До кінця року мають бути відкриті всі переговорні кластери стосовно вступу України в ЄС. Про це у понеділок, 7 липня, заявила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже чотири тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає. Зараз ми говоримо тільки про дату, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення”, – розповіла вона.
За словами урядовиці, далі будуть більш технічні рішення.
“Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини… До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
При цьому, зауважила вона, для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
“Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – сказала вона.
Як зазначила віцепрем’єрка, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
“Стало зрозуміло, що ні договір про створення Європейського Союзу, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
За її словами, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах, (до прикладу, як аграрній, правовій), до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
Стефанішина додала, що Україна виконала всі умови щодо відкриття половини всіх переговорних напрямків, і готова відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою.
Позначка: Кабінет міністрів
-
Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС
-
Кабмін не затвердив Цивінського директором БЕБ, вимагає інших кандидатів
Кабінет міністрів України не підтримав призначення Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). В офіційному повідомленні, опублікованому у понеділок, 7 липня в Telegram, уряд інформує, що під час засідання було ухвалено рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ із проханням повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям національної безпеки.
У заяві зазначено, що Кабмін детально розглянув подання від Комісії з добору кандидата на посаду керівника БЕБ. Крім того, уряд вивчив додаткову інформацію, надану Службою безпеки України, яка стосувалася питань національної безпеки і містила відповідні безпекові оцінки. Після всебічного аналізу матеріалів урядовці одностайно вирішили звернутися до конкурсної комісії з проханням повторно подати кандидатури, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, зокрема безпековим критеріям.
За словами представників уряду, це рішення було ухвалене у повній відповідності до положень закону України “Про Бюро економічної безпеки” і забезпечує дотримання процедур призначення керівництва установи.
Раніше повідомлялось, що детектив НАБУ Олександр Цивінський, який є одним із керівників операції “Чисте місто”, став переможцем конкурсу на посаду директора БЕБ. Проте жоден із претендентів не набрав необхідні чотири голоси членів комісії. Згідно із законом, кандидатом обрали того, хто отримав три голоси від міжнародних членів комісії. Інші претенденти, Михайло Буртов і Олег Борисенко, набрали по три голоси від представників уряду.
Нагадаємо, у червні конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки призупинили після того, як Служба безпеки України надіслала комісії лист із застереженнями щодо трьох кандидатів. У документі мовиться про їхні ймовірні зв’язки з Росією. У звітах згадували також Олександра Цивінського. Незважаючи на ці рекомендації, комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо Цивінського як переможця конкурсу.
На цьому фоні тривають дискусії щодо можливих змін в уряді. Тимчасовим главою БЕБ із квітня залишається Максим Кутерга.
Раніше повідомлялося, що 20 червня Рада ухвалила закон (№10439) про перезавантаження Бюро економічної безпеки.
-
В Україні запускають нову виплату – “Пакунок школяра”
Уряд 7 липня ухвалив рішення про запуск нової виплати – “Пакунок школяра”. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Це буде грошова допомога в розмірі 5 тисяч гривень на придбання необхідного канцелярського приладдя, книжок, дитячого одягу та взуття для тих, хто відправляє свою дитину в перший клас в офлайн форматі”, – зазначив він.
Отримати “Пакунок школяра” зможе кожна українська родина, заявка буде подаватися через Дію.
За словами Шмигаля, гроші можна витратити виключно у безготівковій формі, розраховуючись карткою за ті речі, які необхідні для школи.
“Виплата в 5 тис. грн жодним чином не вплине на призначення житлових субсидій чи інших соціальних допомог”, – заазначив він.
Шмигаль додав, що запуск “Пакунку школяра”- це невеличка частина новацій, які також покликані створити умови для того, щоб українці залишалися жити і працювати в Україні. -
Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича
Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
“Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі -
Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації -
Уряд визначив могилу Нахмана в Умані пам’яткою національного значення
Кабмін на засіданні 2 липня прийняв рішення змінити категорію пам’ятки місцевого значення Могила цадика Нахмана в місті Умань Черкаської області на категорію пам’ятки національного значення. Про це повідомив представник Кабміну у ВР Тарас Мельничук.
Як відомо, до Умані, де розташована могила засновника брацлавського хасидизму цадика Нахмана, який жив наприкінці XVIII – початку XIX століття, щороку прибувають десятки тисяч євреїв, які сповідують хасидизм, Вони здійснюють прощу Паломництво приурочене до святкування єврейського нового року Рош га-Шана, який цього року відзначають з 2 до 4 жовтня.
Хасиди вважають, що якщо вони зустрінуть Рош га-Шана біля могили цадика Нахмана, то наступний рік буде дуже щасливим для них. -
Уряд розподілив 540 млн грн на ремонти будинків
Кабінет міністрів розподілив 540 млн грн на ремонти близько 200 багатоквартирних будинків. Про це 2 липня повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Завдяки підтримці Світового банку в межах проєкту HOPE активізуємо відновлення житла українців. Спрямовуємо на місця – громадам Запоріжжя, Миколаєва, Ізюма, Бучі та Макарова – 540 млн грн”, – зазначив він на засіданні уряду.
Шмигаль додав, що ці кошти громади інвестують в ремонти близько 200 багатоквартирних будинків, які пошкодили росіяни.
Раніше Кабінет міністрів виділив 298 млн гривень для реалізації чотирьох проєктів відновлення в Запорізькій області, а також 598 млн гривень на проєкти відбудови в Харківській області. -
Уряд підтвердив відстрочку учасникам проєкту Контракт 18-24 після служби
Кабмін схвалив ініційований Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до законодавства, що передбачають 12-місячну відстрочку від мобілізації для добровольців, які відслужили за Контрактом 18–24. Про це повідомили у Міноборони.
Зазначається, що раніше, після звільнення з військової служби, такі громадяни могли бути взяті на військовий облік і одразу призвані знову. Схвалені поправки до Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію усунуть цю невизначеність. Крім того, гарантована законодавчо відстрочка надасть можливість добровольцям відпочити та, за потреби, пройти необхідну медико-соціальну реабілітацію. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
В Інститут нацпа’яті призначили нового очільника
Новим головою Українського інституту національної пам’яті став історик та офіцер Олександр Алфьоров. Відповідне рішення у п’ятницю, 27 червня, ухвалив Кабінет Міністрів, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Зазначається, що Олександр Алфьоров – український історик, теле- та радіоведучий, громадський та військовий діяч.
З 2010 року був науковим співробітником Інституту історії України НАНУ. Є автором, співавтором та упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей.
З початком повномасштабного вторгнення Алфьоров став офіцером ССО Азов-Київ. З вересня 2022 року – офіцер 3-ї окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу. Одночасно був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.