Постачання російської нафти до Китаю через Казахстан можуть бути ускладнені через санкції США проти компанії Роснафт. Роснафта щороку транспортує до Китаю 10 млн тонн нафти через нафтопровід, за який Казахстан отримує плату. Зараз Мінфін США розглядає можливість видати ліцензію, яка дозволить продовжити постачання без санкцій. Казахстан прагне виконувати свої міжнародні зобов’язання, і сподівається на підтримку своїх західних партнерів у цій ситуації.
Позначка: Казахстан
-
Удар по Новоросійську: у МЗС відповіли Казахстану
Жодні дії української сторони не спрямовані проти Казахстану. Усі зусилля нашої держави покладені на відсіч повномасштабної російської агресії. Про це йдеться у заяві речника МЗС України Георгія Тихого, яку відомство оприлюднило увечері в неділю, 30 листопада.
Вказано, що Україна взяла до уваги занепокоєння Казахстану щодо інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).
“Підкреслюємо, що жодні дії української сторони не спрямовані проти Республіки Казахстан чи інших третіх сторін – усі зусилля України покладені на відсіч повномасштабної російської агресії в межах реалізації гарантованого 51 статтею Статуту ООН права на самооборону”, – йдетья у заяві.
Тихий нагадав, що у межах вивірених і стратегічно обґрунтованих оборонних операцій ЗСУ системно послаблюють військово-промисловий потенціал РФ та позбавляють його засобів для ведення злочинної загарбницької війни та вбивства українців.
“Україна бʼє у відповідь на удари та атаки агресора. Вкотре наголошуємо, що єдиним фактором дестабілізації та причиною безпекових викликів у Чорноморському регіоні та за його межами залишається російська агресія”, – наголосив він.
У МЗС окремо звернули увагу на відсутність попередніх заяв Казахстану на засудження ударів Росії по цивільних людях в Україні, житлових будинках, цивільній інфраструктурі та енергетичній системі нашої держави, зокрема підстанціях українських АЕС.
“Лише позавчора Росія здійснила дев’ятигодинну комбіновану ракетно-дронову атаку проти України, внаслідок чого були вбиті та поранені цивільні люди, а без світла залишилися щонайменше 500 тисяч мешканців Києва та понад 100 тисяч мешканців Київської області”, – нагадав Тихий.
У МЗС закликали всі сторони спрямувати зусилля на примус агресора до якнайшвидшого припинення злочинної війни проти України та українців.
“Насамкінець підтверджуємо незмінну повагу до казахського народу та налаштованість на розвиток дружніх і прагматичних відносин із Республікою Казахстан, які відповідають рівню історично міцних звʼязків між нашими народами”, – резюмував Тихий. -
Казахстан відреагував на удар ЗСУ по Новоросійську
Казахстан закликав Україну припинити атаки на Чорноморський нафтовий термінал у Новоросійську після того, як серія дронових атак зупинила експорт і серйозно пошкодила інфраструктуру завантаження. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Казахстану в неділю, 30 листопада.
Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), до складу якого входять акціонери з Росії, Казахстану та США, заявив, що призупинив свою діяльність після того, як одне з причалів на його російському терміналі на Чорному морі було значно пошкоджене атакою морського дрона.
МЗС Казахстану стверджує, що ці дронові атаки стали вже третіми на об’єкт, який є “виключно цивільним об’єктом, робота якого охороняється нормами міжнародного права”.
У відомстві заявили, що Казахстан “висловлює свій протест щодо чергового навмисного нападу на критично важливу інфраструктуру міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму в акваторії порту Новоросійськ”.
“Ми розглядаємо те, що сталося, як дію, що завдає шкоди двостороннім відносинам Республіки Казахстан та України, і очікуємо, що українська сторона вживе ефективних заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому”, – зазначили у міністерстві.
Нагадаємо, вранці 29 листопада морські дрони повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму у Новоросійську, внаслідок чого було зупинено відвантаження нафти. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що морськими дронами вдалося знищити один із трьох нафтоналивних причалів Каспійського трубопровідного консорціуму.
-
Удари по Новоросійську: Казахстан почав переспрямовувати експорт нафти
Після чергового удару Сил оборони України по російському місту Новоросійську Казахстан почав екстрено шукати шляхи переспрямування експорту нафти, повідомляє пресслужба міністерства енергетики Казахстану.
У повідомленні йдеться про те, що вночі 29 листопада об’єкти морської інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму в районі порту Новоросійськ зазнали атаки безекіпажними плавзасобами, внаслідок чого швартовий пристрій ВПУ-2 був значно пошкоджений і виведений з ладу.
“З метою мінімізації негативних наслідків та збереження темпів видобутку на великих родовищах, міністерством в екстреному порядку активізовано план перенаправлення експортних обсягів нафти на альтернативні маршрути”, – повідомляють у міністерстві енергетики Казахстану. -
У Казахстані знайшли місто бронзової епохи
У північно-східному Казахстані знайдено велике давнє місто пізньої бронзової доби, яке існувало близько 1600 років до нашої ери. Воно отримало назву Семиярка та займало площу до 140 гектарів, що робить його найбільшим відомим давнім містом у регіоні. Місто було одним з великих виробничих центрів свого часу та першим поселенням у Казахському степу з розвиненою інфраструктурою для виробництва бронзи. Семиярка була важливим торговим вузлом та свідченням того, що кочові громади могли створювати великі, організовані поселення. Археологи вважають, що це відкриття змінює уявлення про соціальну організацію та технологічні процеси у степових суспільствах бронзової доби.
-
Казахстан підписав стратегічне партнерство з РФ
Казахстан та Росія підписали Декларацію про перехід двосторонніх відносин на рівень “всеосяжного стратегічного партнерства та союзництва”. Про це повідомила пресслужба глави Казахстану.
Переговори Токаєва та Путіна відбулися у Кремлі у розширеному складі за участю делегацій обох країн. Під час зустрічі обговорювали політичну, торгівельно-економічну, інвестиційну та гуманітарну взаємодію.
“Казахстан та Росія – найближчі партнери, друзі й надійні союзники одне для одного. Це підтверджується конкретними справами. Росія – один із провідних торгово-економічних партнерів Казахстану, займає перше місце з інвестицій. Минулого року в нас торговельний оборот становив понад 27 мільярдів. За 9 місяців цього року вже 20 мільярдів”, – заявив Путін.
Токаєв додав, що “між Казахстаном і Росією не існує нерозв’язних питань” та зауважив, що країни близькі до підписання важливих угод, котрі відкриють шлях до будівництва АЕС у Казахстані.
Путін зазначив, що нині розглядається можливість розширення постачання російського газу до Казахстану, особливо в північні та східні регіони.
На зустрічі обговорювали безперебійну роботу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).
Крім того, сторони планують активізувати співробітництво у видобутку рідкісноземельних металів та запустити до кінця 2025 року перший ракетний комплекс у рамках спільного проєкту “Байтерек”.
Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що Казахстан стане новим учасником “Авраамових угод”, які передбачають нормалізацію відносин між Ізраїлем і мусульманськими державами.
Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан -
Трамп: Казахстан приєднається до “Авраамових угод”
Президент США Дональд Трамп оголосив, що Казахстан стане новим учасником “Авраамових угод”, які спрямовані на нормалізацію відносин між Ізраїлем та мусульманськими країнами. Трамп провів телефонні розмови з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим, підтверджуючи цю новину. У мережі Truth Social Трамп заявив, що багато інших країн також хочуть приєднатися до цих угод. Цей крок вважають символічним, адже Казахстан вже має дипломатичні та економічні зв’язки з Ізраїлем. “Авраамові угоди” були підписані у 2020 році, коли Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн та Марокко встановили дипломатичні відносини з Ізраїлем. Трамп також прагне залучити до угод Саудівську Аравію, але Ер-Ріяд вимагає прогресу у створенні палестинської держави перед цим.
-
В Казахстані вибухнув “український” дрон – ЗМІ
На заході Казахстану виявили рештки дрону, ймовірно, українського. За інформацією російського видання Astra, яке називає себе незалежним, місцеві ЗМІ повідомили про цей інцидент. У соцмережах опубліковані фотографії та відео з місця події, де безпілотник впав і вибухнув поблизу селища на заході Казахстану. Внаслідок вибуху утворилася вирва в землі. Представники місцевої влади та поліція прибули на місце події. Міністерство оборони Казахстану вжило заходів для зміцнення контролю над повітряним простором та запобігання незаконному перетину кордону повітряними об’єктами. Міністерство також повідомило, що зв’язалося з українською стороною, якій, можливо, належав дрон.
-
Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів
Росія планує виділити кредити на суму 1,8 трлн. рублів своїм “дружнім” країнам протягом наступних трьох років. Це на 14% більше, ніж планувалося раніше. Гроші будуть спрямовані на інтеграційні проекти та зміцнення відносин з країнами, де є стратегічний інтерес для Росії, такими як Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан. Кредити також будуть надані країнам Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки для будівництва атомних електростанцій та підтримки експорту російської високотехнологічної продукції. Росія вже реалізує проекти у різних країнах, таких як Єгипет, Туреччина, Бангладеш, Індія, Угорщина та Іран. Російська влада також планує виділити кошти на будівництво залізниці в Ірані та надасть експортний кредит В’єтнаму для закупівлі російської зброї. Всього на кінець 2022 року борг іноземних держав перед Росією склав 28,9 млрд доларів. Найбільшими боржниками Росії є Білорусь, Бангладеш, Індія, Єгипет та В’єтнам. РФ очікує повернення 8 млрд доларів за вже наданими кредитами протягом 2026-2028 років.
-
Атака на Оренбурзький завод вплинула на видобуток газу в Казахстані – ЗМІ
Українські дрони здійснили атаку на Оренбургський газопереробний завод Газпрому, що призвело до скорочення видобутку на родовищі Карачаганак в Казахстані на 25-30%. Сьогодні видобуток знизився до 25-28 тис. метричних тонн, порівняно зі звичайним рівнем 35-35 тис. тонн. Оренбург може частково відновити постачання газу з Карачаганака, але точний термін відновлення невідомий. Важливо відзначити, що видобуток нафти і газу на цьому родовищі взаємопов’язаний, тож зниження видобутку газу може вплинути на видобуток нафти. Газ з Карачаганака використовується для різних цілей, включаючи переробку, підтримку тиску в пласті та виробництво електроенергії. Оренбургський газопереробний завод є частиною міжнародного проекту KazRosGaz, який спільно з Росією обробляє газ з родовища Карачаганака в Казахстані.