Лівий берег

Позначка: Латвія

  • Латвія відправила в Україну 1300 дронів

    Латвія відправила в Україну 1300 дронів

    Латвія відправила в Україну ще 1300 безпілотників. Про це повідомив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс
    “Наступні 1300 дронів, вироблених у Латвії, вже в дорозі до України. Після цієї поставки цього року українцям буде доставлено 12 000 дронів вартістю понад 17 мільйонів євро!”, – написав він у соцмережі Х. Фото: Андріс Спрудс, Х

  • Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністеркою Латвії

    Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністеркою Латвії

    Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністркою Латвії Евікою Сілінею в Києві, щоб обговорити підтримку українських воїнів та шлях України до Європейського Союзу. Зеленський висловив подяку за підтримку Латвії та отриману оборонну допомогу, у тому числі бронеавтомобілі Patria. Сіліня підтвердила намір Латвії продовжувати підтримку України, включаючи новий пакет військової допомоги на 70 млн євро. Лідери також обговорили ситуацію на фронті, ефективність дронів, фінансування військової допомоги та підтримку України на шляху до ЄС.

  • Прем’єр-міністр Латвії приїхала до Києва

    Прем’єр-міністр Латвії приїхала до Києва

    Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня прибула до України на запрошення президента Володимира Зеленського. Вона взяла участь у церемонії відзначення роковин Української державності та зустрілася з українськими чиновниками. Латвія висловила підтримку Україні і обіцяла бути разом до досягнення справедливого та тривалого миру. Також варто зазначити, що президент Зеленський звернувся до українців з нагоди Дня Державності та Дня хрещення Київської Русі.

  • Латвія анонсувала передачу Україні 42 БТР Patria

    Латвія анонсувала передачу Україні 42 БТР Patria

    Уряд Латвії підтримав передачу Україні 42 бронетранспортерів Patria 6х6 та іншої військової техніки. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляється на сайті Міністерства оборони Латвії.
    “Найближчим часом ми поставимо Україні перші з 42 бронетранспортерів Patria, вироблених у Латвії. Я переконаний, що наші бронетранспортери Patria допоможуть Збройним силам України в боротьбі з агресором”, – зазначив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
    Він додав, що цього і наступного року Латвія надасть Україні військову допомогу в розмірі 0,25% від валового внутрішнього продукту.
    При цьому у відомстві зазначили, що постачання цих бронетранспортерів в Україну не вплине на потреби та оперативні можливості Національних збройних сил.

  • Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін

    Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін

    Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
    “Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
    Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
    “Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
    У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
    Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
    Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію.

  • У Латвії затримали проросійського депутата Рослікова

    У Латвії затримали проросійського депутата Рослікова

    Служба державної безпеки Латвії затримала обраного депутата Ризької думи та колишнього парламентаря Олексія Рослікова через підозру у наданні допомоги державі-агресору РФ і розпалюванні національної ворожнечі та ненависті. Рослікова видалили з засідання Сейму через його грубі висловлювання та виступ російською мовою. Голова фракції підтвердила факт затримання, але не повідомила, в якому суді розглядатимуть питання про запобіжний захід.

  • У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь

    У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь

    У Латвії ухвалили закон, що забороняє державним службовцям та депутатам Сейму відвідувати Росію та Білорусь. Таке рішення прийняв Сейм країни у третьому читанні, у четвер, 12 червня, повідомляє Delfi.
    “Заборона покликана зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, які можуть походити з боку обох держав”, – пояснюэ видання.
    Обмеження стосуються не лише посадовців органів державного управління, а й осіб, які мають доступ до державної таємниці, а також працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і юстиції, митної та податкової міліції, дипломатичної та консульської служби, прокуратури, судових установ й інших структур.
    Голова Комісії з національної безпеки Сейму Айнарс Латковскіс пояснив, що Росія і Білорусь дедалі активніше займаються розвідувальною діяльністю проти Латвії, і для цього можуть використати будь-якого латвійського громадянина, який перетинає кордон. Він додав, що, незважаючи на рекомендації Міністерства закордонних справ і Служби державної безпеки утриматися від поїздок до цих країн, кількість поїздок продовжує зростати.
    Латковскіс також наголосив, що мета таких дій із боку Росії та Білорусі полягає не лише у зборі розвідувальної інформації, а й у можливому вербуванні громадян Латвії для участі в діях, які можуть завдати шкоди державі.
    Заборона охоплює також транзитні поїздки через територію Росії та Білорусі. У разі порушення закону це може стати підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
    Поки світова увага зосереджена на війні в Україні, Росія активно нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії. За даними західної розвідки, Кремль готується до можливого військового протистояння з НАТО.

  • Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС

    Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС

    Парламентські комітети країн Балтії – Естонії, Литви та Латвії – випустили спільне звернення, в якому закликають підтримати Україну в боротьбі з російською агресією та долучення до Європейського Союзу та НАТО. Вони вважають, що перемога України сприятиме миру в Європі та збереже міжнародний порядок. Крім того, комітети підтримують членство України в ЄС і НАТО, закликають до відповідальності російське керівництво за воєнні злочини та віддачу всіх тимчасово окупованих територій. Вони також обіцяють продовжувати дипломатичні зусилля для ізоляції Росії та розширення санкцій.

  • Латвія посилить армію протитанковими ракетними системами

    Латвія посилить армію протитанковими ракетними системами

    Міністерство оборони Латвії підписало контракт із німецькою компанією EuroSpike на постачання протитанкових ракетних комплексів Spike, боєприпасів та додаткового обладнання на 81 мільйон євро. Про це інформує LSM у вівторок, 3 червня.
    “Протитанкові ракетні комплекси Spike довели свою ефективність і повністю відповідають оперативним вимогам Національних Збройних сил. Для зміцнення боєздатності регулярних частин Національних Збройних сил і Земессардзе ми закупимо додаткові системи, які поповнять існуючі запаси цього озброєння”, – заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
    Постачання комплексів Spike запланували з 2028 року. Угода також передбачає залучення латвійської промисловості до виконання контракту – на рівні 30%. Це відповідає Стратегії підтримки оборонної промисловості та інновацій, яка передбачає, що в контракти на великі оборонні закупівлі включаються вимоги щодо локалізації виробництва та безпеки постачань.
    Spike – це одна з найсучасніших у світі систем протитанкової боротьби, розроблена в Ізраїлі. Комплекси використовують ракети четвертого та п’ятого поколінь із високоточним наведенням і здатні уражати бронетехніку різних типів, зокрема бойові танки.
    Однією з ключових переваг Spike є система передачі даних між ракетою та пусковою установкою, яка дозволяє оператору залишатися непоміченим і недосяжним для ворога, зберігаючи повний контроль над боєприпасом після запуску.
    Це не перша така закупівля: у 2018 році Міноборони Латвії уклало угоду з EuroSpike, у межах якої налагодили співпрацю з місцевими підприємствами.

  • Туреччина та Бельгія доєднаються до коаліції дронів

    Туреччина та Бельгія доєднаються до коаліції дронів

    Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної “коаліції дронів” для України, яка очолюється Латвією та Британією. Країни-члени цієї коаліції внесли близько 180 млн євро до спільного фонду закупівель, яким керує Британія. Латвія також оголосила про виділення 20 млн євро на закупівлю безпілотників та 10 млн євро на співпрацю з українською промисловістю. Загалом, коаліція допомогла Україні на суму 1,8 млрд євро у 2024 році, а у 2025 році планується виділити 2,75 млрд євро. Зараз у “коаліції дронів” є 18 держав-членів, а з приєднанням Бельгії та Туреччини їх стане 20.