Європейська Рада та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) на 2025–2027 роки з фінансуванням у розмірі 1,5 млрд євро. Програма передбачає розширення виробничих можливостей, державні закупівлі зброї та співпрацю з Україною, зокрема надання підтримки через Інструмент підтримки України на суму 300 млн євро. План також встановлює обмеження на використання компонентів з третіх країн та створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Крім того, передбачено розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та протидію дронам до кінця 2026 року. Ці кроки входять у рамки “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яку презентували Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас.
Позначка: Інвестиції
-
Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії оголосило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через зростання напруженості з боку Росії. Вони вже інвестували понад £600 млн для швидкого постачання дронів і розширення їх виробництва у партнерських компаніях. Дрони FPV допомагають в проведенні високоточних операцій та розвідці на передовій. Крім цього, Великобританія спільно з Латвією фінансує коаліцію для захисту від іранських і російських безпілотників. Також передбачено постачання 35 тисяч систем перехоплення найближчим часом. Британія також доставила Україні сотні ракет для систем ППО та планує спільну розробку інтерцепторного дрона. Україна та Велика Британія також підписали важливу угоду про спільне виробництво безпілотників та систем протиповітряної оборони.
-
Google інвестує $15 млрд у ШІ-центр в Індії
Компанія Google оголосила про плани інвестувати $15 мільярдів у створення центру обробки даних із штучним інтелектом у штаті Андхра-Прадеш в Індії протягом наступних п’яти років. Це найбільша інвестиція Google в цій країні. Водночас, цей анонс відбувся в контексті напруги між Індією та Сполученими Штатами через торгові суперечки. Центр обробки даних буде найбільшим за межами США і допоможе прискорити місію розвитку штучного інтелекту в Індії. Google також планує витратити $85 мільярдів на розширення своїх центрів обробки даних у цьому році, щоб задовольнити зростаючий попит на послуги штучного інтелекту. Комплекс центрів обробки даних у місті Візаг буде мати початкову потужність 1 гігават. Уряд штату оцінює, що ця інвестиція Google створить 188 тисяч робочих місць.
-
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.
-
Швеція інвестує $367 млн на системи боротьби з дронами
Швеція виділить 3,5 мільярда шведських крон ($367,11 млн) на додаткові системи протидії дронам. Про це 10 жовтня заявив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає Reuters.
За його словами, Швеція придбає системи для збиття дронів, розгорне дрони-мисливці для авіабаз та встановить датчики для створення перешкод.
Країна також витратить додаткові 1,5 мільярда шведських крон на посилення можливостей своєї системи винищувачів JAS 39 Gripen.
Інвестиції покривають запасні частини, обладнання для виконання місій та базові матеріали, щоб посилити здатність ВПС країни діяти з авіабаз. -
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї
Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.
“Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.
“Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.
У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.
-
Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ
Представники Китаю запропонували інвестувати в американську економіку за умови, що будуть скасовані обмеження на діяльність китайських компаній, які були введені з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Ця пропозиція була зроблена під час торгових переговорів зі США в Мадриді. Крім того, голова Китаю Сі Цзіньпін підкреслив необхідність створити сприятливі умови для того, щоб китайські компанії могли інвестувати в Америку. Серед умов є скасування обмежень у сфері національної безпеки для угод, які китайські компанії можуть укладати в США. Наразі не відомо, які саме інвестиції обіцяв Китай та як вони будуть структуровані. США вже декілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю за допомогою різних заходів національної безпеки. Однак, питання про те, чи згодиться президент США Дональд Трамп на такі умови, залишається відкритим.
-
Фіктивні інвестиції: в Одесі викрили транснаціональний call-центр
У Одесі викрили злочинну групу, яка шахрайсько діяла через фіктивні інвестиційні платформи. Зловмисники створювали вебсайти неіснуючих компаній, де обіцяли інвесторам високі прибутки. Фактично ж кошти відразу перекладалися на криптогаманці учасників групи. Групу очолював 28-річний мешканець Одеси, який залучив спеціаліста в ІТ-сфері та операторів зв’язку. Зловмисники діяли з офісів у Одесі та дистанційно. Правоохоронці вже затримали вісімох учасників групи, одного розшукують. Шахраїв підозрюють у завданні збитків на суму 92 тисяч доларів. їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз та Європейський інвестиційний банк уклали угоду про кредит на 300 млн євро, які будуть використані на закупівлю газу. Гроші допоможуть створити резерви газу на довгостроковий період і забезпечити стабільне постачання під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався вкласти еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Це фінансування допоможе зміцнити енергетичну безпеку України і забезпечити підтримку громадам і бізнесу в зимовий період.