Позначка: Казахстан

  • В Казахстані вибухнув “український” дрон – ЗМІ

    В Казахстані вибухнув “український” дрон – ЗМІ

    На заході Казахстану виявили рештки дрону, ймовірно, українського. За інформацією російського видання Astra, яке називає себе незалежним, місцеві ЗМІ повідомили про цей інцидент. У соцмережах опубліковані фотографії та відео з місця події, де безпілотник впав і вибухнув поблизу селища на заході Казахстану. Внаслідок вибуху утворилася вирва в землі. Представники місцевої влади та поліція прибули на місце події. Міністерство оборони Казахстану вжило заходів для зміцнення контролю над повітряним простором та запобігання незаконному перетину кордону повітряними об’єктами. Міністерство також повідомило, що зв’язалося з українською стороною, якій, можливо, належав дрон.

  • Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів

    Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів

    Росія планує виділити кредити на суму 1,8 трлн. рублів своїм “дружнім” країнам протягом наступних трьох років. Це на 14% більше, ніж планувалося раніше. Гроші будуть спрямовані на інтеграційні проекти та зміцнення відносин з країнами, де є стратегічний інтерес для Росії, такими як Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан. Кредити також будуть надані країнам Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки для будівництва атомних електростанцій та підтримки експорту російської високотехнологічної продукції. Росія вже реалізує проекти у різних країнах, таких як Єгипет, Туреччина, Бангладеш, Індія, Угорщина та Іран. Російська влада також планує виділити кошти на будівництво залізниці в Ірані та надасть експортний кредит В’єтнаму для закупівлі російської зброї. Всього на кінець 2022 року борг іноземних держав перед Росією склав 28,9 млрд доларів. Найбільшими боржниками Росії є Білорусь, Бангладеш, Індія, Єгипет та В’єтнам. РФ очікує повернення 8 млрд доларів за вже наданими кредитами протягом 2026-2028 років.

  • Атака на Оренбурзький завод вплинула на видобуток газу в Казахстані – ЗМІ

    Атака на Оренбурзький завод вплинула на видобуток газу в Казахстані – ЗМІ

    Українські дрони здійснили атаку на Оренбургський газопереробний завод Газпрому, що призвело до скорочення видобутку на родовищі Карачаганак в Казахстані на 25-30%. Сьогодні видобуток знизився до 25-28 тис. метричних тонн, порівняно зі звичайним рівнем 35-35 тис. тонн. Оренбург може частково відновити постачання газу з Карачаганака, але точний термін відновлення невідомий. Важливо відзначити, що видобуток нафти і газу на цьому родовищі взаємопов’язаний, тож зниження видобутку газу може вплинути на видобуток нафти. Газ з Карачаганака використовується для різних цілей, включаючи переробку, підтримку тиску в пласті та виробництво електроенергії. Оренбургський газопереробний завод є частиною міжнародного проекту KazRosGaz, який спільно з Росією обробляє газ з родовища Карачаганака в Казахстані.

  • Ястремська програла в Китаї казахстанській тенісистці і вибула з турніру

    Ястремська програла в Китаї казахстанській тенісистці і вибула з турніру

    Українська тенісистка Даяна Ястремська програла у другому раунді турніру в китайському місті Нінбо Олені Рибакіній з Казахстану. Матч тривав три сети і був дуже напруженим. Ястремська виграла перший сет, але програла другий у тай-брейку. У вирішальному сеті казахська тенісистка виявилася сильнішою і перемогла.

  • Стало відомо число казахстанців, померлих на війні в Україні на боці РФ

    Стало відомо число казахстанців, померлих на війні в Україні на боці РФ

    Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. За даними проєкту Хочу жить, відомо про 270 загиблих або зниклих казахстанців, яких завербували в російську армію. Є інформація, що цей список може бути неповним, і реальна кількість загиблих та зниклих може бути більшою. Російські вербувальники діють через інтернет-рекламу та фіктивні агентства працевлаштування, які обіцяють “високооплачувану роботу в Росії”. Кремль віддає перевагу набору людей у сусідніх державах з нижчим мовним бар’єром. Потрібно більше зусиль для протидії російським вербувальним мережам, щоб захистити громадян Казахстану від відправлення на смерть.

  • Стало відомо число казахстанців, ліквідованих у війні на боці РФ

    Стало відомо число казахстанців, ліквідованих у війні на боці РФ

    Кремль продовжує вербувати казахстанців для бойових дій на боці російської армії проти України. За даними проєкту Хочу жить, відомо про 270 загиблих або зниклих найманців, але ця цифра може бути навіть більшою. Російські вербувальники шукають казахстанців серед трудових мігрантів та в’язнів, а також використовують інтернет-рекламу та фіктивні агентства працевлаштування. Владі Казахстану потрібно більше зусиль для протидії вербувальним мережам Росії, щоб убезпечити своїх громадян від участі у війні. У війні проти України на боці Росії беруть участь найманці з різних країн, що свідчить про широкомасштабну вербувальну діяльність Росії.

  • Казахстан блокує фури до Росії, шукаючи підсанкційні товари

    Казахстан блокує фури до Росії, шукаючи підсанкційні товари

    На кордоні між Казахстаном і Росією утворилися довгі черги вантажівок, які прямують з Китаю. Причиною стали посилені перевірки на виявлення підсанкційних товарів, таких як електроніка, дрони, одяг та продукція західних брендів. Водії вантажівок повідомляють, що всі рейси з Китаю тепер направляють на додатковий огляд, через що логістичні компанії підвищили тарифи і шукають альтернативні маршрути через інші кордони. Експерти вважають, що це нова реальність, пов’язана з посиленням контролю та дотриманням санкцій західних країн. Вже раніше російські імпортери стикалися з уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном через черги та посилені перевірки.

  • Путін визнав збиття літака AZAL перед Алієвим

    Путін визнав збиття літака AZAL перед Алієвим

    Голова правлячого режиму Росії Володимир Путін зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у Душанбе (Таджикістан) в четвер, 9 жовтня. Він фактично визнав відповідальність Росії за аварію лайнера авіакомпанії AZAL, яка сталася в грудні торік. Про це повідомляють пропагандистське інформагентство РИА Новости.
    Російський диктатор визнав, що “трагедія з літаком сталася в небі над Росією”, але зараз же поквапився додати, що однією з “причин” авіакатастрофи нібито стали українські безпілотники, що залетіли в повітряний простір РФ.
    За його версією, в день трагедії на територію Росії вторглися три українські дрони, а дві ракети, випущені російськими силами ППО, вибухнули за кілька метрів від літака, хоч і “не вразили його”.
    Лайнер, у якому перебували 62 пасажири і п’ять членів екіпажу, був зачеплений “швидше за все, уламками, а не вражаючими бойовими елементами”, переконував його Путін.
    Внаслідок тієї авіакатастрофи загинули 38 людей.
    Також глава Кремля нагадав Алієву, що вже вибачався за те, що трагедія “сталася в російському небі”. Він тоді “висловив співчуття” сім’ям загиблих під час аварії лайнера, який був підбитий у небі над Грозним і потім звалився на території Казахстану.
    За словами Путіна, у день трагедії екіпажу азербайджанського лайнера начебто “було запропоновано здійснити посадку в Махачкалі”. Путін під час розмови з Алієвим стверджував, що льотчики вирішили йти до аеропорту базування.
    Росія дасть правову оцінку діям усіх посадових осіб у зв’язку з катастрофою літака AZAL, резюмував Путін.

    Путін перед Алієвим визнав відповідальність Росії за аварію лайнера авіакомпанії AZAL pic.twitter.com/fCSeCuGCTh— Максим (@lipcansmaks1) October 9, 2025
    Як відомо, літак Embraer, що належав Azerbaijan Airlines і виконував рейс із Баку до Грозного, потрапив під російський обстріл поблизу Грозного.

    Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що відповідальність за катастрофу лежить на представниках РФ. Азербайджан готує міжнародний позов проти РФ через аварію літака AZAL

  • У Казахстані засудили колишнього “вагнерівця”

    У Казахстані засудили колишнього “вагнерівця”

    Суд у Казахстані засудив 22-річного Тимура Пралієва, колишнього найманця російської приватної військової компанії Вагнер, до п’яти років колонії середнього рівня безпеки. Про це інформує Orda у четвер, 9 жовтня.

    Його визнали винним у тяжкому злочині проти миру та безпеки людства.

    За даними слідства, восени 2022 року мешканець Алмати добровільно приєднався до Вагнера та воював на боці Росії проти України, зокрема під Бахмутом, де отримав кілька нагород. Також він брав участь у бойових діях у Малі, після чого отримав російський паспорт, не вийшовши з громадянства Казахстану.

    Згодом Пралієв залишив службу, лікувався у Білорусі та Росії, а згодом спробував нелегально перетнути кордон між Мексикою та США. У січні 2024 року його затримали в Техасі з двома паспортами, грошима та дроном. Після короткого арешту в США колишнього найманця депортували до Казахстану.

    Суд у Казахстані конфіскував у Пралієва понад 5,5 тисяч доларів і визнав ці кошти злочинно набутими. Також у нього вилучили медалі, документи та банківські картки, які підлягають знищенню. Виїзд громадян Казахстану за кордон для участі в бойових діях переслідується законом. Кримінальний кодекс країни передбачає відповідальність за статтями “Найманство” та “Участь в іноземних збройних конфліктах”.

    Раніше суд казахстанського міста Сатпаєва засудив до 4,6 року колонії казахстанця, що воював у лавах ПВК Вагнер проти України.

  • Зенеський і Токаєв обговорили війну в Україні

    Зенеський і Токаєв обговорили війну в Україні

    Президент Володимир Зеленський під час свого візиту до США зустрівся з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Вони обговорили шляхи завершення війни, гарантії безпеки та економічної співпраці між країнами. Про це у ніч проти вівторка, 22 вересня, Зеленський повідомив у соцмережах.
    “Зустрівся з Президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Зараз ключове завдання – досягнення справедливого й тривалого миру, із надійними гарантіями безпеки”, – йдеться у дописі.
    Глава держави зазначив, що в ході зустрічі були детально обговорені зусилля України, США, Європи та інших партнерів у світі для того, щоб закінчити цю війну й зупинити вбивства.
    Окремо президенти торкнулися питань торговельно-економічної співпраці, зацікавленості казахстанських компаній брати участь у відновленні України.