“Найнапруженішу” ніч протягом листопада Литва пережила через масований наліт повітряних куль із Білорусі. Деякі ааеростати фіксували у сусідній Латвії, повідомляє литовський мовник LRT.
Очільник Національного центру кризового управління (NKVC) Вільмантас Віткаускас заявив, що протягом останніх 24-х годин Вільнюський аеропорт двічі призупиняв роботу через загрозу контрабандних повітряних куль з Білорусі.
“Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 (23 листопада, – ред.) з Білорусі і тривав до 02:00 (24 листопада, – ред.)”, – сказав службовець.
В NKVC зазначили, що було скасовано 13 рейсів, а шість рейсів було перенаправлено до Каунаса.
“Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки. Деякі пасажири, які мали вилетіти з Вільнюса, були перевезені до Каунаса і змогли продовжити свою подорож звідти”, – зазначив він.
За останні 24 години повітряні кулі, яких було зафіксовано понад 40, також були виявлені в повітряному просторі Латвії. Поки що не ясно, як контрабандні повітряні кулі потрапили в повітряний простір Латвії.
“Важливо також зазначити, що, ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – сказав голова NKVC.
За його словами, Білорусь “розширює свою географію”, і тепер це не лише національна проблема, а й регіональна.
Станом на понеділок, 24 листопада, було знайдено шість повітряних куль, пошуки тривають. Рішення щодо реакції регіону мають бути ухвалені сьогодні.
Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.
Згодом уряд Литви 20 жовтня ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю.
Однак вже 19 листопада Вільнюс вирішив достроково відкрити пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, бо нібито “змінилися обставини”
Позначка: Латвія
-
В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі
-
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він. -
Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ
Латвійські компанії, ігноруючи санкції Євросоюзу, продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”. Один з танкерів, Zircone, зареєстрований в Кіпру, регулярно заправляє судна з цього флоту в Ризькому порту. Хоча представники компанії, яка займається цими операціями, не надають інформацію про клієнтів або вантажі, що перевантажуються, бази даних показують, що Zircone має порушення у сфері безпеки. Ці компанії обслуговують судна, що не мають санкцій ЄС або США, через винятковий статус для операцій з бункерування, що звільняє їх від деяких санкційних вимог. Після конфлікту в Україні власник одного з танкерів змінив назву та адресу, можливо, продовжуючи діяльність через інші фірми, зареєстровані в Латвії.
-
Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria
У листопаді Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria 6×6, які будуть використовуватися Силами спеціальних операцій. Також, Україна отримала від латвійців ще 12 бойових розвідувальних машин CVR(T). Міністр оборони України висловив подяку Латвії за цю важливу підтримку, а також за фінансову допомогу на військові проекти, включаючи відбудову військових реабілітаційних центрів.
-
Латвія передасть Україні понад 20 Patria
У Латвії на військовій базі Адажі відбудеться передача останньої партії бронетранспортерів “Patria” 6×6 українському міністру оборони Денису Шмигалю. Ці бронетранспортери латвійського виробництва оснащені кулеметами та боєприпасами. Також передбачено постачання запасних частин, обладнання для обслуговування техніки та мобільної ремонтної майстерні. Латвія підтримує Україну в оборонній сфері, а передача цих бронетранспортерів є важливою допомогою для українських захисників. Міністри оборони обговорять співпрацю між країнами у галузі оборони, військову підтримку та можливості спільного виробництва військової техніки. Також підписаний меморандум про взаєморозуміння щодо зміцнення співпраці в військовій промисловості.
-
Латвія відклала вихід зі Стамбульської конвенції
Латвійський парламент вирішив відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на попередження насильства щодо жінок і домашнього насильства. Прем’єрка Латвії назвала це рішення перемогою демократії та прав жінок. Вона підкреслила, що Латвія залишається відданою європейським цінностям. Раніше український парламент ратифікував цю конвенцію, але Латвія пішла іншим шляхом, вирішивши відтермінувати свій вихід з неї, не дивлячись на протести та попередження з боку європейських дипломатів.
-
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії
Латвійські правоохоронці затримали підозрюваного у незаконному зборі відомостей про оборонний сектор країни за завданням Головного розвідувального управління (ГРУ) Росії. Про це повідомляє балтійське медіа Delfi.
Затримання проводили Служба державної безпеки (СДБ) Латвії у співпраці з військовою розвідкою країни (MIDD).
Кримінальний процес стосовно цієї особи почали 14 жовтня цього року за першою частиною статті 85 Кримінального закону – за збирання та передачу іноземній розвідці засекречених та інших відомостей за її дорученням.
“Слідство встановило, що громадянин Латвії здобував і передавав російській військовій розвідці інформацію про приватну інфраструктуру на території Латвії, яку можна використовувати в авіаційних цілях, присутність сил союзників НАТО в країні, а також про різні актуальні питання в оборонній сфері”, – мовиться в повідомленні.
Підозрюваний збирав дані про умови придбання передплачених карток мобільного зв’язку в Латвії та іншу інформацію.
СДБ у співпраці з MIDD у ніч з 17 на 18 жовтня провели процесуальні дії у кримінальній справі у двох об’єктах, пов’язаних із цією особою, у Вентспілсі.
Тепер проводиться поглиблене дослідження вмісту носіїв даних, вилучених під час обшуку.
Підозрюваного заарештували; СДБ продовжує розслідування у співпраці з MIDD. -
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
У Латвії після тривалих дебатів Сейм схвалив законопроєкт про вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на запобігання насильства щодо жінок і домашнього насильства. Попри протести та попередження європейських дипломатів, за вихід проголосували депутати від опозиційних партій. На друге читання було подано поправки, але вони були відхилені. Протести підтримали близько п’яти тисяч людей. Деякі парламентарі вважають конвенцію неефективною, інші бачать у ній загрозу традиційним цінностям. Дипломати кількох європейських країн висловили серйозне занепокоєння щодо цього рішення. Президент Латвії має можливість підписати закон, повернути його до парламенту або ініціювати референдум. Якщо Латвія вийде з конвенції, вона стане другою державою після Туреччини, яка раніше це зробила.
-
У Латвії відкрили справу за напад на українців у Швейцарії
Служба державної безпеки Латвії розпочала кримінальне розслідування відносно громадянина Латвії, який напав на україномовну родину у Швейцарії. Інцидент стався у поїзді, коли родина подорожувала до міста Шпіц. Нападника впізнали очевидці, він раніше вже атакував україномовних осіб у Швейцарії. Чоловік також публікував провокативні фотографії з антиукраїнськими слоганами. Цей випадок став лише одним з серії нападів на українців у кількох європейських країнах, що викликає загострення напруженості національних відносин.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону про підтримку громадян України, які прибули в країну через війну. Ці зміни передбачають скорочення допомоги, зокрема, відмову у одноразовій підтримці для початку праці та самозайнятості. Уряд Латвії вважає, що українці активно залучені на ринку праці та можуть скористатися іншими механізмами підтримки. Також передбачено скасування певних видів допомоги, наприклад, витрат на реєстрацію тварин та медичні послуги. У 2025 році уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців, але в 2026 році ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро. Крім того, у Латвії планують зменшити кількість послуг та заходів підтримки для громадян України через зменшення фінансування. Нововведення потрібно затвердити парламентом.