Лівий берег

Позначка: Литва

  • В Литві затримали оператора дрона, який літав поблизу аеропорту

    В Литві затримали оператора дрона, який літав поблизу аеропорту

    Чоловіка, який підняв дрон у забороненій для польотів зоні, коло аеропорту Вільнюса, затримали правоохоронці. Про це повідомляє месяцеве медіа LRT.
    Система Fly Safe Служби громадської безпеки (VST) 15 листопада о 12:00 зафіксувала зліт безпілотного літального апарату у зоні заборони польотів в районі вільнюського аеропорту.
    Співробітники Групи спеціальних завдань Служби громадської безпеки негайно виїхали на місце події. Хоча дрон незабаром зник з поля зору системи, екіпаж, визначивши адресу, затримав оператора дрона о 12:07.
    VST зв’язалася з Департаментом поліції та Службою аеронавігації. Польоти літаків на летовищі не припинялися.
    Затриманого оператора дрона передано Військовій поліції, проти нього порушено адміністративну справу. Чоловікові загрожує штраф від 400 до 800 євро.
    “За словами затриманого оператора, він думав, що в цьому місці запускати дрон можна. Однак нагадуємо, що незнання не звільняє від відповідальності”, – зазначили у Службі.
    а території Європейського Союзу затримали бойовика Росії, який, будучи громадянином України, перейшов на бік ворога та воював проти України. Затримання відбулося на кордоні з Литвою, куди чоловік намагався втекти як біженець. Затриманим виявився 33-річний оператор БпЛА, який запускав російські ударні дрони по Херсону.
    Литва планує створення новітньої системи знешкодження повітряних загроз

  • Литва планує створення новітньої системи знешкодження повітряних загроз

    Литва планує створення новітньої системи знешкодження повітряних загроз

    Литва активно розробляє нові технології для протидії повітряним загрозам після недавніх інцидентів із проникненням повітряних куль і дронів з території Білорусі. Про це повідомляє LRT.
    За словами віцеміністра економіки Паулюса Петраускаса, кілька десятків литовських компаній вже подали свої ідеї щодо інноваційних рішень для виявлення, моніторингу, ідентифікації та нейтралізації таких загроз. Найкращі пропозиції уряд планує відібрати протягом найближчих двох тижнів, а розробку технологій очікують завершити упродовж шести місяців.
    Петраускас зазначив у коментарі LRT RADIO, що влада готує додаткові заходи для підтримки розробників. Паралельно Міністерство внутрішніх справ формує технічні вимоги для майбутніх закупівель, що дозволить провести випробування й інтегрувати нові рішення у наявні системи. На це, за його оцінками, знадобиться від трьох до шести місяців.
    Частина запропонованих систем уже випробовувалася в Україні в інших сферах, але може бути адаптована й для литовських потреб. Інші пропозиції є абсолютно новими, і їхнє поєднання, за словами урядовця, може забезпечити ефективну відповідь на загрози.
    Петраускас додав, що аналогічні проблеми раніше фіксували переважно лише Південна Корея та Ізраїль, що ускладнює пошук готових рішень: їх фактично доводиться створювати з нуля.
    На початку місяця уряд отримав 35 заявок із пропозиціями щодо захисту повітряного простору, після того як контрабандні повітряні кулі та інші об’єкти спричинили перебої в роботі Вільнюського аеропорту. Автори найперспективніших рішень отримають премії загальною сумою 1 мільйон євро.

  • РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    Підрозділ спецпризначенців Балтійського флоту РФ провів у Калінінградській області навчання із висадкою парашутного десанту та відпрацюванням захоплення полонених. Військові десантувалися з вертольота Мі-8. Про це повідомляє TMT з посиланням на пресслужбу флоту.

    Після приземлення спецпризначенці відпрацьовували “навички захоплення полонених, ведення розвідувальних дозорів та способи виведення з ладу комунікацій умовного противника”. Десантування виконували групами до 20 військових із висоти 800 метрів у повній бойовій екіпіровці.

    Також під час навчань застосовували приціли нічного бачення та коптерні безпілотники.

    Маневри відбуваються на тлі зростання занепокоєння західних країн через військову активність Росії в регіоні. Раніше глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини попереджав, що Москва може вдатися до провокації у країнах Балтії за сценарієм, схожим до анексії Криму – із використанням сил без розпізнавальних знаків.

    У лютому данська розвідка заявляла, що Росія теоретично здатна розпочати широкомасштабну війну в Європі протягом п’яти років. Генсек НАТО Марк Рютте та начальник Генштабу Франції Фаб’єн Мандон також попереджали про можливість агресії РФ у найближчі роки.

    Росія тим часом нарощує військову інфраструктуру вздовж кордонів із Фінляндією та країнами Балтії, модернізує залізничні шляхи та будує оборонні споруди. За оцінками західних спецслужб, відновлений у 2024 році Ленінградський військовий округ розглядають як потенційний плацдарм для протистояння з НАТО.

    Раніше РФ та Білорусь спільні військові навчання Захід-2025, які з-поміж іншого мали стратегічну мету – відпрацювання захоплення так званого Сувалкського коридору – території між Польщею та Литвою, що з’єднує Білорусь із Калінінградською областю.

  • Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
    Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
    На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
    “Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
    За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
    Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
    Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.

  • У Литві затримали бойовика РФ, який під виглядом біженця втік до ЄС

    У Литві затримали бойовика РФ, який під виглядом біженця втік до ЄС

    На території Європейського Союзу затримали бойовика Росії, який, будучи громадянином України, перейшов на бік ворога та воював проти нашої держави. Про це повідомила пресслужба СБУ у четвер, 13 листопада.

    Затримання відбулося на кордоні з Литвою, куди чоловік намагався втекти як біженець. Затриманим виявився 33-річний оператор БпЛА, який запускав російські ударні дрони по Херсону.

    Чоловік є уродженцем Сумщини, але після тимчасової анексії Криму, виїхав на територію півострова, оформив там російський паспорт, вступив до путінської партії Єдина Росія і добровільно уклав контракт з Міноборони Росії.

    Згодом фігурант пройшов тренувальні збори на полігоні та склав присягу на вірність РФ. У лавах російської армії його призначили оператором безпілотних систем та відправили воювати на південний фронт України.

    Оцінивши ризики участі в боях проти Сил оборони України, бойовик втік з вогневих позицій, а потім – до Євросоюзу. На території ЄС чоловік планував за допомогою свого українського паспорта оформити статус біженця і “залягти на дно”.

    За матеріалами контррозвідки СБУ та Департаменту карного розшуку Нацполіції литовські колеги викрили бойовика на кордоні і передали українській стороні для здійснення правосуддя.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Пілот без кваліфікації керував пасажирськими літаками в Європі

    Пілот без кваліфікації керував пасажирськими літаками в Європі

    Скандал із пілотом, який кілька місяців літав із пасажирами, видаючи себе за капітана авіалайнера розслідують у Європі. Чоловік з ініціалами L.A.B., який працював у литовській авіакомпанії Avion Express, підробив документи та дістав посаду командира екіпажу, хоча насправді мав кваліфікацію лише другого пілота. Про це повідомляє профільне видання Aero Telegraph.
    За даними видання, він встиг виконати десятки рейсів Європою з сотнями пасажирів на борту.
    Торік чоловік начебто працював першим пілотом в індонезійській авіакомпанії Garuda.
    “Недавно нам стали відомі відомості, що ставить під сумнів його професійний досвід. Ми одразу розпочали внутрішню перевірку”, – заявили в Avion Express.
    Чоловік міг також управляти літаками дочірньої компанії Lufthansa – Eurowings, для якої Avion Express надає екіпажі та літаки.
    Представник Eurowings заявив у коментарі німецькому таблоїду BILD, що в компанії тепер проводиться перевірка.
    Avion Express має більш як 50 літаків Airbus A320 та A321, які виконують рейси для європейських перевізників, включаючи easyJet, LOT та SunExpress.

  • Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
    Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
    За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
    “Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
    Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
    Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
    “Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
    Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
    “Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.

  • Білорусь пригрозила заходами щодо литовського транспорту

    Білорусь пригрозила заходами щодо литовського транспорту

    Білорусь погрожує вжити заходів щодо литовського транспорту, який залишився на її території через закриття кордону Литвою. Понад 1100 вантажівок литовських перевізників опинилися в Білорусі після введення Литвою одностороннього закриття пунктів пропуску на кордоні. Білорусь перемістила ці вантажівки на спеціальні стоянки і дозволила водіям покинути їх та повернутися до Литви до відновлення роботи кордону. У своїй заяві МЗС Білорусі звинувачує литовську владу у політизації та необдуманих рішеннях, які призвели до цієї ситуації. Білорусь також залишає за собою право вжити всіх законних заходів щодо транспорту, який залишився на її території.

  • Аеропорт у Вільнюсі зупиняв роботу через повітряні кулі з Білорусі

    Аеропорт у Вільнюсі зупиняв роботу через повітряні кулі з Білорусі

    Увечері 9 листопада білоруські контрабандисти випустили повітряні кулі, які тимчасово перешкодили роботі Вільнюського аеропорту. Десять таких об’єктів було виявлено на радарах, один з них становив загрозу для безпеки польотів. Через це польоти були призупинені, але пізніше аеропорт відновив роботу. Чотири рейси були затримані, а близько 600 пасажирів відчули незручності. Також було зафіксовано інші повітряні кулі поблизу кордону з Білоруссю, але вони не становили загрози. Подібні інциденти вже траплялися раніше, що призвело до тимчасового закриття кордону Литви з Білоруссю.

  • На кордоні Білорусі з Польщею утворилась величезна черга з вантажівок

    На кордоні Білорусі з Польщею утворилась величезна черга з вантажівок

    На одному з пунктів пропуску на кордоні між Білоруссю і Польщею понад 3000 вантажівок стоять у черзі, а чекання може тривати до чотирьох днів. Зазвичай за день пропускають близько 650 транспортних засобів, але черга зросла до тисячі вантажівок. Ця ситуація виникла після рішення Литви закрити кордон з Білоруссю через інциденти з метеокулями, що вплинули на роботу аеропорту Вільнюса.