Посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, який передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 р. Коли має бути ухвалено закон та чи є в середині блоку країни, що прагнуть цього уникнути. Суть плану Посли країн ЄС погодили план повної відмови блоку від російського палива до 2028 р. Це стало першим політичним кроком до ухвалення відповідного закону, який уряди країн-членів розглядатимуть 20 жовтня.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакету санкцій, який може передбачати заборону імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) уже з 2027 р. – на рік раніше від основного графіка. “Надходження від викопного палива підтримують військову економіку Росії. Ми хочемо скоротити ці доходи. Отже, ми забороняємо імпорт російського ЗПГ на європейські ринки. Настав час перекрити кран.”,- сказала Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії.
Позначка: Нафта
-
ЄС погодив план відмови від російських енергоносіїв до 2028 року
-
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США
Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.
“JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.
Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.
Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.
За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.
Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.
Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. -
ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ
Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року. -
Трейдери вимагають від Індії оплати в юанях за російську нафту – ЗМІ
Торговці російською нафтою вимагають від індійських держкомпаній оплачувати поставки у китайських юанях. Таким чином вони намагаються спростити угоди на тлі потепління у відносинах між Індією та Китаєм. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Indian Oil Corporation (IOC) — найбільша державна нафтопереробна компанія Індії — недавно здійснила оплату двох-трьох партій російської нафти в юанях.
Після запровадження західних санкцій проти Москви у 2022 році внаслідок вторгнення в Україну, у нафтовій торгівлі почали ширше використовувати альтернативні валюти, зокрема, китайський юань та дирхам ОАЕ, замість долара.
Індійські державні компанії в 2023 році вже частково розраховувались у юанях, але перестали це через негативну реакцію уряду на тлі напружених відносин із Пекіном. Приватні компанії продовжили використовувати китайську валюту.
Тепер трейдери планують прибрати зайву ланку у розрахунках — раніше вони були змушені конвертувати долари або дирхами в юані, а потім у російські рублі, що збільшувало витрати.
Постачальники виставляють ціни у доларах, щоб дотримуватись обмежень ЄС щодо граничної вартості російської нафти, але вимагають еквівалентну оплату в юанях.
Індія стала найбільшим покупцем російської морської нафти після того, як західні країни припинили її імпорт через санкції.
Аналітики вважають, що використання юаня розширить доступ індійських держкомпаній до російської нафти, оскільки не всі трейдери погоджуються на оплату в інших валютах. -
Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км
У тимчасово окупованій Феодосії в Криму триває пожежа на нафтоналивному терміналі в порту після удару безпілотників в ніч проти 6 жовтня. Про що свідчать супутникові знімки, передає Радіо Свобода у вівторок, 7 жовтня.
На знімках видно дим від палаючої нафтобази, який простягається на 12 кілометрів. Нафтоналивний термінал у Феодосії раніше вже зазнавав українських атак – у жовтні 2024 року. Він є найбільшим у Криму, з пропускною спроможністю 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік та ємностями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції.
-
Китай розширює стратегічні запаси нафти
Китай планує розширити свої можливості зі зберігання нафти, додавши одинадцять нових родовищ упродовж цього та наступного року. Три з цих родовищ будуть розташовані у глибині країни, а інші – на узбережжі. Національні нафтові компанії вже будують резервуари для зберігання нафти, які будуть використовуватися у випадку екстрених ситуацій. Після реалізації цього плану, китайські компанії зможуть зберігати нафту на майже 170 мільйонів барелів.
-
У Росії зупинив роботу один з найбільших НПЗ – ЗМІ
Один з найбільших нафтопереробних заводів у Росії припинив роботу своєї найпотужнішої установки первинної переробки нафти через атаку дронів. Кіришинський нафтопереробний завод припинив роботу установки після пожежі, яка виникла в результаті атаки 4 жовтня. Процес відновлення установки може зайняти приблизно місяць. Це може спричинити невелике зниження виробництва нафтопродуктів в Росії, яка вже має проблеми з дефіцитом бензину через атаки українських дронів на енергетичну інфраструктуру. Незважаючи на це, завод буде працювати на 70% потужності під час технічного обслуговування установки завдяки залученню інших агрегатів. У 2024 році завод переробив 17,5 мільйона тонн нафти. Також були зазначені інші подібні атаки на енергетичні об’єкти в Росії.
-
КНР будує для Ірану об’єкти інфраструктури в обмін на нафту – ЗМІ
Китай обходить американські санкції щодо іранської нафти, купуючи її за бартером в обмін на будівництво інфраструктури в Ірані. Ця схема дозволяє Китаю отримувати нафту в обхід світових платіжних систем та банківських обмежень. Китайські компанії, підтримані урядом, будують об’єкти в Ірані, а відповідно до угоди відправляють уряду Ірану кошти від продажу нафти. Ця схема допомагає Ірану отримати необхідні інвестиції та товари в обмін на нафту, яку Китай імпортує у великих обсягах.
-
Китай припинив постачати РФ високоточні верстати
Останнім часом імпорт високоточного обладнання з Китаю до Росії став складним через обмеження, які встановила китайська сторона. Власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв повідомив про це під час форуму з металообробки та адитивних технологій ТЕМП. Він сказав, що тепер отримати високотехнологічне обладнання з точністю 3-4 мікрони без спеціальної ліцензії стало практично неможливо. Навіть вивезення вже придбаних верстатів із Китаю тепер ускладнене “неприємними інцидентами”. Обмеження на експорт високоточного обладнання припадає на час різкого скорочення товарообігу між Китаєм і Росією. Наприклад, за даними китайської митної служби, у серпні 2025 року експорт Китаю до Росії зменшився на 16,4% у порівнянні з попереднім роком. У цілому за вісім місяців 2025 року товарообіг між країнами зменшився на 9%. Ці обмеження також вплинули на закупівлю російської сировини Китаєм, зокрема на нафту, нафтопродукти, природний газ, деревину та вугілля.
-
ОПЕК+ збільшить видобуток з листопада
Країни ОПЕК+ домовилися збільшити видобуток нафти на 137 тисяч барелів на добу вже з листопада цього року. Рішення про це було прийняте в межах добровільного скорочення видобутку нафти на 1,65 мільйона барелів на добу, яке було укладено в квітні 2023 року. Росія виступила ініціатором цієї пропозиції. Саудівська Аравія також пропонувала збільшення видобутку на більш значні обсяги, але врешті-решт рішення було ухвалене на користь меншого збільшення. Це рішення було зумовлене стабільністю світової економіки та сприятливою ринковою ситуацією, яка відображається у низькому рівні запасів нафти. ОПЕК+ виробляє близько половини світового обсягу нафти, і вони поступово збільшують видобуток з квітня 2025 року. Також відомо, що Європейський Союз знизив ліміти на російську нафту, що призвело до падіння доходів Росії від експорту енергоресурсів.