В управління АРМА передали майно осіб, пов’язаних із діяльністю ПВК Редут. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 28 листопада.
Мова про комерційне приміщення площею 500 м² та земельну ділянку вартістю понад 2 млн грн.
У межах цього ж кримінального провадження встановлено інше майно учасників ПВК Вагнер – квартири, житлові будинки та земельні ділянки в Одеській і Харківській областях. За клопотанням прокурорів накладено обтяження на об’єкти нерухомості, що належать особам, причетним до діяльності бойовиків приватної військової компанії.
Заходи з арешту майна виконували слідчі Головного слідчого управління та оперативники Департаменту карного розшуку НПУ.
Наразі досудове розслідування триває.
Раніше Офіс генерального прокурора забезпечив у суді арешт грошових коштів та цінних паперів на понад $35 млн колишнього народного депутата у межах розслідування ухилення від сплати податків у великому розмірі.
Розкрадання ₴75 млн: АРМА знайшло активи злочинного угруповання
Позначка: Конфіскація
-
До АРМА передали активи бойовиків приватних військових компаній
-
Пропаганда Кремля тисне економічними погрозами на США – ЦПД
Російська пропаганда просуває новий елемент економічного шантажу у вигляді погрози конфіскації американських активів у відповідь на кроки США щодо заморожених російських резервів, проте, РФ не має необхідних для цього механізмів. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації РНБО у неділю, 23 листопада.
“Після заяв російського мінфіну про нібито готовність до “контрзаходів” у медіапросторі з’явилися маніпуляції про можливі втрати Вашингтона в розмірі 6,6 млрд доларів – суму, яку росія називає “компенсацією”. Насправді ці погрози мають виключно політичний характер. Економічних механізмів для повноцінної конфіскації активів США у росії немає, оскільки сама ж рф ще з 2022 року заблокувала виведення активів “недружніх” країн з Росії. Тож заяви про “відповідні кроки” – це лише спроба створити видимість симетрії й тиску на США”, – мовиться у повідомленні.
Відзначається, що таким чином РФ намагається зірвати міжнародний процес щодо використання їх заморожених активів на користь України, залякати союзників та схилити їх до зміни політики. -
З ексглави МВС Захарченка стягнули понад 400 млн у дохід держави
Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави активи ексміністра МВС Віталія Захарченка на понад 400 млн гривень. Про це інформує ДБР у п’ятницю, 24 жовтня.
За рішенням суду, у дохід держави стягнуто шість об’єктів нерухомості, серед яких дві квартири у Києві, корпоративні права та грошові кошти на банківських рахунках.
Застосована санкція передбачена пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону “Про санкції” – як захід, спрямований на недопущення використання активів осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.
Захарченко є фігурантом низки кримінальних проваджень, котрі розслідує ДБР, багато з цих справ вже передали до суду.
Зокрема, йому інкримінують держзраду за ч. 2 ст. 111 КК України; створення злочинної організації та організацію тяжких злочинів проти учасників Революції Гідності за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 115 КК України; легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом за ч. 3 ст. 209 КК України.
У межах цих проваджень слідчі ДБР знаходили та арештовували виявлене майно міністра – втікача. Загальна вартість арештованого – становить 1,4 млрд гривень. Наразі робота щодо стягнення решти майна продовжується.
Захарченко оголошений у міжнародний розшук і нині переховується на території РФ. -
Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку
У Вищому земельному суді у Франкфурті-на-Майні розглядається справа про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку Російської Федерації, на який були наложені європейські санкції у 2022 році. За ініціативою Федеральної прокуратури Німеччини було порушено цю справу. Назва банку не розкривається, а дата слухань поки що не встановлена. Конфіскація коштів стала можливою через порушення заборони на розпорядження замороженими коштами, яка була введена через агресивну війну Росії проти України. ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але операцію було відхилено, що призвело до порушення справи за підозрою у порушенні заборони на розпорядження замороженими коштами. Крім того, канцлер ФРН Фрідріх Мерц висловив підтримку ідеї використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. Європейський союз наближається до вирішення питання репараційного “кредиту” для України.
-
У США продали яхту російського олігарха Керімова
У якійсь новині розповідається про конфіскацію супер’яхти Amadea, яка належала мільярдеру Сулейману Керімову за даними американської влади. Міністерство юстиції США виставило її на закритий аукціон, де її купив невідомий покупець. Ціна угоди не розголошується, але оцінка вартості яхти коливалася від $230 до $300 млн. Американська влада поспішала продати яхту, оскільки її утримання обходилося платникам податків приблизно в $1 млн на місяць. Яхта має розкішне обладнання, таке як басейн, тренажерний зал, вертолітний майданчик та унікальний рояль, розписаний вручну та прикрашений 24-каратним золотом. Після затримання в Фіджі у 2022 році яхту вилучила американська влада. Один з колишніх власників, Едуард Худайнатов, стверджував, що він є її власником і спробував зупинити продаж до розгляду апеляції, але суд відхилив ці аргументи, вказавши на великі витрати на утримання яхти та на те, що Худайнатов перебуває під санкціями і є лише номінальним власником.
-
Суд конфіскував бізнес дружини ексрегіонала Олійника
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду переглянула рішення суду першої інстанції і вирішила стягнути в дохід держави активи, які належать колишньому нардепу від “Партії регіонів” Володимиру Олійнику. Зокрема, було конфісковано шість об’єктів нерухомого майна в Черкасах, один об’єкт у Київській області, моторне судно та частку корпоративних прав. Рішення палати ухвалено 2 жовтня і задовольнило скаргу Міністерства юстиції. Постанова набуває законної сили негайно після оголошення і не може бути оскаржена. Володимир Олійник є колишнім депутатом і відомий своєю участю в російських пропагандистських програмах, де підтримує та поширює наративи, спрямовані на спотворення подій в Україні.
-
У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Міністри фінансів країн G7 обговорюють нові санкції проти Росії, які можуть включати замороження активів та введення тарифів. Москва, у свою чергу, загрожує відповідними заходами. Зустріч учасників G7 домовилася прискорити обговорення використання російських активів для підтримки України і розглядає введення нових торгових обмежень проти держав, які підтримують Росію. Канада, яка очолює G7, підкреслює важливість допомоги Україні через заморожені активи. Російські офіційні особи називають замороження активів “крадіжкою” і готують контрдії. Євросоюз продовжив санкції проти Росії на шість місяців, виключивши одного фігуранта. Японія ввела нові санкції проти російських підприємств та організацій з інших країн.
-
САП просить конфіскувати у головного санлікаря активи на понад три млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання активів заступника міністра охорони здоров’я необґрунтованими та їх конфіскації на користь держави на суму понад 3,2 мільйона гривень. Цей посадовець у 2021-2022 роках купив дві земельні ділянки та два житлові будинки в Київській області, але аналіз його доходів показав, що такі активи було неможливо законно придбати. Ім’я посадовця не названо, але на момент подачі позову посаду займав Ігор Кузін. Активи, що стали предметом справи, зараз арештовані, і суд має вирішити, чи буде проведена конфіскація на користь держави. Раніше Верховний Суд підтвердив конфіскацію Mercedes-Benz G400 D вартістю 5,65 млн грн, який використовував керівник міграційної служби Одещини, оформлений на матір посадовця, чиї доходи не відповідали можливості придбати такий автомобіль.
-
САП вимагає конфіскувати 7 млн активів київського поліціянта
Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду із позовом про визнання необґрунтованими активів на понад 7 млн грн, які належать начальнику п’ятого відділу управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. Про це інформує пресслужба САП у четвер, 28 серпня.
Під час моніторингу способу життя встановлено, що впродовж 2021-2023 років посадовець та близькі особи за його дорученням придбали:- транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2022 року випуску, вартістю понад 2,9 млн грн;
- транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, 2021 року випуску, вартістю 1,35 млн грн;
- транспортний засіб BMW 330I, 2022 року випуску, вартістю 1,75 млн грн.
Крім того, у 2021 році поліцейський витратив понад 500 тис. грн на формування грошового активу у 27 тис. доларів, не маючи на це фінансової спроможності.
Окремо НАЗК з’ясувало, що у 2023 році на рахунки поліціянта та дружини надійшло понад 700 тис. грн.
Посадовець пояснив, що кошти він отримав в якості позики і подарунків від близьких осіб.
Втім, у НАЗК проаналізували доходи та видатки посадовця й прийшли до висновків про неможливість набути активи законним коштом.
Зауважується, що активи можуть стягнути на користь держави за рішенням ВАКС відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу. -
Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні
Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта.