Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз.
Позначка: Інвестиції
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
-
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї
Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.
“Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.
“Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.
У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ
Представники Китаю запропонували інвестувати в американську економіку за умови, що будуть скасовані обмеження на діяльність китайських компаній, які були введені з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Ця пропозиція була зроблена під час торгових переговорів зі США в Мадриді. Крім того, голова Китаю Сі Цзіньпін підкреслив необхідність створити сприятливі умови для того, щоб китайські компанії могли інвестувати в Америку. Серед умов є скасування обмежень у сфері національної безпеки для угод, які китайські компанії можуть укладати в США. Наразі не відомо, які саме інвестиції обіцяв Китай та як вони будуть структуровані. США вже декілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю за допомогою різних заходів національної безпеки. Однак, питання про те, чи згодиться президент США Дональд Трамп на такі умови, залишається відкритим.
-
Фіктивні інвестиції: в Одесі викрили транснаціональний call-центр
У Одесі викрили злочинну групу, яка шахрайсько діяла через фіктивні інвестиційні платформи. Зловмисники створювали вебсайти неіснуючих компаній, де обіцяли інвесторам високі прибутки. Фактично ж кошти відразу перекладалися на криптогаманці учасників групи. Групу очолював 28-річний мешканець Одеси, який залучив спеціаліста в ІТ-сфері та операторів зв’язку. Зловмисники діяли з офісів у Одесі та дистанційно. Правоохоронці вже затримали вісімох учасників групи, одного розшукують. Шахраїв підозрюють у завданні збитків на суму 92 тисяч доларів. їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз та Європейський інвестиційний банк уклали угоду про кредит на 300 млн євро, які будуть використані на закупівлю газу. Гроші допоможуть створити резерви газу на довгостроковий період і забезпечити стабільне постачання під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався вкласти еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Це фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України і забезпечити підтримку громадам і бізнесу в зимовий період.
-
Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА
Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група заявила, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), не розкриває ключові дані про активи, що ставить під сумнів продаж активів груп компаній Моршинська та Юнігран. Геологічна інвестиційна група вирішила стати учасником конкурсів на управління цими активами, проте відмову в отриманні необхідної інформації отримала з причиною обмеженого доступу до даних. Компанія вважає, що конкурси АРМА можуть повторити сценарій з Керамбудом, де пізніше виявилися збитки. Наразі Геологічна інвестиційна група продовжує звертатися до АРМА за інформацією, але отримує формальні відповіді. Компанія покладає надії на реформу АРМА за законом №4503-IX, який має ввести обов’язкове розкриття інформації та удосконалення політики роботи агентства.
-
Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США
Найбагатша людина Єгипту Нассеф Савіріс планує вкласти до $50 млрд в інфраструктурні проекти у США. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що на інфраструктурних інвестиціях у США сфокусується компанія, утворена в результаті об’єднання його виробника хімікатів і добрив OCI Global з будівельною Orascom Construction його сім’ї.
“Ми хочемо зосередити наступний етап нашого бізнесу на області, де ми бачимо найбільші можливості – інфраструктуру”, – заявив мільярдер.
Передбачається, що об’єднаний бізнес, серед іншого, виграє від різкого зростання витрат на дата-центри. Компанія планує найближчим десятиліттям інвестувати в американську інфраструктуру як власний капітал, так і кошти партнерів. -
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла свою першу інвестицію у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна у розмірі 75 мільйонів доларів. Уряд України також виділить аналогічну суму, тож загальний капітал фонду становитиме 150 мільйонів доларів. Голова уряду України Юлія Свириденко оголосила, що почався процес запуску фонду, який спрямований на розвиток проєктів у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Це рішення відкриває можливість фінансування важливих проєктів, які сприятимуть розвитку економіки та забезпечать безпеку країни. Проєкти фонду будуть фінансуватися рівноправно як Україною, так і США, що дасть можливість створення нових робочих місць та виробництв. Уряд України вважає, що американські інвестиції є важливим кроком для забезпечення безпеки і розвитку країни.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК.