Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
“2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.
Позначка: Клімат
-
Арктика пережила найтепліший рік за 125 років
-
Метеорологи на Вернадському зафіксували кліматичну аномалію
Українські вчені на антарктичній станції “Академік Вернадський” виявили цікавий феномен – цього року температура води ніколи не опускалася нижче точки замерзання, що є рідкісним явищем. Це сталося вперше за весь період спостережень, які проводяться на станції від 2002 року. Вчені вбачають у цьому підтвердження глобального потепління, оскільки кількість днів з низькими температурами вже давно зменшується. Також відзначено, що лідовий покрив довкола станції утворюється все рідше та фрагментованіше, що може вплинути на екосистему Антарктики. Учені підкреслюють важливість збереження морського льоду для життя багатьох тварин.
-
Україна першою в світі готує позов проти РФ через кліматичні зміни
Україна планує вимагати від Росії понад 44 мільярди доларів компенсації за збитки, спричинені збільшенням викидів під час війни. Це стане першим випадком, коли країна вимагатиме відшкодування за збільшення атмосферних викидів, викликаних конфліктом. Експерти оцінили, що війна призвела до значного збільшення викидів CO₂, що може еквівалентувати річним викидам декількох країн разом узятих. Україна готується подати позов через новий процес компенсації, який запроваджує Рада Європи. Поки що невідомо, як саме буде виплачена компенсація, але можливо використанням заморожених російських активів. Також було зазначено, що російські дії в Криму та на окупованій території спричинили серйозні екологічні проблеми та знищення природних ресурсів.
-
Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою
Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.
Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.
Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.
“Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.
Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.
Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.
Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.
Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати -
В Ісландії вперше виявили комарів
У Ісландії вперше було виявлено трьох комарів, що може свідчити про появу нової популяції цих комах на острові. Етимолог Маттіас Альфредссон зазначив, що ці комарі можуть вижити в підвалах та господарських будівлях навіть під час зими, коли температура не опускається нижче нуля. Цей вид комарів поширений у Європі, вони харчуються кров’ю людей, птахів та тварин, і відрізняються стійкістю до холоду. Вчені припускають, що поява трьох особин може свідчити про наявність більшої кількості комах в цьому районі. Це може бути наслідком зміни клімату, оскільки кількість вуглекислого газу в атмосфері досягла рекордних значень, і в результаті цього зменшилася кількість тварин у лісах. Липень цього року став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.
-
Вчені попередили про загрозливе обміління Дністра
У результаті спільного дослідження молдовських та українських вчених виявлено, що водні ресурси річки Дністер зменшуються через зміни клімату, недостатність опадів і тривалу маловодну фазу. Середня температура повітря в регіоні зростає, а опади перерозподіляються, збільшуючись у зимовий період і зменшуючись влітку та восени. Це спричинює загрозу водозабезпеченню та екосистемам. Існує ризик зимових паводків у верхній течії річки та літньої посухи у середній та нижній частинах басейну. Маловодна фаза водності спостерігається вже з 2011 року, що ускладнює водопостачання сільського господарства та загрожує екосистемам. Експерти рекомендують впровадження водозберігаючих технологій, модернізацію очисних споруд та співробітництво між країнами для протидії цим проблемам.
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив зі звинуваченням проти тих, хто не вважає серйозною загрозу кліматичних змін. Він заявив це під час конференції, присвяченої 10-річчю виходу документу Laudato Si’, написаного попереднім папою Франциском. Папа зацікавився темою глобального потепління вперше за час свого понтифікату і закликав людей приєднатися до боротьби з цим явищем. Його заяву розглядають як відповідь на виступ президента США Дональда Трампа, який відкинув необхідність захисту клімату як “аферу” і звинуватив захисників навколишнього середовища у руйнуванні.
-
Літо у Києві видалося близьким до кліматичної норми
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського підбила погодні підсумки календарного літа у столиці, повідомивши лише про п’ять температурних рекордів.
Так, за даними спостережень об’єднаної гідрометеорологічної станції, середньомісячна температура повітря за календарне літо становила 20,6°С, що вище кліматичної норми на 0,2°С.
Лише липень у столиці був теплішими за норму на 1,3℃. Інші літні місяці виявились нижчими за середньобагаторічні показники. Загалом за літо у столиці було зареєстровано п’ять температурних рекордів у червні.
Водночас найбільш холодним днем літа було 25 серпня, коли температура опустилась до 9,9 ºС, тоді як найтеплішим – 7 липня, коли температура повітря підвищилась до +34,4 ºС.
Зауважується, що опадів цим календарним літом випало 202 мм, що становило 102 % кліматичної норми завдяки липню, в якому зафіксували майже півтори місячні норми.
Весна 2025 року увійшла до десяти найтепліших в історії Києва -
Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень
Минулого місяця зафіксовано третій найспекотніший липень у світі за всю історію спостережень. Про це повідомили в Службі зміни клімату Copernicus (C3S) Європейського Союзу, інформує Reuters
Минулого місяця температура була на 1,25°C вищою зза середній показник доіндустріального періоду з 1850 по 1900 рік.
Окрім того, у Туреччині встановили новий температурний рекорд у 50,5°C.
Попри паузу в серії абсолютних температурних рекордів, вчені продовжують фіксувати прояви глобального потепління – зокрема, екстремальну спеку та катастрофічні повені.
“Через два роки після найспекотнішого липня серія температурних рекордів завершилась – поки що. Але це не означає, що зміна клімату припинилась”, – попередив директор C3S Карло Буонтемпо.
За період з серпня 2024 року до липня 2025-го середня глобальна температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,53°C – тобто вийшла за межі цілі Паризької кліматичної угоди, яка обмежує потепління до 1,5°C.
Основною причиною зміни клімату залишається викид парникових газів внаслідок спалювання викопного палива.
Разом з тим, 2023 рік був найспекотнішим в історії.
Наразі поріг у 1,5°C не подолано в довгостроковому вимірі, однак дедалі більше вчених вважають, що уникнути його перевищення вже малоймовірно. Вони закликають уряди терміново скорочувати викиди CO₂, щоб пом’якшити наслідки змін клімату.
Як повідомлялося, в Україні середньомісячна температура у червні 2025 року очікується на рівні 19-23°. У гірських районах в червні прогнозується 15-16°, що на 1,5-2° вище за норму.
У Києві червень видався холоднішим за норму -
Кліматологи озвучили підсумки липня в Києві
У липні в Києві середня температура становила +22,6°C, що на 1,3°C вище за звичайне значення. Мінімальна температура була 12,9°С, а максимальна – +34,4°С. Липень був дуже дощовим, з опадами на 143% вище за звичайне значення. У червні температура була на 0,4 °С нижче за кліматичну норму. Весна 2025 року увійшла до десяти найтепліших в історії міста.