У Латвії ухвалили закон, що забороняє державним службовцям та депутатам Сейму відвідувати Росію та Білорусь. Таке рішення прийняв Сейм країни у третьому читанні, у четвер, 12 червня, повідомляє Delfi.
“Заборона покликана зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, які можуть походити з боку обох держав”, – пояснюэ видання.
Обмеження стосуються не лише посадовців органів державного управління, а й осіб, які мають доступ до державної таємниці, а також працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і юстиції, митної та податкової міліції, дипломатичної та консульської служби, прокуратури, судових установ й інших структур.
Голова Комісії з національної безпеки Сейму Айнарс Латковскіс пояснив, що Росія і Білорусь дедалі активніше займаються розвідувальною діяльністю проти Латвії, і для цього можуть використати будь-якого латвійського громадянина, який перетинає кордон. Він додав, що, незважаючи на рекомендації Міністерства закордонних справ і Служби державної безпеки утриматися від поїздок до цих країн, кількість поїздок продовжує зростати.
Латковскіс також наголосив, що мета таких дій із боку Росії та Білорусі полягає не лише у зборі розвідувальної інформації, а й у можливому вербуванні громадян Латвії для участі в діях, які можуть завдати шкоди державі.
Заборона охоплює також транзитні поїздки через територію Росії та Білорусі. У разі порушення закону це може стати підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
Поки світова увага зосереджена на війні в Україні, Росія активно нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії. За даними західної розвідки, Кремль готується до можливого військового протистояння з НАТО.
Позначка: Латвія
-

У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь
-

Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Парламентські комітети країн Балтії – Естонії, Литви та Латвії – випустили спільне звернення, в якому закликають підтримати Україну в боротьбі з російською агресією та долучення до Європейського Союзу та НАТО. Вони вважають, що перемога України сприятиме миру в Європі та збереже міжнародний порядок. Крім того, комітети підтримують членство України в ЄС і НАТО, закликають до відповідальності російське керівництво за воєнні злочини та віддачу всіх тимчасово окупованих територій. Вони також обіцяють продовжувати дипломатичні зусилля для ізоляції Росії та розширення санкцій.
-

Латвія посилить армію протитанковими ракетними системами
Міністерство оборони Латвії підписало контракт із німецькою компанією EuroSpike на постачання протитанкових ракетних комплексів Spike, боєприпасів та додаткового обладнання на 81 мільйон євро. Про це інформує LSM у вівторок, 3 червня.
“Протитанкові ракетні комплекси Spike довели свою ефективність і повністю відповідають оперативним вимогам Національних Збройних сил. Для зміцнення боєздатності регулярних частин Національних Збройних сил і Земессардзе ми закупимо додаткові системи, які поповнять існуючі запаси цього озброєння”, – заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Постачання комплексів Spike запланували з 2028 року. Угода також передбачає залучення латвійської промисловості до виконання контракту – на рівні 30%. Це відповідає Стратегії підтримки оборонної промисловості та інновацій, яка передбачає, що в контракти на великі оборонні закупівлі включаються вимоги щодо локалізації виробництва та безпеки постачань.
Spike – це одна з найсучасніших у світі систем протитанкової боротьби, розроблена в Ізраїлі. Комплекси використовують ракети четвертого та п’ятого поколінь із високоточним наведенням і здатні уражати бронетехніку різних типів, зокрема бойові танки.
Однією з ключових переваг Spike є система передачі даних між ракетою та пусковою установкою, яка дозволяє оператору залишатися непоміченим і недосяжним для ворога, зберігаючи повний контроль над боєприпасом після запуску.
Це не перша така закупівля: у 2018 році Міноборони Латвії уклало угоду з EuroSpike, у межах якої налагодили співпрацю з місцевими підприємствами. -

Туреччина та Бельгія доєднаються до коаліції дронів
Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної “коаліції дронів” для України, яка очолюється Латвією та Британією. Країни-члени цієї коаліції внесли близько 180 млн євро до спільного фонду закупівель, яким керує Британія. Латвія також оголосила про виділення 20 млн євро на закупівлю безпілотників та 10 млн євро на співпрацю з українською промисловістю. Загалом, коаліція допомогла Україні на суму 1,8 млрд євро у 2024 році, а у 2025 році планується виділити 2,75 млрд євро. Зараз у “коаліції дронів” є 18 держав-членів, а з приєднанням Бельгії та Туреччини їх стане 20.
-

Латвія передала ЗСУ 1500 дронів
Латвія вже втретє передала Україні ударні безпілотники в рамках міжнародної ініціативи “Коаліція дронів”. Міністр оборони Латвії заявив, що цього разу було доставлено 1500 таких безпілотників. Загалом, за першу половину року дві латвійські компанії мають намір поставити до 12 тисяч дронів. Хоча допомога вже отримала критику від деяких користувачів, які вважають, що обсяг допомоги досить скромний. Раніше вже були передані подібні партії дронів українським військовим в рамках цієї ініціативи.
-

Міноборони Латвії передало ЗСУ 1500 дронів: латвійці незадоволені
Латвія передала Україні ще одну партію ударних безпілотників у межах міжнародної ініціативи “Коаліція дронів”. Цього разу було доставлено 1500 безпілотників. Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс повідомив про це в своєму пості у соцмережі, де зазначив, що це частина підтримки України, а загалом до кінця першої половини року дві латвійські компанії поставлять до 12 тисяч безпілотників. Наразі це вже третя партія техніки, яку Латвія передає військовим України в рамках цієї ініціативи. Крім того, деякі користувачі виразили критику у коментарях, вважаючи, що обсяг допомоги є недостатнім.