Позначка: Клімат

  • Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень

    Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень

    Минулого місяця зафіксовано третій найспекотніший липень у світі за всю історію спостережень. Про це повідомили в Службі зміни клімату Copernicus (C3S) Європейського Союзу, інформує Reuters
    Минулого місяця температура була на 1,25°C вищою зза середній показник доіндустріального періоду з 1850 по 1900 рік.
    Окрім того, у Туреччині встановили новий температурний рекорд у 50,5°C.
    Попри паузу в серії абсолютних температурних рекордів, вчені продовжують фіксувати прояви глобального потепління – зокрема, екстремальну спеку та катастрофічні повені.
    “Через два роки після найспекотнішого липня серія температурних рекордів завершилась – поки що. Але це не означає, що зміна клімату припинилась”, – попередив директор C3S Карло Буонтемпо.
    За період з серпня 2024 року до липня 2025-го середня глобальна температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,53°C – тобто вийшла за межі цілі Паризької кліматичної угоди, яка обмежує потепління до 1,5°C.
    Основною причиною зміни клімату залишається викид парникових газів внаслідок спалювання викопного палива.
    Разом з тим, 2023 рік був найспекотнішим в історії.
    Наразі поріг у 1,5°C не подолано в довгостроковому вимірі, однак дедалі більше вчених вважають, що уникнути його перевищення вже малоймовірно. Вони закликають уряди терміново скорочувати викиди CO₂, щоб пом’якшити наслідки змін клімату.
    Як повідомлялося, в Україні середньомісячна температура у червні 2025 року очікується на рівні 19-23°. У гірських районах в червні прогнозується 15-16°, що на 1,5-2° вище за норму.
    У Києві червень видався холоднішим за норму

  • Кліматологи озвучили підсумки липня в Києві

    Кліматологи озвучили підсумки липня в Києві

    У липні в Києві середня температура становила +22,6°C, що на 1,3°C вище за звичайне значення. Мінімальна температура була 12,9°С, а максимальна – +34,4°С. Липень був дуже дощовим, з опадами на 143% вище за звичайне значення. У червні температура була на 0,4 °С нижче за кліматичну норму. Весна 2025 року увійшла до десяти найтепліших в історії міста.

  • Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
    У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
    Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
    “Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
    Приклади короткострокових стрибків включають:

  • у Великій Британії подорожчання картоплі;
  • в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
  • у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
  • в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
  • у Китаї овочі подорожчали на 30%;
  • у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
  • в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.
  • Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
    “Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
    Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
    Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
    Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
    “Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
    Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
    Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
    “Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
    Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
    Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування

  • Половина населення Тувалу вирішила мігрувати в Австралію

    Половина населення Тувалу вирішила мігрувати в Австралію

    Жителі острівної держави Тувалу в Тихому океані масово планують переїхати до Австралії через ризик затоплення. Про це напередодні повідомив телеканал NHK.
    Вказано, що кількість охочих отримати автралійську візу вже перевищила 5 тисяч осіб, а це майже половина від усього населення Тувалу, яке становить близько 11 тисяч осіб. Тому уряд Австралії достроково завершив прийом звернень на 2026 рік.
    Можливість еміграції з’явилася після підписання у 2023 році міжурядової угоди між Австралією і Тувалу про співпрацю в сфері безпеки та міграції. Даний документ передбачає квоту на 280 осіб щороку, яких обиратимуть випадковим чином у рамках лотереї серед охочих переїхати.
    Ті, хто буде обраний у лотереї, отримають право на проживання в Австралії зі статусом, що дає змогу легально працювати, навчатися та користуватися системою охорони здоров’я. Остаточний список нових мешканців Австралії сформують до січня 2026 року.
    Більшість території Тувалу – це п’ять атолів і чотири острови, що підносяться менш ніж на два метри над рівнем океану. ООН прогнозує, що до 2100 року 95% території Тувалу, включаючи столицю Фунафуті, можуть бути затоплені.

  • На півдні України побільшає смерчів та пилових бур – метеоролог

    На півдні України побільшає смерчів та пилових бур – метеоролог

    На півдні України, за словами начальника Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрія Кіріяка, очікується збільшення інтенсивності смерчів через підрив росіянами Каховської ГЕС. Він пояснив, що через спеку і посуху, які панують в області, збільшується ймовірність виникнення смерчів, пилових бурь та інших природних катастроф. Знищення екосистеми, яке сталося через підрив ГЕС, призвело до посухи, загибелі сільськогосподарських культур і загрози для навколишнього середовища. Крім того, спостерігається загострення ситуації на окупованому лівобережжі Херсонської області, де зелена територія перетворилася на коричневу через негативні впливи. У фахівця є побоювання, що наслідки цих подій можуть проявитися повністю лише через десять років.

  • У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд

    У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд

    Західна Європа офіційно пережила найтепліший червень за всю історію метеоспостережень. Хвиля виняткової спеки охопила регіон і, за оцінками вчених, такі явища ставатимуть частішими та інтенсивнішими на тлі прогресуючих змін клімату. Про це інформує Financial Times у середу, 9 липня.
    За підрахунками служби зі зміни кліматуCopernicus, середня температура у червні в Західній Європі становила 20,49°C, що на 2,81°C вище середнього значення за 1991-2020 роки. Зокрема, 30 червня середньодобова температура сягнула 24,9°C, що стало новим рекордом для цього місяця в регіоні. Це одна з найвищих середніх літніх температур, яку будь-коли фіксували в Західній Європі. Подібні значення раніше траплялися лише під час пікових хвиль спеки в липні та серпні.
    Аномалії спостерігалися й у західній частині Середземномор’я: температура поверхні моря досягла 27°C, що на 3,7°C перевищує норму. Це найвищий середньодобовий показник для червня за весь час спостережень.
    Попри те, що глобальна температура в червні була трохи нижчою, ніж торік – через прохолодніші зимові умови в Південній півкулі – середній температурний приріст за минулі 12 місяців залишався на рівні +1,55°C відносно доіндустріального періоду.
    Науковці пояснюють, що Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, зокрема через її географічну близькість до Арктики. Танення льодовиків відкриває темні поверхні, які активніше поглинають сонячне випромінювання, формуючи так званий ефект альбедо, що прискорює нагрівання.
    За даними Copernicus, у червні у багатьох регіонах Європи температура за відчуттями сягала щонайменше 38°C. Цей показник враховує не лише температуру повітря, а й вологість, вітер, хмарність і рівень сонячної радіації.
    Особливо складною ситуація була в Іспанії. Там у деяких регіонах зафіксували до 24 тропічних ночей – тобто таких, коли температура не опускалася нижче 20°C. Це на 18 ночей більше, ніж у середньому для червня. Вчені попереджають, що такі умови не дають організму достатньо часу для охолодження після денної спеки, що підвищує ризик теплових ударів і серцево-судинних ускладнень.
    Глобально червень 2025 року став третім найспекотнішим у світовій історії спостережень. Температури були вищими за норму в США, північній Канаді, Центральній та Східній Азії, а також у Західній Антарктиді.
    Водночас в окремих регіонах Індії, а також на півдні Південної Америки, зокрема в Аргентині та Чилі, червень видався аномально холодним – там фіксувалися рекордно низькі температури.
    Деякі кліматологи дійшли висновку, що світ уже перебуває на етапі стійкого потепління на 1,5°C – саме ця межа вважається критичною для уникнення незворотних змін. Щоб стабілізувати ситуацію, викиди парникових газів мають бути різко скорочені.
    Як зазначив професор кліматології з Університету Редінга Річард Аллан, “знакові хвилі спеки в Європі, а також недавні повені в Техасі й Китаї – це сигнал про загрозливу траєкторію, яку створює потепління. Екстремальні погодні явища триватимуть і посилюватимуться, поки викиди не будуть скорочені до рівня, що дозволить стабілізувати клімат”.

  • Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
    У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
    Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
    Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
    Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
    У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
    Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
    У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
    В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
    Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
    Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
    Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі.

  • Засуха на Херсонщині досягла критичного рівня

    Засуха на Херсонщині досягла критичного рівня

    У третій декаді червня в Україні були великі відмінності в температурі, мало опадів у більшості областей і складності для сільського господарства. Температура у західних і південних областях була приблизно нормальною, але на заході було тепліше за звичайне. У північних, східних та північно-східних областях була холодна погода. Опади були обмеженими, особливо в північних областях. У більшості областей опадів було лише 20-40 % від норми, а в деяких областях було ще менше або зовсім сухо. Були також шквали, грози та град. Умови для росту ранніх культур були незрозумілі, а вологи було мало під пізніми культурами, що може вплинути на їх врожайність. Хоча ранні культури вже сформувалися і дефіцит вологи не сильно їм завадить. У південних областях ситуація була найбільш складною з-за сильної засухи. Також були проблеми з активним ростом теплолюбних культур через недостатню вологу й низький температурний фон. У західних областях умови для розвитку сільськогосподарських культур були сприятливі. Також було згадано про критичне маловоддя на річках через недостатні опади.