Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що світовий ринок нафти буде перенасичений наступного року через зростання видобутку нафти країнами ОПЕК+ та іншими нафтовиробниками. Це може призвести до значних бюджетних втрат для Росії. Прогнозується, що надлишок нафти на ринку досягне 4 млн барелів на добу, що становить майже 4% світового попиту. Ризики для прогнозу включають санкції проти Росії та Ірану та загострення геополітичних конфліктів. Це вже призвело до зниження цін на нафту, що створює серйозні проблеми для російського бюджету. Середні ціни на нафту також прогнозуються на рівні нижче $50 за барель наступного року. Збільшення видобутку нафти та споживання нафти зростає повільно через погіршення економічної ситуації та перехід на електромобілі. Країни ОПЕК+ та інші країни планують виливати більше нафти на ринок, що може призвести до подальшого перенасичення ринку.
Позначка: Нафта
-
МЕА: Вересневі доходи РФ від нафти скоротилися на $0,24 млрд
У вересні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів скоротилися на $0,24 млрд у порівнянні з попереднім місяцем, становлячи $13,35 млрд. За даними Міжнародного енергетичного агентства, доходи від експорту нафти зросли на $0,20 млрд до $8,96 млрд, тоді як доходи від продажу нафтопродуктів зменшилися на $0,44 млрд до $4,39 млрд. Обсяг експорту нафти зрос на 0,37 млн барелів на добу, а нафтопродуктів скоротився на 0,17 млн барелів на добу. Вересні Росія видобула 9,21 млн барелів нафти на добу, що трохи більше, ніж у серпні. Квота Росії в рамках угоди ОПЕК+ склала 9,36 млн барелів на добу. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує зростання світового попиту на нафту у 2025 та 2026 роках.
-
Доходи Росії від продажу нафти у вересні впали – МЕА
У вересні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів скоротилися на $0,24 мільярда порівняно з попереднім місяцем, становлячи $13,35 мільярда. За даними Міжнародного енергетичного агентства, доходи від експорту нафти зросли на $0,20 мільярда до $8,96 мільярда, але доходи від продажу нафтопродуктів зменшилися на $0,44 мільярда до $4,39 мільярда. Обсяг експорту нафти зрос до 5,07 мільйонів барелів на добу, а експорт нафтопродуктів скоротився до 2,37 мільйонів барелів на добу. РФ видобула 9,21 мільйонів барелів нафти на добу у вересні, що трохи більше, ніж у попередньому місяці. Прогнозується, що світовий попит на нафту зросте у 2025 році на 0,71 мільйонів барелів на добу до 103,838 мільйонів барелів на добу, а в 2026 році – ще на 0,699 мільйонів барелів на добу до 104,537 мільйонів барелів на добу.
-
Саудити готові підтримувати видобуток на рівні 12 млн барелів нафти на добу
Генеральний директор компанії Saudi Aramco, Амін Нассер, заявив, що компанія може підтримувати видобуток сирої нафти на рівні 12 млн барелів на добу протягом року без додаткових витрат. Він також прогнозує зростання світового попиту на нафту. Saudi Aramco має намір зберігати свої лідируючі позиції у нафтовій галузі завдяки великим ресурсам та низьким витратам. Крім того, компанія розглядає хімічну промисловість як стратегічний напрямок зростання. Недавно Saudi Aramco придбала контрольний пакет акцій Petro Rabigh та китайської компанії Rongsheng Petrochemical, щоб розширити свої можливості у сфері нафтопереробки.
-
Експорт нафтопродуктів із РФ скоротився на 17% після атак дронів – ЗМІ
У вересні зменшилася кількість експортованих нафтопродуктів з Росії на 17,1% порівняно з попереднім місяцем через атаки дронів на кілька нафтопереробних заводів. Це спричинило зниження виробництва пального. Великі підприємства, такі як Кіришінєфтєоргсінтез, Волгоградський НПЗ Лукойла та інші, були під ударами безпілотників. Через аварійні зупинки нафтопереробних заводів скоротився експорт пального, але зросло постачання сирої нафти. Обсяги експорту через балтійські та чорноморські порти зменшилися, але з арктичних портів зріс. Українські дрони DeepStrike уражали важливі об’єкти на території Росії, що призвело до кризи на паливному ринку.
-
В G7 планують позбавити Росію половини доходів від нафти – ЗМІ
Країни G7 планують збільшити тиск на Росію шляхом зменшення закупівлі російської нафти в Індії та Туреччині та збільшення видобутку в Саудівській Аравії та ОАЕ. Це може призвести до втрат для Росії у сфері нафтового експорту, що може суттєво позначитися на економіці країни. G7 також мають плани зменшити військові витрати Росії. Проте такі дії можуть бути контрпродуктивними, якщо інші країни не зможуть заповнити відмову від російської нафти. Зниження поставок російської нафти може також призвести до зростання цін на світовому ринку, що вразить економіку інших країн. Угода G7 залежить від того, чи зможуть переконати інші країни, зокрема держави Перської затоки, збільшити видобуток нафти.
-
На пляжах Анапи з’явилися нові викиди мазуту
Майже через місяць після того, як влада Краснодарського краю оголосила про завершення очищення дна Чорного моря від мазуту, на узбережжі Анапи знову зафіксовано забруднення. Про це пише TMT.
Як зауважив місцевий блогер Юрій Озаровський, плями мазуту простягаються вздовж трьох кілометрів берегової лінії, особливо багато їх між проїздом Золотий берег і пляжем Довіль.
“Усе тече, у морі з’явився запах”, – повідомив Озаровський. Місцеві жителі зазначають, що мазут винесло після сильного шторму.
Волонтери штабу “Дельфін” повідомили про численні викиди поблизу селища Волна Темрюцького району.
“Це вже не плями – увесь пляж покритий мазутом. Рідкий, він швидко вбирається в пісок і змивається”, – зазначили вони. Через великі обсяги забруднень волонтери не встигають вивозити нафтові відходи на утилізацію – лише за минулі три дні вони зібрали 167 мішків. На березі також знайшли птахів, покритих мазутом; їх ловлять і намагаються відмити.
Викиди з’явилися й на узбережжі Чорного моря в окупованому Севастополі, заявив призначений Росією так званий “губернатор” Михайло Развожаєв. За його словами, на пляжах зафіксовано “поодинокі плями мазуту”, але масового забруднення немає.
Екологи припускають, що нові викиди могли бути спричинені встановленням паль для коффердамів – водонепроникних конструкцій у Керченській протоці, де в грудні затонули два танкери з понад 9 тисячами тонн мазуту. Роботи завершилися 10 жовтня.
Оперативний штаб Краснодарського краю оголосив про завершення робіт із очищення дна Чорного моря в прибережній зоні Анапи та Темрюцького району 19 вересня. За дев’ять місяців після аварії танкерів було зібрано 22 451 мішок мазуту загальною вагою понад 2 тисячі тонн, очищено 1283 кілометри берегової лінії та вивезено понад 181,5 тисячі тонн забрудненого ґрунту.
Наприкінці липня в Росприроднагляді визнали, що повністю прибрати мазут із Чорного моря неможливо. Відомство зазначало, що паливо й надалі потрапляє у воду з затонулих танкерів, а роботи з їх утилізації планують завершити у 2026 році.
Як відомо, 15 грудня 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії російські танкери Волгонефть-212 та Волгонефть-239. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.
Аварія танкерів РФ: у Чорному морі зафіксували нові викиди мазуту -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
ЄС погодив план відмови від російських енергоносіїв до 2028 року
Посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, який передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 р. Коли має бути ухвалено закон та чи є в середині блоку країни, що прагнуть цього уникнути. Суть плану Посли країн ЄС погодили план повної відмови блоку від російського палива до 2028 р. Це стало першим політичним кроком до ухвалення відповідного закону, який уряди країн-членів розглядатимуть 20 жовтня.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакету санкцій, який може передбачати заборону імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) уже з 2027 р. – на рік раніше від основного графіка. “Надходження від викопного палива підтримують військову економіку Росії. Ми хочемо скоротити ці доходи. Отже, ми забороняємо імпорт російського ЗПГ на європейські ринки. Настав час перекрити кран.”,- сказала Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії. -
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США
Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.
“JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.
Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.
Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.
За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.
Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.
Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії.