Позначка: Інвестиції

  • Швеція скерує $1,6 млрд на ППО

    Швеція скерує $1,6 млрд на ППО

    Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури. Про це повідомляє Reuters з посиланням на заяву уряду країни.

    Як і більшість європейських держав, Швеція істотно збільшила оборонні витрати після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас через велику територію країна залишається вразливою до повітряних загроз.

    Міністр оборони Пол Йонсон, виступаючи на безпековій конференції на півночі Швеції, заявив, що досвід російсько-української війни чітко демонструє критичну важливість потужної та стійкої системи протиповітряної оборони. За його словами, Швеція планує придбати системи ППО малої дальності для захисту міст, мостів, електростанцій та іншої критичної інфраструктури.

    Того ж дня прем’єр-міністр Ульф Крістерссон розкритикував “загрозливу риторику” адміністрації США щодо Гренландії та Данії, заявивши, що Сполучені Штати мають дякувати Данії за її лояльність як союзника.

    Раніше Швеція уклала контракт на майже 900 млн євро на закупівлі, пов’язані з будівництвом двох субмарин класу Blekinge.
    Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні

  • Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ

    Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ

    Американські нафтові компанії вимагають від уряду президента Трампа гарантій для інвестування у нафтовий сектор Венесуели. Це стало відомо з повідомлення Financial Times. Бізнесменів турбує активна позиція адміністрації США стосовно Венесуели та заклики Трампа підтримати його ініціативи з реформування енергетичних ринків. Урядовці провели переговори з керівниками нафтових компаній, а на цьому тижні ті зустрінуться з Трампом у Білому домі. Компанії вимагають чітких гарантій захисту вкладень перед тим, як інвестувати у країну зі складними політичними та правовими ризиками.

  • Рубіо озвучив плани США щодо венесуельської нафти

    Рубіо озвучив плани США щодо венесуельської нафти

    Прибутки від венесуельської нафти отримувала лише купка людей, і це потрібно змінити. А до того часу карантин на експорт нафти з Венесуели залишається. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю ABC News.
    Він наголосив, що США хочуть гарантувати, що жодна нафта, яка перебуває під санкціями, не буде вивозитись з Венесуели до того, як зміниться управління всією галуззю.
    “Тому що зараз ця галузь не існує в традиційний спосіб. Ці нафтові родовища, по суті, є піратськими операціями. Люди буквально крадуть нафту з-під землі, жменька – ось як вони тримають цей режим разом”, – зазначив держсекретар.
    Він розповів, що венесуельські нафтові свердловини працюють на 18% потужності, тому що обладнання на них старе.
    “Вони (представники влади Венесуели – ред.) продають нафту зі знижкою на світових ринках – 40 центів за долар, 50 центів за долар. Але всі ці гроші йдуть їм. Ці нафтові родовища не приносили користі народу Венесуели понад десять років. Вони це робили – але вони зробили мультимільйонерів – мільярдерів – лише з кількох людей. І саме це тримало цей режим разом. Це те, що потрібно вирішити”, – заявив Рубіо.
    За його словами, для цього необхідно залучити приватні компанії, які інвестуватимуть в обладнання, в яке не було інвестицій протягом 20 років, бо всі прибутки від видобутку нафти у Венесуелі були “вкрадені”.
    “Люди, які займаються цим, знатимуть, як це робити. Але все починається з різких змін у тому, як поводяться органи влади, які відповідають за цю галузь. І доки ці зміни не відбудуться, цей карантин (на вивезення нафти з Венесуели – ред.) залишатиметься чинним”, – заявив держсекретар.
    Рубіо висловив думку, що західні компанії виявлять значний інтерес до видобутку нафти у Венесуелі, а нафтопереробні заводи США на узбережжі Мексиканської затоки “є найкращими з точки зору переробки цієї важкої сирої нафти”.
    Держсекретар США також зазначив, що це призведе до величезних роялті для народу Венесуели. Він підкреслив, що гроші підуть на користь народу цієї країни, не жменьки людей нагорі.
    Також Рубіо в іншому інтерв’ю у неділю заявив, що Сполучені Штати ведуть війну проти наркотрафіку з Венесуели, а не проти країни.
    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес може заплатити “дуже високу ціну”, якщо вона не виконуватиме вимоги США.

  • Загроза нацбезпеці: Трамп зупинив будівництво найбільших вітропарків

    Загроза нацбезпеці: Трамп зупинив будівництво найбільших вітропарків

    Адміністрація президента США Дональда Трампа призупинила реалізацію п’яти великих офшорних проектів з виробництва енергії вітру на Східному узбережжі, посилаючись на загрозу національній безпеці. Основною причиною названо можливий вплив вітрових турбін на функціонування військових радарів. Про це у вівторок, 23 грудня, повідомило агентство Reuters.

    Міністерство внутрішніх справ США пояснило, що рішення було ухвалене на основі зауважень Пентагону. Зокрема, військові заявили, що великі лопаті турбін та їхня відбивна поверхня можуть створювати перешкоди для радарів у вигляді “шумів”, що ускладнює ідентифікацію потенційних загроз.

    “Завдання уряду Сполучених Штатів – забезпечувати захист американців. Цей захід дасть час для оцінки ризиків, які можуть бути спричинені великими вітровими проектами поблизу населених пунктів на Східному узбережжі”, – зазначив міністр внутрішніх справ Даг Бургам.

    Це рішення торкається п’яти ключових проектів, у які вже були інвестовані значні кошти:

    – Vineyard Wind 1 (Массачусетс), який частково введений в експлуатацію;
    – Revolution Wind (Род-Айленд) та Sunrise Wind (Нью-Йорк) від Ørsted;
    – Empire Wind 1 (Нью-Йорк) від Equinor;
    – Coastal Virginia Offshore Wind (Вірджинія) від Dominion Energy.

    Як повыдомляэ агентство, заява спричинила миттєву реакцію на ринку: акції данської корпорації Ørsted втратили понад 12% вартості.

    Водночас у Dominion Energy попередили про можливі ризики для надійності енергомереж, які забезпечують роботу військових баз та дата-центрів, залучених до розвитку штучного інтелекту. У свою чергу, губернаторка Нью-Йорка Кеті Гокул розкритикувала це рішення, назвавши його нападом на чисту енергію без достатніх підстав.

    Нагадаємо, Дональд Трамп раніше неодноразово висловлював критичне ставлення до вітроелектростанцій, називаючи її “аферою століття”, дорогою та шкідливою для навколишнього середовища. У грудні федеральний суд у Массачусетсі вже скасував його виконавчий указ, що блокував видачу нових ліцензій для будівництва вітрових парків. Наразі адміністрація обрала новий підхід – тимчасове анулювання існуючих ліцензій під приводом національної оборони.

    Трамп наказав негайно відновити роботу вугільних електростанцій

  • Британія інвестує £20 млн у лазерну зброю проти дронів

    Британія інвестує £20 млн у лазерну зброю проти дронів

    Велика Британія спрямує 20 млн фунтів стерлінгів на розробку нових лазерних систем для знищення безпілотників на тлі заяв щодо посилення підготовки НАТО до конфлікту з Росією. Про це повідомляє The Telegraph.

    Програма є частиною фонду фінансування протидронової зброї UK Defence Innovation (UKDI) – нового неурядового органу, створеного для інвестування у новітні військові технології.

    У Міністерстві оборони Великої Британії зазначили, що нові системи доповнять лазерні установки DragonFire, котрі планують встановити на есмінцях Королівського флоту з 2027 року.

    Лазерні системи розглядають як потенційно дешевшу альтернативу ракетам для ураження дронів і ракет. Зокрема, вартість одного пострілу DragonFire становить близько 10 фунтів (13 доларів), а сама система здатна з високою точністю перехоплювати швидкісні ракети та безпілотники.

    Крім того, британське військове керівництво вивчає можливість використання інших типів лазерної зброї, зокрема систем, які можуть встановлюватися на броньованій наземній техніці.

  • Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА

    Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА

    Компанія Метінвест стала одним з найбільших інвесторів в Україні під час війни, за даними Європейської бізнес асоціації. Протягом 2022-2024 років вони вклали $910 млн у виробництво та енергонезалежність, а також планують інвестувати ще $300 млн у 2025 році. Компанія підкреслює, що ці інвестиції є стратегічним кроком для підтримки української економіки під час війни й основою для майбутнього відновлення держави. Гендиректор Метінвесту Юрій Риженков вважає, що важливо підтримувати виробництво, колективи та енергонезалежність у такий складний час, і вірить, що металургія стане ключовим фактором у відбудові країни. У переліку інвесторів воєнного часу також зазначається участь інших компаній з різних галузей, таких як промисловість, енергетика, сільське господарство, фармація, телекомунікації, ІТ, логістика, будівництво, громадське харчування та фінансова сфера.

  • Нідерланди інвестують до 3 млрд євро у системи протидії БПЛА

    Нідерланди інвестують до 3 млрд євро у системи протидії БПЛА

    Нідерланди планують вкласти від 1,25 до 3 мільярдів євро у системи, які допоможуть боротися з небажаними дронами, оскільки кількість подій з їх участю зростає в Європі. Міністерство оборони Нідерландів планує придбати додаткові зенітні системи, дрони-перехоплювачі, радари та інші засоби для боротьби з малими безпілотниками. Також буде підвищено захист кораблів від можливих атак дронів. Попередньо планується придбання 22 мобільних протидронових систем Skyranger 30, перші з яких повинні надійти у 2028 році.

  • Шахти на ТОТ опинились на межі закриття – ЗМІ

    Шахти на ТОТ опинились на межі закриття – ЗМІ

    У Луганській області, яка тимчасово перебуває під окупацією Росії, російська влада попередила про можливе закриття вугільних шахт, якщо уряд РФ не виділить 40 мільярдів рублів на їхню подальшу розробку. Найбільший інвестор у вугільну галузь місцевого регіону, компанія Торговий дом “Донские угли”, звернувся до віцепрем’єра Олександра Новака з цим зверненням. Російські ЗМІ повідомляють, що компанія працює збитково і не має коштів для розширення видобутку вугілля на глибших родовищах. Уряд РФ поки не ухвалив рішення щодо підтримки, пропонуючи в разі закриття шахт купувати вугілля у Кузбасі. Міненерго РФ проводить аналіз економічної доцільності експлуатації шахт через їхній поганий технічний стан. Якщо шахти будуть закриті, працівникам обіцяють можливість перейти на інші підприємства галузі або пройти перепідготовку для нового працевлаштування. У 2023 році уряд РФ передав приватним інвесторам окуповані шахти для “відродження” вугільної промисловості на цих територіях, але через низькі ціни на вугілля цей план не вдався. Компанія “Донские угли” орендувала десять шахт, але повернула сім через фінансові проблеми. Улітку російські банки відмовили компанії у фінансуванні, що призвело до затримок зарплат і скорочення персоналу. Лідер окупаційної адміністрації “ЛНР” звернувся до Путіна з вимогою вплинути на банки або знайти інше фінансування. Наразі близько 30% населення окупованих територій мають роботу, оскільки більше трьох тисяч підприємств припинили свою діяльність.

  • В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі

    В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі

    Національна баскетбольна асоціація (НБА) прийняла рішення почати продаж франшиз НБА-Європа.

    Укладання угод варто очікувати найближчим часом, згідно з повідомленням SBJ, у якому наведено слова заступника комісара організації Марка Тейтума, який повідомив, що НБА має намір продавати франшизи в Європі і почне продажі в першому кварталі 2026 року.

    Одна франшиза може обійтися охочому її придбати орієнтовно в 0,5-1 млрд доларів.

    Проєкт НБА-Європа розраховує на те, що знайдеться 10-12 постійних учасників.

    Пріоритетними в цьому разі є учасники з Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Туреччини та Франції.

    Серед можливих приєднаних клубів можуть бути команди з Литви та Сербії.

    Наразі керівництво НБА очікує на вердикт ФІБА. У разі погодження, проєкт НБА-Європа можуть запустити у 2027 році, при цьому всі, хто стане власниками такої франшизи, будуть зобов’язані вкладати посильні інвестиції в розвиток інфраструктури.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС

    Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС

    Україна домовилася про своє участь у Європейському оборонному фонді. Це стало можливим завдяки угоді, яку український парламент уклав з Європейським парламентом. Ця угода відкриває для України нові можливості для спільних досліджень та розробок у сфері оборони разом з ЄС. Бюджет Фонду на наступні роки складає майже 7,3 млрд євро, що сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищить оборонну готовність ЄС. Крім того, Європейська комісія підкреслила відданість України європейській інтеграції, але наголосила на необхідності боротьби з корупцією та проведення реформ у сфері верховенства права.