Президент США Дональд Трамп погрожував компанії Apple Inc. встановити мито у розмірі не менше 25% на iPhone, якщо вони будуть вироблятися за межами Сполучених Штатів. Трамп вимагає, щоб iPhone, які продаються в США, були виготовлені саме в США, а не в інших країнах, таких як Індія. Така заява вже призвела до падіння цін акцій Apple на 3% під час попередніх торгів. Apple в основному виробляє iPhone в Китаї та Індії.
Позначка: Мита
-
Трамп пообіцяв 50% мито на європейські товари
Європейські фондові ринки впали у п’ятницю через заяву президента США Дональда Трампа про можливе введення 50% мита на всі товари з Європейського Союзу. Трамп вважає, що ЄС створений для отримання вигод від США у торгівлі. Його заява розігріла напругу на ринках, які раніше сподівались на перемир’я у торгівлі. Індекси ринків впали, акції компаній зазнали втрат, а інвестори стурбовані можливими негативними наслідками для світової економіки. На тлі цих подій дохідність державних облігацій також знизилася. Трамп прагне зменшити торговельний дефіцит США, але його дії можуть вразити економіку і Європи.
-
Європейські ринки обвалилися після заяви Трампа про 50% мито
У п’ятницю, європейські фондові ринки різко впали, а дохідність державних облігацій єврозони знизилася після заяви президента США Дональда Трампа про намір запровадити 50% мита на всі товари з Європейського Союзу. Трамп критикував ЄС і пропонував ввести високі мита з 1 червня 2025 року. Його заява розчарувала інвесторів, які сподівались на перемовини. Це призвело до падіння індексу Stoxx 600 на 1,5% і акцій автомобільних компаній на понад 3%. Ситуація порушила невизначеність на ринках і призвела до зниження доходності німецьких облігацій. Валютні курси також зазнали змін: єна зміцнилася, долар впав до неї на 1%, а євро втратило позиції. Трамп пояснив свої дії бажанням скоротити торговельний дефіцит США, але його мита можуть вразити дружні стосунки з Європою.
-
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.
Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.
Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.
До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).
Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ