У Латвії відбулося жеребкування, під час якого вибрали 400 молодих чоловіків для проходження обов’язкової строкової служби в Державній службі оборони. Всього з 8 тисяч молодих людей, які відповідали вимогам, вибрали цих призовників. Вони пройдуть медичну комісію та розпочнуть службу у липні на 11 місяців. Планується, що близько половини призовників, тобто 210 осіб, дійсно підуть на службу. Це вже третє жеребкування в Латвії з часу відновлення обов’язкової військової служби. Також повідомляється, що громадяни Латвії, які проживають за кордоном, також можуть бути призвані на службу. Варто зазначити, що добровольці, які вступають на службу, отримують більшу грошову винагороду, ніж призовники, які були відібрані жеребкуванням.
Позначка: Латвія
-
280 км: Латвія повністю огородилася від Росії парканом
Латвія завершила спорудження інженерних загороджень на кордоні з Росією, які простяглися на 280 км. Цей проєкт є важливою частиною заходів щодо зміцнення національної безпеки і становить перший етап комплексної системи захисту. Про це інформує державна компанія Valsts Nekustamie Īpašumi (VNĪ), що координувала проєкт, пише DW.
Як повідомляється, спорудження суцільного бар’єру стало можливим на ділянках кордону, де це виконання було технічно доступним. Латвія повідомляє про перехід до наступної фази робіт із удосконалення захисту. Окрім самої огорожі, збудовано дороги для патрулювання, технічні платформи і контрольні пункти, що дозволяють швидко реагувати на можливі загрози.
Міністр внутрішніх справ Латвії Ріхардс Козловскіс виділив значення оснащення кордону сучасними технологіями відеомоніторингу для забезпечення постійного контролю над східними рубежами ЄС.
“Оснащення кордону високотехнологічним обладнанням триває, а наша кінцева мета – створити найсучаснішу прикордонну службу на східному кордоні ЄС”, – сказав Ріхардс Козловскіс.
Крім того, у 2026 році заплановане встановлення понтонних переходів на заболочених районах поблизу озера Пітель, щоб посилити безпеку в складних для доступу місцях.
За інформацією DW, аналогічний паркан довжиною 145 км був побудований у 2024 році на кордоні Латвії та Білорусі.
Лідери балтійських країн обговорюють також ліквідацію залізничного сполучення з Росією та Білоруссю, передавши питання на рівень міністерств для подальшого розгляду.
-
Латвія скерує додаткові €5 млн на БпЛА для України
Депутати Сейму Латвії підтримали перерозподіл 5 мільйонів євро на закупівлю безпілотних систем для підтримки України у 2025 році. Про це повідомляє Delfi.
Як передбачається, фінансування у 5 млн євро перенаправлять з бюджетної програми Міністерства закордонних справ до Міністерства оборони Латвії. Фінансування скерують на закупівлю дронів для ЗСУ, а також сприятиме розвитку латвійської промисловості у галузі технологій подвійного призначення.
МЗС Латвії зазначає, що перерозподіл коштів можливий, оскільки Угорщина заблокувала рішення про надання військової підтримки Україні через Європейський фонд миру. Тому заплановані Латвією внески до фонду на 2025 рік не були використані у повному обсязі.Тож невикористана сума перерозподіляється у межах коштів, доступних у держбюджеті. -
Сім країн ЄС офіційно підтримали “репараційний кредит” Україні
Лідери семи країн-членів Європейського союзу висловили рішучу підтримку репараційного кредиту для України. Вони направили лист до представників уряду ЄС, де підкреслили важливість цього кроку у зв’язку з агресією Росії. Лідери країн зазначили, що підтримка України також важлива для європейської безпеки. Вони закликали прийняти рішення щодо цього кредиту на засіданні Європейської ради у грудні, наголосивши на терміновості цього питання.
-
Країни Балтії розглядають демонтаж залізничних колій на кордоні з РФ
Президенти Естонії, Латвії та Литви після переговорів у Ризі домовились, що рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією вони ухвалюватимуть спільно. Про це повідомляє LSM у четвер, 4 грудня.
Лідери країн Балтії обговорили можливість ухвалення спільного рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією та Білоруссю.
“Якщо ми будемо це робити, то робитимемо разом. Звичайно, це питання є досить новим, і ми передали цю інформацію нашим міністрам, щоб вони продовжили обговорення”, – сказав президент Естонії Алар Каріс.
Литовський президент Гітанас Науседа зазначив, що важливою є скоординована дія щодо лінії оборони Балтії, зокрема і разом із Польщею та ЄС.
“На мою думку, це (демонтаж колії – ред.) частина заходів проти мобільності, про які ми багато говорили, і тому важко уявити, що ми залишимося при тому, як все було досі”, – сказав він.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс додав, що рішення з цього питання ще не ухвалене.
Раніше повідомлялося, що уряд Латвії розглядає можливість повного демонтажу ділянок залізничної лінії, що ведуть до Росії. Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ -
Латвія скорочує підтримку українських біженців
Сейм Латвії прийняв поправки до закону про підтримку громадян України, які передбачають скорочення деяких видів допомоги. Зокрема, відмовлено у наданні одноразової допомоги на початку працевлаштування українцям, посилаючись на їхню активність на ринку праці та наявність інших програм підтримки зайнятості. Однак українці зберігають право на деякі послуги, такі як знижки на перевезення громадським транспортом та медичні послуги, проте деякі вигоди, як безкоштовний проїзд громадським транспортом та безкоштовна реєстрація тварин, більше не будуть надаватися. У цілому, ці зміни стосуються більш як 31 тисячі українців, які проживають в Латвії.
-
Зеленський провів зустріч з головою МЗС Латвії
Президент Володимир Зеленський 27 листопада повідомив, що зустрівся з головою МЗС Латвії Байбою Браже.
“Відзначив її орденом За заслуги II ступеня – за вагомий особистий внесок у зміцнення нашої співпраці та підтримку суверенітету й територіальної цілісності України”, – зазначив Зеленський.
Він подякував Браже за допомогу, за візит, окремо – за поїздку до Чернігова. За його словами, надзвичайно важливо, коли партнери особисто відвідують такі місця, підтримують відбудову наших шкіл, садочків.
Під час зустрічі сторони обговорили оборонну підтримку України.
“Цінуємо внесок Латвії в ініціативу PURL. Говорили й про можливості використання механізму SAFE та перспективи спільного виробництва зброї. Латвія є лідером Коаліції дронів. Цього року вона поставила Україні близько 12 тисяч безпілотників, і це важлива підтримка для нашого захисту”, – наголосив Зеленський.
Співрозмовники приділили увагу й дипломатичній ситуації.
“Наші позиції спільні – потрібно посилювати санкційний тиск на Росію та продовжувати відповідну роботу з партнерами. Латвія стоїть поруч із нами й стоятиме надалі. Вдячний за незмінність підтримки України”, – наголосив Зеленський. -
Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів
Латвія у 2026 році виділить 15 млн євро на забезпечення України дронами та інноваційні дослідження у цій сфері. Про це 27 листопада заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає Укрінформ.
“Наступного року від нас надійде 15 млн євро, щоб забезпечити достатній потенціал, новітні наукові та інноваційні дослідження, які проводяться, аби вони були впроваджені на полі бою та дозволили Україні захистити себе”, – наголосила вона.
За словами Браже, Латвія виділяє додаткові 5 млн євро для забезпечення додаткових ресурсів, зокрема для реабілітації українських солдатів у Латвії. Глава МЗС також зауважила, що країна продовжить підготовку українських військовослужбовців.
“4 тис. на рік (кількість військових, яких Латвія може підготувати або забезпечити реабілітацією – ред.), за необхідності, ми можемо збільшити цю кількість”, – наголосила вона.
Сибіга додав, що цьогоріч Латвія передала 12 тис. дронів. За його словами, сторони обговорювали збільшення темпів їх виробництва і поставок у 2026 році. -
Латвія може демонтувати залізничну колію до кордону з Росією
Уряд Латвії вивчає можливість повного демонтажу ділянок залізничної колії, що веде до Росії. Остаточне рішення очікується на початку 2026 року, повідомляє LSM.
Латвійська влада аналізує можливість демонтажу залізничної колії на східному кордоні країни. До кінця року уряд має підготувати базову оцінку спільно з Національними збройними силами, а також провести координацію з Литвою та Естонією.
Президент Едгарс Рінкевичс заявив, що ситуація на східному кордоні залишається напруженою, а демонтаж колії є одним із можливих рішень. “Ми не можемо виключати жодного варіанту зміцнення національної оборони та безпеки, але такі рішення повинні ухвалюватися з урахуванням термінів і обсягу робіт, а також оцінки їхнього впливу на різні соціально-економічні аспекти”, – зазначив він.
Нагадаємо, Пентагон розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Естонія, Латвія та Литва розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскільки занепокоєні величезними військовими витратами Росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у разі нарощування російської військової міці або нападу.
-
Глава МЗС Латвії прибула до Києва
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже прибула до Києва з офіційним візитом, щоб підтримати українських друзів у прагненні до мирного європейського майбутнього. Вона подякувала за теплий прийом та заявила, що уряд Латвії та всі латвійське суспільство підтримують Україну.