Американська компанія Tesla вирішила не використовувати китайські компоненти у виробництві своїх електромобілів у США. Це рішення було ухвалено раніше цього року, і зараз компанія заміняє китайських постачальників іншими. Tesla прискорила цей процес через високі мита на китайський імпорт, які ввів президент США Дональд Трамп. Крім того, компанія розглядає можливість диверсифікації постачання компонентів через конфлікт між Китаєм та Нідерландами. Незважаючи на це, завод Tesla в Шанхаї продовжує використовувати китайські компоненти для виробництва автомобілів, які експортуються в Азію та Європу, але не в США.
Позначка: Китай
-
Конфлікт через Тайвань: Японія відправляє дипломата в Китай
Японія вживає дипломатичні заходи для зменшення напруги з Китаєм, що виникла після висловлювань про можливу загрозу для безпеки країни у випадку конфлікту КНР з Тайванем. Керівник МЗС Японії вирушає до Китаю, щоб пояснити позицію Токіо та спробувати знизити напругу. Розбурхання викликане заявами прем’єр-міністра Японії про можливу військову відповідь у разі атаки Китаю на Тайвань. Японські посадовці раніше уникали таких оцінок, щоб не провокувати Пекін, який вважає Тайвань своєю територією. Японський представник планує пояснити, що заяви не означають зміни політики безпеки та закликати Китай уникати дій, що можуть погіршити відносини. Китай попередив Японію про можливу поразку при втручанні у ситуацію щодо Тайваню та закликав своїх громадян утриматися від поїздок до Японії. Президент Тайваню зазначив, що китайський тиск на Японію негативно впливає на стабільність регіону та закликав світову спільноту уважно стежити за ситуацією.
-
У Китаї навчилися друкувати двигуни для дронів на 3D-принтері
Китай успішно провів перше льотне випробування нового надлегкого мініатюрного турбореактивного двигуна, майже повністю виготовленого методом 3D-друку, повідомляє Xinhua.
Новий силовий агрегат – перший у Китаї 3D-друкований надлегкий мініатюрний турбореактивний двигун тягового класу 160 кг, що пройшов повноцінні льотні випробування. Понад три чверті маси двигуна припадає на обертові вузли та деталі, надруковані на 3D-принтері. Такий підхід дав змогу істотно скоротити кількість компонентів, полегшити конструкцію і спростити технічне обслуговування.
Під час випробування двигун встановили на безпілотну цільову платформу. Апарат провів у повітрі 30 хвилин, піднявшись на висоту 6000 метрів і розвиваючи швидкість до 918 км/год. Увесь політ двигун працював стабільно, що підтвердило його надійність у складніших умовах та на великих висотах.
Це вже другий великий етап програми: перший етап відбувся в липні і перевіряв здатність працювати в реальних умовах, тоді як нинішній тест дозволив перевірити сумісність двигуна з літальним апаратом, а також продемонстрував потенційні можливості для подальшого застосування. -
Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ
Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів -
Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ
Влада Росії вже давно зробила пріоритетом розвиток Північного морського шляху (ПМШ) з метою скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою. Втім, для самої Росії, яка возить в Китай нафту з Арктики і портів Балтійського моря, весь виграш у часі цього року звівся нінащо – через санкції, під які потрапили судна, що її експортують. Строки доставки в російських нафтових танкерів зросли майже на три тижні порівняно з 2024 роком та перевищили сім тижнів, повідомляє Bloomberg за результатами аналізу даних про пересування суден.
Всі танкери, що ходять ПМШ з Мурманська і балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, перебувають під санкціями США. Адміністрація Джо Байдена перед своїм відходом 10 січня 2025 року внесла до списку санкцій близько 180 суден, які працювали в тому числі на арктичних маршрутах, тому термін доставки нафти до Китаю з Мурманська зріс з 27 днів минулого року до 48 у цьому, а з Балтики – з 31 до 50 днів.
Тим часом термін доставки навколо Європи через Суецький канал майже не змінився: з Балтики танкери йдуть у середньому 53 дні замість 51. Більшість судів на західному маршруті не підпадають під американські санкції.
Везти ним нафту з Мурманська тепер навіть швидше, ніж ПМШ: це займає 42 дні. Щоправда, це все одно набагато довше, ніж через Арктику торік.
Після того, як Вашингтон у жовтні запровадив санкції проти Роснефти та Лукойлу, під обмежувальні заходи підпадає близько 70-80% російського нафтового експорту, а також сотні суден, включених до чорних списків США, Євросоюзу та Великобританії.
З 18 нафтових танкерів, які пройшли ПМШ цього року, 11 потім перевантажили нафту на інші судна біля тихоокеанського узбережжя Росії, вимкнувши транспондери з метою утруднити їх відстеження.
Також танкерам, імовірно, потрібно більше часу на пошук покупця, але в результаті вони привозять її в китайські порти. -
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади
Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.
Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.
“Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.
Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.
“Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом. -
Сі Цзіньпін пропустить саміт G20 у ПАР
Голова КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті G20 у Південній Африці наступного тижня. Китайську делегацію очолить прем’єр Лі Цян, який перед цим відвідає Росію та Замбію. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“На запрошення уряду Південно-Африканської Республіки прем’єр Держради (уряду) КНР Лі Цян із 21 по 23 листопада візьме участь у 20-му саміті лідерів Групи двадцяти в Йоганнесбурзі, – зазначив Лінь.
Перед цим глава уряду Китаю 17-18 листопада відвідає Росію для участі у засіданні глав урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та здійснить візит до Замбії 19-20 листопада.
Глава Росії Володимир Путін, котрий від початку повномасштабного вторгнення в Україну уникає відвідувати саміти Групи двадцяти, цього року також не наважився летіти на зустріч лідерів країн G20 у Південній Африці.
ПАР головує у G20 з грудня 2024-го по листопад 2025 року, на саміті наступного тижня головування у G20 офіційно перейде до Сполучених Штатів. -
Продажі Tesla в Китаї впали до найнижчого рівня за три роки
Продажі Tesla в Китаї у жовтні різко скоротилися, досягнувши найнижчого рівня за останні три роки. Як повідомляє Reuters із посиланням на дані China Passenger Car Association, компанія продала лише 26006 автомобілів, що на 35,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Для порівняння, у вересні Tesla реалізувала 71525 машин, коли в Китаї стартували поставки оновленої Model Y L – подовженої шестимісної версії найпопулярнішого кросовера компанії.
Попри падіння внутрішніх продажів, експорт китайських Tesla зріс до 35 491 автомобіля – найвищого показника за останні два роки. Однак частка компанії на китайському ринку електромобілів знизилася до 3,2%, порівняно з 8,7% у вересні, що стало найгіршим результатом більш ніж за три роки.
Слабкі результати в Китаї збігаються з падінням продажів у Європі, зокрема в Німеччині, Іспанії, Нідерландах і країнах Північної Європи. Незважаючи на це, у останньому кварталі Tesla мала найкращий продажі в історії завдяки успіху на ринку США, де покупці активно купували електромобілі перед завершенням федерального податкового кредиту на електрокари у розмірі $7500.
На внутрішньому ринку Китаю Tesla стикається з посиленням конкуренції, особливо з боку китайських виробників. Так, Xiaomi встановила новий рекорд, продавши у жовтні 48654 автомобілі моделей SU7 та YU7, попри занепокоєння щодо безпеки електрокарів після кількох інцидентів із седаном SU7.
Загалом продажі автомобілів у Китаї також знизилися в жовтні, що пов’язано зі слабшим споживчим попитом і скороченням державних субсидій та податкових пільг на електротранспорт. -
У Китаї створюють “тіньовий флот” для перевезення російського газу – ЗМІ
Китай розробляє свій власний “тіньовий флот” суден для перевезення російського газу, який підпадає під санкції США. За даними агентства Bloomberg, ці плани наразі на етапі початкового розвитку, але вже можна помітити переміщення танкерів та власність у Китаї, що нагадує підходи, раніше використовані в Росії. Експерти вважають, що Китай збільшує зусилля з імпорту російського газу, який під санкціями, і створює власний “тіньовий флот” суден, які можуть обійти обмеження. Наприклад, танкер CCH Gas, який перевозить російський газ і перебуває в чорному списку, ховає своє місцезнаходження, наближаючись до китайського порту. Компанія, зареєстрована як власник судна, має адресу в Гонконзі, яка виявляється поштовою скринькою іншої компанії. Такі практики використовуються для того, щоб приховати справжніх власників суден, які торгують паливом з країн, що перебувають під санкціями, такими як Іран чи Росія.
-
Китайський дипломат пригрозив відрізати голову премʼєрці Японії
Нова прем’єрка Японії Санае Такаїчі висловила обурення щодо можливого нападу Китаю на Тайвань, називаючи цю ситуацію загрозою для виживання Японії. Китайський дипломат у відповідь загрожував їй, що “відріже їй голову”. Пізніше він видалив це повідомлення. Китай розглядає Тайвань як частину своєї території, що відкололася, і готовий використати силу для її повернення. Японія відповіла на це протестом, але Китай пояснив, що ці слова були особистими. Експерти вважають, що китайське вторгнення на Тайвань можливе вже у листопаді 2026 року.