Нідерланди планують вкласти від 1,25 до 3 мільярдів євро у системи, які допоможуть боротися з небажаними дронами, оскільки кількість подій з їх участю зростає в Європі. Міністерство оборони Нідерландів планує придбати додаткові зенітні системи, дрони-перехоплювачі, радари та інші засоби для боротьби з малими безпілотниками. Також буде підвищено захист кораблів від можливих атак дронів. Попередньо планується придбання 22 мобільних протидронових систем Skyranger 30, перші з яких повинні надійти у 2028 році.
Позначка: Інвестиції
-
Шахти на ТОТ опинились на межі закриття – ЗМІ
У Луганській області, яка тимчасово перебуває під окупацією Росії, російська влада попередила про можливе закриття вугільних шахт, якщо уряд РФ не виділить 40 мільярдів рублів на їхню подальшу розробку. Найбільший інвестор у вугільну галузь місцевого регіону, компанія Торговий дом “Донские угли”, звернувся до віцепрем’єра Олександра Новака з цим зверненням. Російські ЗМІ повідомляють, що компанія працює збитково і не має коштів для розширення видобутку вугілля на глибших родовищах. Уряд РФ поки не ухвалив рішення щодо підтримки, пропонуючи в разі закриття шахт купувати вугілля у Кузбасі. Міненерго РФ проводить аналіз економічної доцільності експлуатації шахт через їхній поганий технічний стан. Якщо шахти будуть закриті, працівникам обіцяють можливість перейти на інші підприємства галузі або пройти перепідготовку для нового працевлаштування. У 2023 році уряд РФ передав приватним інвесторам окуповані шахти для “відродження” вугільної промисловості на цих територіях, але через низькі ціни на вугілля цей план не вдався. Компанія “Донские угли” орендувала десять шахт, але повернула сім через фінансові проблеми. Улітку російські банки відмовили компанії у фінансуванні, що призвело до затримок зарплат і скорочення персоналу. Лідер окупаційної адміністрації “ЛНР” звернувся до Путіна з вимогою вплинути на банки або знайти інше фінансування. Наразі близько 30% населення окупованих територій мають роботу, оскільки більше трьох тисяч підприємств припинили свою діяльність.
-
В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі
Національна баскетбольна асоціація (НБА) прийняла рішення почати продаж франшиз НБА-Європа.
Укладання угод варто очікувати найближчим часом, згідно з повідомленням SBJ, у якому наведено слова заступника комісара організації Марка Тейтума, який повідомив, що НБА має намір продавати франшизи в Європі і почне продажі в першому кварталі 2026 року.
Одна франшиза може обійтися охочому її придбати орієнтовно в 0,5-1 млрд доларів.
Проєкт НБА-Європа розраховує на те, що знайдеться 10-12 постійних учасників.
Пріоритетними в цьому разі є учасники з Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Туреччини та Франції.
Серед можливих приєднаних клубів можуть бути команди з Литви та Сербії.
Наразі керівництво НБА очікує на вердикт ФІБА. У разі погодження, проєкт НБА-Європа можуть запустити у 2027 році, при цьому всі, хто стане власниками такої франшизи, будуть зобов’язані вкладати посильні інвестиції в розвиток інфраструктури.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна домовилася про своє участь у Європейському оборонному фонді. Це стало можливим завдяки угоді, яку український парламент уклав з Європейським парламентом. Ця угода відкриває для України нові можливості для спільних досліджень та розробок у сфері оборони разом з ЄС. Бюджет Фонду на наступні роки складає майже 7,3 млрд євро, що сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищить оборонну готовність ЄС. Крім того, Європейська комісія підкреслила відданість України європейській інтеграції, але наголосила на необхідності боротьби з корупцією та проведення реформ у сфері верховенства права.
-
Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві
Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав угоду з міністерством економіки та інновацій Литви про створення центру компетенцій у Литві для виробництва зарядів для артилерійських снарядів калібру 155 мм. Інвестиції у новий проект оцінюються у понад 400 млн євро, що перевищує вкладення в існуючий завод у Байсогалі. Заводом управлятиме спільне підприємство Rheinmetall та литовської компанії з підтримкою литовсько-німецької компанії Rheinmetall Defence Lietuva. Планується, що завод вироблятиме близько 2 тис. тонн пороху. Буде створена робоча група для визначення технічних деталей, місцезнаходження та потужностей заводу.
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відмовився підписати закон про інвестиції, який дозволяв би продаж активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з цим законом, угоди про продаж майна Лукойла мали би здійснюватися за рішенням уряду та з дозволу Державного агентства Національна безпека. Президент вважає, що це положення робить уряд залежним від агентства національної безпеки, що суперечить конституції. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Європейська Рада та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) на 2025–2027 роки з фінансуванням у розмірі 1,5 млрд євро. Програма передбачає розширення виробничих можливостей, державні закупівлі зброї та співпрацю з Україною, зокрема надання підтримки через Інструмент підтримки України на суму 300 млн євро. План також встановлює обмеження на використання компонентів з третіх країн та створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Крім того, передбачено розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та протидію дронам до кінця 2026 року. Ці кроки входять у рамки “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яку презентували Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас.
-
Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії оголосило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через зростання напруженості з боку Росії. Вони вже інвестували понад £600 млн для швидкого постачання дронів і розширення їх виробництва у партнерських компаніях. Дрони FPV допомагають в проведенні високоточних операцій та розвідці на передовій. Крім цього, Великобританія спільно з Латвією фінансує коаліцію для захисту від іранських і російських безпілотників. Також передбачено постачання 35 тисяч систем перехоплення найближчим часом. Британія також доставила Україні сотні ракет для систем ППО та планує спільну розробку інтерцепторного дрона. Україна та Велика Британія також підписали важливу угоду про спільне виробництво безпілотників та систем протиповітряної оборони.
-
Google інвестує $15 млрд у ШІ-центр в Індії
Компанія Google оголосила про плани інвестувати $15 мільярдів у створення центру обробки даних із штучним інтелектом у штаті Андхра-Прадеш в Індії протягом наступних п’яти років. Це найбільша інвестиція Google в цій країні. Водночас, цей анонс відбувся в контексті напруги між Індією та Сполученими Штатами через торгові суперечки. Центр обробки даних буде найбільшим за межами США і допоможе прискорити місію розвитку штучного інтелекту в Індії. Google також планує витратити $85 мільярдів на розширення своїх центрів обробки даних у цьому році, щоб задовольнити зростаючий попит на послуги штучного інтелекту. Комплекс центрів обробки даних у місті Візаг буде мати початкову потужність 1 гігават. Уряд штату оцінює, що ця інвестиція Google створить 188 тисяч робочих місць.
-
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.