Президент Сирії Ахмед аш-Шараа прибув до Москви, де планує провести переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. Основні теми обговорення – двосторонні відносини між країнами, регіональні та міжнародні події. За деякими джерелами, аш-Шараа вимагатиме від Росії видати екс-президента Сирії Башара Асада для суду за злочини проти людяності. Також обговорюватимуться питання про російську військово-морську базу в Тартусі та авіабазу у Хмеймімі. Кремль підтвердив важливість цього дня у відносинах між Росією та Сирією, і підкреслив, що тема військових баз буде однією з головних на переговорах.
Позначка: Кремль
-
Кремль відрегував на заяву Трампа щодо Росії
У Москві підтримують доручення президента США Дональда Трампа своєму спецпредставнику Стіву Віткоффу зосередитись на вирішенні конфлікту в Україні. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав Віткоффа ефективним посередником і висловив сподівання, що його досвід допоможе вирішити ситуацію. Він також зазначив, що Росія готова до діалогу і сподівається, що вплив США спонукатиме Україну до активнішої участі у мирному процесі.
-
Кремль побачив “драматичний момент” щодо Tomahawk
У Москві викликає особливе занепокоєння можливість постачання США далекобійних крилатих ракет Tomahawk для Україн. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі пропагандисту Павлу Зарубіну в неділю, 12 жовтня.
“Заяв справді звучить багато, з ними ще треба розбиратися, ми всі їх ретельно фіксуємо. Тема Tomahawk викликає у нас особливе занепокоєння, і про це вже говорив президент (Путін – ред.)”, – заявив він.
Пєсков вважає, що Tomahawk “не змінить ситуаію на фронтах”, але “зброя ця особлива, вона може бути в без’ядерному, може бути і в ядерному виконанні, дальність зброї серйозна”.
Він зазначив, що зараз “драматичний момент”, оскільки з усіх боків нагнітається напруженість.
Відповідаючи на запитання, чи враховуватиме Росія, що у разі появи у Києва Tomahawk ця ракета при запуску може бути в ядерному виконанні, він сказав: “Уявіть собі, ракета з великим радіусом дії злітає і летить. Ми знаємо, що вона може бути в ядерному виконанні. Що думати Російській Федерації? Експерти військові за океаном мають це розуміти”. -
У Путіна визнали консолідацію Європи проти Росії
Країни Європи настільки тісно згуртувались проти Росії, що у це виклакає подив у Москві. Про це сказав помічник глави російської держави Юрій Ушаков у коментарі пропагандисту Павлу Зарубіну в неділю, 12 жовтня.
У нього запитали, чи може американська сторона вплинути на “шалену європейську політику”.
“Американці можуть, звичайно, впливати. Вони впливають, але там такий ступінь ненависті, я б навіть сказав, згуртованої ненависті європейців щодо Росії, що ненависть важко “пробурити”, навіть використовуючи американський бур”, – заявив Ушаков.
За його версією, для створення у європейців такого ставлення до Росії нібито “велася надробота і в рамках політичного істеблішменту, і громадськістю”. Тому “загальна ситуація вкрай несприятлива щодо Росії, і голоси, які щось говорять розумне, їх одразу ж топлять у хвилях ненависті”.
Ущаков вважає, що європейці змогли консолідуватися “на тлі брехні, на тлі ненависті”.
“Я не міг раніше уявити, що Європа щодо Росії буде говорити одним голосом, причому вкрай войовничим, вкрай негативним щодо нашої країни. Цей голос закриває для них самих можливості якось знайти якісь нюанси у відносинах з нашою країною”, – резюмував Ушаков.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”. -
У Путіна передумали щодо “втрати імпульсу” до миру
Росія і США постійно контактують між собою щодо тих домовленостей, які були досягнуті під час переговорів лідерів країн в Анкориджі на Алясці. Мова не йде про “втрату імпульсу”, заявив помічник глави Кремля Юрій Ушаков в коментарі російським пропагандистам в четвер, 9 жовтня.
“На основі цих домовленостей та розуміння ми продовжуємо і продовжуватимемо контакти з американськими партнерами. Тож якісь там заяви про те, що “імпульс в Анкориджі зникає або імпульс вичерпаний” – це висловлювання абсолютно неправильне. Ми продовжуємо працювати з американцями на основі того, що було домовлено між президентами в Анкориджі”, – наголосив Ушаков.
При цьому він вважає, що “не всім подобаються домовленості” на Алясці, але “вони діють”. В цьому контексті Ушаков згадав про європейців і не забув про “київський режим”.
Зазначимо, що заява Ушакова повністю спростувала вчорашні слова речника Кремля Дмитра Пєскова, на думку якого, “потужний імпульс Анкориджа… виявився значною мірою вичерпаний”.
А сьогодні Пєсков заявив, що в процесі діалогу з Україною з’явилася “серйозна пауза” і “далі нічого не рухається”.
“Ніякої субстантивної відповіді, як і раніше, немає від української сторони за проектом документа, за робочими групами” – сказав він і додав, що Київ, “натхненний європейцями, і зовсім зараз не тяжіє до мирного процесу”.
“Їм здається, що щось зміниться на фронтах, і вони перейдуть у позитивну динаміку. Але реальний стан справ свідчить про протилежне”, – вважає Пєсков. -
Tomahawk для України: Кремль погрожує ескалацією
Речник Кремля Дмитро Пєсков висловив очікування щодо отримання більш конкретних заяв від США щодо можливого постачання Україні крилатих ракет Tomahawk. Він наголосив, що це може призвести до серйозної ескалації конфлікту. Пєсков зазначив, що Володимир Путін також висловив свої зауваження щодо цих ракет, які, за його словами, можуть мати ядерне виконання.
-
У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою
Російський речник Кремля, Дмитро Пєков, відкидає звинувачення у запуску безпілотників над країнами Європи як “огульні”. Він стверджує, що подібні обвинувачення не мають підґрунтя, і вказує на приклад затримання місцевого авіалюбителя, який випробовував дрон у одній з країн Європи і не має жодного зв’язку з Росією. Російські чиновники вважають, що обвинувачення Європи в запусках дронів мають за мету шпигунство та поширення паніки серед населення. Різні країни Європи останнім часом повідомляли про вторгнення невідомих безпілотників у їхній повітряний простір, що призводить до зупинок у роботі аеропортів, наприклад, в Осло, Норвегія.
-
Витрати Кремля на державну пропаганду сягли нового рекорду
У Росії витрати на державну пропаганду досягли рекордних показників. Згідно з проектом бюджету на 2026 рік, фінансування державних телеканалів, ЗМІ та пропагандистських проектів в інтернеті збільшиться на 146,3 млрд рублів. Це на 7% більше, ніж у попередньому році, і на 32% більше, ніж у 2021 році. Загальна сума перевищує річні бюджети деяких російських областей. Головними одержувачами коштів стануть державні ТВ-канали. Попри щедре фінансування, аудиторія деяких провладних ЗМІ зменшується. Наприклад, кількість глядачів деяких телеканалів скоротилася, а також аудиторія деяких пропагандистських видань в інтернеті втратила трафік.
-
Кремль заблокував вихід Raiffeisen Bank з Росії – ЗМІ
Найбільший з західних банків, який продовжує працювати в Росії, австрійський Райффайзенбанк, знову не зміг укласти угоду про продаж свого російського бізнесу. Російська влада виступила проти угоди, боячись можливих санкцій у разі появи російських власників у доньки банку. Росія прагне зберегти економічні зв’язки з Європою, де продовжується нафтово-газовий бізнес на мільярди євро. Raiffeisen Bank важливий для Москви як шлюз для грошових переказів до Європи, особливо у зв’язку з постачанням газу через Турецький потік. Банк також відзначив, що скорочує свою діяльність в Росії. Гендиректор банку намагався продати частку в російському бізнесі, але зазнав невдачі через заборону укладання угод із частками в банках, що належать іноземцям з “недружніх” країн.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії з’явився чотириденний робочий тиждень через економічну кризу. Підприємства скоротили графіки роботи, щоб уникнути звільнень і падіння виробництва. У багатьох країнах світу коротший робочий тиждень вже успішно використовується для підвищення продуктивності та покращення якості життя працівників. Проте в Росії це стало наслідком кризи, де людей переводять на чотириденку, щоб зберегти робочі місця, але фактично працівники втрачають доходи та гарантії. Експерти вказують на те, що такий крок свідчить про заглиблення економічних проблем в країні. Крім того, уряд планує підвищити податок на додану вартість для фінансування оборони та безпеки.