Покійний Папа Римський Франциск залишив “значну суму грошей” на придбання машин швидкої допомоги для України. Кошти він через заповіт передав монахині Люсії Карам, яка з початку російської агресії їздить в Україну з волонтерськими місіями. Про це сама Карам розповіла в ефірі радіо Religion Digital.
Монахиня-домініканка Люсія Карам Падію родом з Аргентини, як і покійний Франциск, але нині живе в Іспанії. Вона підтримувала тісні стосунки з понтифіком.
Під час інтерв’ю вона зізналася, що допомога від папи в заповіті її “дуже вразила”. “Під час наших зустрічей він справді говорив мені, що якось допоможе, але я й уявити не могла, що це буде саме так”, – зазначила вона.
Деталі розпорядження покійного понтифіка щодо карет “швидкої” монахиня не розкрила. Сума на це у заповіті також не названа.
Раніше ЗМІ писали, начебто Папа Франциск передав майже усі свої гроші – 200 000 євро – дитячій в’язниці.
Позначка: Католицтво
-
Папа Франциск заповів частину своїх грошей Україні
-
Папа Лев XIV і патріарх Варфоломій закликали до сопричастя церков
Під час третього дня апостольського візиту Папи Римського Лева XIV до Туреччини, він зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломіеєм. Церковні ієррархи підписали спільну декларацію, у якій висловили бажання відновити “повне сопричастя” між Католицькою та Православною церквами, а також відкинули “будь-яке використання релігії для виправдання насильства”, повідомляє Vatican News.
Як зазначається, Папа Лев XIV відвідав кафедральний собор Вселенського патріархату у Стамбулі.
У підписаній декларації, присвяченій 1700-річчю першого Вселенського Нікейського собору, лідери обох церков закликали “представити світові оновлене свідчення миру, примирення та єдності”.
“Ми відкидаємо будь-яке використання релігії та імені Бога для виправдання насильства”, – йдеться у документі.
Мета християнської єдності, – зазначається у декларації, – включає мету зробити фундаментальний та життєдайний внесок у мир між усіма народами.
Зазначаючи, що в багатьох регіонах світу конфлікти та насильство продовжують руйнувати життя багатьох людей, Папа та Патріарх звернулися із закликом “до тих, хто має громадянську та політичну відповідальність, зробити все можливе, щоб трагедія війни негайно припинилася”.
Окрім того, лідери обох церков зауважили, що цьогоріч відзначалася 60 річниця з моменту підписання декларації між Папою Павлом VI та Вселенським патріархом Афінагором I, що скасувала взаємне відлучення після церковного розколу 1054 року.
Зустріч між двома лідерами церков відбулася напередодні свята Святого Андрія, Первозванного Апостола та покровителя Вселенського Патріархату. -
Жінку вперше призначили архієпископом Кентерберійським
У Великій Британії призначили Сару Маллаллі новим Кентерберійським архієпископом, що стало першим випадком, коли жінка стала главою Церкви Англії за всю її історію. Архієпископ Кентерберійський є другим за ієрархією після короля керівником Церкви Англії та відповідає за роботу церкви на півдні країни. Призначення відбулося після скандалу з попереднім архієпископом та позначилося як історична подія. Сара Маллаллі раніше працювала медсестрою, а вже в 2018 році стала 133-м єпископом Лондона. Прем’єр-міністр Кір Стармер привітав її з цією подією та висловив надію на плідну співпрацю.
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив зі звинуваченням проти тих, хто не вважає серйозною загрозу кліматичних змін. Він заявив це під час конференції, присвяченої 10-річчю виходу документу Laudato Si’, написаного попереднім папою Франциском. Папа зацікавився темою глобального потепління вперше за час свого понтифікату і закликав людей приєднатися до боротьби з цим явищем. Його заяву розглядають як відповідь на виступ президента США Дональда Трампа, який відкинув необхідність захисту клімату як “аферу” і звинуватив захисників навколишнього середовища у руйнуванні.
-
Папа Лев XIV запропонував встановити спільну дату Великодня
Папа Лев XIV виступив з ініціативою встановити спільну для всіх християн дату Великодня. Він висловив цю думку під час зустрічі з представниками православних та інших християнських церков, яка відбулася під час симпозіуму з нагоди 1700-річчя Нікейського собору. Папа Лев XIV зазначив, що різниця в календарях заважає спільному святкуванню Великодня і призводить до проблем у внутрішньому житті церковних спільнот. Він планує відвідати історичне місто Ізнік, де відбувся Нікеїський собор, для подальших обговорень щодо цієї ініціативи. У цьому році християни східних та західних церков святкували Великдень в один день, що відбувається рідко.