Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив готовність Європейського Союзу захищати свої інтереси у разі ескалації торгового конфлікту з США. Він зазначив, що можуть бути вжиті заходи проти американських технологічних компаній. Мерц підтримав позицію президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо вирішення торговельних питань ЄС. Тим часом, президент США Дональд Трамп відклав введення 50% мита на імпорт з ЄС на липень, щоб надати час для переговорів.
Позначка: Мита
-
Трамп відклав мита на імпорт з ЄС
Президент США Дональд Трамп заявив, що відкладе запровадження 50% тарифів на увесь імпорт з Євросоюзу до липня, щоб дати більше часу для торговельних переговорів. Про це він у неділю, 25 травня, написав у соцмережі Truth Social.
“Сьогодні мені зателефонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн з проханням продовжити термін дії 50% тарифу на торгівлю та Європейський Союз, який був 1 червня. Я погодився на продовження до 9 липня 2025 року. Для мене це було честю”, – написав Трамп, додавши, що перемовини мають розпочатися найближчим часом.
Тим часом глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X підтвердила розмову з Трампом та заявила, що ЄС потрібен додатковий час для досягнення торговельної угоди. За її словами, переговори будуть “швидкими та рішучими”.
“ЄС та США мають найважливіші та найтісніші торговельні відносини у світі… Щоб досягти хорошої угоди, нам знадобиться час до 9 липня”, – написала вона.
Раніше Трамп анонсував 50% мита на товари з ЄС, заявивши, що “наші переговори з ними ні до чого не призведуть”. Наступного дня він заявив, що “не шукає угоди з ЄС” і що тепер планує “грати в гру так, як він вміє”. -
Трамп про 50% мита проти ЄС: Я не шукаю угоди
Американський президент Дональд Трамп не планує домовлятися з Європейським Союзом після того, як він оголосив про введення 50% мита на товари з ЄС. Трамп вважає, що перемови з ЄС не дають результатів, тому вирішив ввести великі мита на всі товари з Європи з 2025 року. Він заявив, що час діяти так, як він вважає за краще, і що він вже визначив умови угоди – це 50% мита.
-
Трамп пригрозив Apple митами в розмірі 25%
Президент США Дональд Трамп погрожував компанії Apple Inc. встановити мито у розмірі не менше 25% на iPhone, якщо вони будуть вироблятися за межами Сполучених Штатів. Трамп вимагає, щоб iPhone, які продаються в США, були виготовлені саме в США, а не в інших країнах, таких як Індія. Така заява вже призвела до падіння цін акцій Apple на 3% під час попередніх торгів. Apple в основному виробляє iPhone в Китаї та Індії.
-
Трамп пообіцяв 50% мито на європейські товари
Європейські фондові ринки впали у п’ятницю через заяву президента США Дональда Трампа про можливе введення 50% мита на всі товари з Європейського Союзу. Трамп вважає, що ЄС створений для отримання вигод від США у торгівлі. Його заява розігріла напругу на ринках, які раніше сподівались на перемир’я у торгівлі. Індекси ринків впали, акції компаній зазнали втрат, а інвестори стурбовані можливими негативними наслідками для світової економіки. На тлі цих подій дохідність державних облігацій також знизилася. Трамп прагне зменшити торговельний дефіцит США, але його дії можуть вразити економіку і Європи.
-
Європейські ринки обвалилися після заяви Трампа про 50% мито
У п’ятницю, європейські фондові ринки різко впали, а дохідність державних облігацій єврозони знизилася після заяви президента США Дональда Трампа про намір запровадити 50% мита на всі товари з Європейського Союзу. Трамп критикував ЄС і пропонував ввести високі мита з 1 червня 2025 року. Його заява розчарувала інвесторів, які сподівались на перемовини. Це призвело до падіння індексу Stoxx 600 на 1,5% і акцій автомобільних компаній на понад 3%. Ситуація порушила невизначеність на ринках і призвела до зниження доходності німецьких облігацій. Валютні курси також зазнали змін: єна зміцнилася, долар впав до неї на 1%, а євро втратило позиції. Трамп пояснив свої дії бажанням скоротити торговельний дефіцит США, але його мита можуть вразити дружні стосунки з Європою.
-
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.
Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.
Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.
До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).
Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ