У Центральноафриканській Республіці внаслідок стрілянини на шахті, контрольованій російськими найманцями з ПВК Вагнер, загинуло щонайменше 11 людей. Про це повідомляє Associated Press в суботу, 19 липня.
“Жертви були вбиті в середу ввечері на золотодобувній шахті в Ндассімі, приблизно за 450 кілометрів на схід від столиці країни Бангі…. Мешканцям сусідніх сіл заборонено доступ до шахти, що контролюється групою Вагнера”, – йдеться у повідомленні.
Свідки розповіли, що жертви шукали залишки золота і гравій в шахті, коли їх розстріляли.
Двоє гуманітарних працівників, які говорили на умовах анонімності через страх стати мішенню, підтвердили, що жертвами були молоді люди з навколишніх сіл і більшість з них були застрелені.
Влада ЦАР поки що не надала жодних подробиць, а місцеві чиновники не відповіли на запити агентства.
Раніше журналісти-розслідувачі виявили в Малі мережу нелегальних в’язниць ПВК Вагнер. Колишні ув’язнені розповіли про тортури під російську музику.
Також бійців ПВК Вагнер звинувачували у канібалізмі в країнах Африки –Малі та Буркіна-Фасо.
Служба зовнішньої розвідки України заявила, що Росія, попри активне перекидання важкого озброєння та зусилля для зміцнення військової присутності через так званий Африканський корпус, втрачає вплив в африканському регіоні Сахель.
Позначка: Наемники
-
“Вагнерівці” розстріляли 11 людей на шахті в Африці – ЗМІ
-
В Україні загинули найманці РФ із 28 країн – ЗМІ
За Росію у війні проти України загинуло вже понад 500 іноземців із 28 країн, включаючи США та Шрі-Ланку. Про це йдеться у спільному звіті російської служби BBC та Медіазони, оприлюдненому в п’ятницю, 11 липня.
“Це лише ті мешканці іноземних держав, які на момент підписання контракту не мали російського громадянства і чию загибель вдалося підтвердити на основі відкритих джерел – повідомлень влади, публікацій родичів у соцмережах чи фотографій могил. Реальні цифри втрат іноземних громадян, які воювали в Україні на боці Росії, будуть набагато вищими”, – пишуть журналісти.
Вказано, що за кількістю загиблих серед іноземців, найімовірніше, лідирує КНДР. Але пересічні північнокорейці не користуються соцмережами, а офіційний Пхеньян приховує дані про свої втрати, тому в цих даних наразі не вказані імена жодного загиблого з Північної Кореї через неможливість встановлення.
Розвідка Південної Кореї оцінює, що на фронті загинуло близько 600 північнокорейських солдатів.
Серед загиблих іноземців, чиї особи журналістам вдалося встановити, найбільше громадян Таджикистану (72 особи) і Узбекистану (66 осіб).
В обох випадках більше половини загиблих – це ті, хто вирушив на фронт із російських колоній – 43 особи з Таджикистану та 46 людей з Узбекистану спробували «обнулити» тюремне ув’язнення, найчастіше підписуючи контракти з ПВК «Вагнера».
Також журналісти змогли встановили імена вже 118 139 російських військових, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну. -
Путін офіційно дозволив найманців в російській армії
Глава РФ Володимир Путін підписав указ, який дозволяє іноземцям служити у збройних силах Росії під час мобілізації. Раніше це дозволялося лише в умовах надзвичайного чи воєнного стану, а також збройного конфлікту. Про це інформує The Moscow Times у вівторок, 8 липня.
Також Путін дозволив висококваліфікованим спеціалістам, які досягли граничного віку, укладати нові контракти для служби у зовнішній розвідці, ФСБ або органах державної охорони.
Напередодні господар Кремля підписав закон, який дозволяє особам без громадянства проходити службу за контрактом у збройних силах РФ. За офіційною версією, ініціативи спрямовані на поповнення армії. Контракти укладатимуться до завершення мобілізації, припинення воєнного стану або завершення воєнного часу.
Указ про “часткову мобілізацію” від 21 вересня 2022 року досі чинний.
Окрім того, 12 червня Путін також дозволив військовим з країн СНД перебувати на території Росії без дактилоскопії, фотографування і медогляду до 2027 року. Міра поширюється на їхніх дружин і дітей. Заявлена мета – зміцнення стратегічного партнерства.
За даними американської розвідки, армія РФ щомісяця набирає близько 30 тисяч солдатів. За оцінками європейських джерел, темпи можуть сягати 40 тисяч на місяць. 2 липня заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв повідомив, що з початку 2025 року контракти з Міноборони РФ підписали 210 тисяч осіб – у середньому 35 тисяч на місяць.
Цих темпів достатньо для покриття фронтових втрат, які, за оцінками НАТО, становлять близько тисячі солдатів на добу. Тоді як загальні втрати з початку повномасштабної війни перевищують мільйон осіб.
З січня 2024 по квітень 2025 року російська армія захопила менше 1% території України, втративши 400 тисяч осіб. У червні джерела The Telegraph повідомляли про тиск з боку силовиків на Путіна з вимогою провести нову мобілізацію.
У квітні головнокомандувач військ США в Європі Крістофер Каволі оцінив чисельність російських військ в Україні у 600 тисяч осіб.
Зауважимо, у Кримінальному кодексі РФ передбачено кримінальну відповідальність за найманство. Так, згідно зі статтею 359 КК РФ, вербування, фінансування, навчання найманців, а також їх участь у збройних конфліктах караються позбавленням волі до восьми років. Під найманцем у російському законодавстві розуміється особа, яка не є громадянином держави, що бере участь у конфлікті, не проживає на її території постійно і діє з метою отримання матеріальної винагороди. -
В Узбекистані засудили двох чоловіків, що воювали в Україні на боці РФ
Двох чоловіків, які брали участь у війні проти України на боці Росії, засуджено в Узбекистані за статтею Найманство, повідомляє UzNews.
Ромітанський районний суд у Бухарській області засудив до п’яти років позбавлення волі 32-річного чоловіка, який брав участь у бойових діях на Луганщині.
За даними слідства, у 2018 році він виїхав на заробітки в РФ і здобув там російське громадянство, але зберіг і паспорт Узбекистану.
У травні 2024 року його затримали за підозрою у скоєнні злочину, а в червні того ж року він підписав контракт із Міноборони РФ.
Фігурант брав участь у бойових діях у Луганській області. 27 липня 2024 року він дістав поранення, у вересні його визнали непридатним до служби. Чоловіку заплатили 3 млн рублів, після чого він повернувся в Узбекистан.
В його телефоні виявлено документи, фотографії та відеоматеріали, що підтверджують його участь у бойових діях.
Крім того, в Андижанській області 41-річного чоловіка засуджено до трьох років і одного місяця позбавлення волі за статтею про найманство. За даними слідства, у 2023 році громадянин Узбекистану виїхав у Назрань (Інгушетія) на заробітки, де вступив на військову службу. Він брав участь у бойових діях із квітня до грудня 2024 року і дістав поранення.
Під час відпустки в Росії його затримали через відсутність документів, що посвідчують особу, і депортували в Узбекистан.
Після приїзду додому чоловік розповів правоохоронцям, що брав участь у бойових діях, висловив каяття і попросив пом’якшити покарання.
Раніше бійці 49 окремого штурмового батальйону Карпатська Січ взяли у полон іноземного найманця, котрий воював на боці російської армії. Полоненим виявився громадянин Сенегалу. -
Взято в полон африканця, що воював за РФ
На Запорізькому напрямку бійці Легіону Свобода Росії взяли в полон нігерійця, який воював на боці РФ. Цей інцидент був розголошений на сторінці соціального проєкту Хочу жить. Затриманий – 29-річний нігерієць Кехінде Олувагбемілеке, який проживав у Росії та займався продажем наркотиків. Після затримання йому запропонували вибір: відсидіти у в’язниці або приєднатися до російських військ. Олувагбемілеке прийняв пропозицію і воював п’ять місяців, перш ніж здатися на Запорізькому напрямку. Цей випадок свідчить про широкомасштабну мобілізацію іноземних найманців Міноборони РФ для участі в війні на території України.
-
ЗСУ полонили камерунців на Сіверському напрямку
На Сіверському напрямку українські оборонці взяли в полон двох громадян Камеруну, котрі воювали на боці Росії. Відповідне відео з найманцями оприлюднив 20-й окремий полк безпілотних систем К-2 у неділю, 29 червня.
Метугена Уна-на Жан Пафе й Анатоль Франк стверджують, що їхали до Росії працювати.
“Мешканці центральноафриканської країни переконують, що прямували до Росії робити шампунь та лікувати зуби. Проте в аеропорту російської столиці їх зустріли не як рятівників від жиру та лупи, а як дешевих замінників бойових ваньок”, – мовиться у повідомленні.
Африканці зрозуміли, для чого їх наймають, втім, підписали контракт. Як винагороду за службу їм обіцяли 1 млн 100 тис рублів.
“Це значно менше, ніж режим пропонує власним громадянам, однак для Камеруну — пристойні гроші”, – додали у полку.
Полонили африканців бійці батальйону К-2 спільно з побратимами з 118-ї бригади територіальної оборони, першого стрілецького та першого механізованого батальйонів 54-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України.
Додамо, раніше бійці 49 окремого штурмового батальйону Карпатська Січ взяли у полон іноземного найманця, котрий воював на боці російської армії. Полоненим виявився громадянин Сенегалу. -
ПВК Вагнер звинувачують у канібалізмі в Африці – ЗМІ
Міжнародному кримінальному суду було передано конфіденційний звіт про можливі воєнні злочини, які скоєні російською приватною військовою компанією Вагнер в Африці від грудня 2021 року до липня 2024 року. Звіт містить інформацію про тортури, позасудові страти, розчленування тіл, акти канібалізму та поширення фото- та відеоматеріалів з цими жахливими подіями у закритих телеграм-каналах. У звіті також йдеться про відео, на яких люди у військовій формі жорстоко вбивають цивільних у Малі та Буркіна-Фасо. Зазначено, що ці канали можливо створені та управляються самою ПВК Вагнер для демонстрації жорстокості. Експерти вказують на те, що використання Telegram ПВК Вагнер для просування свого образу безжальних найманців є стратегією. Після завершення місії Вагнера в Малі у червні 2024 року, її замінив Африканський корпус Міноборони РФ. Росія збільшила свою військову присутність в Африці, але втрачає вплив у регіоні Сахель.
-
В Узбекистані оголосили вирок “вагнерівцю”, який воював проти України
Узбецький суд засудив 25-річного чоловіка до п’яти років ув’язнення за участь у найманстві. Він виїхав до Росії на роботу, де потрапив до складу ПВК Вагнер. Після поранення на фронті він повернувся до Узбекистану, але був затриманий. Раніше інший узбецький чоловік був засуджений за бойову участь проти України. Також у країні покарали найманця, який воював лише кілька хвилин проти ЗСУ.
-
ПВК Вагнер оголосила про завершення місії у Малі
Російська армія найманців ПВК Вагнер заявила про вихід з африканської країни Малі. Відповідну заяву поширили зокрема російські ТГ-канали у п’ятницю, 6 червня..
За словами найманців, вони перебували в Малі три з половиною роки та “воювали пліч-о-пліч з народом проти тероризму”. Насправді ж допомогли військовій хунті повалити законний уряд та захопити всі великі міста країни.
У дописі також стверджується, що найманці “знищили тисячі бойовиків”, допомогли місцевим військовим у формуванні армії та повернули регіональні центри під контроль хунти, яка прийшла до влади після військового перевороту.
В опублікованому відеоролику наголошується, що хунта вигнала з Малі військові контингенти західних країн, котрі допомагали поваленому демократичному уряду боротися з місцевими ісламістськими угрупованнями, та запросила вагнерівців допомогти в боротьбі з силами опору.
“Місія завершена. ПВК Вагнер повертається додому”, – зазначили найманці у повідомленні.
Російські найманці з ПВК Вагнер були присутні в Малі з 2021 року, туди покликала їх військова хунта “задля безпеки”. -
В Узбекистані засудили чоловіка, що воював в Україні на боці РФ
Суд в Узбекистані виніс вирок чоловіку, що пішов воювати проти України в складі окупаційної армії РФ. Про це повідомляє місцева редакція Радіо Свобода (Радио Аззатык).
На суді 28-річний чоловік розповів, що торік поїхав до Москви на запрошення вірменських менеджерів, щоб взяти участь в бійцівському турнірі. Та його бізнес збанкрутував, а оскільки він раніше займався змішаними єдиноборствами, то вирішив виграти бій та віддати борги з виграшу:
“Через інтернет знайшов варіант у Москві. Мені пообіцяли оплатити всі витрати. Я прилетів 30 травня, зустрівся з вірменськими менеджерами, але мені сказали, що бій скасовано і я повинен повернути гроші. У мене не було коштів, і вони забрали мій паспорт”, – запевнив чоловік.
Потім він бцім побачив рекламу російського Міноборони, і понадіявся на швидку виплату та підписав річний контракт.
Він начебто мав лагодити в загарбницькій армії техніку, та в серпні, після проходження підготовки під Ростовом та в окупованому Луганську, чоловіка відправили на фронт.
Невдовзі окупант дістав осколковое поранення внаслідок атаки дрона на військовий автомобіль. Лікарі не змогли врятувати йому око.
Згодом він просив посольство Узбекистану в Москві допомогти йому повернутися додому, але там відмовили. Виїхати з РФ він зміг лише придбавши в інтернеті міграційну карту за 50 тисяч рублів.
Громадянина Узбекистану визнали винним статтею про найманство. Суд призначив йому покарання у вигляді обмеження волі строком на чотири роки, один місяць і 20 днів.
Як ми вже писали раніше, в Узбекистані засудили найманця, який кілька хвилин воював проти ЗСУ.
У Киргизстані заарештували російського блогера за найманство