У Харкові в ніч на 8 серпня сталася атака, коли російський дрон типу Шахед спричинив вибухи на місцевому підприємстві. Голова міста Ігор Терехов повідомив про цей інцидент через свій Telegram-канал. Атака сталася в Салтівському районі, де внаслідок вибухів виникла пожежа на одному з підприємств. Інцидент трапився вночі з 7 на 8 серпня. Раніше, 7 липня, Харків і Запоріжжя також були під атакою дронів “Шахед”, які цілилися у будівлі ТЦК. У результаті атаки постраждали військові. Також вранці 7 липня безпілотники атакували Харків, і мер міста Ігор Терехов повідомив про два влучання.
Позначка: Компанія
-
Авіакомпанія KLM попередила про витік даних клієнтів через кібератаку
Нідерландська авіакомпанія KLM повідомила про те, що сталося витік персональних даних їх клієнтів, таких як імена та контактні дані. Інформація була доступна певний час, але компанія стверджує, що конфіденційна інформація не була украдена. Виявлено, що витік стався через несанкціонований доступ до зовнішньої платформи, яку використовують KLM та Air France для обслуговування клієнтів. ІТ-команди авіакомпанії дії швидко вжили заходів для припинення доступу та запобігання подібним інцидентам у майбутньому. Наголошено, що внутрішні системи Air France і KLM залишаються недоторканими. Компанія повідомила про витік до Національного органу із захисту персональних даних і рекомендує клієнтам бути обережними щодо підозрілих повідомлень та дзвінків.
-
Цунамі змило завод на Камчатці
Після сильного землетрусу на російській Камчатці стався цунамі, яке зруйнувало рибний завод на острові Парамушир. Завод був затоплений хвилею заввишки 2,5 метра, що призвело до пошкодження обладнання та втрати 120 тонн лосося та гребінця. Крім того, на Камчатці відбулося виверження вулкана Крашенінникова, що пов’язують зі землетрусом. Шлейф попелу розповсюдився у бік Тихого океану, але не надзвичайно небезпечний. На щастя, в районі вулкана не було туристичних груп або населених пунктів, які постраждали б через виверження.
-
Від Tesla вимагають $345 млн компенсації через аварію з автопілотом
Компанія Tesla може стати перед першим федеральним судовим розглядом щодо смертельної аварії, в якій була залучена система Autopilot. Позивачі вимагають $345 млн компенсації та штрафних збитків. Аварія сталася у 2019 році, коли водій Tesla Model S використовував функцію Enhanced Autopilot і збив пару, що стояла біля свого автомобіля. Один з пасажирів загинув, а інший отримав тяжкі травми. Позивачі вважають, що система автопілота мала обмежуватися дорогами, де може працювати безпечно, а Tesla перебільшувала її можливості, що спонукало водіїв покладатися на неї надто сильно. Компанія стверджує, що попереджала про обмеження функцій, і винним вважає самого водія. Попри те, що Tesla зазвичай урішує такі питання позасудово, ця справа дійшла до суду.
-
SpaceX закуповуватиме сплави у корейської Sphere до 2035 року
Південнокорейська компанія Sphere Corporation уклала контракт з SpaceX на постачання спеціальних аерокосмічних сплавів на суму в 1 мільярд доларів до 2035 року. Sphere буде постачати нікелеві сплави та суперсплави для ключових компонентів ракет SpaceX. Цей контракт дозволяє продовжити його ще на три роки після закінчення основного терміну. У 2026 році обсяг постачання Sphere становитиме понад 55 мільйонів доларів, а загальний обсяг закупівель досягне більше 1 мільярда доларів. SpaceX зможе збільшити кількість запусків ракет, що може призвести до зростання обсягів постачання сплавів. У травні цього року SpaceX отримала дозвіл на збільшення кількості запусків ракет Starship з п’яти до 25 на рік. Крім того, SpaceX є провідним постачальником послуг з виведення космічних апаратів для Міністерства оборони США та планує побудувати власне місто у Техасі.
-
Mercedes втратив понад половину прибутку з початку року
Німецький автовиробник Mercedes-Benz повідомив про падіння чистого прибутку на 56% у першій половині року – з 6,1 млрд євро до 2,7 млрд євро. Компанія прогнозує подальше зниження виручки та обсягів продажів. Про це інформує dpa у середу, 30 липня.
Серед основних причин: високі мита, скорочення обсягів продажів та витрати на реалізацію програм підвищення ефективності.
Виручка за перше півріччя зменшилася на 8,6% – до 66,4 млрд євро. Операційний прибуток (EBIT) також знизився майже на 55% – із 7,9 млрд до 3,6 млрд євро.
У компанії очікують, що річна виручка буде суттєво нижчою, ніж торік. Mercedes-Benz прогнозує, що операційна маржа в легковому сегменті у 2025 році становитиме 4-6% проти 8,1% у попередньому. Також передбачають значне падіння обсягів продажів.
Проблеми з прибутковістю почалися ще у 2024 році, коли чистий прибуток компанії впав на 28% – до 10,4 млрд євро. Тоді виручка знизилась на 4,5% – до 145,6 млрд євро, водночас операційний прибуток втратив майже третину, і становив 13,6 млрд євро. Причиною був, зокрема, слабкий результат на китайському ринку.
У лютому керівництво оголосило план скорочення витрат, який передбачає зниження виробничих витрат на 10% до 2027 року, оптимізацію матеріальних витрат і зменшення постійних витрат ще на 10%.
Mercedes-Benz також досяг домовленості з виробничою радою щодо пакету заходів, серед яких – програма виходу працівників з непрямих підрозділів (тобто тих, хто не зайнятий у виробництві). -
США востаннє відклали санкції проти нафтової компанії з Сербії
США вп’яте і востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS, що належить росіянам. Про це повідомляє інформаційне Reuters.
Відстрочка економічних обмежень триватиме ще один місяць, але подальше їхнє продовження буде неможливим.
“Пріоритет для нас – підтримка стабільного постачання нафтопродуктів та виключення NIS із списку санкцій OFAC. Найважливішим чинником для цього є прогрес у діалозі між США та Росією”, – наголосила міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
Як ми вже писали у квітні, сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському Газпрому, фактично втратила можливість постачати нафту на ринок Сербії через санкції США. NIS – один з останніх нафтових активів Росії в Європі.
Газовий шантаж провалився: Газпром зазнає рекордних втрат -
Бюджет отримав понад 43 млн, приховані хімпідприємством
Завдяки ОГП, БЕБ і СБУ до бюджету сплачено понад 43 млн гривень, які хімічне підприємство відомого підсанкційного бізнесмена намагалося приховати від держави. Про це 29 липня повідомляє Офіс генпрокурора.
Зазначається, що схему ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень організував топменеджмент черкаського підприємства – одного з найбільших в Україні виробників мінеральних добрив.
Як повідомляє УНН з посиланям на джерела, йдеться про приватне акціонерне товариство Азот. Як відомо,ПрАТ Азот є основним активом OSTCHEM, що займається просуванням карбамідо-аміачної суміші (КАС) в країні. У квітні 2011 року ПрАТ Азот увійшло до складу холдингу OSTCHEM, який належить Group DF, головою правління якого є Дмитро Фірташ.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підприємство не задекларувало та не сплатило до державного бюджету податок на прибуток. Задокументовано факти проведення компанією неправомірних маніпуляцій з цінами при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Під час експорту продукції до швейцарської компанії її вартість штучно занижувалася. При цьому ціна на природний газ, який імпортували через кіпрську компанію, завищувалася.
Актом податкової перевірки та висновком судово-економічної експертизи підтверджено завдані державі збитки у розмірі понад 43 млн гривень.
У межах слідства ці кошти у повному обсязі повернуто до державного бюджету.
Наразі прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно головного бухгалтера підприємства. Дії службової особи кваліфіковано як умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинене за попередньою групою осіб. -
Бюджет отримав понад 43 млн, приховані хімпідприємством Фірташа – ЗМІ
Завдяки ОГП, БЕБ і СБУ до бюджету сплачено понад 43 млн гривень, які хімічне підприємство відомого підсанкційного бізнесмена намагалося приховати від держави. Про це 29 липня повідомляє Офіс генпрокурора.
Зазначається, що схему ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень організував топменеджмент черкаського підприємства – одного з найбільших в Україні виробників мінеральних добрив.
Як повідомляє УНН з посиланям на джерела, йдеться про приватне акціонерне товариство Азот. Як відомо,ПрАТ Азот є основним активом OSTCHEM, що займається просуванням карбамідо-аміачної суміші (КАС) в країні. У квітні 2011 року ПрАТ Азот увійшло до складу холдингу OSTCHEM, який належить Group DF, головою правління якого є Дмитро Фірташ.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підприємство не задекларувало та не сплатило до державного бюджету податок на прибуток. Задокументовано факти проведення компанією неправомірних маніпуляцій з цінами при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Під час експорту продукції до швейцарської компанії її вартість штучно занижувалася. При цьому ціна на природний газ, який імпортували через кіпрську компанію, завищувалася.
Актом податкової перевірки та висновком судово-економічної експертизи підтверджено завдані державі збитки у розмірі понад 43 млн гривень.
У межах слідства ці кошти у повному обсязі повернуто до державного бюджету.
Наразі прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно головного бухгалтера підприємства. Дії службової особи кваліфіковано як умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинене за попередньою групою осіб. -
Індійську “дочку” Роснєфті відключили від сервісів Microsoft
Індійська нафтопереробна компанія Nayara Energy, в якій має частку Роснефть – 49,13% акцій, – заявила про початок судового розгляду проти Microsoft. Причина такого рішення полягає в тому, що американська компанія “раптово і в односторонньому порядку” перекрила їй доступ до ключових послуг. Про це з посиланням на заяву нафтопереробника повідомляє Bloomberg.
“Сьогодні Microsoft обмежує доступ Nayara Energy до власних даних, інструментів і продуктів компанії, незважаючи на те, що вони були придбані згідно з повністю оплаченими ліцензіями.
Це рішення, яке ґрунтується виключно на односторонньому тлумаченні Microsoft недавніх санкцій Європейського Союзу, створює небезпечний прецедент для корпоративного перевищення повноважень, та викликає серйозні занепокоєння щодо його наслідків для енергетичної екосистеми Індії”, – мовиться в повідомленні.
Раніше джерела Reuters повідомили, що Nayara змінила генерального директора після того, як попередній пішов у відставку у зв’язку з санкціями ЄС, які торкнулися компанії.
Друга за величиною приватна нафтопереробна компанія в Індії має проблеми з роботою свого нафтопереробного заводу на західному узбережжі країни з потужністю 400 000 барелів за добу.
Як відромо, судновласники та нафтотрейдери тримаються осторонь після того, як ЄС запровадив санкції проти компанії, через те, що її прибутки підтримують війну Росії в Україні.