Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що правоохоронці готові до охорони правопорядку під час можливих акцій протесту, пов’язаних із ухваленням законопроєкту 12414, який регулює діяльність НАБУ та САП. Про це він заявив під час зустрічі з журналістами, передає УНН.
“Є, звичайно, в нас інформація, що такі акції будуть проведені в 15, чи 20 містах. Ми готові до діалогу і готові до охорони публічного порядку для того, щоб наші люди могли свою думку висловити. Ну і, звичайно, держава могла функціонувати далі під час воєнного стану”, – зазначив він.
Позначка: Мітинги
-
Акції протесту очікуються у 15-20 містах – глава МВС
-
Нові акції. Протести в Україні набирають обороти
Новий закон, який послаблює незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), викликав хвилю міжнародної критики та невдоволення в Україні.
Так, напередодні ввечері масштабні акції протесту відбулися в Києві, Вінниці, Дніпрі та Львові. Невдоволення серед українців росте і сьогодні анонсуються нові мітинги. Перші протести за час повномасштабного вторгнення Увечері 22 липня Україну сколихнула хвиля акцій протесту. Громадяни вийшли на вулиці, щоб висловити своє незадоволення прийнятим законопроєктом, який обмежує незалежність НАБУ та САП. Так масові мітинги були зафіксовані у Києві, Вінниці, Одесі, Львові, Дніпрі, Тернополі та низці інших міст.
Зокрема, у столиці демонстрація відбулася через кілька годин після того, як Верховна Рада проголосувала за документ. Пройшла вона неподалік Офісу президента, на площі Івана Франка, і зібрала декілька тисяч людей. Головні гасла: “Змінимося або помремо”, “Стріляєте у своїх”, “НАБУ – бути”, “Ветувати 12414”.
О 23:40, коли протестувальники розійшлись через комендантську годину, сайт парламенту оновив статус законопроекту, вказавши, що Володимир Зеленський підписав його. Продовження буде Сьогодні о 20:00 протестувальники в різних містах зберуться знову. Зокрема, акцій продовжаться у Києві та Львові, також до протестів приєднаються Полтава і Чернівці.
Серед мітингувальників очікується, що будуть публічні особи, військові, ветерани, активісти. Громадяни обіцяють стояти до пізньої ночі (до початку комендантської години). “Моральний удар” Масові акції протесту – це нетипова подія в Україні в умовах повномасштабної війни, тому вона привернула увагу майже усіх західних ЗМІ.
Так, Associated Press нагадало, що протести залишаються традиційною формою громадського тиску в Україні, де дві попередні революції були переможними для громадськості. Тому не дивно, що ухвалення законопроекту щодо НАБУ та САП викликало громадське обурення в Україні.
“Боротьба з глибоко вкоріненою корупцією має вирішальне значення для прагнення України вступити до Європейського Союзу та зберегти доступ до мільярдів доларів західної допомоги. Ухвалення законопроекту… виглядає більшим моральним ударом, ніж звичайні російські атаки безпілотниками та ракетами”, – говориться в статті агентства.
Politico пише, що будь-які протести в Україні обмежені воєнним станом і комендантською годиною.
“Але сотні українських цивільних осіб, ветеранів війни та солдатів, а також правоохоронці з боротьби з корупцією прийшли до центру Києва та скандували: “Вето! Вето! Вето!” у напрямку офісу Зеленського”, – зазначає видання.
ВВС вважає, що прийнятий закон суперечить більш ніж десятирічним зусиллям України щодо підтримки демократії та боротьби з корупцією.
“Саме такі прагнення призвели до повстання на Євромайдані та падіння проросійського президента Віктора Януковича у 2014 році, а потім до вторгнення Росії та загибелі сотень тисяч людей”, – говориться в матеріалі. Що каже президент Сьогодні Володимир Зеленський зібрав керівництво СБУ, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, МВС. Також був і Генпрокурор.
“Всі ми чуємо, що каже суспільство…Ми домовились, що всі працюватимуть виключно конструктивно… За два тижні має бути готовий спільний план – які кроки потрібні та будуть реалізовані, щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання”, – сказав президент. -
В Сербії спалахнули масові протести, що переросли в сутички
Масштабні акції протесту за участю студентів та опозиції стартували пізно ввечері, 28 червня, в столиці Сербії Белграді. Про це повідомило місцеве видання Blic.
Мітингарі вийшли на протест з вимогою проведення дострокових виборів. Акція протесту переросла в сутички з поліцією: застосовано сльозогінний газ і світлошумові гранати.
Поліція заблокувала вулицю Князя Мілоша, що веде до Піонерського парку, а також вулицю Короля Мілана – до Президентської адміністрації.
Поліціянти розділили демонстрантів на три групи та почали їх відтісняти. На бульварі Короля Александра затримали щонайменше двох чоловіків.
Демонстранти кидали в силовиків піротехніку та інші предмети, а також намагалися прорвати поліцейське оточення; відбулися затримання. -
В Сербії провели серію затримань через “підготовку до держперевороту”
Поліція Сербії затримала шістьох людей за звинуваченнями в підготовці змови з метою повалення уряду. Це сталося на тлі зростання напруженості напередодні великого антиурядового мітингу, запланованого на ці вихідні в столиці країни Белграді. Про це повідомило інформаційне агентство АР.
Затриманих підозрюють у “підготовці злочинних дій проти конституційного ладу і безпеки Сербії” та “закликах до насильницької зміни конституційного ладу”.
Поліція стверджує, що затримана група осіб зустрілася на тому тижні в готелі в місті Кралево, щоб спланувати насильницьку зміну влади і напади на поліцейських та проурядові ЗМІ. Правоохоронці зазначили, у одного з підозрюваних був пістолет і боєприпаси.
Щонайменше ще один студент університету заарештований на початку цього тижня за звинуваченням у підготовці “терористичного акту” на підставі його приватних розмов по мобільному телефону.
У четвер сотні людей вийшли на демонстрацію проти цього арешту в Белграді.
Також студенти скликали суботній мітинг, щоб висунути свою вимогу про проведення дострокових виборів після майже восьми місяців майже щоденних антикорупційних демонстрацій.
Як відомо, протести розпочалися торік у листопаді після обвалу відремонтованого навісу залізничного вокзалу в місті Нові-Сад, який забрав життя 16 людей, і в якому багато хто звинувачує урядову корупцію та недбалість у державних інфраструктурних проєктах.
Студенти університетів були ключовою силою, що стояла за загальнонаціональним рухом. Вучич і його Сербська прогресивна партія відхилили вимогу студентів про дострокове голосування, натомість звинувативши протестувальників, що ті планували спровокувати насильство на майбутньому суботньому мітингу. -
“Без королів”. Новий масштабний протест у США
Група Indivisible разом з іншими організаціями готує одноденний протест “Без королів”, який відбудеться 14 червня у багатьох містах США та за кордоном. На цей же день президент Дональд Трамп організовує грандіозне святкування 250-річчя армії США у Вашингтоні. Протестувальники вважають, що Трамп лише шукає слави, організуючи військовий парад, і відзначають, що справжня сила полягає не в парадах, а в людях. Протести заплановані на понад 1800 мітингах у всіх штатах США та інших країнах. Трамп, у свою чергу, попередив протестувальників про “велику силу”, якою їх зустрінуть. Також у Лос-Анджелесі тривають акції проти дій імміграційної служби, які призвели до затримання сотень людей та погромів. Акції протесту також відбуваються в інших великих містах США.
-
Три дні бунтів. У Трампа погрожують армією
У США зросли протести через імміграційні дії Білого дому. У Лос-Анджелесі відбулися масові зіткнення між демонстрантами та поліцією. Президент Трамп вирішив викликати дві тисячі солдат Нацгвардії. Протести розпочалися після рейдів Імміграційної митної служби у латиноамериканських районах. Губернатор Каліфорнії та мер Лос-Анджелеса вважали, що місцева поліція справиться, але Трамп вирішив розгорнути Нацгвардію. В результаті вулиці міста були вкриті уламками, пожежами та мародерством. Губернатор назвав дії Трампа “диктаторськими”, а міністр оборони погрожував залучити армію, якщо протести триватимуть.