Директор кар’єру в Кам’янець-Подільському районі протягом двох років незаконно видобував вапняк на суму понад 50 мільйонів гривень. Працівники прокуратури Хмельниччини та поліції виявили, що він видобув понад 237 тисяч тонн вапняку, коли законом дозволено було лише 50 тисяч тонн. Цей незаконний видобуток призвів до збитків у розмірі майже 240 мільйонів гривень для навколишнього середовища. Директору пред’явлено звинувачення в незаконному видобутку корисних копалин та легалізації незаконно отриманого майна. Він заробив приблизно 57 мільйонів гривень, продавши отриманий вапняк як законно видобутий продукт. В даний момент розглядається питання про застосування запобіжних заходів до нього. Також у новинах згадується про інші подібні випадки незаконного видобутку корисних копалин у Полтавщині та рятування шахтарів на Дніпропетровщині.
Позначка: Мінеральні ресурси
-
Нові експортні обмеження Китаю можуть паралізувати автопром ЄС
Голова італійської асоціації виробників автозапчастин ANFIA, Роберто Вавассорі, застерігає, що нові обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів можуть серйозно вплинути на європейську автомобільну промисловість. Китай, який є головним світовим центром переробки цих металів, поглиблює контроль над їх експортом. Ці метали є важливими для виробництва напівпровідників, військової техніки та електромоторів у автомобільній галузі. Вавассорі зауважує, що запаси рідкоземельних металів у Європі практично вичерпано, і будь-які перебої у їх постачанні можуть сповільнити виробництво автомобілів по всьому світу.
-
Трамп скасував зустріч із Сі
Президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів. Про це заявив глава Білого дому у соцмережі Truth Social.
“В Китаї відбуваються дуже дивні речі! Вони стають надзвичайно ворожими”, – написав Трамп, коментуючи різке посилення контролю Пекіна над експортом рідкоземельних металів.
Президент США пригрозив відповідними заходами.
“Я мав зустрітися з головою Сі через два тижні на саміті АТЕС у Південній Кореї, але тепер, схоже, для цього немає жодних підстав”, – додав Трамп. Як одну з можливих відповідних дій він назвав “масове підвищення мит на китайську продукцію, що надходить до Сполучених Штатів Америки”, зауваживши, що “є багато інших контрзаходів, які також серйозно розглядаються”.
Заява Трампа ставить під сумнів не лише його заплановану поїздку до Азії, котра включала зустріч із Сі наприкінці жовтня на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, але й майбутнє переговорів щодо закупівель Китаєм американської сої, зазначає Bloomberg.
З початку року Китай не придбав жодної партії сої, що, за повідомленнями американських ЗМІ, поставило фермерів на межу виживання. Під загрозою опинилася й ширша торговельна угода, яку делегації двох країн намагаються досягти з літа, коли між Вашингтоном і Пекіном було оголошено своєрідне торговельне перемир’я.
У квітні Китай, який контролює близько 90% видобутку та переробки рідкоземельних металів, вже різко обмежував їхній експорт, що призвело до дефіциту в інших країнах. Після переговорів із ЄС та США Пекін частково пом’якшив обмеження, втім, тепер знову їх посилив.
Сімнадцять таких елементів є критично важливими для різної продукції – від електромобілів до авіаційних двигунів і військових радарів. Експорт 12 із них тепер обмежено після того, як міністерство додало п’ять нових елементів (гольмій, ербій, тулій, європій та іттербій), а також супутні матеріали.
Нагадаємо, Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Зауважимо, у Китаї експорт рідкісноземельних металів у червні досяг найвищого рівня з 2009 року. Це свідчить про зростаючий попит світових покупців на матеріали, які використовуються для виготовлення потужних магнітів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США -
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю. -
В Ірані знайшли велике родовище газу
Міністр нафти Ірану Мохсен Пакнеджад оголосив про відкриття важливих запасів газу та нафти на родовищі Пазан у провінції Фарс. Родовище має запаси газу 10 трильйонів кубічних футів і може допомогти зменшити дефіцит енергоресурсів країни. Розташоване родовище за 21 кілометр від міста Джам і після восьмирічної перерви у розвідувальних роботах на ньому, було успішно завершено буріння другої свердловини. Міністр наголосив, що цей відкритий потенційно великий резерв газу та нафти є важливим досягненням для Ірану.
-
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
Директор, головний інженер і маркшейдер гірничовидобувного товариства у Кіровоградській області отримали підозру у завданні мільйонних збитків природному середовищу. Виявилося, що директор організував незаконне видобування корисних копалин на території, де було зупинено спецдозвіл. Він продовжував видобувати гірську породу великими обсягами, що призвело до 43 мільйонів гривень збитків для довкілля. Дії підозрюваних вважаються незаконним видобуванням корисних копалин шляхом вибуху.
-
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла свою першу інвестицію у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна у розмірі 75 мільйонів доларів. Уряд України також виділить аналогічну суму, тож загальний капітал фонду становитиме 150 мільйонів доларів. Голова уряду України Юлія Свириденко оголосила, що почався процес запуску фонду, який спрямований на розвиток проєктів у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Це рішення відкриває можливість фінансування важливих проєктів, які сприятимуть розвитку економіки та забезпечать безпеку країни. Проєкти фонду будуть фінансуватися рівноправно як Україною, так і США, що дасть можливість створення нових робочих місць та виробництв. Уряд України вважає, що американські інвестиції є важливим кроком для забезпечення безпеки і розвитку країни.
-
Угода про надра: делегації США показали родовища
Українські родовища, що можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України, були показані представникам США. Міністр економіки Олексій Соболев повідомив у Фейсбук про візит делегації U.S. International Development Finance Corporation на Кіровоградщину для оцінки можливостей видобутку та переробки в регіоні. Під огляд потрапили Бирзулівський гірничо-збагачувальний комбінат та Лікарівське родовище, де видобувають титанові руди та планується видобуток цирконієвих руд та гафнію. Україна є важливим постачальником титану у світі, що використовується у високотехнологічних галузях. Відвідини родовищ мали на меті оцінити потенціал для майбутніх інвестицій та сприяти економічному розвитку та дбайливому ставленню до довкілля.
-
Два найбільші у світі виробника міді домовились про злиття
Британська компанія Anglo American і канадська Teck Resources уклали угоду про злиття. Згідно угоди, Anglo American матиме 62,4% власності у новій компанії, яка отримає назву Anglo Teck. Ця компанія увійде до п’ятірки найбільших виробників міді у світі з ринковою вартістю 53 млрд доларів. Штаб-квартира нової компанії буде у Ванкувері, але вона матиме також офіси у Лондоні та Йоганнесбурзі. Anglo Teck буде торгуватися на біржах у Лондоні, Йоганнесбурзі, Торонто та Нью-Йорку. Керівництво компанії складатиметься з представників обох компаній, з Дунканом Ванбладом (Anglo American) на посаді генерального директора та Джонатаном Прайсом (Teck) на посаді заступника. Більшість бізнесу Anglo Teck пов’язана з міддю, яка важлива для електромобілів, відновлюваної енергетики та цифрових технологій. Компанія володіє шістьма мідними шахтами у Чилі, Перу та Канаді, а також одним з найбільших цинкових рудників у США. Anglo Teck також планує розвивати нові проєкти у різних країнах. Для завершення злиття необхідні дозволи регуляторів, що може зайняти 12-18 місяців.
-
Відбулося перше засідання Керівної ради інвестфонду відбудови
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення 3 вересня першого засідання Керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
“Продовжуємо тісну співпрацю з американськими колегами на всіх рівнях. Сьогодні провели перше засідання Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови. Це ключовий орган управління, до складу якого увійшли по три представники від України та США”, – зазначила глава уряду.
Американська сторона делегувала міністра фінансів Скотта Бессента, головного інвестиційного директора DFC Коннора Коулмена, віцепрезидента і генерального юрисконсульта DFC Роберта Стеббінса.
Як пояснила Свириденко, Рада затвердила правила роботи, сформувала комітети, а також надала повноваження на відкриття банківських рахунків Фонду та вибору адміністратора й інвестиційного радника.
Наступний крок – визначення проєктів для перших пілотних інвестицій.
“У вересні питання обговоримо з колегами з DFC під час їхнього візиту до Києва. Як ми неодноразово зазначали, американські інвестиції можуть бути гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в Україні”, – додала прем’єрка.
Зауважимо, у травні Свириденко повідомила, що Україна завершила всі необхідні процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови та передала США дипломатичну ноту, яка це підтверджує.