Дослідники з Центру вивчення дикої природи Кіотського університету виявили можливий генетичний зв’язок між муркотінням домашніх котів і варіаціями андрогенового рецепторного гена. Як повідомляє ScienceX, результати дослідження свідчать, що коти з коротким варіантом цього гена демонструють вираженішу схильність до муркотіння та вокальної комунікації з людьми.
У дослідженні взяли участь 280 кастрованих або стерилізованих безпородних котів, що проживають у домівках своїх власників. Науковці провели оцінку поведінки тварин, зібрали зразки ДНК і проаналізували андрогеновий рецепторний ген, порівнюючи його також із відповідними генами в інших представників родини котових.
Згідно з результатами, коти з коротким типом гена частіше муркотіли та виявляли більшу вокальність у спілкуванні з людьми, особливо самець. Натомість самки з таким самим варіантом гена частіше демонстрували агресію до незнайомців.
Цікаво, що генетичні відмінності також можуть бути пов’язані з умовами виховання: дослідники припускають, що коти з довгим варіантом гена – здебільшого породисті – менше потребують голосової комунікації, на відміну від безпородних і врятованих колишніх вуличних тварин.
У порівнянні з 11 іншими видами родини котових, таких як леопардовий кіт і кіт-рибалка, вчені виявили, що саме домашні коти мають унікальні довгі варіанти андрогенового рецепторного гена. Це може свідчити про еволюційні зміни, пов’язані з одомашненням і селекцією.
На думку дослідників, ці висновки можуть бути використані для прогнозування поведінкових рис тварин на основі генетичних даних, що відкриває нові можливості для догляду за тваринами та підвищення їхнього добробуту. У майбутньому команда планує розширити дослідження і на інших представників родини котових.
“Ми прагнемо поглибити розуміння котів і зробити стосунки між ними та людьми ще гармонійнішими”, – підсумувала авторка дослідження Юме Окамото.
Позначка: Кот
-
Вчені виявили ген муркотіння котів
-
Коти впізнають господарів на нюх – вчені
Коти здатні впізнавати своїх господарів не лише за голосом чи зовнішністю, а й за запахом – і роблять це з особливою точністю.
Як свідчить нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, для цього вони переважно використовують ліву ніздрю. Про відкриття повідомляє The New York Times.
Відомо, що коти – одні з найзагадковіших домашніх улюбленців. Їхня незалежна поведінка, небажання виконувати команди і обережність роблять вивчення цих тварин справжнім викликом для науковців.
“Насправді коти розуміють багато чого так само добре, як і собаки, але вони не показують це своєю поведінкою та є більш обережними, що ускладнює проведення експериментів”, – зазначає професор зоотехніки Хідехіко Учіяма.
Попри це, науковцям вдалося провести експеримент за участю 30 котів. Для дослідження вони зібрали запахи власників тварин – за допомогою ватних паличок, якими протирали шкіру за вухами, між пальцями та під пахвами. Для порівняння використовували також зразки запахів незнайомців і нейтральні палички без запаху.
Результати виявилися промовистими: коти витрачали більше часу на обстеження незнайомих запахів, а знайомі (господарів) – майже не досліджували. Це свідчить, що вони чітко розрізняють, де хто.
Ще цікавіше – реакція на запах залежала від того, якою ніздрею коти вдихали аромат: знайомі запахи вони виявляли лівою, нові – правою. Це узгоджується з дослідженнями собак, які аналогічно використовують нюх залежно від емоційного навантаження запаху.
“Ймовірно, права півкуля переважно обробляє емоційно тривожні запахи” – припускає професор Учіяма.
Попри те, що дослідники не відстежували активність мозку котів безпосередньо, їхня робота стала вагомим внеском у вивчення поведінки тварин.