Позначка: Міністерство оборони

  • PURL, Defence City, «Імпульс», електронний ТЦК, переведення: підсумки 100 днів роботи Міноборони

    PURL, Defence City, «Імпульс», електронний ТЦК, переведення: підсумки 100 днів роботи Міноборони

    📺 100 днів уряду: головні рішення Міністерства оборони України

    Ключові теми випуску:
    ✅ Запущено механізм PURL — для закупівлі американської зброї за кошти партнерів
    ✅ Створено Defence City і гранти для українських виробників зброї
    ✅ Запроваджено програму Build in Ukraine — іноземні компанії будують оборонні заводи в Україні
    ✅ Додаткове фінансування бойових підрозділів і «Лінії дронів»
    ✅ Впроваджено систему ситуаційної обізнаності DELTA та цифровий облік «Імпульс»
    ✅ Розблоковано переведення між ЗСУ та Нацгвардією

    Головні зміни, які посилюють українську оборону — у новому тижневому дайджесті Міноборони.

    🔗 КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:
    ► Сайт Міноборони: https://mod.gov.ua
    ► Цілодобова гаряча лінія: 1512
    ► Соціальні мережі:
    / ministryofdefence.ua
    / ministry_of_defense_ua
    / ministry_of_defense_ua
    https://x.com/DefenceU
    https://www.t.me/ministry_of_defense_ua

    #DOTChainDefence #дрони #Закупівлі #МОУ #міноборони #ДОТ #аоз #Дрони #dotchain #постачаннязброї #імпульс #резерв+ #резервплюс #резерв #військовийоблік #оберіг #облік

  • Кремль відповів на закид про порушення повітряного простору Литви

    Кремль відповів на закид про порушення повітряного простору Литви

    Міністерство оборони Росії відкинуло звинувачення у вторгненні в повітряний простір Литви, стверджуючи, що їхні літаки не порушували кордони інших країн. За їхніми словами, російські винищувачі Су-30 проводили навчальний політ над Калінінградською областю, дотримуючись установлених правил. Цей факт, за їхніми словами, підтверджено засобами контролю. Зазначимо, що раніше литовські Збройні сили повідомили про коротке вторгнення російських літаків у їх повітряний простір. Цей інцидент увінчався залученням авіації НАТО для перехоплення російських літаків. Останнім часом Росія дедалі частіше провокує країни НАТО у повітряному просторі, що викликає обурення серед союзників Альянсу. Деякі європейські дипломати попередили про можливу жорстку відповідь НАТО на такі дії, включаючи можливість збиття російських літаків.

  • У Міноборони розповіли про вдосконалену зимову військову форму

    У Міноборони розповіли про вдосконалену зимову військову форму

    Українське військо почало модернізацію свого зимового екіпірування. Від важких і не дуже зручних моделей старого типу перейшли до багатошарових комплектів, виготовлених із новітніх матеріалів. Тепер у військовослужбовців є можливість підлаштовувати свій одяг до погодних умов та завдань. Нові зимові куртки мають водовідштовхувальні та вітрозахисні властивості, синтетичний утеплювач та регульовані елементи. Також були представлені жіночі моделі. Покращені зимові штани та маскувальний костюм тепер виготовляються з нових матеріалів, які забезпечують захист від вітру та вологи. Берці, рукавички та шапки теж були оновлені, щоб військовослужбовці могли ефективно працювати в умовах зими.

  • Рапорти напряму в частину (СЕДО): як це працює в Армія+

    Рапорти напряму в частину (СЕДО): як це працює в Армія+

    Військові тепер можуть подавати рапорти на отримання довідок, витягів чи виплат без погодження командира – напряму у свою частину. Це дозволяє значно прискорити розгляд рапортів і отримання потрібних документів чи виплат.

    У відео показуємо, які рапорти можна подавати напряму в частину та як налаштувати їх приймання від військових напряму в СЕДО.

  • Швеція закликала Європу перейти “у режим війни”

    Швеція закликала Європу перейти “у режим війни”

    Європа повинна бути готова до можливої війни з Росією як морально, так і технічно. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон в інтерв’ю RND.

    “Потрібна зміна ментальності: ми маємо перейти у “режим війни”, щоб рішуче стримувати загрозу, захищати і зберігати мир. Росія постійно перевіряє нашу єдність і рішучість. Але Путін не досягне успіху. Поточна ситуація в галузі безпеки загострила нашу пильність”, – наголосив Йонсон.

    За його словами, 90% населення Швеції підтримують цей курс, виступаючи за збільшення витрат на оборону, а також хочуть зберегти або розширити допомогу Україні.

    “Близькість до Росії навчила нас одному: мир – це не дар, мир – це те, що ми повинні захищати щодня”, – зазначив Йонсон.

    У зв’язку з цим він закликав європейських союзників нарощувати військові постачання Україні та посилювати санкції проти Росії. На думку Йонсона, передусім слід посилити обмеження щодо енергетичного сектору та “тіньового флоту” Кремля, а також використати заморожені активи Росії для інвестицій в оборону України.

    “Тільки так Путін зрозуміє, що ця війна загрожує його власній владі і не може бути виграна”, – акцентував міністр. Він також додав, що Росія не здатна досягти успіху на полі бою: за минулий рік “понад 300 тисяч її солдат були вбиті або поранені” заради захоплення “менше 0,5% території України”.

    Окрім того, Йонсон закликав союзників завдавати у відповідь удари у разі вторгнення російських винищувачів і безпілотників на територію НАТО.

    “Ми – оборонний альянс, це правда, і наші заходи продумані й пропорційні, але ми завжди будемо реагувати. Росія має знати: якщо її військовий корабель або винищувач вторгнеться в наш повітряний простір або води, ми будемо змушені видворити його, а якщо того вимагатимуть обставини – навіть збити”, – наголосив міністр.

    У вересні Йонсон заявляв, що Швеція буде захищати свої кордони і за потреби використовувати Збройні сили. Зокрема, військовослужбовцям дозволили застосовувати зброю проти об’єктів, що вдираються у повітряний простір країни, – з попередженням або без нього.
    Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу. Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ

  • Рапорти напряму в частину (СЕДО): як це працює в Армія+

    Рапорти напряму в частину (СЕДО): як це працює в Армія+

    Військові тепер можуть подавати рапорти на отримання довідок, витягів чи виплат без погодження командира – напряму у свою частину. Це дозволяє значно прискорити розгляд рапортів і отримання потрібних документів чи виплат.

    У відео показуємо, які рапорти можна подавати напряму в частину та як налаштувати їх приймання від військових напряму в СЕДО.

  • Допомога на мільярди, більше ППО: підсумки 31-го «Рамштайну» | Головні новини тижня

    Допомога на мільярди, більше ППО: підсумки 31-го «Рамштайну» | Головні новини тижня

    00:18 – Починаємо з результатів “Рамштайну”.
    01:53 – Український оборонно-промисловий комплекс зріс у 35 разів від 2022 року.
    02:47 – Завжди перші. І навіть — у впровадженні “Імпульсу”.
    03:37 – ЗСУ вперше отримають нові модульні бронежилети з розширеною комплектацією.
    04:25 – Уряд відкрив шлях до використання виробниками технологій Міноборони
    🔗 КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:
    ► Сайт Міноборони: https://mod.gov.ua
    ► Цілодобова гаряча лінія: 1512
    ► Соціальні мережі:
    https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
    https://www.instagram.com/ministry_of_defense_ua/

    @ministry_of_defense_ua


    https://x.com/DefenceU
    https://t.me/ministry_of_defense_ua
    #рамштайн #імпульс #DOTChainDefence #дрони #рейтингдронів #Закупівлі #МОУ #міноборони #ДОТ #аоз #Дрони #dotchain #постачаннязброї

  • Названо кількість підприємств українського ОПК

    Названо кількість підприємств українського ОПК

    За даними Міністерства оборони, в Україні існує близько 900 оборонних підприємств, з яких близько 100 є державними, а решта – приватними. Українська оборонна екосистема вже налічує близько 1 000 команд інженерів і розробників, які активно працюють над новаторськими проектами. Прогнозується, що до 2025 року оборонна промисловість України досягне обсягу у $35 мільярдів. Міністр оборони Денис Шмигаль наголосив, що Україна стала привабливим ринком для інвестицій у галузі оборонно-промислового комплексу. За останні три роки оборонний сектор країни зросли у 35 разів, а цього року розроблені нові механізми для підтримки вітчизняних підприємств. Також запущено спільні виробництва в Україні та закордонні інвестиції для розвитку оборонної промисловості. Зокрема, 25 закордонних компаній, включаючи світові гіганти у сфері оборонно-промислового комплексу, розглядають можливість локалізації виробництва в Україні. Такі проєкти охоплюють широкий спектр оборонних потреб, від традиційної артилерії до передових безпілотних систем з використанням штучного інтелекту.

  • Шмигаль озвучив результати 31 Рамштайну

    Шмигаль озвучив результати 31 Рамштайну

    Під час засідання у форматі Рамштайн в Брюсселі було укладено угоду про оборонну підтримку України на сотні мільйонів доларів. Ці кошти будуть використані для закупівлі вітчизняного озброєння. Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про це в Телеграмі. Зокрема, заплановано нові внески в ініціативу PURL на суму 422 млн доларів для закупівлі зброї США для України. Країни-члени НАТО також зробили внески на закупівлю української зброї на загальну суму $715 млн. Наприклад, Норвегія виділила $600 млн на різноманітне озброєння, Нідерланди – $106 млн на ударні та розвідувальні безпілотники, а Канада – $8 млн на дрони-перехоплювачі. Крім того, домовлено про допомогу від різних країн, таку як Швеція, Чехія, Канада, Португалія та Фінляндія, на загальну суму більше ніж $8 млрд.

  • Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році

    Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році

    Литва планує витратити 5,38% свого ВВП на оборонні потреби наступного року, що є рекордною сумою для країни. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що ця ініціатива спрямована на посилення безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. Бюджет на 2026 рік передбачає виділення 4,79 млрд євро на оборону, що також є рекордом для країни. Литва робить значний крок у зміцненні своєї оборони, враховуючи поточну ситуацію. Головний акцент буде зроблено на розбудову військових полігонів та іншої інфраструктури. Литва вже є однією з країн НАТО, яка виділяє найбільше коштів на оборонні потреби, перевищуючи поріг у 5%, який раніше закликав досягти президент США Дональд Трамп.