Позначка: Метінвест

  • У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке запрацює з 2026 року, може сильно вразити українську економіку. Він наголосив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист внутрішнього ринку, ніж на екологію. Водовіз зауважив, що введення цього мита може призвести до значного скорочення ВВП України, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення мита через складну ситуацію в країні. Крім того, Водовіз підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства в процесі декарбонізації.

  • Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест

    Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест

    Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
    За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
    “Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
    Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
    “Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
    Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
    Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
    “Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
    Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми.

  • Метінвест збудував для військових перший підземний навчальний заклад

    Метінвест збудував для військових перший підземний навчальний заклад

    Українська компанія Метінвест побудувала перший підземний навчальний заклад для військових. Об’єкт зі сталі групи Метінвест побудовано за концепцією відбудови країни “Сталева мрія” та мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова. Інвестиції в цей об’єкт становлять 16 млн грн. Підземне укриття має площу майже 100 кв. м і складається з готових сталевих модулів. Приміщення може легко трансформуватися для проведення різних видів занять. Метінвест також побудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту, враховуючи досвід першого шпиталю. Компанія розробила понад 200 готових проєктів будівель на основі сталевих елементів, які можуть бути адаптовані для будь-якої громади та почати будівництво відразу після залучення коштів.

  • У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК

    У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК

    Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
    За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
    “Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
    Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
    Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
    “Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
    Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
    Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
    Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн.

  • У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості

    У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості

    Дефіцит кадрів у промисловості можна подолати лише в партнерстві бізнесу та держави – адже навіть якщо зарплати будуть вище ринкових, працівники потребуватимуть державних житлових програм та бронювання. Про це сказала директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук на форумі Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки України, який відбувся в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 27 жовтня.
    За словами Петрук, на підприємствах Метінвесту нині відкрито близько 4 тисяч вакансій, а понад 8 тисяч працівників служать у ЗСУ. Загалом із 2014 року через армію пройшли понад 11 тисяч співробітників компанії, з яких близько тисячі вже повернулися до роботи.
    “Ми готові брати на роботу всіх ветеранів. Це не проєкт, а частина нашого сьогодення. Ми відчуваємо нестачу не лише кількісно, а й за якістю спеціалістів”, – зазначила вона.
    Наразі Метінвест співпрацює з Міністерством ветеранів у межах програми працевлаштування військових, а також пропонує конкурентну оплату праці – вищу за середню по регіону, розповіла вона. Але цього недостатньо, щоб повернути людей.
    “Ми готові навчати за власний кошт, але бізнес не може робити все сам. Потрібні державні програми соціального житла, підтримка у бронюванні кадрів і стабільна освітня політика. Тільки спільно ми створимо win-win ситуацію – для бізнесу, працівників і держави”, – наголосила Петрук.
    Метінвест також співпрацює з Міністерством освіти і науки, допомагаючи узгоджувати освітні програми з реальними потребами ринку праці. У компанії вже спланували потребу у фахівцях на п’ять років уперед та сформували корпоративне замовлення для відкритого групою вишу Метінвест Політехніка.
    “Ми проаналізували освітні програми й визначили, які спеціальності нам знадобляться для розвитку компанії. Це дозволить готувати фахівців, які відповідатимуть потребам економіки майбутнього”, – заявила Петрук.
    Вона розповіла, що підприємства Метінвесту, які працюють у прифронтових регіонах – Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському – нині працевлаштовують усіх охочих. А планування виробництва тепер залежить не від наявності сировини, а від кількості людей. Тож тепер компанія перебудувала систему підготовки кадрів, скоротивши терміни навчання.

  • Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості

    Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості

    На Київському міжнародному економічному форумі керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив думку, що відродження української промисловості потребує підтримки великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Він зауважив, що потрібно залучати великі інвестиції, створювати глобальну індустріальну політику, яка б сприяла розвитку промисловості, а також робити промисловість привабливою для молоді. Однією з проблем є брак кадрів через мобілізацію та виїзд молодих спеціалістів за кордон. Водовіз закликав уряд утримувати людей в країні навіть під час війни, а також вирішити питання непередбачуваності тарифної політики.

  • Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ

    Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ

    Компанія Метінвест стала однією з десяти найбільших приватних платників податків українського бюджету за версією видання Delo.ua. У 2024 році Метінвест сплатив 19,8 млрд грн податків, а за перші шість місяців 2025-го – 9,3 млрд грн. Усього компанії, які увійшли до першої сотні, сплатили понад 503 млрд грн податків за 2024 рік, що є важливим джерелом доходів для українського бюджету. У рейтинг також увійшли інші відомі компанії, такі як Philip Morris Україна, BAT Україна, ДТЕК, АТБ, ОККО та інші.

  • Метінвест увійшов до 30 найкращих роботодавців для ветеранів – ЗМІ

    Метінвест увійшов до 30 найкращих роботодавців для ветеранів – ЗМІ

    Група Метінвест увійшла до топ-30 найкращих роботодавців для ветеранів в Україні за версією Forbes Ukraine. У компанії працює близько 1000 демобілізованих співробітників, а бюджет програм підтримки ветеранів становить близько $550 тис. Ветерани можуть отримувати вищу освіту, підвищувати кваліфікацію та проходити програми психофізичної реабілітації в компанії. Також в Метінвесті є спеціальні програми перекваліфікації та психологічної допомоги для ветеранів. Ветерани компанії можуть брати участь у різних заходах, серед яких відпочинок для дітей та заняття для ментального відновлення. У Метінвесті також працює багато військовослужбовців, які відповідають за реінтеграцію ветеранів на робоче місце.

  • У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва

    У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва

    Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
    Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
    “Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
    Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
    “Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
    Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
    За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.

  • У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі

    У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі

    Українська промисловість відіграє ключову роль у стійкій економіці та надійній обороні країни. Під час першого міжнародного форуму United by Mining у Києві, начальник управління координації зовнішніх проєктів Метінвесту Сергій Скорбун висловив думку, що добувна галузь повинна розглядатися як основа виробництва, а не лише як джерело сировини. Він підкреслив важливість глобальної підтримки української промисловості для забезпечення обороноздатності країни. Метінвест вже сплатив значну суму податків та надав допомогу на оборону, допомагаючи ЗСУ постачанням сталевих виробів. Скорбун вказав на необхідність системної підтримки держави для вирішення проблем у добувній галузі, таких як прогнозована тарифна й податкова політика, торгова дипломатія, фінансування та кваліфіковані кадри. Також було висловлено занепокоєння щодо ефективності державних монополій у логістиці, зокрема Укрзалізниці.