У 2025 році металургійні підприємства групи Метінвест запустили виробництво 11 нових видів продукції, з них три види виробляються на комбінаті Запоріжсталь. Нові продукти включають напівфабрикати, сортовий прокат, гарячекатаний рулонний та листовий прокат, а також холоднокатаний прокат. Крім того, на Каметсталі почали виробляти безперервнолите заготовки для трубного прокату, арматурну сталь для Польщі та Румунії, а також молольні кулі для гірничо-металургійної промисловості. На Запоріжсталі розпочали виробництво нових типорозмірів рулонного та холоднокатаного прокату за європейськими стандартами, які використовуються в будівництві та машинобудуванні. Розвиток нової продукції під час війни є важливою стратегією для збереження промислової спроможності та підготовки до відновлення економіки України після війни. За всю тривалість війни групі Метінвест вдалося налагодити випуск 433 видів нової продукції.
Позначка: Металургія
-
У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України
Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
“Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
“Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков. -
Програму Метінвесту із залучення молоді визнали найкращою в Україні
Група Метінвест отримала національну премію HR Brand Україна за проєкт Steel Force, який спрямований на залучення та повернення молоді до праці в Україні. Крім того, їхня програма розвитку кроскультурних навичок увійшла до фіналу премії в номінації Культурний код компанії. Програма стажування Steel Force була запущена для українських студентів, які навчаються у Великій Британії з метою надати їм можливість побудувати кар’єру в міжнародній компанії та допомогти в розвитку гірничо-металургійного комплексу в Україні. Понад 20 студентів пройшли оплачуване стажування в Метінвесті в Україні та за кордоном, працюючи у різних напрямках і отримуючи підтримку від досвідчених співробітників компанії. Усі ці зусилля спрямовані на інтеграцію молоді в корпоративну культуру та співпрацю з Україною. Крім Метінвесту, у премії брали участь ще 49 українських та міжнародних компаній з 70 HR-проєктами.
-
Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ
За даними GMC Center, у 2025 році в Україні спостерігалося зростання виробництва чавуну на 11,2% та металопрокату на 4,8%, але виплавка сталі скоротилася на 2,2%. За попередніми даними, такі показники є одними з найкращих у галузі з початку війни. Зауважується, що хоча обсяги виробництва залишаються нижчими, ніж до війни, зростання виробництва чавуну пов’язане з підвищеним попитом на сировину з зовнішніх ринків. Прогнозується, що у 2026 році виробництво сталі залишиться стабільним, але галузь може стикнутися з ризиками, такими як нові тарифні квоти ЄС та проблеми з енергопостачанням через ракетні атаки.
-
Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії
Металургійний комбінат Запоріжсталь зупинив всі виробничі процеси після масованої атаки російських дронів на Запорізьку область. Про це повідомила пресслужба підприємтва у четвер, 8 січня.
“Команда підприємства оперативно та злагоджено відреагувала на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечної зупинки обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих безпекових протоколів дозволили уникнути техногенних аварій унаслідок раптового знеструмлення”, – йдеться у повідомленні.
Наразі працівники комбінату зосереджені на стабілізації внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергопостачання на основних агрегатах виконуються регламентні роботи для підготовки до поетапного та безпечного відновлення виробництва, яке стане можливим лише після повного відновлення зовнішнього електропостачання.
У преслужбі нагадали, що наприкінці грудня Запоріжсталь вже переживала знеструмлення через російську атаку: тоді теж відбулася вимушена аварійна зупинка виробництва та перехід підприємства на альтернативні джерела живлення. Це дозволило безпечно зупинити виробничі процеси, уникнути техногенної аварії та мінімізувати вплив на довкілля. -
Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт
Компанія Метінвест планує збільшити виробництво сталі у 2026 році на 300-500 тис. тонн, використовуючи воєнний металобрухт як додаткове джерело сировини. Проте вони готові закуповувати брухт лише за умови повної безпеки та відповідності вимогам охорони праці. Генеральний директор компанії розповів, що в Україні наразі є дефіцит брухту через обставини війни, яка обмежила доступ до деяких територій та забруднила їх. Метінвест також розглядає можливість будівництва електродугових печей для виплавки електросталі в перспективі переходу до низьковуглецевої металургії, що вимагатиме більше металобрухту.
-
Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ
У період з січня по листопад 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2%, до 642,8 тис. тонн. Більшість цього обсягу, а саме 94%, було забезпечено імпортом з Польщі. Крім того, за цей період також імпортували 27,67 тис. тонн коксу з Індонезії та 13,06 тис. тонн із Чехії. Відзначається, що з 2013 по 2024 роки видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85%, оскільки багато шахт і коксохімічних підприємств залишилися на неконтрольованих територіях. За оцінками аналітиків, для забезпечення поточного рівня виробництва сталі та товарного чавуну Україні щорічно потрібно близько 3,2 млн тонн коксу.
-
Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.
Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.
Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.
-
Дрони атакували меткомбінат на Луганщині – ЗМІ
Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат у тимчасово окупованому Алчевську на Луганщині в п’ятницю, 5 грудня. Про це повідомили російські Telegram-канали, посилаючись на інформацію місцевих пабліків.
У соцмережах з’явилися відео прильотів безпілотників по окупованому місту.
Автор одного з них каже, що, ймовірно, один з дронів влучив у “кисневий” – скоріш за все, мовиться про кисневий цех Алчевського металургійного комбінату.
В Мережі також оприлюднили фото решток дрона.
Згодом було підтверджено удар по промзоні, але потерпілих нібито нема.
Окупаційна “влада” й досі не прокоментувала цю атаку безпілотників.
Увага! На відео чути російську обсценну лексику, 18+Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/Ye4fU415ca— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025
Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/0nvv1Aghph— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025
-
Метінвест оголосив про створення нової компанії
Група Метінвест оголосила про створення нової компанії Метінвест Машинері, яка об’єднала всі сервісні активи. Ця компанія поєднала ремонтні та сервісні підприємства в Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському. Метінвест Машинері спеціалізується на ремонті обладнання, виготовленні запчастин, механообробці та сервісному супроводі для підприємств металургійної, коксохімічної та гірничо-видобувної галузей. Ця трансформація була проведена у межах стратегії підвищення ефективності активів групи Метінвест. Основою нової структури став Запорізький ливарно-механічний завод, який був створений у 2016 році. Таким чином, компанія створила єдину платформу для роботи всіх ремонтних підприємств групи, зберігаючи робочі місця для трьох тисяч людей.