Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки
Позначка: Інвестиції
-
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
-
У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в неділю, 23 серпян, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
ЄС оцінив перспективи фінансування оборонки Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в суботу, 23 серпня, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
Інвестиції українців в ОВДП сягнули рекордної суми
Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн, що є новим рекордом за обсягом інвестицій.
“Розподіл облігацій за валютою у власності громадян (станом на 14 серпня:- ред.): ОВДП, номіновані в гривні – 55,15 млрд грн (55,03%); ОВДП, номіновані в доларах США – 40,31 млрд грн в еквіваленті (40,23%); ОВДП, номіновані в євро 4,74 млрд грн в еквіваленті (4,73%)”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що за рік обсяг інвестицій фізичних осіб зріс на понад 34,7 млрд грн, або майже на 53%.
У Мінфіні додали, що до початку повномасштабного вторгнення Росії обсяг ОВДП фізичних осіб був вчетверо меншим – 25,1 млрд грн. З початку 2022 року спостерігається стійке зростання: у січні 2023 року – 30,2 млрд грн, у січні 2024 року – 52,2 млрд грн, у січні 2025 року – 78,5 млрд грн.
Зокрема, у липні до бюджету залучено 72,2 млрд грн через випуск ОВДП, а з початку повномасштабного вторгнення – понад 1,7 трлн грн.
Як наголосили у Мінфіні, державні облігації є одним із основних джерел фінансування державного бюджету разом із грантами та пільговими кредитами від міжнародних партнерів. Кошти інвесторів працюють на підтримку Збройних Сил, економіки та ліквідацію наслідків агресії Росії. -
У Трампа заявили про амбітні плани на криптовалюту
Адміністрація Дональда Трампа закликала державні органи прискорити реформування регулятивних підходів і сприяти інтеграції криптовалюти в усі сфери фінансової діяльності країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на опублікований в середу, 30 липня, 160-сторінковий звіт Білого дому.Так, документ презентує стратегічний план, спрямований на перетворення США в провідного учасника глобального ринку цифрових активів. Очікується, що найближчим часом Конгрес ухвалить законодавчі зміни, які визнають криптовалюту новим класом активів, забезпечуючи її правовий статус і регуляторні рамки.
Основні напрямки модернізації включають:
– регулювання цінних паперів і товарів;
– реформування банківського сектору;
– оновлення податкових політик;
– розвиток механізмів страхування;
– посилення кібербезпеки;
– боротьбу з незаконним фінансуванням.Адміністрація Трампа закликає федеральні установи діяти швидко, аби зробити криптовалюту важливим елементом американської економіки. Сам президент висловив бажання бачити цифрові активи повсякденним інструментом фінансової діяльності нарівні з доларом США, включаючи використання їх у іпотеці, банківських послугах, пенсійних системах та податкових відрахуваннях.
Причини такого поспіху пов’язані, зокрема, з інтересами президентської родини. Від моменту обрання Дональда Трампа на пост президента ціна біткойна зросла на 74%, а капіталізація криптоіндустрії додала 1,57 трлн доларів. Це стало додатковим стимулом для вжиття рішучих заходів.
У звіті також наголошується на необхідності встановлення прозорих правил гри для легального розвитку криптовалютного сектору в США. Особливу увагу приділяють “регуляторній визначеності”, яка має забезпечити впевненість підприємців у можливостях інвестування та створення нових сервісів і технологій.
Адміністрація поставила амбітну мету зробити американський ринок цифрових активів одним із найміцніших та найліквідніших у світі. На додачу до цього, ще в березні президент доручив розробити концепцію криптовалютного резерву, який включатиме такі активи, як XRP, SOL і ADA.
Криптопроєкт Трампа заробив $350 млн у перші три тижні
-
Meta інвестує сотні мільярдів на створення “суперінтелекту”
Компанія Meta планує витратити сотні мільярдів доларів на будівництво величезних центрів обробки даних зі штучним інтелектом в США. Засновник компанії Марк Цукерберг заявив, що ці інвестиції спрямовані на створення “суперінтелекту”, який може перевершити навіть найрозумніших людей. Перший центр обробки даних під назвою Prometheus запрацює в 2026 році і охопить площу, майже як Мангеттен. Meta також будує інші великі кластери, зокрема Hyperion, який очікується, що буде повністю готовий до 2030 року. Компанія продовжує розвивати технології штучного інтелекту та отримала значний дохід від онлайн-реклами у 2024 році.
-
Сирія остаточно визначилась з інвестором для порту Тартус замість Росії
Нова влада Сирії уклала угоду з компанією з Об’єднаних Арабських Еміратів на інвестиції 800 мільйонів доларів в модернізацію порту Тартус. Ця угода передбачає розвиток терміналу в порту, створення промислових зон і зон вільної торгівлі. Санкції США щодо Сирії були скасовані минулого місяця, що дозволило країні вийти з ізоляції і розпочати відновлення економіки. У січні цього року була скасована угода з російською компанією щодо порту Тартус, а в травні було підписано меморандум з компанією DP World щодо інвестицій у цей порт.
-
У Метінвесті назвали головні умови відновлення промисловості України
Комерційний директор групи Метінвест, Дмитро Ніколаєнко, на конференції в Римі говорив про важливість безпеки, гарантій та страхування інвестицій для відновлення промисловості в Україні. Він пояснив, що металургійна промисловість грає ключову роль у економіці, сприяючи розвитку інших галузей. Метінвест представив дві ініціативи з відновлення: підземне укриття зі сталі для захисту лікарні чи освітнього простору, а також модульне рішення для швидкого зведення житла та інфраструктури. Ніколаєнко зазначив, що питання безпеки, гарантій та страхування інвестицій є основними перешкодами для відновлення. Компанія також акцентує на важливості відчуття відповідальності за Україну та захист її дому. У Метінвесті підписали угоду з урядом Італії щодо будівництва прокатного заводу для виробництва “зеленої” сталі. Вони також нагадали про свої інвестиції у великі проекти в Україні та важливість співпраці з ветеранами та студентами. В компанії працює значна кількість ветеранів, що повернулися до роботи після війни.
-
Норвегія виділяє $200 млн на “зелене” відновлення енергосектору України
Під час Конференції з відновлення України 10 липня в Римі програма розвитку ООН (ПРООН) та уряд Норвегії оголосили масштабну ініціативу на суму 200 мільйонів доларів, спрямовану на трансформацію енергетичного сектору України, який зазнав значних руйнувань унаслідок війни. Про це повідомляє пресслужба Міненерго.
Ініціатива передбачає як оперативне реагування на поточну кризу, так і довгострокову модернізацію відповідно до національних пріоритетів.
Міністерка торгівлі та промисловості Королівства Норвегія Сесілі Мірсет заявила, що країна твердо підтримує Україну, особливо щодо постійних викликів для її енергетичної інфраструктури.
“Внесок у розмірі 200 мільйонів доларів, який ми надаємо в межах цієї рамкової угоди з ПРООН, підкреслює відданість Норвегії не лише у вирішенні нагальних енергетичних потреб, а й у довгостроковому зміцненні енергетичної безпеки України та підтримці сталого, “зеленого” майбутнього”, – зазначила Мірсет. – “Це важливий крок до забезпечення стійкості та стабільності для українського народу”.
Ініціатива забезпечить відновлення теплопостачання та водопостачання для мільйонів осіб, зокрема вразливих груп населення у прифронтових громадах. Вона також передбачає оснащення лікарень та підприємств водопостачання сонячними панелями й резервними батарейними системами для збереження критично важливих послуг під час відключень електроенергії.
Раніше повідмлялося, що в Україні у 2025 році побудують понад 800 МВт вітрової генерації.
В Україні завдяки сприянню ПРООН встановлено понад 450 МВт генерації -
У Римі підписали першу угоду про інвестиції в Україну
На Конференції з відновлення України в Римі бельгійська компанія BIO Invest підписала свою першу угоду на українському ринку – 5 мільйонів євро з банком Львів. Про це повідомляє Укрінформ.
Угоду укладено у присутності глав МЗС України Андрія Сибіги та Бельгії Максима Прево.
“Це стосується довіри та впевненості, впевненості у нашому майбутньому. Ось чому так важливо мати такі угоди, за які я дуже вдячний”, – зазначив Сибіга.
Міністр Прево у своєму виступі наголосив, що “захищати країну – це також захищати її економіку”.
“Сильна економіка – це щит: вона захищає засоби до існування, підтримує державні послуги та дає громадянам причину залишатися, відбудовувати та вірити в майбутнє”, – додав він.
Інвестиція BIO Invest спрямована на розвиток малого та середнього бізнесу – ключового сектора для економіки України, створення робочих місць та посилення національної стійкості.
У компанії також оголосили про намір інвестувати понад 20 мільйонів євро у найближчі роки в такі напрямки, як зелена енергетика, стале сільське господарство та фінансові послуги.