Згідно з операційним директором Метінвесту Олександром Мироненком, впровадження з січня 2026 року європейського вуглецевого мита СВАМ може створити серйозні проблеми для українських підприємств. Вони можуть втратити конкурентність, а імпортери можуть спробувати захопити внутрішній ринок. Щоб уникнути цього, Мироненко зазначив, що разом з урядом працюють над тим, щоб відтермінувати запровадження механізму CBAM для України. Він підкреслив, що після війни важливо буде відновити виробництво, здійснити інвестиції та відповідати екологічним стандартам ЄС. Також він застеріг, що після впровадження вуглецевого мита важливо буде захищати внутрішній ринок від імпорту, особливо від продукції з Туреччини, яка може скористатися цими обставинами для захоплення українського ринку. У Метінвесту вважають, що спільна робота з урядом щодо відтермінування CBAM та захисту ринку є критично важливою для збереження галузі та її розвитку після війни.
Позначка: Метінвест
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним падінням порівняно з прибутком $179 млн у той самий період 2024 року. Виручка компанії скоротилася на 13% до $3,55 млрд. Основною причиною такого зниження є припинення роботи Покровської вугільної групи, яке призвело до втрати власного коксівного вугілля. Крім того, збитки було заподіяно зупинкою Інгулецького ГЗК та зниженням цін на сталь і руду. Україна відчула це найбільше, зниження продажів у країні склало 16%. На зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%, хоча в Північній Америці спостерігалося зростання завдяки експорту чавуну. Метінвест також зазнав значного зниження в гірничодобувному сегменті, але металургійний сегмент втримався завдяки продажам напівфабрикатів і готової продукції. Компанія зосереджується на оптимізації витрат і скороченні боргів, але визнає, що стоїть перед фінансовим тиском. Менеджмент вважає, що фінансова стійкість компанії під загрозою, але підтримується роботою ключових активів в Україні та диверсифікацією ринків збуту.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор компанії Метінвест, Олександр Мироненко, в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна висловив занепокоєння через необхідність відтермінування введення європейського вуглецевого мита CBAM для українських виробників. Він зазначив, що важливо мати можливість модернізувати обладнання і переходити до “зеленої” металургії, але в умовах війни це стає складним завданням. Мироненко висловив подяку уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM і закликав відтермінувати їх на час воєнного стану плюс додаткові 3-4 роки. Він також зазначив, що компанія оцінює витрати на “зелену” модернізацію своїх активів в Україні та спільних підприємствах на суму близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема наразі акцент робиться на розвиток Північного ГЗК та Каметсталі. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко розповів, що головний фокус інвестицій зараз спрямований на модернізацію Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальної машини. Також увага приділяється Каметсталі, де цього року виконано капремонт доменної печі та відновлено обладнання одного з конвертерів. У майбутньому планується повна реконструкція доменної печі на Каметсталі. Щодо Запоріжсталі, там наразі проводяться поточні ремонти через близькість фронту, але компанія вірить у масштабні інвестиції у відновлення інфраструктури після війни. Метінвест вже вклав понад 28 млрд гривень у українську економіку з початку 2022 року і також постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.
-
Метінвест збудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту
На одному з найгарячіших напрямків фронту почав працювати новий підземний шпиталь класу NATO Role 2. Про це у четвер, 4 вересня, повідомила пресслужба холдингу Метінвест, що збудував шпиталь.
“Група Метінвест завершила будівництво вдосконаленого підземного шпиталю класу NATO Role 2, який розташований на одному з найгарячіших напрямків фронту. Це вже другий стабпункт, створений у координації з медичними силами, в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Він зазнав конструкційних змін, зумовлених досвідом експлуатації першого шпиталю. В його побудову Метінвест вклав 21 мільйон гривень”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що новий шпиталь збудовано ближче до лінії зіткнення, додатково укріплено та захищено.
“Його занурили в землю глибше, ніж на 6 метрів, і укріпили додатковими шарами перекриттів. Одночасно тут може проходити до трьох операцій різної складності. Усім необхідним медичним обладнанням – швидкісними інфузійними помпами, рентген-апаратами, кисневими концентраторами, дефібриляторами тощо – шпиталь обладнано коштом армії. Порятунок життів бійців забезпечує бригада досвідчених медиків у складі травматолога, хірургів, анестезіологів, операційних медсестер та санітарів загальною чисельністю до 20 медиків”, – вказують автори повідомлення.
Базу другого підземного шпиталю утворює поєднання чотирьох модулів-“криївок” зі сталі Метінвесту: там розташовано операційний та стабілізаційний блоки, робоче приміщення та зону відпочинку медперсоналу. Загальна площа шпиталю становить 350 кв. м. За словами операційного директора групи Метінвест Олександра Мироненка, шпиталь сконструйовано за новим проєктом, створеним за рекомендаціями медичних сил.
“Завдяки експертизі в облаштуванні функціональних модульних “підземель” нам вдалося раціоналізувати простір, не втративши його функціональності та ефективності. Стабпункт вже працює і рятує життя українських захисників – це найголовніше”, – підкреслив він.
Своєю чергою, підполковник медичної служби Роман Кузів розповів про досвід, набутий при роботі першого підземного шпиталю.
“Перший підземний шпиталь, побудований Метінвестом, показав себе якнайкраще: за рік роботи бойові медики врятували понад 6 000 життів бійців. Але ми постійно шукаємо універсальну модель стабпункту для імплементації в будь-якій точці фронту на мапі маршрутів медичної евакуації. Наразі ми реалізували оптимальний концепт на другому підземному шпиталі, який зможе приймати поранених різного ступеня важкості”, – зазначив він.
В Метінвесті додали, що холдинг профінансував виготовлення, транспортування, монтаж, облаштування шпиталю, а також оснащення побутовою технікою та усіма необхідними в польових умовах системами життєзабезпечення стабпункту.
“Шпиталь забезпечено питною та технічною водою, електрикою, вентиляцією, каналізацією, джерелами резервного живлення, кліматичною технікою тощо”, – підкреслили в пресслужбі, додавши, що загальна допомога Метінвесту Україні від початку повномасштабного вторгнення становить 9,3 млрд грн, з них 4,9 млрд грн – допомога армії в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. -
У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими. -
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Український Метінвест постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії
Український холдинг Метінвест, який володіє британським прокатним заводом Spartan UK, уклав контракт на постачання 1600 тонн сталевих листів для будівництва атомної електростанції Sizewell C у Великій Британії. Перша партія з 800 тонн буде доставлена в серпні, а решта – у третьому кварталі 2025 року. Цей проєкт є одним з найбільших у галузі енергетики в Великій Британії за останні десятиліття. АЕС Sizewell C планує забезпечити чисту енергію для 6 мільйонів домівок та створити до 10 000 робочих місць на піку будівництва.
-
У Метінвесті назвали фактори, які заважають промисловості України
Директор з маркетингу групи Метінвест Володимир Жуков на Українсько-японському форумі у Токіо висловив обурення обмежувальними заходами, проблемами з фінансуванням та введенням мит на кшталт європейського вуглецевого податку, які утруднюють відновлення промисловості в Україні після воєнного вторгнення Росії. Він підкреслив важливість міжнародної співпраці у протидії цим викликам, зазначивши необхідність залучення інвестицій та фінансування, а також підтримку у зупиненні агресора. Жуков також поділився досвідом залучення фінансування під час війни, вказавши на важливість міжнародної співпраці у знаходженні рішень для забезпечення доступних кредитних ставок. Крім того, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев зазначив про необхідність страхування від воєнних загроз як інструменту зменшення країнового ризику, що може бути реалізовано через створення відповідного агентства, яке компенсуватиме витрати на страхування через глобальних перестраховиків для компаній, що працюють в Україні.