Лівий берег

Позначка: Конгрес

  • Конгресвумен Ґрін поширила фейк про мітинг у Києві

    Конгресвумен Ґрін поширила фейк про мітинг у Києві

    Одіозна ультраправа конгресвумен США Марджорі Тейлор Ґрін поширила неправдиву інформацію про масові протести у Києві. Зрештою, самі ж українці й спростували її фейкові заяви. Відповідну заяву політик опублікувала в соцмережі X.
    Вона заявила, що люди вийшли на вулиці нібито “проти президента Володимира Зеленського і його відмови закінчити війну в Україні”.
    Ґрін опублікувала там відео, на якому протестувальники вигукують: “Руки геть від НАБУ!”. Ці кадри були зняти під час мітингу після прийняття скандального закону №12414, що знизило незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
    Проте конгресвумен чомусь вирішила, що масові протести у Києві спалахнули нібито через “відмову Зеленського зупинити війну”.
    “У Києві спалахнули масові протести проти президента України Зеленського, який є диктатором і відмовляється укласти мирну угоду та припинити війну. Молодець, український народе! Викиньте його з посади!”, – написала політик.
    Вона вчергове закликала США припинити фінансування та постачання зброї Україні.
    Українці пояснили Ґрін її “фейл” та наголосили, що причина протестів полягала не у “відмові Зеленського”, а в законі, що послаблює НАБУ та САП.
    В коментарях під дописом Ґрін, зокрема, відреагували на цю оманливу інформацію й відомі українські волонтери та громадські діячі.

    Huge protests erupt in Kyiv against Ukrainian President Zelensky as he is a dictator and refuses to make a peace deal and end the war.Good for the Ukrainian people! Throw him out of office!And America must STOP funding and sending weapons!!! pic.twitter.com/WMJuMB7PlA— Rep. Marjorie Taylor Greene🇺🇸 (@RepMTG) July 22, 2025

  • У Сенаті США відклали пакет санкцій проти Росії

    У Сенаті США відклали пакет санкцій проти Росії

    Президент Трамп вирішив дати Росії 50 днів на укладення мирної угоди з Україною, після чого законопроєкт Сенату США щодо санкцій проти Росії був призупинений. Лідер республіканців у Сенаті Джон Тун заявив, що не поспішатиме з просуванням цих санкцій, оскільки Трамп планує діяти самостійно у вирішенні конфлікту. Також він зазначив, що якщо президент вирішить, що це має сенс, то Сенат буде готовий підтримати законопроєкт. Водночас, дії у Палаті представників також виглядають малоймовірними через висловлювання Трампа. Таким чином, можливість ухвалення законодавства про санкції стає невизначеною.

  • У Конгресі США вимагають відновити допомогу Києву

    У Конгресі США вимагають відновити допомогу Києву

    Американські сенатори та конгресмени направили голові Пентагону Піту Геґсету листа, в якому вимагають скасувати рішення про заморожування поставок боєприпасів і зброї до України. Вони стверджують, що Україні потрібна ця зброя для самооборони після нападу з боку Росії. Сенатори та конгресмени вимагають провести закритий брифінг щодо скасування поставок та надати відповіді на ряд питань. Вони закликають швидко відновити поставки зброї Україні та готові виділити фінансування для цього. Також вони закликають прийняти законопроект про санкції проти Росії та забезпечити Україну необхідною зброєю для самозахисту.

  • Чоловік намагався пронести зброю до будівлі конгресу США

    Чоловік намагався пронести зброю до будівлі конгресу США

    Минулого тижня чоловіка з штату Меріленд затримали за спробу пронести саморобну зброю в будівлю конгресу США. Його ім’я – Джейсон Уайт, і йому 35 років. Виявилося, що у сумці, яку він клав на металодетекторі, була зброя без серійного номера та з коротким стовбуром. Чоловік виявився без дозволу на носіння зброї в Вашингтоні, оскільки термін його дозволу для Меріленда вже минув. Мотиви цієї спроби не були повністю з’ясовані, але відомо, що в той час у Палаті представників відбувалося засідання. У цей же час неподалік від Єврейського музею сталася стрілянина, де загинули двоє співробітників посольства Ізраїлю. Також у штаті Міннесота затримали чоловіка підозрюваного у вбивстві та замаху на депутатів-демократів.

  • В Конгресі вимагають пояснень щодо помочі Україні

    В Конгресі вимагають пояснень щодо помочі Україні

    Конгресмен від Республіканської партії США Браян Фіцпатрік після новин про призупинку військової допомоги Україні відправив президенту Дональду Трампу листа з вимогою провести негайний брифінг. Про це йдеться в його дописі в X (раніше Twitter).
    За його словами, новини про призупинку військової допомоги Україні викликали в нього “серйозне занепокоєння”. Новина пролунала на тлі посилення російських повітряних атак на Україну.
    Збройні сили України захищають не тільки батьківщину, але й “тримають передову свободи”, наголосив політик. США повинні відстоювати мир через силу, підкреслив Фіцпатрік.
    “Я офіційно запросив екстрений брифінг від Білого дому та Міністерства оборони для роз’яснення цих повідомлень, перегляду запасів зброї та боєприпасів нашої країни та забезпечення того, щоб Сполучені Штати залишалися повністю відданими забезпеченню України ресурсами, які їй терміново потрібні для захисту свого народу”, – написав він, приклавши фотокопію листа. Фотокопія листа Браяна Фіцпатріка

  • Конгресу США обмежать доступ до розвідданих через витік щодо Ірану – ЗМІ

    Конгресу США обмежать доступ до розвідданих через витік щодо Ірану – ЗМІ

    Білий дім має намір обмежити обмін розвідданими з членами Конгресу США після того, як у мережу просочилася попередня оцінка збитків, завданих ударами США по ядерних об’єктах Ірану. Про це повідомляє американський телеканал NBC News з посиланням на високопоставленого представника Білого дому.
    Адміністрація планує публікувати менше інформації в CAPNET. Мова про систему, що використовується для обміну секретними матеріалами з Конгресом.
    Рішення, яке не сподобається демократам, було ухвалене в момент, коли вищі посадові особи уряду мали провести в четвер удень секретний брифінг для членів Сенату з приводу страйків.
    Спікер Палати представників Майк Джонсон висловив обурення президента США Дональда Трампа, а також його союзників – щодо повідомлення про ранню оцінку Агентства військової розвідки ударів США по Ірану. В ній ішлося про те, що ядерна програма країни була припинена всього на 3-6 місяців.
    На запитання, чи вважає він, що витік стався з Конгресу, спікер відповів: “Це мої підозри”.
    Попри “репресії” адміністрації та підозри Джонсона, поки що невідомо, чи виходив витік від члена Конгресу.
    ЗМІ зазначає, що законодавці мали доступ до початкової оцінки ударів від розвідки і могли переглядати її в безпечному місці в Капітолії.
    Як відомо, телеканал CNN з посиланням на американську розвідку повідомив, що удари США по трьох ядерних об’єктах Ірану не знищили основні компоненти ядерної програми, попри заяви Трампа.
    Після цього президент США накинувся з критикою на ЗМІ та заявив, що ті начебто намагаються “принизити один з найуспішніших військових ударів в історії. Ядерні об’єкти в Ірані повністю знищені”.
    Трамп зробив заяву щодо урану на об’єктах Ірану

  • У Трампа заговорили про обмеження конгресменів у секретній інформації – ЗМІ

    У Трампа заговорили про обмеження конгресменів у секретній інформації – ЗМІ

    Білий дім розглядає можливість обмеження обміну секретною інформацією з Конгресом через витік розвідувальної оцінки ефективності ударів по Ірану. Про це у середу, 25 червня, пише Axios із посиланням на чотири джерела.
    Це сталося після того, як ЗМІ повідомили, що удари США по Ірану не повністю знищили його ядерну програму. Ці дані були оприлюднені журналістами наступного дня після публікації в системі CAPNET, що використовується для обміну інформацією між урядом і Конгресом.
    Попередня оцінка, яка мала гриф “низької достовірності”, була підготовлена одним з 18 розвідувальних агентств на основі супутникових знімків і вказувала на обмежену ефективність ударів США, суперечачи офіційним заявам президента Дональда Трампа.
    У середу речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила, що ФБР проводить розслідування, і наголосила, що винні у витоку мають понести кримінальну відповідальність. Водночас в адміністрації зазначили, що працюють над посиленням внутрішнього контролю для запобігання подібним інцидентам у майбутньому.
    Тим часом ідея обмежити обсяг інформації, яка надходить до законодавців, викликала різку критику з боку демократів. Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер заявив, що такі дії викликають підозри у спробах щось приховати, а не пов’язані з міркуваннями безпеки.

  • Брінк балотуватиметься до Конгресу США

    Брінк балотуватиметься до Конгресу США

    Колишня посол США в Україні Бріджит Брінк заявила про намір балотуватися до Конгресу США від штату Мічиган. Про це дипломатка повідомила на платформі X у середу, 18 червня.
    В опублікованому відеоролику Брінк наголосила на своєму родинному корінні та акцентувала на посаді посла США в Україні.
    Дипломатка розкритикувала президента США Дональда Трампа, котрий, за її словами, “продовжує тиснути на нашого демократичного союзника – Україну, а не на агресора – Росію”.

    I’ve dedicated my life to protecting democracy & fighting for freedom. It’s why we stood up to Putin and why I spoke out against Trump. My next mission: fighting for what’s right here at home. I’m running for #MI07 because it’s time to put Michigan families first and fight back. pic.twitter.com/7bAvV2uniJ — Ambassador Bridget Brink (@AmbBridgetBrink) June 18, 2025 “Умиротворення диктатора ніколи не призводило і не призведе до досягнення сталого миру. І це просто не те, ким ми є. Саме тому після майже 30 років служби я вирішила, що зобовʼязана піти у відставку, аби відкрито висловити свої погляди”, – додала Брінк.
    Демократка Брінк балотуватиметься на проміжних виборах до Конгресу у 2026 році у 7-му окрузі Мічигану, де їй протистоятиме чинний член Палати представників від республіканців Том Барретт.
    Бріджит Брінк перебувала на посаді посла з травня 2022 року.

  • Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні

    Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні

    Комітет Палати представників з питань асигнувань схвалив оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік. Він передбачив видатки на оборону на рівні 2025 року та відмовився виділяти додаткові 300 мільйонів доларів на допомогу Україні. Про це повідомляє BreakingDefence.
    Оборонні витрати США у 2026 році становитимуть 832 мільярди доларів, що відповідає оборонним витратам поточного року. Видатки потенційно можуть збільшити до 1 трильйона доларів коштом не використаних фінансів, виділених на інші цілі.
    Серед іншого США можуть витратити у наступному році 13 мільярдів доларів на протиракетну оборону і космічні програми, пов’язані з протиракетним щитом Золотий купол, 8,5 мільярдів доларів на 69 винищувачів F-35 і 36,9 мільярдів доларів на суднобудування, зокрема, на два есмінці класу Арлі Берк, які не були включені в плани Пентагону.
    Конгресмени не підтримали поправку до проєкту оборонного бюджету, яка передбачала збільшення допомоги Україні на 300 мільйонів доларів.
    Голова комітету Палати представників з питань асигнувань Том Коул перед голосуванням застеріг, що збільшення фінансування для України нібито може призвести до провалу оборонного бюджету, оскільки деякі республіканці виступатимуть проти поправки. Також він додав, що демократи не підтримають оборонний бюджет через консервативну політику закладену в ньому.
    “Я кажу це як людина, яка послідовно підтримує Україну. Я написав законопроект для найбільшого пакету допомоги, і моя думка щодо цього не змінилася, але політика є практичною… Я хочу схвалити оборонний законопроект, і я не зацікавлений в тому, щоб розділити тих, хто його підтримає”, – пояснив свою позицію конгресмен.
    Як ми вєже писали, Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік.
    Допомогу від США скоротять: як це вплине на війну