри активну роботу сил ППО, в Одеському районі є наслідки удару. У передмісті Одеси виникло загоряння обʼєкту паливно-енергетичної інфраструктури та двоповерхової будівлі”.
За словами голови ОВА, рятувальники оперативно ліквідували потужну пожежу. До гасіння залучався пожежний потяг Укрзалізниці.
Та як би там не було, це – вже другий (і, вочевидь, не останній) випадок пошкодження російської нафтотранспортної інфраструктури на цьому відрізку за короткий строк: у ніч проти 13 серпня аналогічний удар теж спричинив обмеження функціонування нафтопроводу. Логістика вирішує не все Загалом, останнім часом Україна не на жарт взялася за знищення виробництва та запасів російської нафти, а також готової продукції ворожого нафтопрому.
Так, у ніч проти 19 серпня у районі Токмака в окупованій частині Запорізької області був уражений російський залізничний склад з пальним для ВСРФ. Про це заявив колишній радник мера Маріуполя, керівник Центр вивчення окупації Петро Андрющенко. “Російського залізничного сполучення через окуповане Запоріжжя більше немає. Як обіцяв – епічні кадри знищення вантажного потягу з цистернами. Нічого живого не залишилось. Хто там питав, чому русня вночі тягає паливо машинами? Та от тому. Щоб уникнути подібних втрат. Не вдалось. Унікальна операція Сил оборони України”, – написав Андрющенко. Відео атаки опублікував і підрозділ Ронін батальйону безпілотних систем 65-ї окремої механізованої бригади. Бійці уточнили, що місце атаки – місто Молочанськ Пологівського району Запорізької області. Геолокацію підтвердив також osint-канал Інфектум.
Військовий аналітик Ян Матвєєв розповів про особливості запобіжних заходів ворога, котрі не врятували, повідомив журналіст і блогер Майкл Накі. Так, попереду потяга знаходилася порожня платформа, при підриві її знесло, а локомотив залишився цілим. Відразу після локомотива розташувалася платформа з військовими, котрі повинні були прикрити його від дронів. Далі – безліч порожніх вагонів, і лише потім паливні цистерни. “Від себе ще зазначу: накрити поїзд, що рухається, в 30 з лишком кілометрів від лінії фронту – вкрай нетривіальне завдання навіть по нинішніх часах. Тож привітаємо Ронінів та побажаємо подальших успіхів у ліквідації російської військової логістики”, – додав Накі. Кінцева мета атак Звичайно, постійні атаки на російські НПЗ, нафтоперекачувальні станції та навіть потяги з пальним дають ефект: це викликає дефіцит палива для окупаційної армії й паливний голод, бо у Криму та ще декількох регіонах РФ бензин для цивільних вже по талонах. Але як вибираються цілі?
На думку аналітика Ігаря Тишкевича, атаки на Дружбу – це спроба послабити Росію економічно й військово, створюючи “обмінний фонд” для переговорів, пише LRT.lt.
При цьому зупинка нафтопроводу має серйозні наслідки для російської економіки та білоруської нафтової галузі. “Пошкоджені одразу дві розподільні станції: Унеча (Брянська область) і Нікольськоє (Тамбовська область). Це важливо. Унеча забезпечує подачу по Дружбі на Мозир і на експорт, а також на Новополоцьк. Від Унечі йде БТС-2 – нафтопровід до порту Усть-Луга. Нікольськоє – наступна велика станція, яка підтримує тиск у магістралі Дружби. Проблема не в трубопроводах, а в імпортному обладнанні”, – пояснює він. Тишкевич також зазначає, що через санкції Росія не може швидко замінити пошкоджене обладнання.
А за словами енергетичного експерта Михайла Гончара, російська сторона зараз ремонтує ті насосні групи, що були пошкоджені, використовуючи вціліли – цим і пояснюється часткове відновлення роботи нафтопроводу. “Плюс завжди є можливість, що якусь частину свого технологічного резерву, а він, як правило, складає десь два тижні на нафтопереробних заводах, Білорусь з Мозира закачала в трубу, щоб допомогти та на прохання російської сторони угорським товаришам. Тому зараз працює тимчасова схема. Далі Сили оборони України мають продовжити свою справу”, – наголосив експерт. Ірина Носальська -
РФ втратила 13% потужностей НПЗ через атаки дронів
Атаки українських дронів у серпні зупинили щонайменше чотири великі російські нафтопереробні заводи, що призвело до втрати 13,5% потужностей і рекордного зростання цін на бензин. Про це свідчать підрахунки The Moscow Times.
Через пошкодження і зупинку підприємств Росія втратила близько 44,3 млн тонн річних потужностей – це 13,5% від загального обсягу.
Так, 2 серпня після удару БПЛА зупинився Новокуйбишевський НПЗ Роснафти потужністю 8,3 млн тонн на рік. 11 серпня зупинив прийом сировини Саратовський НПЗ компанії потужністю 5,8 млн тонн на рік. Тоді як 15 серпня зупинився найбільший на півдні Росії Волгоградський НПЗ Лукойл потужністю 14,8 млн тонн на рік. Того ж дня після атаки дронів припинив прийом нафти на переробку Самарський НПЗ Роснафти потужністю 8,5 млн тонн на рік.
Крім того, 2 серпня близько половини потужностей зупинив НПЗ в Рязані, найбільший із заводів Роснафти.
Відтак, трохи менше ніж за три тижні втрачено 44,3 млн тонн річної потужності НПЗ -13,5% від загального показника по країні, який становив 328 млн тонн на рік.
Тоді як ремонт пошкоджених заводів ускладнений санкціями, адже західне обладнання для російських НПЗ перебуває під обмеженнями з 2022 року.
Тим часом, біржові ціни на бензин за підсумками торгів у вівторок продовжили зростати, збільшившись до закриття вчорашнього дня майже на один процент – нові рекордні значення.
Загалом, від початку року бензин А-92 подорожчав на 40%, а А-95 – на 50%. На біржі в Москві 19 серпня ціни досягли історичних максимумів – 71,97 тис. і 81,34 тис. рублів за тонну відповідно.
Як ми вже писали, оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво.
Додамо, що бензин у Росії продовжує стрімко дорожчати на російському оптовому ринку, попри рішення уряду повністю заборонити експорт бензину. -
Нафта дешевшає на тлі переговорів щодо України
Світові ціни на нафту знижуються на тлі перших результатів переговорів президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами. Про це свідчать результати торгів у вівторок, 19 серпня.
Так, станом на 13:30 за Києвом вартість жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures становить $65,19 за барель. Це $0,77 (1,16%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,75 (1,14%) до $66,6 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали на $0,76 (1,18%) – до $61,96 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів зросла на $0,62 (0,99%) – до $63,42 за барель.
Як відомо, вчора американський президент Дональд Трамп висловив сподівання на організацію тристоронніх переговорів між США, РФ та Україною, які, за його словами, можуть дозволити остаточно врегулювати війну.
“Більшість питань, включаючи припинення вогню та гарантії безпеки, а також те, як розгортатиметься процес мирного врегулювання, ще належить вирішити. Результат, що призведе до зменшення напруженості та усуне загрозу додаткових санкцій або вторинних мит, сприятиме зниженню цін на нафту”, – заявив аналітик TD Securities Барт Мелек у коментарі для The Wall Street Journal.
За його прогнозом, “результат, за якого США чинитимуть тиск на Росію у формі вторинних мит для покупців її нафти (як ті, що наразі загрожують Індії), безумовно, призведе до зростання вартості нафти до максимумів, зафіксованих кілька тижнів тому”.
Раніше у вівторок стало відомо, що китайські НПЗ різко наростили закупівлі російської нафти Urals, скориставшись тим, що Індія скоротила імпорт через підвищені американські мита. -
Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти
Китайські нафтопереробні заводи різко наростили закупівлі російської нафти Urals, скориставшись тим, що Індія скоротила імпорт через підвищені американські мита. Про це повідомляє Bloomberg у вівторок, 19 серпня.
За даними аналітичної компанії Kpler, з початку серпня постачання Urals до Китаю становили майже 75 тис. барелів на добу, що майже удвічі більше від середнього показника цього року – близько 40 тис. барелів. Натомість імпорт Індії впав до менш ніж 400 тис. барелів на добу проти середнього рівня у 1,18 млн.
Аналітики пояснюють, що Urals залишається конкурентним на тлі сортів із Близького Сходу, тоді як індійські НПЗ опинилися під тиском нових тарифів США. Вашингтон удвічі підвищив мито на всі індійські товари, щоб змусити Нью-Делі зменшити закупівлі російської нафти. Водночас подібних кроків щодо Китаю адміністрація Дональда Трампа поки не робила, зберігаючи торгове перемир’я з Пекіном.
Так, різні підходи до Індії та Китаю відкрили китайським компаніям можливість активно закуповувати російську нафту. Раніше у Білому домі назвали закупівлі Індією “опортуністичними та руйнівними”.
За оцінками Energy Aspects і Kpler, китайські компанії вже придбали від 10 до 15 партій Urals з поставкою у жовтні та листопаді. Щонайменше два танкери з мільйоном барелів кожен нині очікують розвантаження біля узбережжя Китаю.
Експерти зазначають, що без Китаю надлишкові обсяги російської нафти довелося б реалізовувати з більшими знижками, щоб знайти нових покупців.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, 2025 року пропозиція нафти перевищить попит на 1,76 млн барелів на добу, тоді як 2026 року – вже на 3 млн. Це знижує вплив будь-яких короткострокових коливань, пов’язаних із поставками Росії.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
Що з цінами на російську нафту, як на них впливають погрози Трампа -
Дружба зупиняється. Удар по нафтопроводу
Командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді підтвердив, що в ніч на 18 серпня дрони 14 полку СБС атакували нафтоперекачувальну станцію Микольське в РФ, чим зупинили роботу російського нафтопроводу “Дружба”. “Повний стоп перекачки нафти на невизначений термін. Привіт від Птахів СБС”, – заявив Бровді. Угорщина і Словаччина вже припинили отримувати російську нафту.
Економічний удар
Після удару на об’єкті спалахнула пожежа, а перекачка нафти по магістральному нафтопроводу Дружба була повністю зупинена.
У Генштабі ЗСУ відзначили, що станція Микольське є частиною економічної інфраструктури РФ і використовується для забезпечення російських окупаційних військ. А Сили оборони України послідовно знижують військово-економічний потенціал Росії, щоб домогтися повного припинення агресії.
Друзі Путіна відчули
Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто знову звинуватив Україну в “атакі” на нафтопровід, що призвело до “припинення поставок нафти” в його країну.
Угорський дипломат не вказав назву нафтопроводу, однак йдеться може йти про “Дружбу” – історичний канал поставок Urals (сорт сирої російської нафти, який становить понад 50% імпорту Угорщини).
“Це останній напад на нашу енергетичну безпеку обурливий і неприйнятний!”, – підкреслив глава угорського МЗС 18 серпня.
Сійярто процитував слова заступника міністра енергетики Росії Павла Сорокіна, який оголосив, що російські експерти працюють над “якнайшвидшим відновленням трансформаторної станції”, необхідної для функціонування трубопроводу, а також поскаржився, що поки невідомо, коли будуть відновлені поставки.
“Брюссель і Київ уже три з половиною роки намагаються втягнути Угорщину у війну в Україні, і все більш часті напади України на нашу енергетичну безпеку також спрямовані на це”, – обурився Сійярто.
“Наостанок нагадуємо українським політикам: електроенергія з Угорщини відіграє ключову роль в енергозабезпеченні України”, – додав він.
Про перебої в поставках російської нафти повідомив словацький трубопровідний оператор Transpetrol. У компанії відзначили, що не мають інформації про причину призупинення, оскільки вона знаходиться за межами Словаччини, пише агентство Reuters.
Дипломатична реакція України
Голова МЗС України Андрій Сибіга не підтвердив і не спростував повідомлення про атаку, але написав у соцмережі X, що Угорщина тепер “може направляти скарги” до Москви, а не до Києва. -
Сибіга порадив Угорщині скаржитися щодо нафти “своїм друзям у Москві”
Глава МЗС Андрій Сибіга прокоментував заяву угорського міністра Петера Сіярто, котрий звинуватив Україну в “атаці” на нафтопровід. Свою заяву Сибіга опублікував на платформі Х у понеділок, 18 серпня.
Нещодавно Сіярто поскаржився, що “Україна знову атакувала нафтопровід, що веде до Угорщини, що призвело до зупинки постачань нафти до країни”. Він “нагадав”, що “електроенергія з Угорщини відіграє ключову роль в енергопостачанні України”.
Своєю чергою, український міністр зауважив, що саме Росія, а не Україна, розпочала цю війну і відмовляється її закінчити.
Також Сибіга додав, що Угорщині роками говорили, що Москва є ненадійним партнером, втім, попри це, Будапешт, доклав “всіх зусиль, щоб зберегти свою залежність від Росії”, навіть після початку повномасштабної війни.
“Нині ви можете надсилати скарги і погрози своїм друзям у Москві”, – резюмував дипломат.
Раніше Петер Сіярто заявив, що Угорщина розцінює атаку України на Росію як “напад на свій суверенітет”, позаяк, нібито через це країна перестала отримувати нафтові постачання.
Раніше Сіярто звинуватив Україну в тому, що та поставила Європейський Союз у скрутне економічне становище зупинкою транзиту російського газу. -
ГУР опублікувало дані про 42 судна тіньового флоту Росії
Головне управління розвідки Міноборони України опублікувало на порталі War&Sanctions дані про 42 судна російського тіньового флоту, плавуче сховище Лукойлу та викрадачів зерна і вугілля з тимчасово захоплених територій України. Про це йдеться в повідомленні ГУР, опублікованому на його Facebook-сторінці.
У розділі Морські судна порталу War&Sanctions опублікована інформація, зокрема, про плавуче сховище, яке використовується підсанкційною нафтовою компанією Лукойл у Каспійському морі для перевалки нафти на танкери тіньового флоту.
“Під санкційним та дипломатичним тиском все більше держав скасовують або відмовляють у реєстрації під їх прапорами суден, причетних до обходу санкцій. У відповідь Росія застосовує шахрайські схеми: використовує фальшиві прапори, створює фейкові морські реєстри з підробленими сайтами, підроблює реєстраційні документи”, – зазначили в ГУР.
За даними Міжнародної морської організації (IMO), понад 300 суден у світі ходять під фальшивими прапорами та з підробленими документами.
Для протидії цим зловживанням на порталі War&Sanctions створений функціонал, що відображає підроблені реєстраційні дані суден. Досі була опублікована інформація про понад 100 танкерів російського та іранського тіньового флоту, які використовують фальшиві прапори Панами, Малаві, Коморських островів, Гвінеї, Палау та інших країн.
“На всі такі судна має поширюватись повна заборона на будь-які операції з ними: обслуговування, заходи в порти, територіальні води, вільні економічні зони і міжнародні протоки. Країни прапору та IMO мають посилити контроль, виявляти порушників і своєчасно інформувати міжнародну спільноту”, – наголосили в ГУР.
Розділ “Морські судна” порталу War&Sanctions сьогодні містить дані вже про понад 1000 суден та 155 капітанів, причетних до перевезення зброї, викрадену продукцію із захоплених територій України, обході санкцій та іншу протиправну діяльність.
Як відомо, Росія відкрито почала захищати “тіньовий флот” військовими силами, що може стати тестом для міжнародної спільноти щодо готовності посилювати санкції.
Додамо, російський тіньовий флот тепер перевозить понад 80% усієї російської сирої нафти.
Росія втроє збільшила свій “тіньовий флот”