Росія відновила постачання нафтопроводом Дружба в Угорщину та Словаччину зранку 28 серпня. Воно було зупинене з минулих вихідних через українські атаки. Про це заявила міністр економіки Словаччини Дениса Шакова у Facebook.
“Подачу нафти до Словаччини через трубопровід Дружба відновлено! Надіюся, ситуація залишиться стабільною і більш не буде атак на енергетичну інфраструктуру”, – написала чиновниця.
Компанія MOL, яка керує нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині, теж повідомила, що нафта надійшла в обидві країни, але не розкрила деталей.
Як відомо, українські військові здійснили кілька атак на нафтопровід Дружба, зокрема, “найсвіжіша” з них відбулася 22 серпня неподалік кордону Росії та Білорусі. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто тоді заявляв, що ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів.
Удар по Дружбі: в ЄК прокоментували скарги Словаччини і Угорщини
Позначка: Нафта
-
Угорщина та Словаччина знову почали отримувати нафту через Дружбу
-
Бензин в РФ буде дефіцитом. Масштабні удари по НПЗ
Українські військові в ніч на 28 серпня завдали удару по Куйбишевському нафтопереробному заводу у Самарській області Росії та Афіпському НПЗ у Краснодарському краї, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
Ця заява стала підтвердженням масованої атаки безпілотників, яка вразила два нафтопереробні заводи та інші об’єкти по всій Росії, про що раніше повідомляли місцеві ЗМІ. До 30 дронів “увібрав” Куйбишевський НПЗ Генеральний штаб повідомив, що Куйбишевський НПЗ, який розташований на відстані понад 1000 км від державного кордону України, має виробничу потужність 7 тонн нафти на рік, виробляючи бензини, дизельне пальне, мазути, розчинники, всього – понад 30 видів нафтопродуктів.
Губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев підтвердив атаку на інфраструктуру регіону, заявивши, що удар було відбито, а пожежу оперативно загасили.
Водночас, за деякими даними, по підприємству вдарили до 30 БПЛА. Відновлення цього об’єкту, якщо воно звісно можливе, буде довгим. Ліквідація важливої установки У Краснодарському краї мешканці повідомили про шість-вісім потужних вибухів на Афіпському нафтопереробному заводі. Пізніше влада Краснодарського краю підтвердила удар та інформацію про масштабну пожежу.
Об’єкт розташований на південному заході Росії в регіоні, що межує з окупованим Росією Кримом, приблизно за 370 кілометрів від лінії фронту.
Як повідомив Генеральний штаб України, цей нафтопереробний завод, основними продуктами переробки якого є бензини і дизельне пальне, задіяно у забезпеченні армії РФ. Річний об’єм переробки складає 6,25 млн тонн нафти на рік.
За інформацією пабліка Кіберборошно, на території Афіпського НПЗ було уражено установку спільної переробки газу і газового конденсату. Установка була введена в експлуатацію в 1964 році. Має потужність близько 3,25 млн тонн на рік і була реконструйована в 2020 році.
“Вона служить для підготовки попутного нафтового газу і газового конденсату, які надходять на завод, до подальшої переробки. У процесі виділяються такі фракції, як пропан‑бутан, стабільний легкий бензин, а залишки очищаються до стану, придатного для використання як паливо чи сировина для інших технологічних процесів”, – говориться в повідомленні пабліка. t.me/kiber_boroshno Якщо установка зупинена, то значна частина сировини не буде підготовлена до подальшої переробки. Які наслідки атаки Командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді підтвердив удари по російських нафтопереробних заводах. За його словами, внаслідок нічної атаки виробництво палива в Росії скоротилося ще на 4,7%, а загалом протягом двох тижнів серпня падіння вже становить 21%.
Він зазначив, що Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області мав річну потужність у 7 млн тонн нафти, або 2,5% від загального обсягу, а Афіпський НПЗ – 6,25 млн тонн на рік, що становить 2,2% від загального обсягу.
“Бензин хробачий стає рідиною дефіцитною, а газ та нафта- швидкозгореними”, – написав Мадяр. Атака на інші об’єкти За даними українських військових, вночі вони також били по складам боєприпасів та кільком логістичним об’єктам у Росії та на окупованих РФ територіях України.
Зокрема, губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров повідомив, що “масована атака безпілотників” вразила транспортні та логістичні об’єкти регіону. Він стверджує, що уламки дрона, спричинили пожежу в локомотивному депо в місті Петров Вал.
Міністерство оборони РФ також заявило, що його війська збили 102 українські безпілотники в різних регіонах протягом ночі 28 серпня, зокрема 21 над Самарською областю та 18 над Краснодарським краєм.
Зазначимо, що атаки були здійснені спільно Силами безпілотних систем, Силами спеціальних операцій, Службою безпеки України (СБУ), військовою розвідкою та іншими підрозділами.
“Детальна інформація про наслідки ударів уточнюється”, – йдеться у заяві Генерального штабу . -
ЄС не введе серйозних обмежень на енергоносії з РФ
Новий пакет санкцій ЄС проти Росії буде без серйозних обмежень на енергоносії з країни-агресора, а Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти через мита США. Чому так важко злізти з російської “газової голки”? ЄС істотно не обмежить продаж енергоносіїв РФ 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України. Про це стало відомо виданню Politico від європейських дипломатів. “Взявши на себе зобов’язання поступово відмовитися від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску”,- пише видання. За словами чотирьох європейських дипломатів, які на умовах анонімності розповіли про закриті переговори, новий раунд санкцій, як очікується, не включатиме нових серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв.
19 пакет має бути оприлюднений наступного місяця і буде спрямований проти суден “тіньового флоту” РФ та компаній, які допомагають Росії обходити чинні правила
Проте найболючіші наслідки для Москви настануть, якщо будуть введені вторинні санкції проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Але реальний вплив цих санкцій буде відчутний саме з боку США. Чому ЄС не відмовляєтьсяповністю від енергоносіїв РФ В Україні хотіли б, аби ЄС відмовились від закупівель російської нафти через посередників. Тоді б країни ЄС завдали б економіці Росії більш нищівного удару. Але навряд чи вони це зроблять. “ЄС міг би, тобто комерційні підприємства ЄС могли б перестати купувати російську нафту через посередників. Але це призведе до істотного подорожчання нафтопродуктів на ринках країн ЄС”, – зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДOM. На жаль, ЄС має історичну залежність від енергоносіїв з РФ та відповідну інфраструктуру. Протягом десятиліть Росія була найбільшим постачальником газу, нафти та вугілля для ЄС. Ця залежність була обумовлена економічною вигодою та розгалуженою мережею трубопроводів, що з’єднують Росію з європейськими країнами. Швидко замінити таку інфраструктуру та знайти альтернативні джерела постачання в таких обсягах практично неможливо.
Водночас не всі країни ЄС однаково залежать від російських енергоносіїв. Деякі країни, особливо в Східній та Центральній Європі (наприклад, Словаччина), є вкрай залежними від російського газу через історичні контракти та відсутність доступу до інших джерел. Повна відмова для них могла б спричинити колапс їхньої економіки та соціальну кризу.
Відмова від російських енергоносіїв, особливо в умовах обмеженості альтернативних джерел, призведе до різкого зростання цін на енергію. Це, своєю чергою, викличе інфляцію, що боляче вдарить по кишенях європейських громадян та зробить європейську промисловість менш конкурентоспроможною. Уряди ЄС змушені балансувати між підтримкою України та забезпеченням економічної стабільності у своїх країнах.
Навіть коли ЄС запроваджує санкції, Росія знаходить шляхи їхнього обходу завдяки “тіньовому флоту” танкерів, які перевозять нафту без західного страхування та перероблюванню російської нафти в Індії та Туреччині, які потім продають готові нафтопродукти до Європи.
Також в середині ЄС існують внутрішні розбіжності. У деяких країнах-членах ЄС є політичні сили, які виступають проти повного ембарго на російські енергоносії, посилаючись на економічні ризики. Ці розбіжності заважають прийняттю єдиного, жорсткого рішення.
Попри вищезазначені труднощі, ЄС не сидить склавши руки. Так, станом на 2024 р. ЄС повністю припинив імпорт російського вугілля, а частка нафти знизилася з 27% до 3%, частка газу – з 45% до 13%. Також європейські країни активно шукають альтернативних постачальників, таких як США (СПГ) та Норвегія.
Крім того, ЄС інвестує у у вітрову та сонячну енергетику, щоб зменшити загальну залежність від викопного палива, в тому числі російського. ЄС розробив план REPowerEU. Вінпередбачає повну енергетичну незалежність від Росії шляхом прискорення енергетичного переходу. Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти Нафтопереробні заводи Індії, які входять до числа найбільших покупців російської нафти, планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає агентство, це часткова поступка Вашингтону на тлі тиску і майбутнього підвищення тарифів США. Водночас Індія сигналізує, що не має наміру розривати зв’язки з Москвою.
За даними джерел, державні та приватні переробники, включно з RelianceIndustries, закуповуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на добу з жовтня. Для порівняння, у першій половині року середній обсяг становив 1,8 млн барелів на добу. -
Сіярто анонсував “тест” Дружби і звернувся до Києва
Постачання російської нафти через трубопровід Дружба до Угорщини відновиться завтра, 28 серпня, однак лише в тестовому режимі. Про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто у Facebook у середу, 27 серпня.
Як повідомив угорський міністр, пошкодження, спричинені атаками на нафтопровід, є значними, і процес його повного відновлення триватиме ще кілька днів. Сіярто зазначив, що угорська сторона провела консультації із заступником міністра енергетики Росії Павлом Сорокіним. За результатами цих переговорів було знайдено технічне рішення для часткового запуску трубопроводу. Починаючи з завтра, нафту постачатимуть у меншому обсязі.
Сіярто також наголосив, що національні запаси нафти в Угорщині є достатніми, тому використання стратегічного резерву наразі не потрібно.
Разом із тим він висловив невдоволення щодо реакції окремих місцевих політиків та ЗМІ, які, за його словами, виправдовують Україну, яка “цілеспрямовано пошкодила трубопровід”. Глава угорського МЗС розкритикував позицію Єврокомісії, яка стверджує, що ризику для енергобезпеки немає. Він також закликав Україну утриматися від подальших атак на нафтопровід, що забезпечує постачання угорського енергоринку.
“Водночас ми закликаємо Україну надалі не атакувати нафтопровід, що веде до Угорщини, і не ставити під загрозу безпеку енергопостачання нашої країни!” – підкреслив Сіярто.
Нагадаємо, що в ніч на 13 серпня ЗСУ вкотре атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”. Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ.
-
Goldman Sachs спрогнозував обвал цін на нафту до $50
Інвестиційний банк Goldman Sachs очікує, що ціни на нафту Brent впадуть до $50 за барель вже до кінця 2026 року через збільшення надлишку нафти. Про це пише Reuters у середу, 27 серпня.
“Ми очікуємо, що надлишок нафти зросте і в середньому складе 1,8 млн барелів на день у IV кварталі 2025 року до IV кварталу 2026 року, що призведе до майже 800 млн барелів збільшення світових запасів до кінця 2026 року”, – зазначили у банку.
Goldman Sachs підрахував, що запаси нафти у країнах ОЕСР становитимуть третину світових запасів, або 270 млн барелів у 2026 році. Разом із скороченням попиту в цих країнах це знизить “справедливу” вартість Brent із нинішніх середніх $70.
Банк прогнозує, що ціни Brent залишатимуться близькими до ф’ючерсних контрактів до кінця 2025 року, але впадуть нижче цих контрактів у 2026 році через прискорене зростання запасів в ОЕСР.
Водночас можливе прискорене зростання запасів Китаю з 0,4 млн барелів на день до 0,8 млн барелів на день у 2026 році підвищить середню ціну Brent на $6 за барель до $62, порівняно з базовим сценарієм банку.
На ранкових торгах у Азії у середу ф’ючерси на Brent становили близько $67 за барель, на West Texas Intermediate – $63. -
Індія втратить через мита Трампа більше, ніж зекономила на російській нафті
Індія може втратити на імпортних митах, запроваджених Дональдом Трампом, більше грошей, ніж вона зекономила за весь час, купуючи російську нафту зі знижкою. Про це повідомляє Reuters у середу, 27 серпня.
До війни, розв’язаної Володимиром Путіним, Індія майже не купувала нафту в Росії – менше 1% від загального імпорту. Після введення західними країнами санкцій та цінової стелі для російської нафти, вона почала продаватися зі знижкою близько 7% від світових сортів на кшталт Brent. За 3,5 року Індія зекономила приблизно $17 млрд.
Втім, аналітичний центр Global Trade Research Initiative (GTRI) у Делі підрахував, що введення Трампом 50%-них мит на товари з Індії може зменшити її експорт більш ніж на 40%, або майже на $37 млрд, і це лише за поточний фінансовий рік.
Раніше встановлені 25%-ні мита були підвищені до 50% як санкції за купівлю російської нафти, яку у Вашингтоні називають “відмиванням та наживою”.
Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив CNBC, що частка російської нафти в імпорті Індії зросла з менш ніж 1% до 42%. Він зазначив, що Китай у той самий час збільшив свою частку з 13% до 16%.
“Індія просто наживається. Вони займаються перепродажем. Це індійський арбітраж – купівля дешевого ресурсу та перепродаж його після переробки. Це з’явилося під час війни і є неприпустимим”, – додав він.
Своєю чергою, Індія звинуватила США у подвійних стандартах, зазначивши, що Вашингтон продовжує купувати в Росії уран, паладій та добрива.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово погрожував Індії збільшити тарифи, бо вона купує великі обсяги російської нафти.
Додамо, що Індія теж звинуватила США та Європу в торгівлі з Росією після того, як Трамп пригрозив їй тарифами. -
Трамп запровадив 50% мита на імпорт з Індії
Президент США Дональд Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України, повідомляє Bloomberg.
Нові тарифи почали діяти в ніч на середу, 27 серпня, подвоївши існуючі 25% збори. Вони торкнуться понад 55% індійського експорту в США – найбільшого ринку збуту для країни.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Рішення Білого дому погіршує відносини між Вашингтоном та Нью-Делі, які протягом останніх років розвивали партнерство у противагу Китаю. Індія назвала дії США “несправедливими та необґрунтованими” й пообіцяла продовжувати закупівлі російської нафти.
“Це матиме дуже великий вплив на індійських експортерів, оскільки 50% тарифи не підходять для клієнтів”, – заявив Ісрар Ахмед, директор Farida Shoes Pvt. Ltd., яка понад 60% продукції постачає до США.
Водночас вплив буде обмеженим через орієнтацію економіки на внутрішній попит – приватне споживання формує близько 60% ВВП країни.
США є найбільшим експортним ринком для Індії (87,4 млрд доларів у 2024 році), однак це тільки 2% від ВВП держави.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово погрожував Індії збільшити тарифи, бо вона купує великі обсяги російської нафти.
Додамо, що Індія теж звинуватила США та Європу в торгівлі з Росією після того, як Трамп пригрозив їй тарифами. -
Нафтогазовий гігант США веде таємні переговори щодо повернення у РФ – ЗМІ
Американська корпорація ExxonMobil веде таємні переговори з російською Роснєфтю щодо повернення на російський ринок. Про це у вівторок, 26 серпня, повідомило видання The Wall Street Journal.
Зазначається, що найбільший виробник нафти у західних країнах готується продовжити інвестування у проєкт Сахалін-1, яке було перервано після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За даними видання, перемовини про це з росіянами у форматі за зачиненими дверима з боку Exxon вів старший віцепрезидент компанії Ніл Чапмен. Роснєфть представляв виконавчий директор Ігор Сєчін.
Водночас CEO компанії Даррен Вудс зустрічався у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом та домовлявся про те, що адміністрація США сприятиме поверненню Exxon до капіталовкладень у РФ.
Зазначається, що Росія максимально зацікавлена у швидкому відновленні зв’язків з Exxon для порятунку своєї економіки. Роснєфть та Exxon, за словами людей, знайомих з ситуацією, зберігали таємний канал зв’язку упродовж всієї повномасштабної війни. ExxonMobil – американська нафтова та газова компанія, яка займається розвідкою, видобутком, переробкою та продажем нафти, газу та хімікатів у всьому світі. -
Індія скоротить закупівлі нафти з Росії перед підвищенням мит США – ЗМІ
Нафтопереробні компанії Індії планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Це невеличка поступка Вашингтону менш ніж за добу до підвищення мит США та сигнал про те, що Нью-Делі не планує розривати відносини з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела
Державні та приватні переробники, зокрема велика компанія Reliance Industries Ltd., як очікується, купуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на день для відвантаження в жовтні й далі. Для порівняння: у першому півріччі середній обсяг закупівель становив 1,8 млн барелів на день.
Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка прагне скоротити торговий дефіцит з Індією, посилила тиск на торгівлю енергоносіями країни з Росією. Це включає подвоєння мит США, яке набуде чинності 27 серпня.
Обсяги можуть змінитися, якщо Індія досягне торговельної угоди з Трампом, а США послаблять тиск на Нью-Делі у зв’язку з фінансуванням війни Росії з Україною.
Під тиском необхідності укласти торговельну угоду і домогтися прогресу в Україні, Трамп піддав Індію критиці за закупівлі російської нафти, і, зокрема, за різке збільшення обсягів закупівель з початку війни в Україні.
За даними Kasatkin Consulting, якщо до 2022 року обсяги закупівель були мінімальними, то зараз на частку цієї країни припадає 37% експорту нафти з Москви. Відтоді офіційні особи адміністрації США посилили тиск, виступивши з публічною критикою на адресу енергетичних магнатів країни. -
Примус до Дружби. Новий конфлікт з Угорщиною
Україна продовжує атакувати інфраструктуру російського нафтопроводу Дружба, за яким російську нафту отримують Угорщина та Словаччина. 22 серпня, після того як українські Сили оборони вкотре атакували інфраструктуру нафтопроводу, втретє за місяць зупинивши постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини, глава угорського МЗС Петер Сійярто назвав це “ударом по енергетичній безпеці”.
Нафтопровід і вступ до ЄС
Володимира Зеленського запитали, чи з’явилося у нього більше важелів впливу на угорського прем’єра Віктора Орбана, який блокує відкриття першого кластера переговорів про вступ між Україною та ЄС, після ударів по нафтопроводу Дружба.
“Ми завжди підтримували дружбу між Україною та Угорщиною. А тепер існування “Дружби” залежить від позиції Угорщини”, – сказав Зеленський з усмішкою.
Досі Київ утримувався від ударів по Дружбі – передусім, щоб остаточно не псувати відносини з Угорщиною.
“Але новий курс Орбана не залишив нам вибору… Офіційно Україна, звичайно, не визнає зв’язок цих ударів із вступним процесом, але надто велика кількість “співпадінь” не залишає в цьому значних сумнівів”, – вважають в Європейській правді.
Тобто удари по Дружбі журналісти пов’язують зокрема з блокуванням Будапештом вступу України до ЄС.
Дипломатичні перепалки
Глави МЗС України та Угорщини вступили в перепалку через висловлювання Зеленського та атаки на нафтопровід.
“Ми рішуче відкидаємо залякування з боку президента України. Ми вважаємо суверенітет і територіальну цілісність фундаментальними цінностями міжнародної політики. Тому ми поважаємо суверенітет і територіальну цілісність кожної країни і очікуємо того ж від інших”, – заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.
Він сказав, що в останні дні Україна здійснила серйозні атаки на енергопостачання Угорщини, а атака на енергетичну безпеку, за його словами, є атакою на суверенітет.
“Війна, до якої Угорщина не має жодного відношення, ніколи не може виправдати порушення нашого суверенітету. Ми закликаємо Зеленського припинити погрози на адресу Угорщини та безрозсудні атаки на нашу енергетичну безпеку!” – підкреслив Сійярто.
Глава МЗС України Андрій Сибіга відреагував на цей випад колеги з Будапешта, зазначивши, що відповідає “в угорському стилі”.
“Вам не потрібно вказувати президенту України, що робити, що говорити і коли. Він є президентом України, а не Угорщини. Енергетична безпека Угорщини – у ваших руках. Диверсифікуйте енергоносії і станьте незалежними від Росії, як решта Європи”, – написав Сибіга в соцмережі Х.
Євродепутат від угорської правлячої партії Фідес Томаш Дейч прирівняв удар України по нафтопроводу Дружба до “озброєного нападу на Європейський Союз”. Європейська комісія, у свою чергу, заявила, що українська атака на нафтопровід Дружба не впливає на постачання нафти до Угорщини та Словаччини, незважаючи на скарги Будапешта на Київ.
Орбан скаржиться Трампу
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирішив написати листа президенту США Дональду Трампу у зв’язку з атакою України на нафтопровід Дружба.
“Трубопровід постачає нафту до Угорщини та Словаччини – двох країн, які не мають іншого способу імпортувати нафту. Угорщина підтримує Україну бензином та електроенергією, а у відповідь вони бомбардують інфраструктуру, яка нас постачає. Це дуже недружній жест! Я бажаю президенту Трампу успіхів у його прагненні до миру”, – написав Орбан.
Американський президент нібито відповів: “Вікторе, мені не подобається те, що я чую – я дуже злий через це. Передай Словаччині, що ти мій великий друг”.