У Бородянці Київської області введено в експлуатацію перше в Україні підземне модульне укриття Цитадель. Про це на власному сайті повідомила група Метінвест, яка створила бункер у співпраці з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури за підтримки Міністерства розвитку громад і територій.
В пресслужбі групи розповіли, що вперше проект Цитадель було показано на конференції Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі.
“Це модульна сталева конструкція, призначена для захисту цивільних у школах, лікарнях, на промислових об’єктах і в житлових районах. Такі укриття можуть встановлюватися в різних конфігураціях, залежно від потреб території або закладу. Перший бункер моделі Цитадель, змонтований у Бородянці, має циліндричну конструкцію діаметром 2,4 метра, встановлену на глибині до п’яти метрів. Укриття розраховане на 48 людей і обладнане двома захищеними виходами, вентиляцією, автономними системами живлення, водопостачання та обігріву, а також санітарними вузлами”, – говориться в повідомленні.
За інформацією розробників, модульність конструкції дозволяє адаптувати подібні укриття для різних об’єктів: секції з’єднуються у блоки, а повний монтаж триває лише кілька днів. Укриття може використовуватися як тимчасове або довготривале рішення.
Коментуючи введення укриття в експлуатацію, операційний директор групи Метінвест Олександр Мироненко зауважив, що досвід компанії у виробництві підземних укриттів довів ефективність таких рішень у бойових умовах.
“Ми в Метінвесті маємо значний досвід виробництва й застосування сталевих підземних укриттів – “криївок” – для поясів оборони та операторів дронів, підземних шпиталів і командних пунктів. Вони вже довели свою ефективність у бойових умовах. Понад 800 таких бункерів вже встановлено в країні. Тепер ми масштабуємо ці рішення для захисту цивільних осіб. Це наша відповідальність як групи Метінвест і принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова. Вона є основою нашого бізнесу”, – зазначив він.
Позначка: Метінвест
-
Метінвест збудував під Києвом бункер для цивільних
-
Метінвест увійшов до топу найкращих роботодавців України за версією ЗМІ
Компанія Метінвест, що належить Рінату Ахметову, стала одним з найкращих роботодавців в Україні за версією видання The Page на 2025 рік. Вони посіли восьме місце за свою системність підходу до управління персоналом та інтеграцію ветеранів у свої HR-процеси. Компанія впровадила комплексну систему підтримки ветеранів, яка включає реабілітацію, медичне страхування, навчання та підтримку для тих, хто повертається до цивільного життя після служби. Вони також активно підтримують демобілізованих військових, допомагаючи їм в адаптації до цивільного життя. Метінвест є лідером серед приватних компаній за кількістю співробітників, які служать в Збройних Силах України. Участь у рейтингу взяли 63 компанії, які були оцінені незалежними експертами в галузі управління персоналом.
-
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт. -
У Метінвесті озвучили ключові очікування бізнесу від держави
Фінансова директорка групи Метінвест Юлія Данкова наголосила, що великий бізнес має бути головним пріоритетом для безпекової політики України під час війни. Вона зазначила, що зростання податкових надходжень до бюджету не означає покращення фінансових результатів великого бізнесу, а є наслідком збільшення ставки військового збору та інших платежів. Данкова підкреслила важливість забезпечення безпеки для інвесторів та залучення капіталу, а також стабільної та прогнозованої тарифної політики державних монополій. Вона також зазначила проблеми з кадрами, пов’язані з мобілізацією та дефіцитом робочої сили. Метінвест продовжує інвестувати в проєкти в Україні та за кордоном, але успішна реалізація цих планів залежить від державної підтримки для великого бізнесу. Компанія Метінвест вже перерахувала понад 70 млрд гривень до бюджетів та є одним з найбільших платників податків в Україні.
-
Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну
Понад 20 українських студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах Великої Британії, пройшли стажування на підприємствах Метінвесту за кордоном і в Україні в межах програми Steel Force. Про це повідомила пресслужба холдингу в середу, 12 листопада.
Вказано, що програма стартувала на початку року і викликала великий інтерес серед студентів – компанія отримала майже 90 заявок. У пілотному етапі взяли участь студенти 16 британських університетів, які пройшли відбір і працювали в командах над реальними бізнес-кейсами компанії під керівництвом менторів – менеджерів Метінвесту.
“Далі відбувся фінальний захист проєктів, за результатами якого 23 студенти пройшли оплачуване стажування в країнах присутності Метінвесту. Зокрема, у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах, Італії, Польщі. Деякі спеціально повернулися з-закордону в Україну для проходження практики в Києві”, – йдеться у повідомленні.
За даними пресслужби, молодь стажувалася за індивідуальними програмами у сферах фінансів, інвестицій, інжинірингу, HR і продажів. Протягом трьох місяців учасники отримували практичний досвід, знайомилися з корпоративною культурою, брали участь у проєктах і ініціативах компанії.
У Метінвесті заявляють, що готові і надалі здійснювати інвестиції в молодь. Програма Steel Force є частиною стратегії, яка спрямована на підготовку нового покоління фахівців, що братимуть участь у відбудові промисловості України після війни.
“Ми створюємо гідні умови для повернення молодих українців додому та їхньої професійної реалізації. Такі програми, як Steel Force, допомагають зробити перші кроки в кар’єрі та здобути цінний досвід”, – зазначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук.
Дивіться фото: Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну -
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке запрацює з 2026 року, може сильно вразити українську економіку. Він наголосив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист внутрішнього ринку, ніж на екологію. Водовіз зауважив, що введення цього мита може призвести до значного скорочення ВВП України, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення мита через складну ситуацію в країні. Крім того, Водовіз підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства в процесі декарбонізації.
-
Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест
Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
“Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
“Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
“Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми. -
Метінвест збудував для військових перший підземний навчальний заклад
Українська компанія Метінвест побудувала перший підземний навчальний заклад для військових. Об’єкт зі сталі групи Метінвест побудовано за концепцією відбудови країни “Сталева мрія” та мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова. Інвестиції в цей об’єкт становлять 16 млн грн. Підземне укриття має площу майже 100 кв. м і складається з готових сталевих модулів. Приміщення може легко трансформуватися для проведення різних видів занять. Метінвест також побудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту, враховуючи досвід першого шпиталю. Компанія розробила понад 200 готових проєктів будівель на основі сталевих елементів, які можуть бути адаптовані для будь-якої громади та почати будівництво відразу після залучення коштів.
-
У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК
Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
“Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
“Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн. -
У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості
Дефіцит кадрів у промисловості можна подолати лише в партнерстві бізнесу та держави – адже навіть якщо зарплати будуть вище ринкових, працівники потребуватимуть державних житлових програм та бронювання. Про це сказала директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук на форумі Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки України, який відбувся в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 27 жовтня.
За словами Петрук, на підприємствах Метінвесту нині відкрито близько 4 тисяч вакансій, а понад 8 тисяч працівників служать у ЗСУ. Загалом із 2014 року через армію пройшли понад 11 тисяч співробітників компанії, з яких близько тисячі вже повернулися до роботи.
“Ми готові брати на роботу всіх ветеранів. Це не проєкт, а частина нашого сьогодення. Ми відчуваємо нестачу не лише кількісно, а й за якістю спеціалістів”, – зазначила вона.
Наразі Метінвест співпрацює з Міністерством ветеранів у межах програми працевлаштування військових, а також пропонує конкурентну оплату праці – вищу за середню по регіону, розповіла вона. Але цього недостатньо, щоб повернути людей.
“Ми готові навчати за власний кошт, але бізнес не може робити все сам. Потрібні державні програми соціального житла, підтримка у бронюванні кадрів і стабільна освітня політика. Тільки спільно ми створимо win-win ситуацію – для бізнесу, працівників і держави”, – наголосила Петрук.
Метінвест також співпрацює з Міністерством освіти і науки, допомагаючи узгоджувати освітні програми з реальними потребами ринку праці. У компанії вже спланували потребу у фахівцях на п’ять років уперед та сформували корпоративне замовлення для відкритого групою вишу Метінвест Політехніка.
“Ми проаналізували освітні програми й визначили, які спеціальності нам знадобляться для розвитку компанії. Це дозволить готувати фахівців, які відповідатимуть потребам економіки майбутнього”, – заявила Петрук.
Вона розповіла, що підприємства Метінвесту, які працюють у прифронтових регіонах – Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському – нині працевлаштовують усіх охочих. А планування виробництва тепер залежить не від наявності сировини, а від кількості людей. Тож тепер компанія перебудувала систему підготовки кадрів, скоротивши терміни навчання.