У Китаї розпочали продажі електричного кросовера Xpeng G7, який є п’ятимісним середньокласним автомобілем в лінійці бренду. Цей автомобіль має довжину 4890 мм, колісну базу 2890 мм і аеродинамічний коефіцієнт 0,238 Cd. Xpeng G7 обладнаний одним електродвигуном потужністю 292 к.с., який розганяє авто до 100 км/год за 6,5 секунди. Є два варіанти акумуляторів: на 68,5 та 80,8 кВт·год, які забезпечують запас ходу до 702 км. Автомобіль може швидко заряджатися: за 10 хвилин може поповнити запас ходу на 436 км. Салон Xpeng G7 має сучасний дизайн без фізичних кнопок, всі функції керуються через сенсорний дисплей. Також він оснащений великим AR-дисплеєм, розробленим у співпраці з Huawei, який підтримує розширену навігацію та інші інтелектуальні функції. Серед інших особливостей – панорамний дах, система звуку з 20 динаміками, бездротові зарядні модулі та масаж на всіх сидіннях. Ціни на Xpeng G7 різняться від 195800 до 225800 юанів ($27325 – $31510), залежно від версії і обраної комплектації.
Позначка: Китай
-
РФ атакує консульство Китаю, поки Пекін постачає деталі для дронів – МЗС
Служба безпеки України підтвердила, що дрон Герань-2, яким російські війська атакували Київ, містить компоненти китайського виробництва. Також під час обстрілу Одеси будівлю Генконсульства Китаю пошкодили росіяни. За даними СБУ, компоненти з китайським маркуванням були вилучені з безпілотників, що використовувалися Росією під час нападу на Київ. СБУ класифікувала цей вчинок як воєнний злочин та розпочала кримінальне провадження. Крім того, російські атаки також призвели до пошкоджень китайського консульства в Одесі. Глава МЗС відзначив, що потрібно посилити тиск на Росію та її партнерів, які підтримують агресію проти України.
-
Росіяни пошкодили консульство Китаю в Одесі – у МЗС зауважили іронію
Служба безпеки України підтвердила, що в дроні Герань-2, яким війська Росії атакували Київ, знайшли компоненти китайського виробництва. Також під час обстрілу Одеси будівлю Генконсульства Китаю пошкодили росіяни. СБУ виявила в дроні компоненти від Suzhou Ecod Precision Manufacturing Co., Ltd з Китаю. Ці частини були викрадені з російських безпілотників, що атакували Київ. СБУ вважає російський удар по столиці воєнним злочином і розпочала розслідування. Також у Одесі китайське консульство пошкодили внаслідок російської атаки. Глава МЗС Андрій Сибіга висловив обурення тим, що компоненти китайського виробництва використовуються у російських військових дронах, і закликав США збільшити тиск на Росію.
-
Китай не може допустити поразки Росії у війні з Україною – ЗМІ
Міністр закордонних справ Китаю Ван І під час зустрічі з головною дипломаткою Європейського Союзу Каї Каллас у Брюсселі заявив, що Китай не може дозволити поразки Росії у війні проти України через страх, що увага США зосередиться на Пекіні. Ван І також запевнив, що Китай не надає фінансову та військову підтримку російській агресії проти України. Газета зазначає, що хоча Китай не закликав до війни, продовження конфлікту може відповідати стратегічним інтересам Пекіна. Представники Європейського Союзу розцінили цей діалог як “урок реальної політики”, де Китай висловив свою позицію з приводу можливого реагування США на ситуацію. У той же час, Ван І заявив, що Китай підтримуватиме мир та допомагатиме вирішити конфлікт між РФ та Україною шляхом переговорів та політичного врегулювання.
-
В ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України
Підтримка Росії у війні проти України з боку китайських компаній становить серйозну загрозу для європейської безпеки. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас голові МЗС Китаю Ван Ї в Брюсселі під час 13-го стратегічного діалогу між Європейським Союзом і Китаєм, повідомляє Дипломатична служба ЄС.
Європейська чиновниця наголосила на серйозній загрозі, яку підтримка китайськими компаніями незаконної війни Росії становить для європейської безпеки.
Вона закликала Китай припинити будь-яку матеріальну підтримку на користь військово-промислового комплексу Росії.
Каллас звернулася до Китаю із закликом підтримати повне і беззастережне припинення вогню та справедливий і тривалий мир в Україні на основі повної поваги до Статуту Організації Об’єднаних Націй. -
Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича
Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
“Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі -
Тайвань зімітує вторгнення з боку Китаю
Тайвань проведе масштабні військові та цивільні навчання, імітуючи блокаду та вторгнення Китаю. Президент Лай Чінте у вівторок попередив, що острів вже постає перед “війною без вогню”. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 1 липня.
Щорічні навчання Han Kuang, що розпочнуться 9 липня і триватимуть десять днів, залучать понад 22 тисячі резервістів – це безпрецедентні за тривалістю та масштабом заходи. Китай посилює військовий тиск, вважаючи Тайвань своєю територією.
Звертаючись до військових напередодні навчань, Лай заявив, що останніми роками Тайвань постійно готується до “війни без вогню”, що включає китайські диверсії та інформаційні атаки.
Начальник відділу об’єднаного бойового планування Міноборони Тайваню Тунг Чжі-сін повідомив, що сценарії навчань включатимуть “спільні артилерійські удари та морський переправлення десантної групи комуністичної армії”. Армія Тайваню відпрацьовуватиме створення “ланцюга ударів” із застосуванням точних морських та авіаударів.
Паралельно з військовими відбудуться цивільні навчання, що включають попередження про ракетні загрози та евакуаційні тренування, які тимчасово призупинять роботу підприємств і рух у великих містах, включно зі столицею Тайбеєм. -
На відео продемонстрували нову китайську бомбу
Державний китайський канал CCTV продемонстрував анімаційне відео запуску нової бомби, повідомляє South China Morning Post.
Бомба, яка детонує у повітрі і розкидує різноманітні суббоєприпаси, може паралізувати електропостачання на території до 10 тисяч квадратних метрів.
У повідомленнях китайського телебачення не уточнюється, на якому етапі перебуває розробка – ймовірно, бомба ще не готова, адже у відео замість кадрів з реальних випробувань використано анімацію. -
У США запідозрили OnePlus у передачі даних користувачів до Китаю
Американські законодавці закликали Міністерство торгівлі США розпочати розслідування щодо того, як китайська компанія OnePlus обробляє дані користувачів на території США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист конгресменів Джона Муленаара та Раджі Крішнамурті, членів Комітету з питань Китаю Палати представників.
У документі йдеться про аналітичний звіт комерційної компанії, який нібито свідчить, що смартфони OnePlus можуть без згоди користувача збирати конфіденційну інформацію, зокрема скріншоти, і передавати її на сервери, розташовані в Китаї.
Це викликає особливе занепокоєння на тлі посилення вимог до захисту персональних даних у США. У квітні 2025 року Міністерство юстиції запровадило обмеження на передачу даних до країн-конкурентів, серед яких є Китай.
OnePlus активно присутня на американському ринку – її смартфони продаються на Amazon, у мережі Best Buy і підтримуються основними операторами, такими як T-Mobile і Verizon. Це підсилює ризики, які бачать законодавці, і змушує вимагати негайного втручання.
Конгресмени просять активувати програму ICTS, яка відповідає за кібербезпеку критичної інфраструктури, щоб з’ясувати, які саме дані збирають пристрої OnePlus, чи попереджено про це користувачів, і чи передаються ці дані за межі країни без згоди.
Це вже не перший випадок, коли китайські виробники телефонів опиняються під прицілом американських органів. У минулому схожі розслідування проводилися щодо Huawei та ZTE – обидві компанії зрештою опинилися у списку санкцій США.
На момент публікації компанія OnePlus офіційно не прокоментувала ситуацію.
Трамп знайшов покупців для TikTok -
Китай запроваджує жорсткіші вимоги до безпеки батарей електромобілів
У Китаї, який є найбільшим ринком електромобілів у світі, з липня 2026 року почнуть діяти нові обов’язкові стандарти безпеки для тягових батарей, повідомляє Nikkei Asian Review. Відповідно до нових вимог, акумулятори мають залишатися стабільними щонайменше протягом двох годин після виявлення дефекту в одній із комірок – без вибуху чи загоряння.
Ці зміни стали першими за останні п’ять років і покликані підвищити довіру до китайських батарей як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Перегрів елементів живлення може призводити до неконтрольованих хімічних реакцій, тому регулятори прагнуть мінімізувати ризики загоряння та зробити експлуатацію електромобілів безпечнішою.
Зараз виробників зобов’язано попереджати водія про загрозу загоряння щонайменше за п’ять хвилин до його ймовірного початку. Нові правила додатково передбачають тестування на опір до внутрішнього перегріву – потенційної причини короткого замикання або термічного розгону.
Китайські лідери галузі вже адаптувалися до нововведень. Зокрема, компанія CATL заявила, що її батареї серії Qilin уже відповідають новим нормам. Аналогічну заяву зробила і BYD щодо акумуляторів Blade. Також про відповідність повідомили автовиробники XPeng, Li Auto та спільне підприємство Dongfeng Nissan.
За даними SNE Research, з початку 2024 року до квітня китайські постачальники тягових батарей займали 38,7% глобального ринку (проти 39,7% у південнокорейських виробників). Половина нових авто, проданих у Китаї за цей час, були гібридами або повноцінними електрокарами.
Поки що перехід на твердотільні батареї, які мають вищий рівень безпеки, очікується не раніше 2030 року. Проте посилення вимог вже сьогодні може призвести до зростання витрат на виробництво акумуляторів і, як наслідок, до потенційного скорочення обсягів випуску на 30% до 2027 року. На внутрішньому ринку Китаю дозволи на випуск тягових батарей наразі мають близько 20 компаній.