Позначка: Конфлікт

  • Глава Пентагону не виключив силової зміни влади у Венесуелі

    Глава Пентагону не виключив силової зміни влади у Венесуелі

    Міністр оборони США Піт Гегсет не виключив можливості силової зміни влади у Венесуелі. Відповідне рішення може ухвалити лише американський президент Дональд Трамп.Про це глава Пентагону заявив в етері Fox News у середу.
    “Зміна режиму – це рішення, яке може ухвалити президент”, – заявив Гегсет.
    Він пояснив, що в адміністрації Трампа й надалі вважають, що президент Венесуели Ніколас Мадуро підтримує виробництво заборонених речовин у країні та їхнє незаконне ввезення до США.
    “Ми знаємо, що він залучений у наркобізнес… Він має вирішити, чи продовжувати йому підтримувати наркотрафік, чи ні”, – додав глава Пентагону.
    Відповідаючи на запитання про те, як адміністрація США ставиться до нелегального імпорту наркотичних речовин з інших країн, міністр зазначив: “Єдина людина, яка повинна хвилюватися зараз стосовно цього – це Ніколас Мадуро”.

  • ШОС і парад: як Китай кидає виклик США

    ШОС і парад: як Китай кидає виклик США

    ШОС трансформується У Китаї завершився дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де лідери понад 20 країн, включно з президентом Росії Володимиром Путіним і Прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, обговорювали регіональну безпеку та економічні питання. Однак головним результатом зустрічі стало закріплення концепції альтернативного світового порядку, запропонованої лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
    Історичні підсумки саміту підбив політолог Віктор Небоженко:

  • Китайське лідерство. Саміт став платформою для демонстрації зростаючої ролі Китаю як лідера “Глобального Півдня”. Було офіційно визнано перевагу Китаю над США і ключовий внесок Сі Цзіньпіна в розвиток ШОС як перспективної геополітичної сили.
  • Нова роль Росії. Путінська Росія публічно відмовилася від своєї зони впливу в Центральній Азії, визнавши невтручання у справи таких країн, як Азербайджан і Казахстан. Це свідчить про зміщення геополітичних пріоритетів у регіоні та посилення миротворчої ролі Китаю.
  • Уніфікація та співпраця. ШОС розпочинає процес авторитарної уніфікації політичних систем за прикладом РЕВ і Варшавського договору часів СРСР. Також члени організації виробляють спільну стратегію щодо тарифної політики президента США Дональда Трампа та шукають точки дотику між ШОС і БРІКС.
  • Як зазначив політичний аналітик Ігор Тишкевич, саміт ШОС відрізняється від попередніх. Він ознаменував початок реального оформлення “зони китайських інтересів”, що перетворює організацію із консультативної та безпекової структури на політичний альянс, важливий для Китаю та інших держав-учасниць. “ШОС трансформується: якщо на момент створення ключовими питаннями були питання безпеки в Азії, пізніше додалися інструменти консультацій у сфері економіки, то зараз приходить політика”, – пише Тишкевич. Кульмінацією ШОС став найбільший в історії Китаю військовий парад, який формально має відзначити 80-ту річницю капітуляції Японії в Китаї наприкінці Другої світової війни. Він відбувся 3 вересня.
    Справжня мета заходу – підкреслити роль Китаю як ключового гравця в сучасному світовому порядку і переглянути традиційний наратив про Другу світову війну. “Створення альтернативного політичного світу” За даними видання New York Times, саміт ШОС, а також військовий парад у Пекіні з демонстрацією новітніх китайських ракет та літаків є частиною стратегії Сі Цзіньпіна, спрямованої на трансформацію світового порядку, в якому домінують Сполучені Штати. Ці події демонструють, як китайський лідер використовує історію, дипломатію та військову міць для досягнення своїх цілей.
    Джонатан Чін, науковий співробітник Брукінгського інституту, вважає, що зовнішньополітична стратегія Сі Цзіньпіна є успішною. На його думку, китайський лідер зараз почувається впевненіше завдяки візитам глав держав з усього світу.
    На військовому параді, присвяченому 80-й річниці закінчення Другої світової війни, Сі Цзіньпін представив конфлікт як тріумф, очолюваний Комуністичною партією. Цей наратив, що був підтриманий російським президентом Володимиром Путіним, спрямований на те, щоб перекласти заслуги за перемогу над нацизмом від Заходу на Китай та Росію. Військові паради є важливою складовою “війни пам’яті”, в якій Пекін і Москва пропонують альтернативну історію, протилежну західному наративу про перемогу союзників.
    Публіцист Віталій Портников в ефірі Еспресо зазначив, що на параді в Китаї будуть присутні лідери майже всіх колишніх радянських республік, за винятком України, Молдови та Грузії, що свідчить про зміну геополітичних пріоритетів. На його думку, цей парад – не просто подія, а символ “створення альтернативного політичного світу”, який підкреслює ослаблення економічного та політичного впливу США.
    Портников вважає, що зростання впливу Китаю – це небезпечна тенденція. Країни, що ігнорують міжнародне право та розв’язують війни, потребують підтримки Пекіна. Той факт, що лідери Росії, Ірану та Північної Кореї, які перебувають під санкціями, виживають завдяки китайській підтримці, свідчить про послаблення можливостей Заходу.
    Журналіст вважає, що Захід, керуючись прагненням до вигоди та суспільства споживання, сам став заручником диктатур, відмовившись від економічних і політичних важелів впливу на них.
    І цим користується, зокрема, Росія. Про війну – ні слова Аналітик Віктор Каспарук переконаний: наразі Китай використовує Росію, як таран проти західної цивілізації. В своєму блозі журналіст пише, що черговий візит Путіна до Сі Цзіньпіна має на меті продемонструвати Заходу нерозривність їхнього альянсу. За його словами, ця тоталітарна коаліція на чолі з Китаєм прагне змінити світовий порядок.
    Аналітик вважає, що Росія вже перетворилася на васала Китаю, оскільки Путін змушений іти на дедалі більші поступки Пекіну. Війна проти України зробила Росію критично залежною від китайської економічної та політичної підтримки.
    Путін вже давно став молодшим партнером Сі Цзіньпіна, пише і Deutsche Welle. Російська економіка критично залежить від експорту енергоресурсів, і саме Китай відіграє роль головного покупця, зауважує видання.
    Нещодавно голова правління “Газпрому” Олексій Міллер оголосив, що сторони підписали меморандум про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, який пролягатиме до Китаю через територію Монголії.
    Як зазначає DW, незважаючи на демонстративну близькість Путіна та Сі Цзіньпіна під час зустрічі, їхні ролі чітко розподілені: Москва шукає захисту, а Пекін диктує свої умови. Для Китаю це подвійна перемога: він використовує слабкість Росії для зміцнення власного лідерства, одночасно позиціонуючи себе як незамінну силу в Євразії.
    Але не можна не визнати: для Путіна поїздка в Пекін – тріумф. Він приїхав до Сі, як пише ВВС, “зі скальпом американського президента”. Йдеться про серпневу зустріч на Алясці, де Дональд Трамп тепло прийняв Володимира Путіна, розстеливши перед ним червоний хідник, аплодуючи й усміхаючись своєму гостю. Ще й запросив проїхатися у президентському лімузині.
    У Тяньцзіні Путін заявив, що “взаєморозуміння”, досягнуті з Трампом, відкривають шлях до мирного врегулювання війни з Україною, і пообіцяв обговорити цю тему з лідерами ШОС. У своїй промові російський президент вкотре повернувся до наративів про “державний переворот в Україні” та переконував, що Росія на Україну не нападала.
    Але є показовий момент – у підсумковій декларації саміту ШОС жодним словом не згадується війна Росії проти України. На думку аналітиків, це означає, що Росії не вдалося нав’язати країнам-членам ШОС свою позицію відносно агресії.
    А от з США – інша справа. Як має відповісти Америка Надзвичайний і Повноважний Посол Андрій Веселовський в ефірі “Радіо NV” зауважує, що військовий парад у Пекіні – це відкритий виклик Сполученим Штатам.
    За словами дипломата, Китай таким чином демонструє свою економічну, політичну та військову міць, заявляючи, що не боїться погроз з боку США. КНР показує, що має свій блок, свою організацію та клієнтів, що робить її рівноправним, а не слабшим гравцем на світовій арені.
    Веселовський вважає, що Сполучені Штати наразі не мають чим відповісти на такі демонстративні дії. Він критикує нинішню адміністрацію США за те, що вона не зміцнювала, а навпаки, руйнувала підтримку, а Дональда Трампа – за те, що він “обдурював друзів і принижував нейтралів”. На думку дипломата, це свідчить про неготовність нинішнього керівництва США усвідомити світові реалії та створити універсальний альянс для збереження своїх позицій.
    А CNN прямо пише: Якщо парад у Китаї був задуманий як особиста образа для Трампа, все спрацювало ідеально.
    Втім сам Трамп не особливо реагує на образу. Спочатку він лиш іронічно звинуватив Китай, РФ і КНДР у змові проти США. А його відповідь журналістам може шокувати. На питання, чи не турбує його, що Китай, Росія та Північна Корея намагаються стати противагою США, він відповів: “Анітрохи. Китаю потрібні ми, і в мене чудові стосунки з президентом Сі, як ви знаєте. Але Китаю ми потрібні набагато більше, ніж вони нам. Ні, я цього взагалі не бачу, ні. І в мене була дуже хороша зустріч з президентом Путіним кілька тижнів тому”. Але Трамп помиляється, сподіваючись на дружні відносини з Путіним, пише Каспарук. На відміну від ситуації часів Ніксона та СРСР, зараз Китай використовує Росію як таран проти Заходу. Загравання Трампа з російським диктатором лише грають на руку Пекіну, який вигідно використовує цю ілюзію.
    Аналітик вважає, що такі дії Трампа шкодять стратегічним інтересам США, відштовхуючи європейських союзників та підриваючи їхню єдність. Він закликає Трампа припинити керувати країною, як “реаліті-шоу”, та усвідомити, що Росія завжди була ворогом Америки. На його думку, пошук друзів серед ворогів є самогубною політикою, яка може призвести до втрати статусу США як наддержави.
    Валерія Шипуля

  • Азербайджан обмежив показ фільмів російською

    Азербайджан обмежив показ фільмів російською

    У кінотеатрах Азербайджану зменшили кількість сеансів фільмів російською мовою. Про це повідомляє Minval.
    Якщо раніше частка сягала 70%, то нині вона знизилася до 30%. Зокрема, з 13 показів лише чотири транслюються російською, решта – турецькою. До цього ситуація була протилежною.
    Експерти, яких цитує видання без зазначення імен та посад, назвали таке рішення закономірним. За їхніми словами, більшість населення Азербайджану не володіє російською, але добре розуміє турецьку, що дозволяє кінотеатрам розширити аудиторію.
    Російська мова не має офіційного статусу в Азербайджані. Скільки громадян з понад 10,1 млн населення нею розмовляють – невідомо. У серпні 2024 року президент Ільхам Алієв заявляв, що в країні працюють 324 школи з навчанням російською, де навчається близько 160 тисяч дітей. Ще понад 800 тисяч школярів вивчають її як іноземну.
    Скорочення показів відбулося на тлі загострення відносин між Баку та Москвою. У грудні минулого року над Грозним росіяни збили літак “Азербайджанських авіаліній”, загинули 38 людей. Глава Росії Володимир Путін відмовився визнавати відповідальність РФ, що спричинило жорстку реакцію Алієва та його заяву про намір подати позов до міжнародного суду.
    Влітку в Єкатеринбурзі затримали понад 10 громадян Азербайджану. Двоє з них – брати Зіяддін та Гусейн Сафарови – померли внаслідок побоїв. Алієв звинуватив російських правоохоронців у катуванні та вбивстві затриманих і у спробі видати їхню смерть за серцевий напад.
    У відповідь Баку почав затримувати росіян та заморозив співпрацю з Москвою у низці галузей. Після цього кремлівський пропагандист Володимир Соловйов пригрозив Азербайджану “новою СВО”. Алієв у відповідь заявив, що країна готуватиметься до війни та назвав перебування республіки у складі СРСР “окупацією”.
    Російська держпропаганда різко підвищила градус войовничої риторики на адресу Азербайджану на тлі повідомлень про те, що республіка може зняти мораторій на постачання зброї Україні.
    Азербайджан звинуватив РФ у масштабній інформаційній атаці

  • Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді

    Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді

    Відносини між президентом США Дональдом Трампом і премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді різко погіршилися після того, як Моді відмовився підтримати амбіції глави Білого дому щодо Нобелівської премії миру. Про це йдеться в опублікованій у суботу, 30 серпня, публікації The New York Times.
    Зазначається, що під час телефонної розмови з Моді 17 червня Трамп вкотре похвалився, що “владнав” воєнний конфлікт між Індією та Пакистаном. При цьому він згадав про номінацію на Нобелівську премію миру від Пакистану. Як пояснили співрозмовники NYT, “не надто тонкий натяк полягав у тому, що пан Моді мав зробити те саме”.
    Проте прем’єр-міністр Індії відреагував різко. Він заявив Трампу, що США “не мають жодного стосунку” до припинення вогню, яке було погоджене безпосередньо між Нью-Делі та Ісламабадом.
    Видання зазначає, що ця суперечка та відмова Моді підтримати амбіції Трампа щодо Нобелівської премії, стали головним чинником у погіршенні особистих відносин двох лідерів.
    Додаткову напругу створили американські мита. Через кілька тижнів після цієї телефонної розмови Трамп несподівано оголосив 25-відсотковий тариф на індійський імпорт. А згодом наклав ще 25% – за закупівлю Індією російської нафти. Таким чином загальне мито сягнуло 50% – найбільше серед усіх партнерів США.
    Видання зазначає, що у Нью-Делі ці дії сприйняли як приниження. Після цього Трамп і Моді більше не спілкувалися.
    За словами експертів, визнання ролі США в зупиненні конфлікту з Пакистаном для Моді є політично неприйнятним, оскільки суперечить його образу сильного лідера. У відповідь він намагається зблизитися з Китаєм та Росією, з якими планує провести переговори найближчими днями.

  • У Франції водій авто після сварки наїхав на юрбу: є загиблий і поранені

    У Франції водій авто після сварки наїхав на юрбу: є загиблий і поранені

    Водій автомобіля “навмисно наїхав на групу людей” у центрі французького міста Евре, внаслідок інциденту одна людина загинула. ДТП сталося ввечері, 29 серпня. Про це повідомляє французька газета Le Figaro.
    За даними прокуратури міста, подія сталася після сутички в одному з місцевих барів.
    “Особа нібито пішла за автомобілем і навмисно на великій швидкості наїхала на натовп людей біля закладу”, – йдеться в повідомленні.
    Внаслідок цього одна людина загинула, а ще п’ятеро зазнали поранень.
    Троє осіб затримані, почато розслідування за фактами вбивства та замаху на вбивство.

  • У Лубінця вимагають розслідувати мобілізацію експоліцейського Белецького

    У Лубінця вимагають розслідувати мобілізацію експоліцейського Белецького

    В Офісі Уповноваженого з прав людини вимагають розслідувати обставини мобілізації ветерана та колишнього поліцейського Івана Белецького. Про це поінформувало Представництво уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Закарпатській області.
    “У соціальних мережах та ЗМІ поширено інформацію про мобілізацію колишнього поліцейського Івана Белецького, який раніше передав у публічний простір відео дій працівників ТЦК відносно ветерана з інвалідністю. За повідомленнями, чоловіка зупинили невідомі у балаклавах посеред вулиці та доправили до ТЦК. У зв’язку з поширеним у соцмережах відео можливого застосування фізичної сили людьми у військовій формі та балаклавах представником уповноваженого направлено листи до керівника ГУНП у Закарпатській області та керівника Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку з вимогою встановити осіб на відео, перевірити правомірність їхніх дій та надати належну правову оцінку” – мовиться у повідомленні.
    Як зазначив представник омбудсмана Андрій Крючков, уповноважений Дмитро Лубінець неодноразово наголошував, що мобілізаційні заходи мають проходити виключно з дотриманням законодавства та прав людини.
    Затримання осіб можливе лише представниками правоохоронних органів і лише за наявності визначених законом підстав із дотриманням усіх процесуальних гарантій. В інших випадках подібні дії можуть мати ознаки злочину, пов’язаного з незаконним позбавленням волі особи.
    Зауважимо, Белецького затримали в Ужгороді та доправили до територіального центру комплектування. Раніше чоловік заступився за ветерана у конфлікті з ТЦК.
    Іван Белецький – ветеран російсько-української війни. Він повідомив 22 серпня, що його звільнили з поліції після того, як він заступився за ветерана Олександра Усенка.
    Ще у червні двоє співробітників ТЦК вдарили ветерана з другою групою інвалідності по голові та принижували його, ставлячи образливе запитання про те, “де він придбав інвалідність”.
    Белецький допоміг ветерану домогтися справедливості, передавши відеозапис інциденту. Після розголосу ситуації представники ТЦК особисто зустрілися з Усенком і вибачилися перед ним. Сам ветеран підтвердив, що конфлікт було врегульовано.
    Керівник організації Карпатська Січ Тарас Деяк заявив, що Белецького незаконно звільнили з поліції.
    Як ми вже писали, на Рівненщині працівників ТЦК судитимуть за примусову мобілізацію чоловіка. Їх звинуватили у незаконному утриманні та побитті військовозобов’язаного в селі Іваннє.
    У Рівненській області чоловік помер у ТЦК

  • Алієв назвав “окупацією” перебування Азербайджану у складі СРСР

    Алієв назвав “окупацією” перебування Азербайджану у складі СРСР

    Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що країна перебувала під “окупацією” у складі Радянського Союзу. Про це він сказав в інтерв’ю Al Arabiya.
    “Коли у 1917 році впала Російська імперія, в Азербайджані була проголошена Азербайджанська Демократична Республіка. Це була перша демократична республіка в мусульманському світі, заснована у травні 1918 року. Вона проіснувала до квітня 1920 року, коли російська армія вторглася в Азербайджан і окупувала його”, – зазначив Алієв.
    За його словами, ті, хто здійснив революцію 1917 року, “обманули народ” обіцянками свободи.
    “Ми створили власну державу, але більшовики відібрали її у нас”, – нагадав президент.
    Алієв також розповів, що саме через дії СРСР Азербайджан втратив частину території: “Регіон Нахічевані став анклавом через те, що Радянський Союз відібрав у Азербайджану Західний Зангезур і передав його Вірменії у 1920 році”.
    Окремо він висловився про стосунки з Росією після катастрофи літака “Азербайджанських авіаліній”, збитого над Грозним у грудні 2024 року.
    “Сам інцидент і реакція Москви викликають величезне розчарування і невдоволення. У Баку розраховували на покарання винних та компенсації постраждалим. Нічого подібного з боку Росії ми не побачили… Це стало великою несподіванкою. І вони досі не говорять, що сталося”, – наголосив Алієв.
    Він також звернув увагу на переслідування азербайджанської діаспори в Росії, яке почалося наприкінці червня після рейду в Єкатеринбурзі. Тоді затримали понад десять осіб, двоє братів Зіяддін та Гусейн Сафарови загинули внаслідок катувань.
    “Це був безпрецедентний акт проти нашого народу. Ми несемо відповідальність за погіршення відносин. Ми відповідаємо конструктивно і законно, але ніколи не потерпимо жодних ознак чи проявів агресії або неповаги до нас”, – резюмував глава держави.

  • В ТЦК пояснили затримання в Ужгороді колишнього поліцейського

    В ТЦК пояснили затримання в Ужгороді колишнього поліцейського

    Колишнього поліцейського Івана Белецького затримали в Ужгороді та доставили його до територіального центру комплектування. Раніше чоловік заступився за ветерана у конфлікті з ТЦК. Про це повідомляє Суспільне.
    ЗМІ заначає що очевидиця розповіла журналістам таке: на вулиці Сечені з авто вийшли вісім чоловіків та силою забрали Белецького. Коли вона почала знімати подію на телефон, невідомі намагалися відібрати пристрій та били її по руках.
    Дружина Белецького Ірина Пацкан підтвердила, що чоловіка доставили до ТЦК – він сам зателефонував і повідомив про це.
    Вона також зазначила, що Белецький нещодавно переніс операцію – йому вилучили суглоб, але під час військово-лікарської комісії його визнали придатним до служби.
    У Закарпатському обласному ТЦК на своїй Facebook-сторінці повідомили, що Белецький перебував у розшуку та був недавно звільнений зі служби в поліції за порушення дисципліни.
    Там заявили, що він не виконав обов’язок щодо уточнення облікових даних, тому його доставили до районного ТЦК, де його “визнанили придатним до проходження військової служби без обмежень”. Іван Белецький – ветеран російсько-української війни. Він повідомив 22 серпня, що його звільнили з поліції після того, як він заступився за ветерана Олександра Усенка.
    Ще у червні двоє співробітників ТЦК вдарили ветерана з другою групою інвалідності по голові та принижували його, ставлячи образливе запитання про те, “де він придбав інвалідність”.
    Белецький допоміг ветерану домогтися справедливості, передавши відеозапис інциденту. Після розголосу ситуації представники ТЦК особисто зустрілися з Усенком і вибачилися перед ним. Сам ветеран підтвердив, що конфлікт було врегульовано.
    Керівник організації Карпатська Січ Тарас Деяк заявив, що Белецького незаконно звільнили з поліції.
    Як ми вже писали, на Рівненщині працівників ТЦК судитимуть за примусову мобілізацію чоловіка. Їх звинуватили у незаконному утриманні та побитті військовозобов’язаного в селі Іваннє.
    У Рівненській області чоловік помер у ТЦК

  • “Заручники” у Львові: пояснення від поліції

    “Заручники” у Львові: пояснення від поліції

    Щодо інформації, яку поширили соцмережі, що у Львові чоловік з пістолетом взяв людей в заручники, в поліції пояснили – то відбувся конфлікт між двома особами, повідомляє пресслужба Нацполіції.
    За їхніми словами, стався побутовий конфлікт: військовий у стані алкогольного сп’яніння посварився з охоронцем закладу.
    “Під час перепалки він дістав ніж, який деякі відвідувачі сплутали з пістолетом, і викликали слідчо-оперативну групу. Чоловіка затримано”, – говориться в повідомлені.

  • Таїланд і Камбоджа підписали мирну угоду

    Таїланд і Камбоджа підписали мирну угоду

    Таїланд і Камбоджа підписали угоду щодо зменшення напруженості на своєму кордоні. Уряд Таїланду опублікував заяву про це після переговорів у Куала-Лумпурі. Сторони домовилися про 13 пунктів, включаючи режим припинення вогню, які спрямовані на вирішення конфлікту та відновлення миру на кордоні. Конфлікт, який тривав з 24 липня, призвів до смерті понад 30 людей та вислання понад 150 000 цивільних. Суперечка між країнами виникла через різні інтерпретації договорів, укладених у початку 20-го століття. Американський президент Трамп також втрутився у конфлікт, закликаючи сторони до переговорів, що привело до укладення угоди.