Міжнародний валютний фонд тимчасово не наполягає на запровадженні акцизу на солодкі напої для України, однак уряду все ж доведеться ухвалити низку складних рішень для отримання нової кредитної програми. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками місії МВФ .
“Щойно провів ще одну зустріч з колегами з МВФ. Обговорили складні рішення, які вони розробили разом з Міністерством фінансів та КМ. Деякі пропозиції – як акциз на солодку воду – поки що вдалося зняти”, – зазначив нардеп.
Разом з тим, він анонсував “низку непростих рішень” для ухвалення нової кредитної програми для України.
“Дійсно рішення будуть непрості. І так, сьогодні ми дуже залежні від допомоги партнерів, яка вся завʼязана на програмі з МВФ”, – додав гетманцев.
Позначка: Кредити
-
Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ
-
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
-
Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів
Росія планує виділити кредити на суму 1,8 трлн. рублів своїм “дружнім” країнам протягом наступних трьох років. Це на 14% більше, ніж планувалося раніше. Гроші будуть спрямовані на інтеграційні проекти та зміцнення відносин з країнами, де є стратегічний інтерес для Росії, такими як Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан. Кредити також будуть надані країнам Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки для будівництва атомних електростанцій та підтримки експорту російської високотехнологічної продукції. Росія вже реалізує проекти у різних країнах, таких як Єгипет, Туреччина, Бангладеш, Індія, Угорщина та Іран. Російська влада також планує виділити кошти на будівництво залізниці в Ірані та надасть експортний кредит В’єтнаму для закупівлі російської зброї. Всього на кінець 2022 року борг іноземних держав перед Росією склав 28,9 млрд доларів. Найбільшими боржниками Росії є Білорусь, Бангладеш, Індія, Єгипет та В’єтнам. РФ очікує повернення 8 млрд доларів за вже наданими кредитами протягом 2026-2028 років.
-
ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування
Європейський банк реконструкції та розвитку розширює механізми розподілу ризику для Укрексімбанку, надаючи €200 млн нового кредитування українським позичальникам. Гарантії ЄБРР покриватимуть половину кредитного ризику за позиками Укрексімбанку, з яких €100 млн будуть надані бізнесу в критичних галузях України, а інші €100 млн – підприємствам та муніципалітетам, що інвестують у виробництво енергії та енергоефективність. Це допоможе збільшити кредитний потенціал Укрексімбанку і забезпечити фінансування українцям у складний час. Крім того, програма сприятиме розвитку мікро-, малих і середніх підприємств у країнах Східного партнерства ЄС, зокрема, для “зеленої” модернізації. Також передбачено технічну допомогу та інвестиційні стимули від ЄС для позичальників, зокрема для бізнесів, що постраждали від війни. Укрексімбанк також зобов’язався підтримувати ветеранів війни як співробітників та клієнтів. Гарантії ЄБРР будуть забезпечені покриттям ризику від Франції та ЄС. Загалом, ЄБРР планує збільшити обсяги операцій в Україні та надати значну суму фінансування українським позичальникам.
-
Українка в Польщі завдяки ШІ оформила на українців кредити на ₴4 млн
Поліція виявила групу шахраїв, які використовували штучний інтелект для оформлення кредитів на українців. Зловмисники відкрили рахунки на ім’я щонайменше 286 громадян і взяли кредити на понад чотири мільйони гривень. За організацією стоїть 33-річна жінка, яка втекла в Польщу. Вона мала доступ до особистих даних користувачів онлайн-банкінгу, які передавала іншим зловмисникам для несанкціонованого доступу до банківських систем через фейкові відео. Група переказувала гроші на підконтрольні рахунки та конвертувала їх у криптовалюту. Трьом учасникам групи пред’явлено підозру у шахрайстві та незаконних операціях з використанням технологій під час воєнного стану.
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз планує використати близько 200 мільярдів євро російських активів для фінансування України, зокрема шляхом надання репараційного кредиту на суму 140 мільйонів євро. США припинили фінансування постачань зброї до України, але президент США Трамп розглядає можливість передачі ракет Tomahawk Україні під час обговорення з Путіним. Україна розраховує на закупівлі американської зброї за кошти європейських партнерів. ЄС планує надати нові кредити під заставу російських активів, але деякі країни, зокрема Бельгія, висловлюють сумніви щодо цієї ініціативи. Країни G7 також заморозили російські активи, а питання про їх використання обговорюватиметься на зустрічі міністрів фінансів цього тижня. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини підкреслили важливість співпраці зі США для підтримки України та зміцнення міжнародної позиції.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз та Європейський інвестиційний банк уклали угоду про кредит на 300 млн євро, які будуть використані на закупівлю газу. Гроші допоможуть створити резерви газу на довгостроковий період і забезпечити стабільне постачання під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався вкласти еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Це фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України і забезпечити підтримку громадам і бізнесу в зимовий період.
-
Україна отримає від Японії понад $240 млн
Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали угоду на позику у розмірі 246,5 млн доларів в рамках програми SURGE. Ці кошти будуть використані для підтримки управління публічними інвестиціями, фіскального управління на місцевому рівні та удосконалення бюджетування. Частину позики спрямують на зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань. Проект SURGE почнеться в Україні у 2024 році, а загалом Світовий банк надав Україні 760 млн доларів фінансування в рамках цього проекту.
-
Куди йдуть гроші українців – і чому бізнес змушений чекати кредитів
Банки в Україні продовжують збільшувати обсяги депозитів населення, хоча вони майже не змінюють доходність вкладів. Тим часом кредитування зростає повільно. Це може загрожувати економіці країни, оскільки банки не використовують належним чином фінансові ресурси, які накопичує населення. Українці в основному утримують гроші у гривні, хоча є також валютні депозити. Кредитування поступово відновлюється, але є ще простір для його розвитку, особливо для великих підприємств. Експерти вважають, що необхідно сприяти розвитку кредитування, щоб стимулювати економічний розвиток країни. Однак, в Україні є проблема “банківського парадоксу”, коли банки не видають вистачаючу кількість кредитів, хоча мають значні фінансові ресурси. Це може призвести до негативних наслідків для економіки.