У Росії з’явився чотириденний робочий тиждень через економічну кризу. Підприємства скоротили графіки роботи, щоб уникнути звільнень і падіння виробництва. У багатьох країнах світу коротший робочий тиждень вже успішно використовується для підвищення продуктивності та покращення якості життя працівників. Проте в Росії це стало наслідком кризи, де людей переводять на чотириденку, щоб зберегти робочі місця, але фактично працівники втрачають доходи та гарантії. Експерти вказують на те, що такий крок свідчить про заглиблення економічних проблем в країні. Крім того, уряд планує підвищити податок на додану вартість для фінансування оборони та безпеки.
Позначка: Кремль
-
Кремль назвав заплановане підвищення ПДВ “очевидною стабільністю”
Прес-секретар російського президента повідомив, що уряд надав аргументи для підвищення податку на додану вартість з 20% до 22% в Росії. Влада мотивує це необхідністю збільшення доходів для фінансування оборони та безпеки. Попереднє підвищення ПДВ відбулося у 2019 році. За цим податком стоять значні кошти для федерального бюджету, і дефіцит бюджету в 2025 році виявився вищим, ніж прогнозувалося.
-
Лукашенко планує постачати електроенергію в окуповані РФ регіони України
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко планує побудувати нову атомну електростанцію в країні і навіть розглядає можливість продажу електроенергії на окуповану Росією територію України. Він заявив про це під час зустрічі з російським президентом Путіним у Кремлі. Лукашенко також висловив думку, що нова електростанція може забезпечити електроенергією райони, які зараз перебувають під контролем Росії. Він також зазначив, що компанія Росатом вже запропонувала варіанти для будівництва. Путін обіцяв фінансову підтримку для проекту, якщо буде знайдено споживача для електроенергії. Ця новина викликала різкі реакції українських чиновників та громадськості, оскільки Лукашенко використовував термін “звільнені” для позначення окупованих російськими військами територій.
-
Кремль відреагував на інцидент з дронами в Данії
У Москві відповідають на заяви уряду Данії про причетність Росії до інциденту з безпілотниками поблизу аеропорту Копенгагена, назвавши їх “голослівними”. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що такі обвинувачення не мають підґрунтя, і він закликав країни утримуватися від таких звинувачень. Пєсков також стверджує, що російські військові літаки дотримуються міжнародних правил польотів і не порушують кордонів.
-
Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу
Російський правитель Володимир Путін заявив, що Москва нібито готова реагувати на “будь-які стратегічні загрози” з боку Заходу не словами, а “військово-технічними заходами”. Про це він сказав під час засідання ради безпеки у понеділок, 22 вересня.
За його словами, стратегічна стабільність у світі “продовжує деградувати” і в цьому начебто винні “руйнівні кроки” Заходу. При цьому РФ нібито неодноразово висувала ідеї для того, щоб виправити ситуацію, але “виразного відгуку” від західних країн не було.
В результаті, “суттєво підірвано основи конструктивних відносин і практичного взаємодії між країнами, які володіють ядерною зброєю”.
“Підкреслю, і в цьому ні в кого не повинно бути сумніву, Росія в змозі відповісти на будь-які наявні загрози, що існують і знов виникають. Відповісти не на словах, а шляхом застосування військово-технічних заходів. Приклад тому – наше рішення про відмову від одностороннього мораторію на розгортання наземних ракет середньої і меншої дальності”, – заявив Путін.
Він додав, що відмова від мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності стала для Росії “вимушеним кроком”.
Водночас Путін вважає, що вихід із Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) був би “помилкою”. Тому Росія готова формально дотримуватися його ще рік після завершення чинності в лютому 2026 року, але додав, що збереження Москвою обмежень можливе лише у разі “аналогічних кроків США”.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що його країна повністю готова до ядерної війни з Росією. Перед цим він відправив дві дві атомні субмарини у “відповідні” регіони після погроз з боку Росії. -
Росія розробила план зриву виборів у Молдові – ЗМІ
Російська Федерація розробила план втручання у парламентські вибори в Молдові з метою завдати шкоди курсу країни на євроінтеграцію. Згідно з отриманими документами, ця стратегія була узгоджена Кремлем і передбачає зниження підтримки партії президента Майї Санду Дія на майбутніх виборах. Росія готова використовувати різноманітні тактики, включаючи вербування голосів, організацію протестів, дезінформацію в соцмережах та інші провокації. Президент Молдови Майя Санду попередила про спробу Москви захопити країну через вибори та використати її проти України. Європейський Союз висловив підтримку Молдові та підкреслив важливість збереження європейського курсу країни.
-
РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС
Окупаційні адміністрації виявилися у складній економічній ситуації, оскільки у Москві було повідомлено про обмеження у виділенні коштів на найближчі роки. Делегації з окупованих регіонів прибули до Москви на економічний форум, де їм детально пояснили стан економіки та фінансові перспективи. Російські посадовці наголосили, що бюджети окупованих територій будуть скорочені через економічну нестабільність. Кремль також висловив незадоволення тим, що місцеві адміністрації не працюють над запровадженням ринкової економіки. Це може призвести до скорочення фінансування соціальних програм і зарплат. Крім того, Росія намагається змусити українців на окупованих територіях до примусової мобілізації, щоб збільшити свій контроль над цими регіонами.
-
Путін офіційно звільнив свого близького соратника
Російський президент Володимир Путін звільнив свого помічника Дмитра Козака з посади заступника керівника адміністрації президента Росії. Чутки про це з’явились напередодні, і тепер це стало офіційно відомо. Козак відомий тим, що виступав за перемовини з Україною та заключення мирної угоди, він був проти вторгнення в Україну. Проте, його позиція не знайшла підтримки в Кремлі, і він був звільнений з посади. Це свідчить про те, що Путін має намір продовжувати воєнні дії проти України. Козак, який протистояв війні, залишає Кремль.
-
Противник війни з Україною. Козак залишає Кремль
Заступник голови адміністрації президента Росії, Дмитро Козак, подав у відставку. Цю інформацію підтвердив представник Кремля. Козак, який працював у команді Володимира Путіна протягом двох десятиліть, був одним з його довірених співробітників. Він виступав проти війни в Україні, але це робив у таємниці. Козак мав ключові посади в уряді та адміністрації Росії, співпрацюючи з Путіним з часів роботи в мерії Петербурга. Його рішення піти може бути пов’язане з розбіжностями у поглядах на конфлікт в Україні, де він виступав за мирні переговори. Козак також втратив свій вплив на Путіна, що може бути пов’язане з його позицією щодо війни. Його замінив Сергій Кірієнко на новій посаді в адміністрації президента.
-
Багаторічний соратник Путіна звільнився – ЗМІ
Заступник керівника адміністрації президента Російської Федерації Дмитро Козак вирішив покинути свою посаду за власним бажанням. За інформацією російських ЗМІ, 66-річний Козак не планує залишатися в уряді і розглядає пропозиції про перехід у бізнес. Його вважають єдиним високопосадовцем, хто виступав проти втручання Росії в Україну і запропонував провести реформи у країні, але всі його ініціативи були відхилені. За останні дні війни Козак ініціював переговори з Києвом та запропонував припинити бойові дії та розпочати мирні переговори. Він обіймав посаду з 2020 року і працював з президентом Путіним з 1990-х років. Нещодавно Путін позбавив його посади і позбавив повноважень, але контакти з ним не припинив.