Міністр оборони Швеції, Пол Йонсон, виступив у Брюсселі з закликом підтримати Україну, використовуючи репараційний кредит з російських активів, та посилити санкції проти Росії. Він вважає, що Україні потрібна фінансова допомога для продовження боротьби, тому пропонує використовувати цей кредит. Йонсон наголосив, що мир в регіоні можливий лише за умови збільшення підтримки України та посилення санкцій проти Росії. Швеція є однією з країн, яка постійно збільшує допомогу Україні з початку конфлікту, щоб українці могли вести перемовини з позиції сили.
Позначка: Кредит
-
ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”
ЄC на тлі чергового охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном схиляється до того, що заморожені активи Росії – єдиний реальний варіант стабільного фінансування для України, оскільки інші джерела поступово вичерпуються. ЄС активізував роботу щодо активів РФ ЄС активізував роботу щодо узгодження схеми використання заморожених російських суверенних активів для надання фінансової допомоги Україні. Про це пише видання Bloomberg.
Прискоренню процесу сприяв так званий “мирний план” США, в якому серед іншого викладено альтернативні ідеї використання цих коштів.
Наразі Європа перебуває під сильним тиском, щоб відмовитися від цих активів, адже США у рамках “мирного плану” нещодавно оприлюднили власну ідею використання цих грошей для спільних інвестицій з Росією.
Через це Європейська комісія планує найближчим часом представити законодавчу пропозицію для використання 140 млрд євро як позики Україні у 2026 та 2027 рр.
Агентство Reutersз посиланням на представників ЄС повідомило, що ЄС найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить Блоку використовувати заморожені активи Росії для надання Україні 140 млрд євро кредиту. “Я не бачу жодного сценарію, за якого європейські платники податків мають сплачувати весь рахунок самі. Це неприпустимо. Так само зрозуміло, що будь-яке рішення має ухвалюватися згідно з правилами компетентних юрисдикцій і з повагою до європейського та міжнародного права”, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У Єврокомісії стверджують, що використання заморожених активів Росії є найкращим способом покриття витрат для допомоги Україні. Запропонована позика на 140 млрд євро не передбачає конфіскації коштів Росії, а буде повернута лише за умови, що Москва спочатку сплатить воєнні репарації Києву. План Трампа прискорив роботу ЄК над наданням кредиту Україні “Поява деталей плану, підтриманого США, який, на думку європейських лідерів, “був дуже вигідним для Москви”, зробила роботу над європейською пропозицією “ще більш нагальною”, – сказав один із чиновників ЄСв коментарі Bloomberg. Згідно з оприлюдненими деталями плану США, 100 млрд дол. заморожених російських коштів мали бути інвестовані в очолювані США зусилля з відновлення України, при цьому США отримають 50% прибутку. Також план США передбачає, що Європа має внести 100 млрд дол., а решта заморожених коштів буде інвестована в “окремий американо-російський інвестиційний інструмент” для спільних проєктів.
Після того, як стали відомі деталі “мирного плану США”, президент ЄК заявила, що ЄС має підтримати Україну. “Ми зобов’язалися покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках. Це включає опцію щодо заморожених російських активів”, – сказалаУрсула фон дер Ляєн. Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тежрішуче відхилив пропозиції США щодо використання російських державних активів, заморожених у ЄС. “Уряд США не має права розпоряджатися цими коштами. А вимога, щоб ЄС виділив додаткові 100 млрд дол. на відновлення України неприйнятна”, – наголосив Мерц. Для Бельгії розроблять юридичні гарантії На саміті минулого місяця лідери ЄС не змогли узгодити план використання 140 млрд євро заморожених активів Центрального банку РФ, оскільки не отримали підтримки Бельгії, де зберігається більша частина цих коштів.
Бельгійська сторона занепокоєна потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.
Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради. “Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим.”, – наполягає прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.
Представники ЄС заявили, що ЄК сподівається врахувати занепокоєння Бельгії у проєкті законодавчої пропозиції. Загалом у Європі заморожено 210 млрд євро активів, з яких 185 млрд євро млрд розташовані в Бельгії. Проєкт юридичного тексту має детально розглянути “різні юридичні гарантії”, яких вимагає бельгійський уряд.
Згідно з планом ЄС, що обговорюється з жовтня, активи будуть надані Україні в кредит. Київ зможе використовувати ці кошти для оборони та потреб регулярного бюджету. Україна поверне позику лише після того, як отримає від Росії репарації за війну. Словаччина та Угорщина теж проти Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина теж відмовилась підтримувати “репараційний кредит”.
За словами прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, Словаччина не братиме участі в будь-яких юридичних або фінансових схемах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти будуть витрачені на військові витрати в Україні.
Але найбільш активним супротивником ідеї надання Україні “репараційного кредиту” є Угорщина. Її позиція щодо використання ЗРА для допомоги Україні є однією з найбільш послідовних і жорстких у ЄС. Угорщина активно протидіє цьому плану, використовуючи різні інструменти.
Рішучим кроком Угорщини стало подання позову до Суду ЄС проти рішення Ради ЄС щодо використання доходів від ЗРА. Позов було подано в липні поточного року та прийнято до розгляду в серпні. Метою Угорщини було оскаржити рішення Ради ЄС від травня 2024 р., яке дозволило спрямовувати прибутки від ЗРА до Європейського фонду миру (ЄФМ) для фінансування військової допомоги Україні.
Будапешт стверджував, що його утримання від голосування під час ухвалення рішення в Раді ЄС не може вважатися фактичною згодою, і що процедура ухвалення рішень була порушена.
Справа перебуває на стадії судового розгляду. Про всяк випадок існує план “Б” Водночас, оскільки пропозиція щодо довгострокової позики може не бути узгоджена до саміту ЄС 18 грудня, у Брюсселі шукають термінові альтернативи, щоб підтримати Київ.
За словами чотирьох неназваних посадовців, одним із можливих варіантів є “перехідний” кредит. Цей кредит буде фінансуватися коштом запозичень ЄС і має на меті підтримати Україну в перші місяці 2026-го. Як зазначають джерела, це дасть більше часу для юридичного оформлення повноцінного довгострокового кредиту з використанням російських активів у такий спосіб, що влаштує Бельгію.
Двоє анонімних дипломатів також розповіли, що Україну можуть попросити погасити “перехідний” кредит ЄС після того, як країна отримає фінансування з довгострокової репараційної позики.
Проте, як пише Politico, репараційний кредит розглядається як “найкращий варіант” для України у довгостроковій перспективі, оскільки країни-члени ЄС не бажають використовувати кошти зі своїх національних бюджетів через дефіцит.
Один із дипломатів ЄС заявив, що в Союзі дійсно не бачать іншого можливого варіанту, крім позики на відшкодування збитків. Одним з варіантів може бути поєднання позики на відшкодування збитків з одним з інших варіантів. Але це не повинно займати занадто багато часу…
Вікторія Хаджирадєва -
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів. -
Україна отримала 100 млн євро кредиту від Банку розвитку Ради Європи
Україна отримала другий транш у сумі 100 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи для підтримки внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти допоможуть забезпечити соціальні виплати для тих, хто був змушений залишити свої домівки через війну. Україна вже залучила майже всю суму, передбачену проєктом, і це допоможе забезпечити безперервне фінансування для ВПО. Крім того, український кредитний портфель проєктів БРРЄ включає п’ять проєктів на загальну суму 550 мільйонів євро, з яких вже залучено майже 430 мільйонів євро. Очікується, що до кінця року Україна отримає ще близько 155 мільйонів євро для спільних проєктів з БРРЄ.
-
МВФ запропонував Україні меншу програму, ніж ми розраховували
Місія МВФ підготувала для України нову програму кредитування у 8 млрд дол. Які умови висуває фонд, чому виділять менше коштів, ніж нам хотілося б та чому для України дуже важливо мати програму з МВФ? Менше, ніж хотіли З огляду на те, що чинна програма МВФ з Україною на 2023-2027 рр., що передбачає виділення нам 15,6 млрд дол., вже майже вичерпана, наша країна звернулась до фонду з проханням про нову програму фінансування. І МВФ дослухався до України. Місія МВФ підготувала для нашої країни нову програму кредитування на 8 млрд дол. Очікується, що вона діятиме до 2029 р. “Загальний обсяг програми, яку МВФ пропонує Україні, – близько 8 млрд дол. на 4 роки. Це менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, зокрема й репараційного кредиту”, – повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. Вона уточнила, що рішення МВФ щодо запуску програми очікується в січні. Тоді ж має бути перша виплата.
При цьому попередньою дією, яку необхідно виконати для старту програми, є ухвалення бюджету на 2026 р. у межах узгодженого з фондом дефіциту.
За словами Підласи, під час офіційних переговорів щодо нової програми було обговорено деталі українського бюджету-2026 з керівником місії МВФ Гевіном Греєм та його колегами.
Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету. “Формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету з інших джерел, частиною яких є і “репараційний кредит” від ЄС”,- підкреслив міністр фінансів. Програма з МВФ критично важлива для України тому, що нам треба покрити фіскальний дефіцит. Навіть до кінця поточного року ще потрібно залучити 8,7 млрд дол., щоб профінансувати всі заплановані бюджетні видатки.
Наразі загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на період дії нової програми попередньо оцінюється в суму до 170 млрд дол. МВФ – каталізатор, а не основний донор МВФ традиційно виступає як каталізатор для залучення більшого фінансування від інших міжнародних партнерів (країн G7, ЄС, Світового банку тощо), а не як основний донор. Програма МВФ є сигналом для інших кредиторів, що країна проводить необхідні реформи та має чіткий план, що робить інвестиції в неї безпечнішими. “Невеликий обсяг програми МВФ може бути частиною стратегії, коли основне фінансове навантаження беруть на себе інші партнери (наприклад, програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро)”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Розмір програми МВФ базується на оцінці фінансового розриву (різниці між потребами у фінансуванні та прогнозованими джерелами) та спроможності країни обслуговувати борг. Хоча потреби України залишаються значними, МВФ, ймовірно, враховує очікувані надходження від інших донорів. Якщо сукупний пакет міжнародної допомоги достатній, власний внесок МВФ може бути меншим.
Також необхідно зазначити, що кошти МВФ виділяються траншами й обумовлені виконанням певних структурних маяків та реформ. Менша сума програми може відображати обережний підхід Фонду, пов’язаний із необхідністю забезпечити чітке та своєчасне виконання Україною своїх зобов’язань.
Високий рівень безпекових ризиків через триваючу війну також може впливати на обсяги фінансування, які МВФ готовий виділити. Хоча Фонд продовжує підтримувати Україну, загальна невизначеність щодо тривалості та наслідків війни може зумовлювати більш консервативні оцінки.
Таким чином, невеликий розмір програми МВФ, не обов’язково означає брак підтримки, а скоріше підтверджує його каталітичну роль у більшому пакеті міжнародної допомоги. Вимоги МВФ Майбутня програма матиме схожу структуру, як і та, що діє з 2023 р. – вона включатиме структурні реформи, кількісні індикатори ефективності та зобов’язання уряду щодо покращення управління державними фінансами. “Нова програма з МВФ, скоріше за все, буде frontloaded – більшість грошей буде виплачено на початку. Тому у Фонду буде можливість ставити більш жорсткі вимоги на старті”,- сказала виконавча директорка Центру економічної стратегії Марія Репко в коментарі NV Бізнес. Серед типових вимог МВФ – збільшення доходів державного бюджету та забезпечення макрофінансової стабільності.
Зміцнення фіскальної стійкості та збільшення доходів – це блок вимог, який є найпріоритетнішим для МВФ, оскільки Україна потребує значних коштів для покриття невійськових витрат. “Щодо структурних маяків – МВФ найбільше зацікавлений у збільшенні доходів державного бюджету, зокрема шляхом закриття схем ухилення від сплати податків”, – розповіла Підласа. Ухвалення державного бюджету на наступний рік має відбуватися в межах узгодженого з Фондом дефіциту. Для цього МВФ вимагає посилити податкову та митну адміністрацію для закриття схем ухилення від сплати податків. Це включає боротьбу з “тіньовою” економікою, нелегальним обігом підакцизних товарів та контрабандою.
Також Україні необхідно провести заходи для розширення податкової бази. Важливо також контролювати непріоритетні витрати та посилювати прозорість у державних закупівлях.
Ще одна вимога – посилення управління та боротьба з корупцією.
МВФ розглядає ці реформи як ключові для підвищення довіри інвесторів та забезпечення ефективності державної влади. Зокрема необхідні подальші кроки для зміцнення незалежності та ефективності судової системи. Потрібно забезпечити незалежність та стійкість роботи антикорупційних інституцій, таких як НАБУ, САП, і ВАКС. Як повідомляють джерела Forbes Ukraine, ця вимога може бути визначена як критична – будь-які спроби політичного впливу або підпорядкування цих органів іншим державним структурам можуть поставити під загрозу подальше фінансування з боку МВФ. Важливим є посилення корпоративного управління в державних підприємствах, зокрема через прозорий відбір незалежних наглядових рад.
МВФ вимагає і реформи фінансового сектору та монетарної політики. Ці заходи спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності. Ключовою вимогою є збереження інституційної та операційної незалежності НБУ. Необхідний поступовий перехід від фіксованого до більш гнучкого курсу гривні, що дозволить краще реагувати на економічні шоки, при дотриманні умов для макрофінансової стабільності. Також важливо зберігати фінансову стійкість банків та ефективно управляти непрацюючими кредитами (NPL).
Крім того, нова програма має бути тісно інтегрована з планом реформ у межах програми Ukraine Facility від ЄС, що підкреслює фокус на гармонізації законодавства з європейськими стандартами. Потрібне подальше впровадження реформ на енергетичних ринках, включаючи питання тарифної політики та корпоративного управління в енергетичних компаніях.
До потенційно нових умов відносяться: перезавантаження митниці, ліквідація норм, що обмежують строки досудового розслідування, відомих як “правки Лозового”, реформа держпідприємств із прозорим добором керівників і членів наглядових рад.
Вікторія Хаджирадєва -
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Європейська комісія та Бельгія не змогли домовитися про “репараційний кредит” для України, який мав би бути фінансованням за рахунок заморожених російських активів. Дві інші країни ЄС також виступають проти цієї ініціативи. Поки не вирішено, чи є у ЄС альтернативний план допомоги Україні. Технічна зустріч між представниками ЄС та урядом Бельгії не призвела до консенсусу щодо цього питання.
-
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
-
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планують остаточно вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що дискусії з цього приводу тривають, але деякі країни, зокрема Бельгія, ще не впевнені у необхідності такого кроку. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для війни та оборони, і використання заморожених російських активів може бути важливим кроком у цьому напрямку. Наразі, питання передачі коштів Україні відкладено до грудня, але Туск закликав не зволікати з цим рішенням.
-
У кого в ЄС ідея “репараційного кредиту” викликає сумніви
Єврокомісія представила план, як можна використати заморожені активи Росії на допомогу Україні. Проте в ЄС є країни, які поки що не готові до такого кроку. Про кого мова, які в них заперечення та як Єврокомісія планує їх переконати? В чому суть ідеї репараційного кредиту Європейський Союз шукає спосіб фінансування оборони та відбудови України. Одним із них є отримання Україною кредиту на відшкодування збитків із заморожених на Заході активів Центрального банку РФ. Цю ідею вже назвали “репараційним кредитом”.
План Єврокомісії має дозволити урядам країн ЄС використовувати до185 млрд євро (216,76 млрд дол.) – більшу частину з 210 млрд євро російських суверенних активів, які наразі заморожені в Європі.
Кошти наразі розміщені в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. На початку повномасштабного російського вторгнення Росії в Україну Euroclear зберігав облігації для російського Центрального банку, але коли скінчився термін дії цих облігацій, отримані грошові кошти застрягли в Euroclear через санкції ЄС проти Москви.
Наразі Euroclear інвестує грошові кошти в Європейський центральний банк. Як пише Reuters, ідея Єврокомісії полягає в тому, щоб Euroclear інвестував у облігації з нульовим купоном, випущені Єврокомісією з гарантіями урядів країн ЄС.
Видання додає, що потім ЄС використає ці кошти для надання Україні “репараційної позики”. Її Україна буде повертати лише після того, як вона отримає від Росії репарації за війну в рамках мирної угоди. Це рішення фактично дозволить Україні витратити ці гроші зараз, а не чекати, поки Москва їх виплатить. “Єврокомісія або Special Purpose Vehicle, яка їй підконтрольна, випускає безвідсоткові цінні папери, на які обмінює ці гроші. Тобто в Euroclear залишаються цінні папери, а активи передаються в користування Україні”, – пояснила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в інтерв’ю РБК-Україна. Водночас вона підкреслила, що не йдеться про всі 185 млрд євро, заморожених у Euroclear. За її словами, від них потрібно відняти 45 млрд євро, з яких ЄС буде надалі отримувати прибутки для компенсації грошей, які нам вже дали країни G7 в рамках ERA Loans в цьому році. Частина активів повинна залишитися у Euroclear, щоб вони й надалі приносили прибутки.
За словами Підласи, Україні не обов’язково отримувати всю суму кредиту за один рік. Вона пояснила, що нам все і не дадуть. Ці 140 млрд євро будуть виділятися в першу чергу орієнтуючись на потреби українського бюджету, верифіковані МВФ.
Крім того, можливим учасником цього механізму можуть стати Велика Британія та США.
За словами Підласи, вони можуть це зробити, але поки що немає ніяких, навіть попередніх рішень з їх боку. Водночас вона нагадала, що Британія та Канада вже надали Україні свою частку в межах ERA Loans. Хто проти? Використання заморожених активів без явної правової підстави викликає побоювання у низки країн. Згідно з міжнародним правом, суверенні активи не можуть бути конфісковані. Це може відбутися без їх конфіскації, що є “червоною лінією” для багатьох столиць і Європейського ЦБ. Тому на разі і виникла ідея “репараційного кредиту”.
Відомо, що ця ідея Єврокомісії загалом отримала політичну підтримку. Водночас деякі країни хочуть отримати більш чітке уявлення про юридичні та фінансові ризики.
На неформальному саміті ЄС у Копенгагені 1 жовтня Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Саме через позицію цих країн лідери країн ЄС поки не змогли дійти згоди щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Про це пише Financial Times.
Основною противницею ідеї Єврокомісії є Бельгія, оскільки в країні розташований центральний депозитарій цінних паперів Euroclear і ВВП якої становить приблизно 600 млрд євро. Державна скарбниця країни отримувала вигоду від податкових надходжень, зібраних в Euroclear, а тепер вимагає від ЄС “взаємно” розподілити ризик та забезпечити більший правовий захист, якщо Москва вживе судових заходів проти Бельгії. “Бельгія не підтримає використання заморожених активів без гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Голова уряду Бельгії попросив лідерів інших країн ЄС і НАТО надати тверді гарантії, що вони розділять ризики, якщо заморожені російські активи будуть використані для фінансування кредитів Україні. Він зазначив, що Бельгія буде готова реалізувати цей план лише в тому випадку, якщо її питання отримають ствердну відповідь. Поки що цього не сталось.
Своєю чергою Франція і Люксембург також висловили сумніви щодо юридичної обґрунтованості пропонованої схеми. “Коли активи заморожені, необхідно дотримуватися міжнародного права. ”, – сказав президент Франції Еммануель Макрон та виразив стурбованість можливими наслідками для репутації євро як надійної валюти. Теоретично загрозу представляє і Угорщина. Якщо вона заблокує подовження санкцій, що вже не раз обіцяла зробити, то активи РФ розморозяться та повернуться до РФ. Щоб цього не сталося для держав-членів важливо змінити режим санкцій таким чином, щоб мінімізувати ризик ненавмисного розморожування активів. В ЄС вважають, що в них є спосіб це зробити. Зміна режиму санкцій не вимагає одностайності та посилається на два документи. По-перше, ухвала Євроради від 17 жовтня 2024 р., згідно з якою активи РФ повинні залишатися замороженими, поки вона не припинить свою агресивну війну проти України і не відшкодує завданих збитків. По-друге, у договорі про ЄС є стаття 31.2, яка дозволяє за певних обставин приймати законодавчі акти більшістю голосів.
Тож попри загальну підтримку ідеї, ЄС визнав необхідність додаткових консультацій і опрацювання правових аспектів пропозиції. Європейська комісія пообіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією, щоб забезпечити її відповідність міжнародному праву та інтересам усіх держав-членів.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що слід “набагато детальніше розробити повну пропозицію”. Для України репараційний кредит – це план А Україні конче потрібні гроші з активів РФ, вона на них розраховує. Наразі цей варіант розглядається нашою владою, як план А.
Підласазаявила, що “репараційний кредит” із заморожених російських активів може стати головним джерелом підтримки України 2026 р. “Це один з кількох планів. І я б сказала, що ми і Єврокомісія схиляємося до того, що це план А”, – наголосила вона. Підласа виразила сподівання на те, що це питання буде позитивно розв’язане для України. “Вода камінь точить. Насправді велика кількість експертів і політиків на Заході постійно говорять про те, що ці російські активи потрібно конфіскувати на користь України”, – сказала вона. Реакція Росії У відповідь на ідею “репараційного кредиту”, Росія почала розробляти план націоналізації та швидкого розпродажу іноземних активів.
За словами співрозмовника Bloomberg, близького до уряду РФ, російська влада може націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи в рамках нового механізму приватизації.
Відповідний указ, який дозволяє проводити експрес-продаж державних активів у спеціальному порядку, президент Росії Володимир Путін підписав 30 вересня. У документі зазначається, що це є відповіддю на “недружні” дії іноземних держав.
Джерело Bloomberg стверджує, що документ має прискорити продаж різних компаній, як російських, так і іноземних. І якщо ЄС розпочне арешт російських активів, Москва може відповісти симетрично.
Вікторія Хаджирадєва