Генеральний директор комбінату Каметсталь Олександр Третьяков висловив обурення щодо зростання тарифів на залізничні перевезення та електроенергію, яке може серйозно позначитися на конкурентоспроможності української металургії. Він зауважив, що підвищення тарифів Укрзалізниці негативно вплине на виробництво сталі, оскільки вже зараз вони вищі, ніж у деяких країнах Європи. Третьяков запропонував виділити компенсації з державного бюджету для підтримки промисловості. Також він попередив про загрозу демпінгу та ризики експорту металобрухту без його подальшої переробки в Україні. Висловивши занепокоєння, Третьяков закликав уряд удосконалити тарифну та податкову політику для захисту вітчизняного виробника від загроз зовнішнього ринку.
Позначка: Металургія
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
Згідно з операційним директором Метінвесту Олександром Мироненком, впровадження з січня 2026 року європейського вуглецевого мита СВАМ може створити серйозні проблеми для українських підприємств. Вони можуть втратити конкурентність, а імпортери можуть спробувати захопити внутрішній ринок. Щоб уникнути цього, Мироненко зазначив, що разом з урядом працюють над тим, щоб відтермінувати запровадження механізму CBAM для України. Він підкреслив, що після війни важливо буде відновити виробництво, здійснити інвестиції та відповідати екологічним стандартам ЄС. Також він застеріг, що після впровадження вуглецевого мита важливо буде захищати внутрішній ринок від імпорту, особливо від продукції з Туреччини, яка може скористатися цими обставинами для захоплення українського ринку. У Метінвесту вважають, що спільна робота з урядом щодо відтермінування CBAM та захисту ринку є критично важливою для збереження галузі та її розвитку після війни.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним падінням порівняно з прибутком $179 млн у той самий період 2024 року. Виручка компанії скоротилася на 13% до $3,55 млрд. Основною причиною такого зниження є припинення роботи Покровської вугільної групи, яке призвело до втрати власного коксівного вугілля. Крім того, збитки було заподіяно зупинкою Інгулецького ГЗК та зниженням цін на сталь і руду. Україна відчула це найбільше, зниження продажів у країні склало 16%. На зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%, хоча в Північній Америці спостерігалося зростання завдяки експорту чавуну. Метінвест також зазнав значного зниження в гірничодобувному сегменті, але металургійний сегмент втримався завдяки продажам напівфабрикатів і готової продукції. Компанія зосереджується на оптимізації витрат і скороченні боргів, але визнає, що стоїть перед фінансовим тиском. Менеджмент вважає, що фінансова стійкість компанії під загрозою, але підтримується роботою ключових активів в Україні та диверсифікацією ринків збуту.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор компанії Метінвест, Олександр Мироненко, в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна висловив занепокоєння через необхідність відтермінування введення європейського вуглецевого мита CBAM для українських виробників. Він зазначив, що важливо мати можливість модернізувати обладнання і переходити до “зеленої” металургії, але в умовах війни це стає складним завданням. Мироненко висловив подяку уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM і закликав відтермінувати їх на час воєнного стану плюс додаткові 3-4 роки. Він також зазначив, що компанія оцінює витрати на “зелену” модернізацію своїх активів в Україні та спільних підприємствах на суму близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема наразі акцент робиться на розвиток Північного ГЗК та Каметсталі. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко розповів, що головний фокус інвестицій зараз спрямований на модернізацію Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальної машини. Також увага приділяється Каметсталі, де цього року виконано капремонт доменної печі та відновлено обладнання одного з конвертерів. У майбутньому планується повна реконструкція доменної печі на Каметсталі. Щодо Запоріжсталі, там наразі проводяться поточні ремонти через близькість фронту, але компанія вірить у масштабні інвестиції у відновлення інфраструктури після війни. Метінвест вже вклав понад 28 млрд гривень у українську економіку з початку 2022 року і також постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.
-
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Російські металурги звітують про мільярдні збитки – ЦПД
Російська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема у липні виробництво впало на 10,2% проти аналогічного періоду минулого року. Про це інформує Центр протидії дезінформації.
Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.
Обвал зафіксовано на ключових підприємствах галузі.
Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, Мечел зменшив продажі на 11%, Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів.
Загалом, російські підприємства звітують про мільярдні збитки.
“Причини падіння очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції”, – пояснили у ЦПД. -
У Метінвесті розповіли про будівництво на Північному ГЗК
У Кривому Розі на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) розпочато будівництво сучасного гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення. На цей проєкт німецький Deutsche Bank надав кредит у розмірі 23,6 млн євро. Раніше Метінвест розробив проєкт цієї споруди, але через війну будівництво було призупинено. У липні 2024 року компанія вирішила відновити роботи. Наразі будівельники працюють над улаштуванням основи та ростверків, які забезпечать міцність споруд. Однак головною проблемою є брак кваліфікованих спеціалістів через війну. Попри це, планують завершити роботи до кінця 2027 року, що відкриє нові можливості для підприємства.
-
Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції
Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
“Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року.