Китайський лідер Сі Цзіньпінпід час військового параду заявив, що світ стоїть перед вибором “між миром і війною”. Про це інформує CNN.
На параді також були присутні Володимир Путін та Кім Чен Ин.
“Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – зазначив Сі. Втім, не навів конкретних прикладів.
Глава КНР також нагадав про роль Китаю у Другій світовій війні, заявивши, що “китайський народ, принісши великі національні жертви, зробив значний внесок у порятунок людської цивілізації та збереження миру у світі”.
“Історія нагадує нам, що доля людства тісно пов’язана”, – додав він.
Щобільше, резюмуючи свій виступ, Сі наголосив, що, мовляв, “ставлячись один до одного як до рівних, живучи в гармонії та підтримуючи один одного, всі країни та нації можуть підтримувати спільну безпеку, усувати корінні причини війни та запобігати повторенню історичних трагедій”.
Раніше президент США Дональд Трамп у саркастичній манері побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю
Позначка: Мир
-
Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним
-
Досягнення миру: посол ЄС окреслила червоні лінії
Посол Європейського Союзу в Україні Катарина Матернова підкреслила, що миру в Україні неможливо досягнути шляхом односторонніх поступок, а справді справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора.
Матернова окреслила червоні лінії Євросоюзу, вкорінені в міжнародному праві.
“Повна повага до міжнародного права, включаючи незалежність, суверенітет та недоторканність кордонів України. Повне та безумовне припинення вогню – за суворого міжнародного моніторингу. Україна за столом переговорів – її голос має бути центральним у всіх обговореннях. Міцні гарантії безпеки – без обмежень щодо збройних сил України та без російського вето щодо її шляху до ЄС чи НАТО. Ніякої зміни кордонів силою – лише Україна вирішує питання власної території”, – йдеться в дописі Матернової на ФБ-сторінці.
Матернова наголосила, що справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора, і разом зі Сполученими Штатами Євросоюз має посилити санкції та загальний економічний тиск.
“ЄС твердо стоїть на боці України та підтримує її у політичному, військовому, фінансовому та гуманітарному плані. І залишатиметься поруч з Україною, доки не буде досягнуто справедливого миру. І після цього також”, – додає дипломатка. -
Азербайджан та Вірменія відмовилися від територіальних претензій
Лідери Азербайджану та Вірменії підписали мирну угоду у Вашингтоні під патронатом президента США Дональда Трампа. Угода передбачає врегулювання конфлікту, який тривав десятиліттями, і встановлює взаємне визнання суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Серед умов угоди – встановлення дипломатичних відносин, створення комісій для визначення кордонів, боротьба з тероризмом та розвиток співпраці у різних сферах. Угода набуде чинності після ратифікації в обох країнах та реєстрації в ООН. Також країни закликали закрити Мінський процес та підтримати необхідні процедури для цього. Декларація про мирні відносини не є мирним договором, але вважається важливою подією, яка відкриває шлях до сталого миру в регіоні.
-
Таїланд і Камбоджа підписали мирну угоду
Таїланд і Камбоджа підписали угоду щодо зменшення напруженості на своєму кордоні. Уряд Таїланду опублікував заяву про це після переговорів у Куала-Лумпурі. Сторони домовилися про 13 пунктів, включаючи режим припинення вогню, які спрямовані на вирішення конфлікту та відновлення миру на кордоні. Конфлікт, який тривав з 24 липня, призвів до смерті понад 30 людей та вислання понад 150 000 цивільних. Суперечка між країнами виникла через різні інтерпретації договорів, укладених у початку 20-го століття. Американський президент Трамп також втрутився у конфлікт, закликаючи сторони до переговорів, що привело до укладення угоди.
-
Руанда і Конго погодилися на мирну угоду
Представники африканських Руанди та Демократичної Республіки Конго підписали через свої технічні делегації текст мирної угоди між обома країнами. Про це у середу, 18 червня, повідомив Державний департамент США, який виступив посередником у переговорах.
Зазначається, що міністерське підписання очікується 27 червня.
У Держдепі зазначили, що нинішнє підписання є підготовчим етапом до офіційної церемонії за участі міністрів, свідком якої стане держсекретар США Марко Рубіо.
Згідно з повідомленням, угода ґрунтується на “Декларації принципів” від 25 квітня та була результатом триденних “конструктивних діалогів щодо політичних, безпекових і економічних інтересів”.
Документ містить положення про:- повагу до територіальної цілісності та заборону воєнних дій;
- роз’єднання, роззброєння й умовну інтеграцію незаконних збройних формувань;
- створення Спільного механізму координації в сфері безпеки;
- гарантування гуманітарного доступу та сприяння поверненню біженців і внутрішньо переміщених осіб;
- рамки для регіональної економічної інтеграції.
У повідомленні, поширеному спільно урядами США, Руанди та ДР Конго з нагоди мирних переговорів, що відбулися цього тижня у Вашингтоні, зазначається, що Катар також узяв участь у дискусіях, аби забезпечити узгодженість ініціатив двох країн, спрямованих на діалог і стабільність у регіоні.
Війна між двома країнами загострилася наприкінці січня, коли повстанське угруповання M23, що діє на сході ДР Конго за підтримки Руанди, захопило стратегічне місто Гома – столицю провінції Північне Ківу. У лютому бойовики також зайняли Букаву – столицю сусіднього Південного Ківу. Обидві провінції відомі своїми багатими покладами корисних копалин. -
Путінський меморандум. Що Кремль хоче від України
У Москві пообіцяли відправити до Києва проєкт “мирного меморандуму” з ключовими принципами для потенційного врегулювання конфлікту. Росія вимагає зупинення розширення НАТО на схід, скасування санкцій та захист російськомовних громадян в Україні. Путін говорить, що готовий до миру, але не за будь-яку ціну. У разі відмови Заходу він загрожує військовою ескалацією. Україна відкидає право вето Москви щодо свого вступу до НАТО. Росія також вимагає територіальні поступки, не погоджуючись на відступ від українських областей, які вона вважає своїми. Путін посилався на обіцянку щодо нерозширення НАТО на схід, але США вважають, що це не юридично зобов’язуюча угода. Москва зараз хоче отримати ці гарантії у письмовій формі. Ведуться переговори, і поки немає чітких термінів для укладення меморандуму.
-
Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні
Одна з популярних стратегій на ринку країн, що розвиваються, яка полягає в ставці на повернення Дональда Трампа до Білого дому, зараз не працює. Інвестори, які вклали гроші в українські доларові облігації, вже зазнали понад 10% втрат у 2025 році, що є найгіршим результатом серед усіх країн, що розвиваються. Головні причини цього – падаючі надії на те, що Трамп виконає свої обіцянки та забезпечить мирну угоду. Раніше інвестори очікували перемир’я, що призвело до зростання цін на українські облігації, але тепер ситуація змінилася. Інвестори все ще сподіваються на домовленість, але стають менш оптимістичними. У той же час ринки Східної Європи зазнали значного зростання, оскільки уряди країн обіцяли значні суми на оборону, що підштовхнуло регіональні ринки вгору. Однак геополітичні ризики створюють напруженість, особливо в контексті виборів в Румунії та Польщі та відсутності миру в Україні. Угорщини Віктор Орбан заявив, що затримки у мирному процесі в Україні можуть призвести до економічних труднощів навіть до 2026 року. Ціни на українські доларові облігації падають, оскільки інвестори сподіваються на припинення війни або вирішення конфлікту.