Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію.
Позначка: Литва
-
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
-
Литва оголосила про вихід з угоди про заборону протипіхотних мін
Литва офіційно повідомила ООН про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Про це у п’ятницю, 27 червня, поінформував міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соціальній мережі X.
Він підкреслив, що “це рішення було непростим в ухваленні”. Проте Литва “не має ілюзій щодо того, що Росія є довгостроковою екзистенційною загрозою для Європи”. За таких обставин балтійська держава “використає усі засоби для захисту свого народу та кожного дюйму території НАТО”.
Будріс додав, що Вільнюс залишається відданим принципу відповідальної оборони та міжнародному гуманітарному праву, включно із захистом цивільних.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили Латвія та Фінляндія.
А днями повідомлялося, що Польща також виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін -
Голова МЗС Литви першим з іноземних урядовців відвідав Херсон
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс став першим іноземним міністром, який відвідав Херсон після його деокупації восени 2022 року. Він побував у місті разом з українським колегою Андрієм Сибігою. Про це голова українського МЗС написав в Х.
Під час візиту міністри відвідали об’єкт критичної інфраструктури, підземні школу та пологовий будинок та вшанували пам’ять захисників Херсона.
Посадовці поспілкувалися з жителями Херсона, зустрілися з місцевою владою, обговорили нагальні потреби та зосередилися на конкретних кроках для збільшення міжнародної допомоги місту.
“Руїни, зруйновані міста, школи, лікарні та розбиті життя. “Сафарі на людей”, інтенсивні обстріли та атаки дронів – сотні вбитих і тисячі поранених. Це реальність, з якою сьогодні живуть жителі Херсона”, – зазначив своєю чергою глава МЗС Литви в Х.
За його словами, крім Херсонської області, вони з Сибігою також відвідали Миколаївську область.
“Скрізь, куди ми приїжджали, ми бачили нелюдську жорстокість і злочини російської агресії. І це відбувається у XXI столітті… Усі відповідальні за злочини проти людяності мають бути притягнуті до відповідальності та постати перед судом. Безкарність веде лише до ще більшої агресії та жорстокості”, – наголосив Будріс.Together with my Lithuanian colleague and Ukraine’s brave friend @BudrysKestutis we visited Kherson and the region.Kestutis became the first foreign minister to visit the city since its de-occupation in autumn 2022. This is a powerful sign of solidarity with our people amid… pic.twitter.com/ahvK1iKowv— Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) June 10, 2025
Devastation, destroyed cities, schools, hospitals and broken lives. #HumanSafary, heavy shelling and drones’ attacks – hundreds killed and thousands injured. This is reality what people of #Kherson live with today.With my colleague and friend 🇺🇦 FM @andrii_sybiha we visited… pic.twitter.com/eb23wk1RER— Kęstutis Budrys (@BudrysKestutis) June 10, 2025 Як ми писали, 5 червня росіяни двічі за день вдарили КАБами по будівлі Херсонської ОДА і повністю її зруйнували. Наразі відомо про трьох постраждалих.
Зеленський про удар РФ по Херсону: Хворі істоти -
Умєров провів зустріч з главою МЗС Литви
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що під час зустрічі в Києві обговорив з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом розбудову оборонно-промислового партнерства та довгострокову підтримку України.
“Був радий зустрітись з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом. Ключовий фокус – довгострокова підтримка України та розбудова оборонно-промислового партнерства”, – зазначив він.
Умєров заявив, що сторони окреслили пріоритети, зокрема спільні проєкти у сферах протиповітряної оборони, далекобійних систем, бронетехніки та виробництва боєприпасів.
“Литва вже долучилася до фінансування українських далекобійних спроможностей. Обговорили подальше розширення співпраці у сфері deep strike”, – додав він.
За словами Умєрова, під час зустрічі говорили про перспективи спільних закупівель, локалізації виробництва та використання інструменту SAFE для масштабних промислових проєктів.
Як зауважив глава Міноборони, представник української розвідки поінформував литовських партнерів про безпекову ситуацію.
“Росія не демонструє готовності до тривалого припинення вогню – навпаки, продовжує ескалацію. Тому важливо посилювати санкційний тиск задля примусу агресора до справедливого миру”, – наголосив він. -
Глава МЗС Литви прибув з візитом до Києва
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс прибув до Києва для зустрічей з українськими колегами та високопосадовцями. Під час візиту планується обговорення питань безпеки України, військової, дипломатичної та фінансової допомоги, а також процесу євроінтеграції країни та заходів щодо стримування Росії. Це вже третій візит міністра до України з моменту його призначення на цю посаду.
-
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Парламентські комітети країн Балтії – Естонії, Литви та Латвії – випустили спільне звернення, в якому закликають підтримати Україну в боротьбі з російською агресією та долучення до Європейського Союзу та НАТО. Вони вважають, що перемога України сприятиме миру в Європі та збереже міжнародний порядок. Крім того, комітети підтримують членство України в ЄС і НАТО, закликають до відповідальності російське керівництво за воєнні злочини та віддачу всіх тимчасово окупованих територій. Вони також обіцяють продовжувати дипломатичні зусилля для ізоляції Росії та розширення санкцій.
-
Зеленський прибув на cаміт у Вільнюсі
Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Литви, міста Вільнюс, для участі у Саміті країн Бухарестської дев’ятки та Нордичних країн. На цьому саміті плануються двосторонні зустрічі з іншими учасниками. Президент Литви Гітанас Науседа проведе саміт, на який запросив глав держав східного та північного флангів НАТО. На зустрічі обговорюватимуться питання зміцнення безпеки та оборони східного флангу Альянсу, а також підготовка до майбутнього саміту НАТО у Гаазі. Підтримка України також буде обговорюватися з президентом Зеленським.
-
У Литві запевнили, що Балтійські країни ніколи не визнають анексію Криму
Учасник міжнародного безпекового форуму в Одесі, литовський депутат Емануеліс Зінгеріс, заявив, що країни Балтії ніколи не визнають захоплення Росією Криму. Він наголосив, що навіть якщо США вимагатимуть такої визнання, країни Балтії не погодяться з цим, бо це загрожує їхній власній безпеці. Зінгеріс також зазначив, що країни Балтії мали досвід російської окупації протягом 50 років і зараз вони підтримують незалежність України. Він закликав європейські країни вшановувати пам’ять про боротьбу за свободу, наприклад, відкривати пам’ятні місця у містах згадками про бої за незалежність України. Крім того, у Меджлісі кримськотатарського народу підтвердили, що Крим є невід’ємною частиною України, незважаючи на окупацію росіянами.
-
Литва готує інструкторів громадянського спротиву
Більше 30 досвідчених освітян у Литві пройшли навчання з громадянського спротиву, першої допомоги та дій у надзвичайних ситуаціях. Вони стали інструкторами і будуть передавати свої знання громадянам під час спеціальних тренінгів. Це є частиною програми створення Інструкторських сил, які мають підвищити стійкість суспільства. Освітяни навчилися планувати евакуацію, реагувати на загрози та надавати першу медичну допомогу. Перші тренінги для учителів відбудуться в червні в чотирьох містах, а до кінця року заплановано провести щонайменше 75 таких заходів.
-
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, що була спричинена режимом Олександра Лукашенка. Країна вимагає понад 200 мільйонів євро компенсації за зроблені витрати на будівництво фізичного бар’єру на кордоні, посилення систем спостереження та розгортання прикордонників. Литва вважає, що Білорусь сприяла напливу мігрантів, організовуючи їхню транспортацію та розміщення. Польща може також приєднатися до позову Литви. Дев’ять країн ЄС підписали відкритий лист з закликом переосмислити тлумачення Європейської конвенції з прав людини у контексті міграційних викликів, щоб дозволити країнам-членам ефективно реагувати на використання мігрантів як інструменту тиску.