На Київському міжнародному економічному форумі керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив думку, що відродження української промисловості потребує підтримки великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Він зауважив, що потрібно залучати великі інвестиції, створювати глобальну індустріальну політику, яка б сприяла розвитку промисловості, а також робити промисловість привабливою для молоді. Однією з проблем є брак кадрів через мобілізацію та виїзд молодих спеціалістів за кордон. Водовіз закликав уряд утримувати людей в країні навіть під час війни, а також вирішити питання непередбачуваності тарифної політики.
Позначка: Метінвест
-
Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ
Компанія Метінвест стала однією з десяти найбільших приватних платників податків українського бюджету за версією видання Delo.ua. У 2024 році Метінвест сплатив 19,8 млрд грн податків, а за перші шість місяців 2025-го – 9,3 млрд грн. Усього компанії, які увійшли до першої сотні, сплатили понад 503 млрд грн податків за 2024 рік, що є важливим джерелом доходів для українського бюджету. У рейтинг також увійшли інші відомі компанії, такі як Philip Morris Україна, BAT Україна, ДТЕК, АТБ, ОККО та інші.
-
Метінвест увійшов до 30 найкращих роботодавців для ветеранів – ЗМІ
Група Метінвест увійшла до топ-30 найкращих роботодавців для ветеранів в Україні за версією Forbes Ukraine. У компанії працює близько 1000 демобілізованих співробітників, а бюджет програм підтримки ветеранів становить близько $550 тис. Ветерани можуть отримувати вищу освіту, підвищувати кваліфікацію та проходити програми психофізичної реабілітації в компанії. Також в Метінвесті є спеціальні програми перекваліфікації та психологічної допомоги для ветеранів. Ветерани компанії можуть брати участь у різних заходах, серед яких відпочинок для дітей та заняття для ментального відновлення. У Метінвесті також працює багато військовослужбовців, які відповідають за реінтеграцію ветеранів на робоче місце.
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. -
У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі
Українська промисловість відіграє ключову роль у стійкій економіці та надійній обороні країни. Під час першого міжнародного форуму United by Mining у Києві, начальник управління координації зовнішніх проєктів Метінвесту Сергій Скорбун висловив думку, що добувна галузь повинна розглядатися як основа виробництва, а не лише як джерело сировини. Він підкреслив важливість глобальної підтримки української промисловості для забезпечення обороноздатності країни. Метінвест вже сплатив значну суму податків та надав допомогу на оборону, допомагаючи ЗСУ постачанням сталевих виробів. Скорбун вказав на необхідність системної підтримки держави для вирішення проблем у добувній галузі, таких як прогнозована тарифна й податкова політика, торгова дипломатія, фінансування та кваліфіковані кадри. Також було висловлено занепокоєння щодо ефективності державних монополій у логістиці, зокрема Укрзалізниці.
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
Згідно з операційним директором Метінвесту Олександром Мироненком, впровадження з січня 2026 року європейського вуглецевого мита СВАМ може створити серйозні проблеми для українських підприємств. Вони можуть втратити конкурентність, а імпортери можуть спробувати захопити внутрішній ринок. Щоб уникнути цього, Мироненко зазначив, що разом з урядом працюють над тим, щоб відтермінувати запровадження механізму CBAM для України. Він підкреслив, що після війни важливо буде відновити виробництво, здійснити інвестиції та відповідати екологічним стандартам ЄС. Також він застеріг, що після впровадження вуглецевого мита важливо буде захищати внутрішній ринок від імпорту, особливо від продукції з Туреччини, яка може скористатися цими обставинами для захоплення українського ринку. У Метінвесту вважають, що спільна робота з урядом щодо відтермінування CBAM та захисту ринку є критично важливою для збереження галузі та її розвитку після війни.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним падінням порівняно з прибутком $179 млн у той самий період 2024 року. Виручка компанії скоротилася на 13% до $3,55 млрд. Основною причиною такого зниження є припинення роботи Покровської вугільної групи, яке призвело до втрати власного коксівного вугілля. Крім того, збитки було заподіяно зупинкою Інгулецького ГЗК та зниженням цін на сталь і руду. Україна відчула це найбільше, зниження продажів у країні склало 16%. На зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%, хоча в Північній Америці спостерігалося зростання завдяки експорту чавуну. Метінвест також зазнав значного зниження в гірничодобувному сегменті, але металургійний сегмент втримався завдяки продажам напівфабрикатів і готової продукції. Компанія зосереджується на оптимізації витрат і скороченні боргів, але визнає, що стоїть перед фінансовим тиском. Менеджмент вважає, що фінансова стійкість компанії під загрозою, але підтримується роботою ключових активів в Україні та диверсифікацією ринків збуту.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор компанії Метінвест, Олександр Мироненко, в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна висловив занепокоєння через необхідність відтермінування введення європейського вуглецевого мита CBAM для українських виробників. Він зазначив, що важливо мати можливість модернізувати обладнання і переходити до “зеленої” металургії, але в умовах війни це стає складним завданням. Мироненко висловив подяку уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM і закликав відтермінувати їх на час воєнного стану плюс додаткові 3-4 роки. Він також зазначив, що компанія оцінює витрати на “зелену” модернізацію своїх активів в Україні та спільних підприємствах на суму близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема наразі акцент робиться на розвиток Північного ГЗК та Каметсталі. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко розповів, що головний фокус інвестицій зараз спрямований на модернізацію Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальної машини. Також увага приділяється Каметсталі, де цього року виконано капремонт доменної печі та відновлено обладнання одного з конвертерів. У майбутньому планується повна реконструкція доменної печі на Каметсталі. Щодо Запоріжсталі, там наразі проводяться поточні ремонти через близькість фронту, але компанія вірить у масштабні інвестиції у відновлення інфраструктури після війни. Метінвест вже вклав понад 28 млрд гривень у українську економіку з початку 2022 року і також постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.