Лівий берег

Позначка: Кредит

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    Лідери країн ЄС поки не дійшли згоди щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Пропозиція полягала у використанні доходів від російських активів у бельгійському депозитарії для надання Україні “кредитів”. Однак деякі країни висловили побоювання щодо юридичних ризиків. Європейська комісія обіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією.

  • Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ

    Нафтогаз та Європейський інвестиційний банк уклали угоду про кредит на 300 млн євро, які будуть використані на закупівлю газу. Гроші допоможуть створити резерви газу на довгостроковий період і забезпечити стабільне постачання під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався вкласти еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Це фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України і забезпечити підтримку громадам і бізнесу в зимовий період.

  • Україна отримає від Японії понад $240 млн

    Україна отримає від Японії понад $240 млн

    Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали угоду на позику у розмірі 246,5 млн доларів в рамках програми SURGE. Ці кошти будуть використані для підтримки управління публічними інвестиціями, фіскального управління на місцевому рівні та удосконалення бюджетування. Частину позики спрямують на зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань. Проект SURGE почнеться в Україні у 2024 році, а загалом Світовий банк надав Україні 760 млн доларів фінансування в рамках цього проекту.

  • Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами

    Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами

    Європейська комісія виділила 150 мільярдів євро серед 19 країн-членів Євросоюзу в рамках нової програми безпекової допомоги SAFE. Ці кошти призначені для закупівлі оборонного обладнання, яке допоможе посилити обороноздатність Європи від російської агресії та інших загроз. Серед країн, які отримають найбільші суми, є Польща, Румунія, Франція та Угорщина. Програма SAFE передбачає можливість укладення угод із третіми країнами та буде спрямована на підтримку східного флангу НАТО. Україна не може отримати прямі кредити, але може брати участь у спільних закупівлях з урахуванням її оборонно-промислового комплексу. Перші кредити за програмою SAFE очікуються в 2026 році.

  • Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна підписала рекордну угоду на закупівлю газу

    Україна уклала угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку на суму 500 млн євро на закупівлю газу без державної гарантії. Це найбільший проєкт банку в Україні. Головне, що кредит надається під гарантію ЄС, що допоможе країні підготуватися до опалювального сезону. Нафтогаз планує закуповувати газ на конкурентних умовах від понад 30 постачальників згідно з європейськими стандартами. У поточному році Україна стикається з низькими запасами газу і атаками російських загарбників на газові об’єкти, але ситуація поступово покращується, і імпорт газу до країни досяг максимуму за два роки.

  • Естонія планує взяти оборонний кредит до 3,6 млрд євро

    Естонія планує взяти оборонний кредит до 3,6 млрд євро

    Естонія планує взяти кредит для фінансування оборонних витрат. Про це повідомляє ERR.
    За словами директора Департаменту державного казначейства Міністерства фінансів Янно Луурмееса, Естонія планує позичити від €2 мільярди до €3,6 мільярда за підтримки Єврокомісії.
    “Естонія зацікавлена в отриманні кредиту. Міністерство оборони підготувало та направило до Європейської комісії попередню заявку на отримання кредиту, але весь цей процес поки що перебуває на відносно ранній стадії”, – зазначив він.
    Як повідомляється, точну суму кредиту поки що не визначено, як і термін його погашення. Кредит можна буде взяти терміном до 45 років.
    За його отримання при підтримці Єврокомісії Естонія також сподівається отримати вигіднішу відсоткову ставку та заощадити на кожен позичений мільярд євро близько €4 мільйонів на рік.
    Як заявив Керівник департаменту НАТО та ЄС Міноборони Естонії Калле Кірсс, оборонну позику планується використати на закупівлю зенітних ракет для ППО середньої та малої дальності, артилерійських снарядів та інших боєприпасів, бойових машин піхоти, а також для поповнення озброєння Військово-морських сил республіки.

  • Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга

    Україна запросила у Польщі кредит для закупівлі озброєння – Сибіга

    Україна запросила кредит у Польщі на суму 120 млн євро для закупівлі озброєння. Глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що Україна зацікавлена у закупівлі оборонної продукції у Польщі, так як країна має добрі традиції у виробництві озброєння. Україна розглядає можливість придбання переносних зенітних ракетних комплексів Piorun і самохідних гаубиць Krab. Сибіга також зазначив, що обговорюється можливість спільного виробництва озброєння як на території України, так і на території Польщі.

  • США профінансують переозброєння Польщі на $4 млрд

    США профінансують переозброєння Польщі на $4 млрд

    Польща підписала угоду зі США про надання кредиту обсягом 4 мільярди доларів для модернізації своїх Збройних сил. Про це повідомило Міністерство національної оборони Польщі.
    “4 мільярди доларів у межах програми Foreign Military Financing (іноземне військове фінансування) для Польщі. Віцепрем’єр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підписав угоду про надання Сполученими Штатами гарантій на кредит у межах цієї програми”, – мовиться у повідомленні.
    Кошти спрямують на модернізацію Збройних сил Польщі.
    Раніше Міноборони Польщі повідомляло, що кошти також використають для часткової оплати контрактів на постачання американської військової техніки, зокрема найдорожчої – таких як закупівля 96 ударних гелікоптерів AH-64E Apache чи шести батарей зенітно-ракетного комплексу Patriot у межах другого етапу програми Wisła.
    Програма Foreign Military Financing – це програма Держдепартаменту США з надання кредитів і грантів союзникам для закупівлі американської зброї.
    Раніше США надали Польщі кредит у $2 млрд для закупівлі американських озброєнь, зокрема винищувачів F-35, зенітно-ракетних комплексів Patriot і танків Abrams.

  • Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.

    Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.

    “Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.

    За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.

    “Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.

    Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.

    Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.

    Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу