Позначка: Мобілізація

Вони самі – зброя Президент України Володимир Зеленський заявив, що має намір звернутися до європейських партнерів із проханням допомогти фінансово для підвищення зарплат військових. За його словами, це необхідно для подолання нестачі новобранців та збереження оборонного потенціалу країни в умовах триваючої війни.
Про це повідомив Bloomberg. “Раніше європейці відмовлялися фінансувати зарплати нашим військовослужбовцям, лише зброю. Але наші військовослужбовці самі можуть бути зброєю, яка захищає всіх”, – зазначив глава держави. Вже не секрет, що мобілізаційна кампанія поступово втрачає підтримку серед населення, втомленого від війни, що триває вже четвертий рік. На відміну від Росії, яка залучає військових значними грошовими винагородами, Україна й досі покладається на добровольців.
Тому Зеленський уже обговорює суттєвішу фінансову підтримку військових з провідними західними лідерами, серед яких Урсула фон дер Ляєн, Марк Рютте, Еммануель Макрон, Кір Стармер та представники США. Він підкреслює, що йдеться не лише про допомогу, а – про стратегічну інвестицію в спільну безпеку.
Окрім того, президент наголосив, що Україна активно переходить до розгортання власного оборонного виробництва. Щорічні витрати на дрони, ракети та засоби радіоелектронної боротьби, за його словами, складають близько 25 млрд доларів.
Америка вже погодилися купувати українські безпілотники. Проте Україна прагне укласти більше договорів – на десятки мільярдів доларів. Переговори про це ведуть міністр оборони Денис Шмигаль, секретар РНБО Рустем Умєров та радник президента Олександр Камишин.
Тим часом уряд має забезпечити першочергове фінансування для таких напрямів, як розробка і закупівля нових зразків озброєнь та військової техніки. Це включає сучасні високоточні ракети, безпілотні комплекси, роботизовані системи, засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряну оборону, артилерію, бронетехніку та інші важливі напрямки.
При цьому Кабмін має забезпечувати своєчасне та повне фінансування для утримання особового складу сил безпеки та оборони України, а також для виконання соціальних гарантій для військових і службовців. Охоронці в АТБ отримують більше Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський також вважає, що Україні важко змагатися з набагато більшою російською армією, яка має значні фінансові переваги. Він вважає, що для того, щоб заохотити українців приєднуватися до лав ЗСУ, необхідна фінансова мотивація.
Про це він заявив в інтерв’ю The Washington Post. “Переміщення більшої кількості військ на фронт залишається серйозною проблемою”, – зазначив він, однак не вдавався в подробиці, підкресливши, що всі питання, що стосуються мобілізації, є надзвичайно конфіденційними. Головнокомандувач нагадав, що Україна запустила програму для залучення контрактників віком від 18 до 24 років, пропонуючи їм значні бонуси. Нещодавнє опитування щодо цієї ініціативи показало, що для більшості респондентів головною мотивацією є фінансова складова. “Якщо збільшити мотивацію, то буде більше охочих вступити”, – підсумував він. Тим часом народний депутат України, член комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський також сказав в інтерв’ю УНІАН, що збільшення фінансової мотивації для чоловіків могло б розв’язати проблему мобілізації в Україні.
Він уточнив, що в парламенті є розуміння того, що необхідне фінансове стимулювання мобілізації. “Головне тут – наскільки ми можемо це собі дозволити. Генерал Сирський правильно говорить, що головним мотиватором в сучасній війні, в бажанні воювати проти ворога, захищаючи державний суверенітет, є фінансова складова. Після 3,5 років війни на виснаження мова йде виключно про мотивацію фінансову. Знайти гроші не так просто, тим більше, що наші західні партнери найменше надають допомоги для фінансового забезпечення ЗСУ, а більше допомагають технікою, в соціальну сферу кошти спрямовують. Тому це одне з найбільш складних питань, яке ми намагаємося вирішити”,- сказав він. За словами політика, Росія за останній рік наростила військо, яке воює в Україні, практично на понад 100 тисяч осіб. На цьому фоні ми маємо думати про і формування резервів, і про збільшення особового складу. А для цього потрібно фінанси.
На питання про те, чи спрацювала мотиваційна ініціатива щодо залучення до підписання контракту в армію тих, кому 18-24 роки, Веніславський відповів, що не має права розголошувати цифри, бо це інформація для обмежено доступу. Але може сказати, що цей результат не такий, щоб був блискучим, але і провальним також його не назвеш.
Інформація стосовно можливого збільшення зарплат військових поки що теж не конкретизується. А щодо часу, коли це може відбутися, експерти припускають, що це може статися уже в 2026 році.
Зараз мінімальний розмір грошового забезпечення військового становить 20130 грн. На розмір грошового забезпечення також впливають чинники, за які військовим щомісячно нараховують надбавки: посада, військове звання, тривалість, інтенсивність та умови військової служби тощо.
У разі якщо захисники виконують спеціальні бойові завдання на передовій, то їм мають доплачувати 100 тис. грн. В цю суму не входить оклад, тому сукупна зарплата військових є ще більшою.
Самі військові теж говорять про те, що грошове забезпечення зокрема тих, хто служать у тилу, необхідно збільшувати. Про це сказав, наприклад, рекрутер Сил безпілотних систем Петро Конопля в інтерв’ю Радіо Свобода.
Він вважає, що держава має збільшити грошове забезпечення військових, бо інколи буває соромно, що у цивільному житті можна заробляти більше, ніж під час служби на тиловій посаді.
Він згадав, як до нього приходив чоловік, який має дружину і двох дітей, заробляє на своїй цивільній роботі 50 тис. грн. На аналогічній посаді, але у підрозділі, цей чоловік заробляв би значно лише 20 тис. грн. “Як йому йти – він заробляв 50, а зараз на 20 іти? Вважаю, що державі, людям, має бути соромно, що військовий отримує 20 тис. грн, а охоронець в АТБ 25”,- підсумував військовий. Галина Гірак